Р?чков?? тера?си
(
долинн? тераси
,
надзаплавн? тераси
) ? частини
р?чкових долин
, як? ? в?дносно р?вними, мало нахиленими (за теч??ю та в б?к
р?чищ
) сх?дцепод?бними утвореннями, що виникають у результат? сп?льно?
акумулятивно
-
денудац?йно?
д?яльност? пост?йних водоток?в. У сво?х нижн?х частинах р?чков?
тераси
, як правило, мають в?дносно крут?
уступи
, якими контактують ?з
заплавами
р?чок; у верхн?х ? маловиразними ≪тиловими швами≫ межують з? схилами р?чкових долин чи ?нших терас. П?д час
повеневих
п?дйом?в р?вня води в р?чках тераси н?коли не затоплюються водами.
Утворення р?чкових терас, як правило, в?дбува?ться впродовж к?лькох основних етап?в:
- Накопичення на дн? р?чкових долин товщ
алюв?альних в?дклад?в
. Най?нтенсивн?ше так? процеси в?дбуваються у нижн?х частинах р?чкових долин, де руйн?вна й транспортувальна сила водотоку слабне, а р?чки досягають
проф?лю р?вноваги
. Тут др?бн? частинки г?рських пор?д, утворених внасл?док руйнування дна русла ? берег?в у верх?в'ях та середн?х теч?ях р?чок, ос?дають на дн? й активно накопичуються. Виникають
обм?лини
,
острови
, прируслов? вали (бари),
перекати
, гриви тощо. Теч?? стають пов?льними, а русла р?чок звивистими (
меандруючими
). Оминаючи маси намитих пор?д, водний пот?к розмива? сус?дн? береги ? ще б?льше розширю? свою долину. Виникають широк?
заплави
, численн? рукави,
озера-стариц?
, останц?-обт?кання тощо.
- Зм?на акумулятивного режиму роботи р?чки на
ероз?йний
. В?д певного моменту
повеневого
п?дйому р?вня води в р?чц? ста? недостатньо для затоплення обширу долини, ? р?чище почина? нове вр?зання в товщу власного алюв?ю. В?д колишньо? заплави р?чище в?докремлю?ться довол? крутими уступами ? продовжу? заглиблюватися. Р?чкова заплава набува? вигляду ? режиму тераси.
- Вертикальн? (
епейроген?чн?
) рухи земно? кори висх?дного спрямування спричиняють пониження
базису ероз??
, р?чка заглиблю?ться ? колишн? заливн? частини долини перетворюються на субгоризонтальн? сх?дцепод?бн? майданчики ? тераси.
- Зм?на
кл?матичних
умов у б?к потепл?ння ? зневоднення територ?? також призводить до утворення р?чкових терас. Маса води, що ран?ше повн?стю наповнювала р?чкову долину ? в?дкладала на дн? алюв?й, з? зм?ною кл?матичних умов перетворю?ться на пор?вняно вузький пот?к. Колишн? дно цього потоку та сум?жн? з ним заплави опиняються поза зоною досяжност? нового р?чища. Ц? д?лянки осушуються, перетворюючись на тераси, натом?сть р?чище заглиблю?ться дал? ? дал?, в?дмежовуючись крутими уступами. Под?бним чином формувались деяк? тераси р?чок Укра?ни при таненн?
льодовик?в
. Льодовиков? маси спочатку були джерелом потужних талих флюв?огляц?альних водоток?в, а згодом (в?дступивши або зникнувши) зумовили обм?л?ння тогочасних р?чок. Обм?л?ння породило актив?зац?ю глибинно? ероз?? та утворення р?чкових терас.
Якщо якийсь ?з описаних сценар??в формування терас повторю?ться протягом часу ?снування р?чки або ж р?чкова долина пережива? переб?г под?бних процес?в у т?й чи ?нш?й посл?довност?, на ?? теренах форму?ться ц?лий комплекс терас: часто р?зних за виглядом, походженням, складом г?рських пор?д, структурою та ступенем збереження.
Традиц?йним стилем означення р?чкових терас ? п?дх?д, зг?дно з яким ?хн?й в?дл?к ведуть в?д заплав ? до схил?в р?чкових долин чи сум?жних ?з ними межир?чних р?внин. Тож тераса, розм?щена найближче до заплави, ма? назву ≪перша надзаплавна тераса≫; наступна в?д не? ? ≪друга надзаплавна тераса≫ ? т. д. Велик? р?чки ?
