?сламський фундаментал?зм

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Хоча початково рел?г?йний фундаментал?зм був теч??ю у християнств?, п?сля ?рансько? революц?? цей терм?н стали вживати також щодо радикальних теч?й в ?слам? . До таких теч?й належить, зокрема, ваххаб?зм ? оф?ц?йна ?деолог?я Сауд?всько? Арав?? . ?сламський фундаментал?зм ма? яскраво виражений антизах?дний, антиамериканський характер. На в?дм?ну в?д християнського фундаментал?зму представники ?сламського фундаментал?зму свою ?деолог?ю так не називають.

?сламський фундаментал?зм характеризу?ться поверненням до первинно? ≪чистоти≫ ?сламу, очищенням в?д нашарувань, що ув?брав у себе ?слам протягом ?стор?? (саме це в?др?зня? фундаментал?ст?в в?д традиц?онал?ст?в , адже останн? притримуються захисту багатьох п?зн?ших звича?в) ? проголошу? в?дновлення конкретних соц?альних ? пол?тичних ?нститут?в ? норм, що мали м?сце за час?в пророка Мухаммада ? перших чотирьох пророк?в.

?сламський фундаментал?зм ? одн??ю з теч?й, поряд з ?сламським традиц?онал?змом ? ?сламським модерн?змом .

За твердженням французького ученого Ф. Бюрга, ?сламський фундаментал?зм направлений на в?дновлення саме державних ? соц?альних ?нститут?в , тод? як традиц?онал?зм, тяж?? до в?дновлення морал?заторського духу тих час?в. Також р?зняться вони ? в часових ?деалах , адже, якщо фундаментал?зм вбача? св?й ?деал в часах Мухаммеда ? перших пророк?в, то традиц?онал?зм ? в часах, коли до ?сламу включались т? чи ?нш? етноконфес?йн? громади з? сво?ми локальними етичними нормами.

З точки зору американського вченого Ю. Хувейр? ≪фундаментал?зм неприязно настро?ний як до традиц?онал?зму, так ? до оф?ц?йних рел?г?йних ?нститут?в≫. Кр?м цього, багато досл?дник?в акцентують ? на конфл?ктному характер? фундаментал?зму. Отже пор?вняно з б?льш лояльним традиц?онал?змом, фундаментал?зм ? б?льш реакц?йним ? революц?йно настро?ним.

Рос?йський ?сламознавець З.?. Льов?н стверджу?, що традиц?онал?зм в ?слам? ? ≪салаф?тським модерн?змом≫, а фундаментал?зм ? ≪охоронним салаф?змом≫ .

У свою чергу, рос?йський вчений К.?. Поляков, розум?? ≪?сламський фундаментал?зм≫ як модель ?сламських сусп?льних в?дносин, поряд ?з традиц?онал?стською ? модерн?стською , але фундаментал?зм ? сво?р?дним в?дгалуженням в?д традиц?онал?стсько? г?лки ? не ма? власно?, незалежно? в?д традиц?онал?зму ?дейно? основи. Таке в?дгалуження, за твердженням Полякова, в?дбува?ться в часи, коли наступа? чергова революц?йна чи перебудовна фаза в ?стор?? ? виника? необх?дн?сть радикального повернення до ?дейних основ. Таким чином, фундаментал?зм розгляда?ться саме як радикал?зац?я традиц?онал?зму. Причиною очищення ? прагнення подальшого усп?шного розвитку, що не може в?дбуватися з тягарем неправильних нашарувань, як? накладаються п?д час ?сторичного процесу. Головним лозунгом такого ?сламського фундаментал?зму ? ≪назад ? в майбутн?≫.

?ншим прихильником розум?ння ?сламського фундаментал?зму як радикально? верс?? традиц?онал?зму ? А.Ю. Умнов, який уважа? фундаментал?зм нетрадиц?йною верс??ю традиц?онал?зму. Умнов також вид?ля? лише дв? основн? теч?? в ?слам? ? традиц?онал?зм ? модерн?зм. Але п?дкреслюючи зовн?шню схож?сть традиц?онал?зму ? фундаментал?зму, вбача? в них серйозн? внутр?шн? розб?жност?. Зокрема, як ?сламський традиц?онал?зм, так ? ?сламський фундаментал?зм прагнуть в?дродити ? зберегти традиц?йн? ?сламськ? етичн? норми, повед?нку, звича? ?, нав?ть, покарання. ? перш?, ? друг? можуть застосовувати екстрем?стськ? методи для досягнення сво?х ц?лей. Проте, традиц?онал?зм прагне до традиц?йного збереження стосунк?в, а фундаментал?зм наполяга? на радикальн?й перебудов?, й ?нод? революц?йним шляхом. Окр?м цього, традиц?онал?сти не вбачають необх?дност? в?дродження ? збереження традиц?й поза сво?ю локальною територ??ю, а фундаментал?сти наполягають на необх?дност? виходу за меж? сво?? держави ? в?дродження першопочаткових ?сламських ц?нностей ледь не на вс?й планет?.

Причини сьогодн?шньо? популярност? ц??? теч?? багато в чому зб?гаються з причинами виникнення ? популярност? ?сламського радикал?зму, зокрема, Джон Еспоз?то у сво?й прац? ≪?сламська загроза: м?ф чи реальн?сть≫, зауважу? [1] :

…Вдихнути життя в мусульманськ? правляч? установи та в сусп?льство, можна лише одним способом: знову затвердити ?сламський закон, зробити його основою держави ? сусп?льства , як? повинн? керуватися ?сламом ? спиратися на соц?альну справедлив?сть... Слабк?сть ? п?длегле становище мусульманських держав ? це насл?док безбожництва мусульман, як? ухилилися в?д шляху, накресленого Богом, ? вважали кращими за нього св?тськ?, матер?ал?стичн? ?деолог?? та ц?нност? Заходу або Сходу ? кап?тал?зм чи марксизм , отже треба повертатися до тих норм та ц?нностей, а також, в першу чергу соц?альних ?нститут?в, що були в перш? десятир?ччя ?снування ?сламу.

?де? ?сламського фундаментал?зму лежать в основ? ?сламського радикал?зму та ?слам?зму .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • М. Кирюшко . ?сламський фундаментал?зм // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с. 303 ISBN 978-966-611-818-2

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. John L. Esposito, The Islamic Threat: Myth or Reality? (New York: Oxford University Press, 1992), p. 165.