Хоча початково
рел?г?йний фундаментал?зм
був теч??ю у християнств?, п?сля
?рансько? революц??
цей терм?н стали вживати також щодо радикальних теч?й в
?слам?
. До таких теч?й належить, зокрема,
ваххаб?зм
? оф?ц?йна ?деолог?я
Сауд?всько? Арав??
. ?сламський фундаментал?зм ма? яскраво виражений антизах?дний, антиамериканський характер. На в?дм?ну в?д християнського фундаментал?зму представники ?сламського фундаментал?зму свою ?деолог?ю так не називають.
?сламський
фундаментал?зм характеризу?ться поверненням до первинно? ≪чистоти≫ ?сламу, очищенням в?д нашарувань, що ув?брав у себе ?слам протягом ?стор?? (саме це в?др?зня? фундаментал?ст?в в?д
традиц?онал?ст?в
, адже останн? притримуються захисту багатьох п?зн?ших звича?в) ? проголошу? в?дновлення конкретних соц?альних ? пол?тичних ?нститут?в ? норм, що мали м?сце за час?в пророка Мухаммада ? перших чотирьох пророк?в.
?сламський фундаментал?зм ? одн??ю з теч?й, поряд з ?сламським
традиц?онал?змом
? ?сламським
модерн?змом
.
За твердженням французького ученого Ф. Бюрга, ?сламський фундаментал?зм направлений на в?дновлення саме державних ? соц?альних
?нститут?в
, тод? як традиц?онал?зм, тяж?? до в?дновлення морал?заторського духу тих час?в. Також р?зняться вони ? в часових
?деалах
, адже, якщо фундаментал?зм вбача? св?й ?деал в часах
Мухаммеда
? перших пророк?в, то традиц?онал?зм ? в часах, коли до ?сламу включались т? чи ?нш? етноконфес?йн? громади з? сво?ми локальними етичними нормами.
З точки зору американського вченого Ю. Хувейр? ≪фундаментал?зм неприязно настро?ний як до традиц?онал?зму, так ? до оф?ц?йних рел?г?йних ?нститут?в≫. Кр?м цього, багато досл?дник?в акцентують ? на
конфл?ктному
характер? фундаментал?зму. Отже пор?вняно з б?льш лояльним традиц?онал?змом, фундаментал?зм ? б?льш реакц?йним ?
революц?йно
настро?ним.
Рос?йський ?сламознавець З.?. Льов?н стверджу?, що традиц?онал?зм в ?слам? ?
≪салаф?тським
модерн?змом≫, а фундаментал?зм ? ≪охоронним
салаф?змом≫
.
У свою чергу, рос?йський вчений К.?. Поляков, розум?? ≪?сламський фундаментал?зм≫ як модель ?сламських сусп?льних в?дносин, поряд ?з
традиц?онал?стською
?
модерн?стською
, але фундаментал?зм ? сво?р?дним в?дгалуженням в?д традиц?онал?стсько? г?лки ? не ма? власно?, незалежно? в?д традиц?онал?зму ?дейно? основи. Таке в?дгалуження, за твердженням Полякова, в?дбува?ться в часи, коли наступа? чергова революц?йна чи перебудовна фаза в ?стор?? ? виника? необх?дн?сть радикального повернення до ?дейних основ. Таким чином, фундаментал?зм розгляда?ться саме як радикал?зац?я традиц?онал?зму. Причиною очищення ? прагнення подальшого усп?шного розвитку, що не може в?дбуватися з тягарем неправильних нашарувань, як? накладаються п?д час ?сторичного процесу. Головним лозунгом такого ?сламського фундаментал?зму ? ≪назад ? в майбутн?≫.
?ншим прихильником розум?ння ?сламського фундаментал?зму як радикально? верс?? традиц?онал?зму ? А.Ю. Умнов, який уважа? фундаментал?зм нетрадиц?йною верс??ю традиц?онал?зму. Умнов також вид?ля? лише дв? основн? теч?? в ?слам? ? традиц?онал?зм ? модерн?зм. Але п?дкреслюючи зовн?шню схож?сть традиц?онал?зму ? фундаментал?зму, вбача? в них серйозн? внутр?шн? розб?жност?. Зокрема, як ?сламський традиц?онал?зм, так ? ?сламський фундаментал?зм прагнуть в?дродити ? зберегти традиц?йн? ?сламськ? етичн? норми, повед?нку, звича? ?, нав?ть, покарання. ? перш?, ? друг? можуть застосовувати екстрем?стськ? методи для досягнення сво?х ц?лей. Проте, традиц?онал?зм прагне до традиц?йного збереження стосунк?в, а фундаментал?зм наполяга? на
радикальн?й
перебудов?, й ?нод? революц?йним шляхом. Окр?м цього, традиц?онал?сти не вбачають необх?дност? в?дродження ? збереження традиц?й поза сво?ю локальною територ??ю, а фундаментал?сти наполягають на необх?дност? виходу за меж? сво?? держави ? в?дродження першопочаткових ?сламських ц?нностей ледь не на вс?й планет?.
Причини сьогодн?шньо? популярност? ц??? теч?? багато в чому зб?гаються з причинами виникнення ? популярност? ?сламського радикал?зму, зокрема,
Джон Еспоз?то
у сво?й прац? ≪?сламська загроза: м?ф чи реальн?сть≫, зауважу?
[1]
:
|
…Вдихнути життя в мусульманськ? правляч? установи та в сусп?льство, можна лише одним способом: знову затвердити ?сламський закон, зробити його основою держави ?
сусп?льства
, як? повинн? керуватися ?сламом ? спиратися на соц?альну справедлив?сть... Слабк?сть ? п?длегле становище мусульманських держав ? це насл?док безбожництва мусульман, як? ухилилися в?д шляху, накресленого Богом, ? вважали кращими за нього св?тськ?,
матер?ал?стичн?
?деолог??
та
ц?нност?
Заходу або Сходу ?
кап?тал?зм
чи
марксизм
, отже треба повертатися до тих норм та ц?нностей, а також, в першу чергу соц?альних ?нститут?в, що були в перш? десятир?ччя ?снування ?сламу.
|
|
?де? ?сламського фундаментал?зму лежать в основ?
?сламського радикал?зму
та
?слам?зму
.
- М. Кирюшко
. ?сламський фундаментал?зм // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с. 303
ISBN 978-966-611-818-2
- ↑
John L. Esposito, The Islamic Threat: Myth or Reality? (New York: Oxford University Press, 1992), p. 165.