Дунай
,
Рейн
,
М?сс?с?п?
,
Амазонка
,
Н?л
? мають до 8-12 р?знор?вневих надзаплавних терас. У верх?в'ях
Кубан?
вид?ляють до 20 терас.
В долинах р?чок Укра?ни вид?ляють до 7 терас, а найб?льшу к?льк?сть терас ма? долина
Дн?стра
в середн?й теч?? ? 13.
[2]
- субгоризонтальна конф?гурац?я поверхн? у простор?;
- наявн?сть (у безпосередньому чи похованому стан?) основних елемент?в терас: поверхонь (площадок),
уступ?в
?
тилових шв?в
;
- у переважн?й б?льшост? випадк?в ? наявн?сть у склад? г?рських пор?д
алюв?альних в?дклад?в
;
- присутн?сть форм рель?фу (або ?хн?х фрагмент?в чи сл?д?в), властивих заплавам:
котловин
озер-
стариць
, сухих р?чищ, останц?в обт?кання тощо;
- поверхн? б?льшост? терас мають ухил в?д тилових шв?в до уступ?в та загалом за теч?ями р?чок.
?сну? ц?лий ряд утворень, як? мають зовн?шн?й вигляд р?чкових терас, проте в?др?зняються в?д них за
генезисом
. Так? морфолог?чн? елементи називають псевдотерасами або хибними терасами.
[3]
Серед них вид?ляють:
- за наявност? в р?чков?й долин? к?лькох ярус?в терас найвищ? з них будуть найстар?шими ? найменш виразними;
- наявн?сть у межах р?чкових терас форм рель?фу (або ?хн?х фрагмент?в), властивих заплавам, св?дчить про в?дносно молодий в?к надзаплавних терас;
- спочатку тераси утворюються у нижн?х теч?ях р?чок, а в?дтак поступово ≪просуваються≫ вгору проти теч?й;
- тилов? шви б?льшост? терас погано виражен?, оск?льки вони ? м?сцями активного накопичення
делюв?ю
з? схил?в р?чкових долин чи в?дклад?в (у вигляд?
конус?в виносу
) з ероз?йних форм рель?фу ?
борозен
, промивин (водори?в),
яр?в
,
балок
тощо.
- часто, тераси стають осередками формування вторинних форм рель?фу, головною умовою формування яких ? близьк? до горизонтальних поверхн?:
карстов? л?йки
, степов? блюдця тощо.
- ширина ? в?д к?лькох метр?в до десятк?в к?лометр?в;
- довжина ? в?д десятк?в метр?в до десятк?в к?лометр?в;
- поперечний перер?з ? сх?дцепод?бний (у класичному вигляд?);
- конф?гурац?я ? замкнена, видовжена;
- ухил поверхн? ? 0?3 градуси;
- висота р?чково? тераси ? визнача?ться перевищенням середньо? частини майданчика, не порушеного
делюв?альними шлейфами
(поблизу тилового шва) або площинним змивом (зовн?шн?й край) над р?внем р?чки.
?сну? дек?лька класиф?кац?й р?чкових терас: за складом г?рських пор?д, що складають т?ло тераси (генетична), за типом розташування ? вза?мов?дношеннями у межах р?чкових долин ? за структурою г?рських пор?д.
Р?чков? тераси б?льш?стю досл?дник?в под?ляються на 3 види: ероз?йн?, цокольн? й акумулятивн?. Принципова р?зниця м?ж ними поляга? в розр?з? т?ла тераси: ероз?йн? ? розр?з ц?лком складений
кор?нними породами
; цокольн? ? верхня частина розр?зу тераси складена
алюв??м
, а нижня ? кор?нними породами; акумулятивн? ? розр?з представлений виключно алюв??м дано? тераси. Проте ? генетичн? класиф?кац?? терас, де цокольн? вважаються р?зновидом акумулятивних.
[4]
- Ероз?йн? тераси (≪кор?нн?≫, ≪тераси розмиву≫, ≪тераси зносу≫, ≪скульптурн? тераси≫) ? утворюються в молодих р?чкових долинах в к?нц? висх?дно? фази ероз?йно-акумулятивного
морфоциклу
. Терм?н ≪кор?нн?≫ невдалий, позаяк р?чкова тераса може бути вр?зана не т?льки в кор?нн? породи, але ? в давн?ший алюв?й ц??? ж р?чково? долини.
