?мпер?я Мал? Manden Kurufa ( бамбара ) ~ 1235  ? ~ 1600 Держава Мал? у Х??? стол?тт? Столиця Н?ан? Кан?аба (п?зн?ше) Мова(и) бамбара , ман?нка , манд?нка , фульфульде , бозо Рел?г?я африканськ? традиц?йн? рел?г?? ?слам Площа 1250 [1]  ? 100 000 км² 1312 [2]  ? 1 294 994 км² 1380 [1]  ? 1 100 000 км² 1500 [1]  ? 400 000 км² Форма правл?ння монарх?я ?мператор  -  1235 - 1255 Сунд?ата Кейта (засновник ?мпер??) Сьогодн? ? частиною   Гамб?я   Гв?нея   Гв?нея-Б?сау   Кот-д'?вуар   Мал?   Мавритан?я   Н?гер   Сенегал В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?мпер?я Мал?

?мпер?я Мал??  ? ранньофеодальна держава, що ?снувала у XIII  ? XVII стол?ттях у межир?чч? верх?в'?в р?чок Сенегалу ? Н?геру ( Зах?дний Судан ).

Пол?тичн? структури Сахеля XI - XIII ст. ?мпер?я Гана ? Канем ? Текрур XIII - XVIII ст. Джолоф (Волоф) ? ?мпер?я Мал? ? ?мпер?я Сонга? Моси ? М?ста-держави хауса ? Баг?рм? Вадан ? Дарфурський султанат ? Сеннар Борну ? Сокото ? Масина ? Такедда XIX - XX ст. (Колон??) Британська колон?я Н?гер?я Судан (колон?я) ? Французька Зах?дна Африка Французька Екватор?альна Африка XX ст. (Незалежн? держави) Сенегал ? Мавритан?я ? Бурк?на-Фасо Мал? ? Н?гер?я ? Н?гер Камерун ? Чад ? Судан ? Еритрея Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

До першо? чверт? XIII стол?ття перебувала у васальн?й залежност? в?д держави Гана . Пер?од найвищо? могутност? держави Мал? припада? на першу половину XIV стол?ття . У XVI стол?тт? перебувала в залежност? в?д держави Сонга? . У середин? XVII стол?ття впала п?д натиском об'?днаних сил бамбара ? араб?в Марокканського султанату .

У Мал? панували феодальн? в?дносини; ?снувало також рабство . Мал? вела торг?влю з П?вн?чною Африкою та ?гиптом . За час?в найб?льшого розкв?ту (початок XIV стол?ття ) на територ?? ?мпер?? Мал? проживало близько 10 % всього населення планети ^[3] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Спочатку Мал? була невеликою державою в верх?в'? р?чки Н?гер , яка знаходилась по сус?дству з великою державою народу сусу  ? Кан?ага . Саме перемога над сусу мал?йц?в на чол? з царем Сунд?ата Кейта в битв? при К?рин? на початку XIII стол?ття поклала початок ?мпер?? Мал?. Вважа?ться, що Кейта правив у пер?од з 1230 по 1255 роки (?мпер??ю ? з 1235 -го). Одним з найц?нн?ших завоювань цього ?мператора стали золотоносн? райони Бамбука, як? стали запорукою швидкого розвитку Мал?.

Найб?льшого розкв?ту держава досягла за ?мператора Манси Муси ( 1312 ? 1337 ). В?н широко в?домий як завдяки народним переказам, так ? завдяки ?сторичним джерелам за межами Мал?, оск?льки справив враження на Близький Сх?д ? ?вропу зд?йснюючи хадж з численним почтом ? даруючи коштовн? подарунки вс?м мусульманським правителям, як? зустр?чались йому дорогою. Повертаючись з Мекки Муса прив?з ?з собою вчених, буд?вельник?в ? художник?в. Починаючи з 1325 року в Т?мбукту почали будувати вишукан? мечет? з? стрункими м?наретами . При мечет? Санкоре у XV стол?тт? було створено медресе Санкоре , яке було в?доме у всьому мусульманському св?т?.

Наприк?нц? XIV стол?ття Мал? почина? втрачати св?й вплив, що було пов'язано з м?жусобними в?йнами. В?д ?мпер?? в?докремлю?ться Гао , який ста? центром зародження ?ншо? велико? держави Зах?дного Судану ? Сонга? . З початку XV стол?ття Сонга? починали в?дт?сняти Мал?, ? до середини стол?ття ста? головною державою в рег?он?. В?д колись могутньо? ?мпер?? Мал? залишилась т?льки невелика держава, яка займала зах?дну частину внутр?шньо? дельти Н?геру ? пров?нц?? на узбережж? Атлантичного океану ^[4] .

Географ?я та економ?ка [ ред. | ред. код ]

Головне джерело, з якого можна д?знатися про географ?ю та економ?ку ?мпер?? Мал? ? записки арабського мандр?вника ?бн Баттути , який в?дв?дав Мал? в 1352 роц?, п?д час правл?ння ?мператора Сулеймана.

?мпер?я розташовувалась на територ?? сучасних держав Мал? , Гв?нея , Сенегал , Н?гер ? Мавритан?я . Головною транспортною артер??ю кра?ни була р?чка Н?гер, головн? родюч? райони яко? знаходились у внутр?шн?й дельт? Н?геру.

Головними галузями економ?ки були землеробство ? скотарство . Б?льшу частину населення становили в?льн? селяни та коч?вники-скотар?. Ремеслами займалися бранц?, ?х господарська спец?ал?зац?я ставала спадковою, що призвело до утворення профес?йних каст.

Багатство Мал? було засноване на торг?вл? з кра?нами П?вн?чно? Африки транссахарськими караванними шляхами . Основн? галуз? видобування були золото ? с?ль . Також Мал? експортувала слонову к?стку , шкури носорог?в й ?нших африканських тварин.

Найб?льш? м?ста Мал? ? Т?мбукту , Гао , Дженне . ?мператори, кер?вна верх?вка ? торговц? спов?дували ?слам , ?нше населення дотримувалось традиц?йних африканських в?рувань .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• ?мпер?я Сонга?
• ?мпер?я Гана

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
• Куббель Л. Е. ≪Страна золота≫. Века, культуры, государства. ? 2-е издание, перераб. и доп. ? М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1990. ? 240 с. ? Серия ≪По следам исчезнувших культур Востока≫. (рос.)
• Линде Г., Бретшнейдер Э. До прихода белого человека: Африка открывает свое прошлое / Пер. с нем. Н. А. Николаева. Под ред. А. Б. Макрушина. ? М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1965. ? 264 с. ? Серия ≪По следам исчезнувших культур востока≫. (рос.)
• Маке Жак. Цивилизации Африки южнее Сахары. История, технические навыки, искусства, общества / Пер. с франц. Г. А. Матвеевой. ? М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1974. ? 192 с. ? Серия ≪Культура народов Востока. Материалы и исследования≫. (рос.)
• Г. О. Витухина, ≪Мали≫ (серия ≪У карты мира≫), М., ≪Мысль≫, 1987, стр.31-32 (рос.)
• Goodwin, A.J.H. (1957), ≪The Medieval Empire of Ghana≫, South African Archaeological Bulletin
• Hempstone, Smith (2007). Africa, Angry Young Giant. Whitefish: Kessinger Publishing, LLC
• Ki-Zerbo, Joseph (1978). Histoire de l'Afrique noire: D'hier a demain. Paris: Hatier

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Mali (historical empire, Africa) [ Арх?вовано 25 кв?тня 2017 у Wayback Machine .] / ≪Encyclopaedia Britannica≫ (англ.)