?вфрат
|
---|
|
|
39°43′41″ пн. ш.
40°15′24″ сх. д.
/
39.7283000000277724° пн. ш. 40.25690000002777680° сх. д.
/
39.7283000000277724; 40.25690000002777680
|
---|
Вит?к
|
гори
В?рменського наг?р’я
|
---|
? координати
|
39°43′41″ пн. ш.
40°15′24″ сх. д.
/
39.7283000000277724° пн. ш. 40.25690000002777680° сх. д.
/
39.7283000000277724; 40.25690000002777680
|
---|
Гирло
|
Злива?ться з р?чкою
Тигр
|
---|
? координати
|
31°00′15″ пн. ш.
47°26′31″ сх. д.
/
31.00430000002777930° пн. ш. 47.44200000002777529° сх. д.
/
31.00430000002777930; 47.44200000002777529
|
---|
Басейн
|
Persian Gulf Basin
d
|
---|
Кра?ни:
|
Туреччина
,
Сир?я
,
?рак
|
---|
Довжина
|
3 065 км
|
---|
Площа басейну
:
|
765,8 тис. км²
|
---|
Середньор?чний
ст?к
|
818±0,001 м³/с
|
---|
Притоки:
|
Хабур
,
Б?лих
,
Акн
d
,
Q21210392
?
,
Q21210587
?
,
Q21210652
?
,
Q21211048
?
,
Q21211065
?
,
Q16401289
?
,
Q21696944
?
,
Q745611
?
,
Мурат
,
Karasu
d
,
Q2929095
?
,
Q2973281
?
,
Саджур (р?чка)
,
Goksu Creek
d
,
Q21468328
?
,
Q21695122
?
?
Q21210543
?
|
---|
Водойми в русл?
|
Ataturk Reservoir
d
,
Keban Reservoir
d
?
Karakaya Reservoir
d
|
---|
|
Мед?афайли
у
В?к?сховищ?
|
?вфра?т
, також
Ефрат
(
тур.
Fırat
;
курд.
Fırat
;
араб.
??????
Ель-Фурат
,
в?рм.
?????
Ефрат
) ? р?чка в
Туреччин?
,
Сир??
та
?раку
, найб?льша в
Зах?дн?й Аз??
.
- Довжина (в?д витоку р?чки
Мурат
) ? 3065 км, (в?д злиття р?чок
Карасу
?
Мурат
) ?2780 км,
- Сточище ? 765,8 тис. км².
Сучасна назва ?вфрату, можливо, походить в?д
лексичних асоц?ац?й
?з
шумерських
?
аккадських
назв, в?дпов?дно
Buranun
?
Pu-rat-tu
. Згадки про останн?й з'являються в написах XXII стол?ття до н. е., пов'язаних ?з правителем
Гудеа
.
Походження слова: ?вфрат ? це по?днання грецького слова ε? (вимовля?ться [eu]), що означа? ≪добре≫, ≪легко≫ або ≪плавно≫ ? ροo? (вимовля?ться [ro-os]), що означа? ≪пот?к≫ або ≪теч?я≫. Таким чином, в?д грецького Ευφρ?τη? (Ефрат?с), ?м'я буквально означа? ≪легко тече≫ або ≪плавно лл?ться≫ (на в?дм?ну в?д бурхливо? ??та швидкоплинно? р?чки
Тигр
).
Кр?м того, друга половина цього слова може також походити або в?д
перського
Ferat або грецького φ?ρω (вимовля?ться [fero]), обидва з яких означають ≪нести≫ або ≪висунути≫.
Утворю?ться в результат? злиття двох р?чок:
Карасу (Зах?дний ?вфрат)
, витоки яко? знаходяться в горах
В?рменського наг?р'я
сх?дно? Туреччини п?вн?чн?ше
Ерзурум
, ?
Мурат (Сх?дний ?вфрат)
, з витоком на п?вн?чний зах?д в?д гори Арарат ? на п?вн?ч в?д озера
Ван
. У верхн?й теч?? ?вфрат проходить через крут? каньйони й ущелини, через п?вденний сх?д Сир?? та по частин? ?раку. Притоки
Хабур
?
Бал?кх
з'?днуються з ?вфратом у сх?дн?й Сир??. Злива?ться з р?чкою
Тигр
? п?д загальною назвою
Шатт-ель-Араб
впада? в
Перську затоку
. У результат? д?яльност? цих двох р?чок в?дбулося значне замулювання й обм?л?ння п?вн?чно? частини затоки та злиття ряду остров?в стародавнього гирла ?з сушею. При цьому Тигр ? ?вфрат ран?ше не мали загального р?чища ? впадали в затоку окремо.
У верх?в'ях ма? переважно г?рський характер, у вузьк?й ущелин? прор?за? околишн? хребти В?рменського наг?р'я
Малат'я
?
Ерган?
, пот?м у глибок?й долин? перетина? пустельне плато Сир?? й п?вн?чно? частини Месопотам??, на решт? протягу (нижче м?ста
Х?т
) тече пласкою
Месопотамською низовиною
, складеною алюв?альними наносами: ширина р?чки колива?ться тут в?д 150 до 500 м, глибина сяга? 10 м. У низов'ях ?вфрат двома рукавами злива?ться з Тигром, утворюючи
Шатт-ель-Араб
, що впада? в Перську затоку.
На честь р?чки названо астеро?д
13963 ?вфрат
[1]
.
Навесн? 2021 року актив?сти поширили у соцмережах траг?чн? фотограф?? стану р?чки ?вфрат, що проходить через Сир?ю, п?сля того, як р?вень стоку зменшився до половини.
Сир?йська орган?зац?я з прав людини заявила, що р?вень р?чки ?вфрат вперше в ?стор?? знизився на п'ять метр?в через те, що турецька сторона перекрила воду р?чки, щоб вона не перевищувала 200 кубометр?в на секунду, що ? грубим порушенням угоди, п?дписано? м?ж Сир??ю та Туреччиною в 1987 роц?. Туреччина зобов’язалася забезпечувати принаймн? 500 кубометр?в на секунду для розпод?лу м?ж ?раком та Сир??ю
[2]
.
Сир?йська обсерватор?я попередила про неминучу катастрофу, яка загрожу? життю та життю б?льш н?ж трьох м?льйон?в сир?йц?в, як? залежать в?д р?чки для питно? води, електроенерг?? та зрошення
[3]
.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|