[5]
Поняття
≪розмив≫
?
≪знос≫
для визначення руйн?вно? д?яльност? л?н?йних водоток?в ? синон?мами терм?ну
≪ероз?я≫
, а терм?н ≪скульптурна≫ вже застар?в ? ? зайвим.
[4]
Площадка ероз?йно? тераси, як правило, представлена виходом на денну поверхню кор?нних дочетвертинних пор?д, як? ?нод? можуть бути перекрит? тонким прошарком елюв?ю, або подекуди, тонкими л?нзами ?нстративного руслового аллюв?ю.
[6]
Б?ля ≪тилових шв?в≫ таких терас площадку можуть перекривати колюв?альн? осипи пор?д вищележачих крутих схил?в, або незначн? за потужн?стю (2-10 см) призми делюв?ального плащу (при пологих схилах). Ероз?йний вид властивий переважно р?чковим терасам г?рських кра?н, ? як правило, такими терасами ? найб?льш висок? тераси в поперечному розр?з? одн??? р?чково? долини.
[7]
- Акумулятивн? тераси (як? ?нод? називають застар?лим терм?ном ≪алюв?альн?≫) формуються у зр?лих р?чкових долинах у фази ≪низх?дного≫ розвитку повних морфоцикл?в, як? пережила долина, коли на ?? дн? накопичу?ться перстративний алюв?й нормально? потужност? з ч?тким под?лом алюв?ю за фац?ями (руслова, заплавна, старична). Важливо зазначити, що акумулятивна тераса ? не просто рел?ктом давнього дна р?чково? долини, а рел?ктом власне ?? заплави (нав?ть динам?чно? г?рських р?чок).
- Цокольн? тераси ? р?зновидом акумулятивних ? под?ляються на 2 п?двиди: в?дкритоцокольн? ? коли в уступ? тераси в?дслонюються кор?нн? породи, ? закритоцокольн? ? коли в уступ? тераси кор?нн? породи не в?дслонюються, проте встановлюються в розр?з? т?ла тераси при розбурюванн?.
- Прихилен? тераси ? в процес? формування терас р?чка кожного разу вр?за?ться в алюв?й попередньо? тераси до кор?нних пор?д, тому кожна молодша тераса прихиля?ться до старшо?
- Вкладен? тераси ? р?чка вр?за?ться в товщу алюв?ю попередньо? тераси, але на в?дм?ну в?д прислоненого типу не прор?за? його повн?стю. Це нагаду?, н?би тар?лки покладен? одна на одну ? в?д найб?льшо? до найменшо?. Так? типи терас характерн? здеб?льшого для долин, як? формувались в епоху чергування льодовикових ? м?жльодовикових пер?од?в.
- Накладен? тераси (похован?) ? складаються з накладених одна на одну р?знов?кових алюв?альних товщ. Такий тип терас утворю?ться в результат? переважання процес?в акумуляц??. Нижчележача тераса завжди ц?лком похована п?д алюв??м вищележачо?.
- Вр?зан? тераси ? утворюються при переважанн? ероз?йно? д?яльност? р?чки. ?хн?й алюв?й повн?стю або частково прихилений до пор?д цоколя б?льш високих терас.
В ход? детального геоморфолог?чного картування можуть вид?лятися так? локальн? р?зновиди р?чкових терас: балочн?, боров?, дельтов?, похован?, лиманн?, меандров?, нахилен?, насипн?, перехрещен?, загатн? та ?нш?.
[10]
Р?чков? тераси мають сутт?ве промислове ? с?льськогосподарське значення. Широк? тераси великих р?внинних р?чок завдяки рель?фу ? складу алюв?ю ? ц?нними с?льськогосподарськими землями. Саме тераси р?чкових долин часто ? оптимальними м?сцями для буд?вництва дор?г, аеродром?в, населених пункт?в, г?дротехн?чних об'?кт?в ? промислових п?дпри?мств. В геолог?? р?чков? тераси ? об'?ктом для пошук?в розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини).
- ↑
Go?ik P., Lindner L. Tarasy ?rodkowego i dolnego Dniestru oraz ich znaczenie w badaniach nad plejstocenem Europy // Systemy dolinne i ich funkcjonowanie. Prace Instytutu Geografii. ? 2007. ? № 16. ? S. 27?42.
- ↑
Шульц С. С. Опыт генетической классификации речных террас // Известия Всесоюзного географического общества. ? 1940. ? Т. 92. ? № 6. ? С. 739?749.
