Р?гпа ( тиб. ????? ,; санскр. ?????? , vidy? ^IAST , ≪чисте знання-бачення≫) ? терм?н, використовуваний у вченнях буддизму ? дзогчен для позначення початкового недв?йного знання ^[en] . У загальнобудд?йському сенс? р?гпа ? синон?мом терм?на бачья (?нту?тивне знання), протилежного ав?д'i (головно? причини помилок та ?люз?й), що прир?ка? на низку перероджень у сансар? . У дзогчен? терм?н р?гпа ма? дещо в?дм?нн? конотац?? ^[1] ? означа? чисту ? природну присутн?сть як основу будь-якого знання, властивого вс?м видам ?стот ? будь-яким станам св?домост?, за допомогою якого ми вс? ма?мо природу будди , н?коли не розлучаючись з нею, але р?дко усв?домлюючи ?? ^[2] .

Р?гпа ма? три ознаки, як? називаються ≪три споконв?чн? мудрост?≫: Сутн?сть, Природа та Енерг?я ^[3] . Перш? з них ? це початкова чистота (кадаг, ka dag) сутн?сно? природи (нгобо, ngo bo) ? спонтанна (лхундруб, lhun grub) функц?ональна природа (рангжин, rang bzhin). Функц?ональна природа рангжин ? це терм?н, яким у дзогчен? познача?ться прат?тья самутпада , оск?льки рангжин вказу? на той аспект основи буття, який знаходиться п?д управл?нням прат?тья самутпада (вза?мозалежного виникнення). У Махаян? порожнеча ? вза?мозалежне виникнення ? два аспекти ?дино? реальност?. Аспект рангжин дола?ться за допомогою спец?альних вид?в йоги (таких, як тогал, thod rgal, та ?н), що перетворюють людське т?ло на ≪райдужне т?ло ^[en] ≫ самбхогака? ^[4] . У цьому контекст? лхундруб в?дноситься до механ?зму спонтанного створення п?знаваних видимостей (гр? розуму), при кожн?й ман?фестац?? якого дола?ться схильн?сть до оман ? тим самим зд?йсню?ться зв?льнення в?д сансари разом з ?? нас?нням ^[5] .

Символом дзогчена ? тибетська л?тера А, оточена райдужним т?гл? ^[en] . "А" символ?зу? кадаг, а т?гл? символ?зу? лхундруб. Трет?й р?вень мудрост? ? енерг?я, прояв початкового стану (тугдже, thugs rje) ? це нерозривна ?дн?сть кадаг та лхундруб.

Найважлив?ший принцип дзогчена поляга? у розр?зненн? чистого усв?домлення (р?гпа) та обмеженого усв?домлення (с?м, sems) ^[6] . Це розр?знення п?дкреслю?ться Джигме Л?нгпа ? перегуку?ться з с?мнадцяти тантрами ^{[en] [7]} .

В. П. Андросов ^[ru] характеризу? р?гпу як

чисте знання-бачення, позбавлене не тольки образ?в ? значень, а й нав?ть iх т?н?. Не якесь м?стичне переживання, хоча у ньому воно ? ?, це не мета духовних устремл?нь, хоча без знання-бачення вони безц?льн?. Р?гпа ? це абсолютне н?що, що вроджене ? присутн? у св?домост? кожно? ?стоти, у кожному акт? псих?чно? чи розумово? под?? ? нав?ть у пром?жному стан? м?ж смертю та новим народженням ? бардо. Те, що завжди ? тут ? зараз як присутн?сть знання-бачення, без якого неможлива д?яльн?сть св?домост?. Дзогчен?вський майстер ? це той, хто в будь-яку мить будь-якого стану св?домост? може ≪перейти≫ в р?гпу, в чисту присутн?сть ^[8]

Крейг та ?н. (1998: p. 476) описують ≪пот?к св?домост? ^[en] ≫ або ≪пот?к розуму ^[en] ≫ як процес под?й у св?домост? (C) з використанням позначень алгебри C ₁ , C ₂ and C ₃ , демонструючи при цьому безпосередн?сть недв?йного знання ^[en] на п?дстав? аргументу Reductio ad absurdum :

Те, що недв?йне знання ? ?диним можливим знанням Я , доводить аргумент reductio . Якщо для знання про Я потр?бне наступне знання C ₂ , яке ма? C ₁ як св?й зм?ст, тод?, оск?льки знання C ₂ неможливо без знання C ₃ , ad infinitum , то знання про Я неможливо, тобто, воно неможливо, якщо т?льки не розум?ти Я за допомогою пройдених етап?в знання. Оск?льки знання Я ? безпосередн?м знанням, знання Я ма? бути недв?йним ^[9]

У ц?й цитат? ≪недв?йне знання≫ за допомогою тибетсько? терм?нолог?? сл?д було б назвати р?гпа, а ≪знання Я≫ - тибетським терм?ном рангриг (rang rig). Р?гпа явля? собою скорочення терм?ну рангр?гпа, який включа? обидва терм?ни: р?гпа ? рангр?г ^[10] . Другий терм?н у перекладах на тибетську служить як екв?валент санскритського слова ≪свасамведана/свасамв?тт?≫ (самоспостереження) ? ма? р?зн? сенси в р?зних навчаннях. У працях Дхармак?рт? в?н в?дноситься до бачення дво?сто? св?домост? в рефлексивн?й св?домост?, що Ел?ас Капр?лес ^[11] тракту? за допомогою переосмислено? сартровсько? терм?нолог?? як недв?йне бачення усв?домлення об'?кта, в якому в?дсутня зв'язок м?ж недв?йним баченням ? усв?домленням об'?кта, оск?льки ?х в?дносини под?бн? дзеркалу та в?дображенню у цьому дзеркал?. У цьому сенс? терм?н ≪свасамведана/свасамв?тт?≫ ма? на уваз? здатн?сть в?дображення ? ма? безпосередн? в?дношення до кантовського терм?ну ≪апперцепц?я≫ або ≪усв?домлення сприйняття св?ту людською св?дом?стю≫ ^[12] .

У дзогчен? в?н познача? розчинення дво?сто? св?домост? в недво?стому знанн?-баченн?, причому це недво?сне знання-бачення означа? не недво?сте знання дво?стого усв?домлення об'?кта, а ? необх?дною умовою для недуал?стичного, неконцептуального мислення . У цьому зв'язку у цьому випадку не можна говорити н? про рефлексивность, н? про апперцепц?ю, оск?льки нема? дво?стого, концептуального сприйняття, про яке могло б знати недв?йне знання-бачення. ?сну? думка, що розглянут? в?дм?нност? несутт?в? ? що вони зникають у практиц? медитац?? ^[13] .