- ↑
а
б
Гудымович С. С. Речные террасы (некоторые замечания к морфологии, генезису и классификации) / Известия Томского политехнического университета. 2005. ? Т. 308, № 5. ? С. 59.
- ↑
Усов М. А. Элементы геоморфологии и геологии рыхлых отложений // Основные идеи М. А. Усова в геологии. ? Алма_Ата: изд-во АН Казахской ССР, 1960. ? С. 203?206.
- ↑
Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям / под ред. Ю. Ф. Чемекова. ? Л.: Недра, 1972. ? 137 с.
- ↑
Нечипорова Т. П. Речные террасы и методы их изучения: учебно-методическое пособие по курсу ≪Геоморфология≫. Ростов-на-Дону. изд-во Южного федерального университета. ? 2009. ? 48с.
- ↑
Р?чков? тераси
[
Арх?вовано
4 червня 2012 у
Wayback Machine
.]
(рос.)
(Перев?рено 21 травня 2012)
- Гудымович С. С.
Речные террасы (некоторые замечания к морфологии, генезису и классификации) / Известия Томского политехнического университета. ? 2005. ? Т. 308, № 5. ? С.57-61
(рос.)
- Домаранський А. О.
Основи геоморфолог??: тестов? завдання. ? К?ровоград: Центрально-Укра?нське видавництво, 2010. ? 137 с.
- Зубаков В. А.
Классификация и номенклатура террас // Труды II геоморфологического совещания. ? М.: Изд.-во ОГГН АН СССР, 1960. ? С. 20-32.
(рос.)
- Кизельватер Д. С., Раскатов Г. И., Рыжова А. А.
Геоморфология и четвертичная геология. ? М. : Недра, 1981. ? 215 с.
(рос.)
- Костенко Н. П.
Геоморфология. ? М. : Изд.-во МГУ, 1999. ? 229 с.
(рос.)
- Нечипорова Т. П.
Речные таррасы и методы их изучения: Учебно-методическое пособие по курсу ≪Геоморфология≫. Ростов-на-Дону: изд-во Южного федерального университета, 2009. ? 48с.
(рос.)
- Панов Д. Г.
Общая геоморфология. ? М.: Высшая школа, 1966. ? 372с.
(рос.)
- Пиотровский В. В.
Геоморфология с основами геологии. ? М.: Геодиздат, 1961. ? 298с.
(рос.)
- С?ренко ?. М.
Динам?чна геоморфолог?я: Навчальний пос?бник. ? Льв?в : Видавничий центр ЛНУ ?мен? ?вана Франка , 2003. ? 263 с.
- Стецюк В. В., Ковальчук ?. П.
Основи геоморфолог??: навчальний пос?бник. ? К.: Вища школа, 2005. ? 495 с.
- Рычагов Г. И.
Общая геоморфология. М.: изд. МГУ. ? 2006. ? 369с.
(рос.)
- Чалов Р. С.
Русловые процессы. ? М.: изд-во МГУ, 1986. ? 211 с.
(рос.)
- Чернов А. В.
Геоморфология пойм равнинных рек. ? М.:Недра, 1984. ? 264с.
(рос.)
- Шульц С. С.
Опыт генетической классификации речных террас // Известия Всесоюзного географического общества. ? 1940. ? Т. 92. ? № 6. ? С. 739?749.
(рос.)
- Щукин И. С.
Общая геоморфология. ? М.: Изд. Московского университета, Т. 1. ? 1960. ? Т. 1. ? С. 277?300.
(рос.)
- Эдельштейн Я. С.
Основы геоморфологии. ? М.:ГОСГЕОЛИЗДАТ, 1947. ? 399 с.
(рос.)
- Harden C.
Terrace, river / Encyclopedia of geomorphology. V.1, ed. by A.S. Goudie, Taylor&Francis Ltd., New York. ? 2006. ? P. 1039?1043
ISBN 0-415-32737-7
(англ.)
- Knighton D.
Fluvial forms and processes. Edward Arnold Press. ? London, 1984. ? P.96-103
(англ.)
- Pazzaglia, Frank J.
in press,
9.2.3 Fluvial Terraces,
in
Wohl, E., ed., Treatise of Geomorphology. New York, NY: Elsevier.
[
Арх?вовано
4 березня 2016 у
Wayback Machine
.]
(англ.)