Магав?ра

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Магав?ра

Магав?ра (?????? ? великий герой, (599?527 до н.е.) ? традиц?йне ?м'я мудреця Вардгамани ( санскр. ??????? ), засновника вчення джайн?зму . За уявленнями джайн?в в?н був двадцять четвертим т?ртханкаром поточного циклу народжень та смертей св?ту. В?домий також п?д ?менами В?ра, В?рапрабгу, Санмат?, Ат?в?ра, ?натпутра. В будд?йських текстах згаду?ться як Н??антха Натапутта. На його честь тепер проводиться найб?льший фестиваль джайн?зму ? Махав?р-Джаянт? .

Махав?ра, також в?домий як Вардхамана, був 24-им тиртханкаром джайн?зму. В?н був духовним спадко?мцем 23-го тиртханкара Паршваната. Традиц?я Джайна стверджу?, що Махав?ра народився на початку 6 стол?ття до н. е. в корол?вськ?й родин? Джа?н Кшатр?я в сучасн?м Б?хар?, ?нд?я. У в?ц? близько 30 рок?в в?н покинув ус? св?тов? надбання ? п?шов з дому, пересл?дуючи духовне пробудження, ставши подвижником. Махав?ра протягом 12 рок?в практикував ?нтенсивну медитац?ю та сувор? строг? строг?сть, п?сля чого, як вважають, в?н здобув Кевала Джнану (всезнання). В?н пропов?дував 30 рок?в ?, як вважають Джайни, досяг мокшу (порятунок) у 6 стол?тт? до нашо? ери, хоча р?к залежить в?д секти.

?сторично Махав?ра, який пропов?дував джайн?зм у стародавн?й ?нд??, був сучасником Будди Гаутами. Науковц? по-р?зному датують його 6-м стол?ттям до н. е., ? м?сце його народження також ? суперечкою серед них.

Махав?ра вчив, що дотримання об?тниць ах?мси (ненасильство), сат?я (?стина), астея (не крад?жка), брахмачар?я (цнотлив?сть) та апар?граха (неприхильн?сть) необх?дн? для духовного зв?льнення. В?н навчав принципам Анекантадада (багатоб?чна реальн?сть): сядвада ? наявада. Вчення Махав?ри було складено ?ндрабхут? Гаутамою (його головним учнем) як Джайн Агамас. Вважа?ться, що тексти, передан? усно монахами Джайном, значною м?рою були втрачен? приблизно в 1 стол?тт? нашо? ери (коли решта були вперше записан? в традиц?? Светамбари). Вц?л?л? верс?? агами, як? викладав Махав?ра, ? деякими основоположними текстами джайн?зму Светамбари, але ?х справжн?сть заперечу?ться в джайн?зм? Д?гамбари.

Махав?ру зазвичай зображують у сидяч?й чи стояч?й медитативн?й поз?, ?з символом лева п?д ним. Його найдавн?ша ?конограф?я походить з археолог?чних пам'яток у п?вн?чно?нд?йському м?ст? Матура ? дату?ться ? стол?ттям до н. е. до ?? стол?ття н. е. Його народження святку?ться як махав?р Джанма Калянак, а його н?рвана (порятунок) спостер?га?ться Джайном як Д?вал?.

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

?стор?? з життя Махав?ри впродовж стол?ть передавалися з уст в уста, перш н?ж були записан?. Тому все, що в?домо про нього ? нап?влегендами. Дати народження та смерт? мудреця теж т?льки традиц?йн?. Народився в?н на тринадцятий день п?д молодим м?сяцем ча?тра, що в?дпов?да? 13 березня 599 р. до н. е. (без нул. року) за григор?анським календарем . М?сцем його народження була Кшатр?якунда в древньому царств? Лачуар, що тепер у ?нд?йському штат? Б?хар , за ?ншою верс??ю ? народився у Вайшал? . Його батьками були цар С?ддартха та цариця Тр?шала. Ще в материному черев? в?н прин?с добробут та процв?тання всьому царству. Уже п?сля його зачаття в царств? в?дм?чався розкв?т всього прекрасного, наприклад, буйне цв?т?ння чудових кв?т?в. Цариця Тр?шала мала 14 знаменних в?щих сн?в перед пологами, що св?дчило про народження велико? душ?.

За джайн?стською легендою ?ндра викупав новонароджене немовля в небесному молоц?, почесть г?дна майбутнього т?ртханкара . День народження Вардгамана святку?ться як махав?р-джаянт?  ? найважлив?ше свято для джайн?в у всьому св?т?.

У дитинств? син царя С?ддартхи жив як принц, хоча нав?ть у юному в?ц? проявляв праведний характер, займаючись медитац??ю та глибокими роздумами. Поступово в?н зац?кавився основними в?руваннями джайн?зму ? став в?ддалятися в?д св?тських справ.

У тридцять рок?в Махав?ра в?дмовився в?д царства та родини, роздав сво? майно ? впродовж 12 рок?в жив аскетом , проводячи б?льш?сть часу в медитац??. В?н шанував життя кожно? ?стоти, людей, тварин ? рослин. На к?нець пер?оду 12-р?чно? аскези в?н досяг стану безмежно? гармон??, знання ? самоконтролю.

Решту життя Махав?ра присвятив пропов?дуванню в?чно? правди про духовну свободу, мандруючи босим та голим ус??ю ?нд??ю. Його слухали люди вс?х стан?в. К?льк?сть його прихильник?в досягла 400 тисяч. У в?ц? 72 роки ? 4 з половиною м?сяц? в?н досягнув стану н?рвани в м?сцевост?, в?дом?й як Павапур? . Це сталося в останн?й день ?нд?йського та джайнського календаря ? д?павал? .

День народження засновника рел?г?? джайн?зму Магав?ри (Mahavir Jayanti), 24-го й останнього т?ртханкара (санск. ≪ведучий через океан≫, тобто пророк, який веде за собою по життю) ? головне свято джайн?в . В?дзнача?ться молитвами, постом, позбавленим пишноти паломництвом до святинь джайн?в ? стародавн?х храм?в у Г?рнар? ? Пал?тан? (штат Гуджарат) ? в ?нших м?сцях, а також в?дносно скромним частуванням. Д?гамбари (одягнен? св?тлом) ? посл?довники одн??? з сект ? вважають, що Махав?ра народився 615 року до н. е. , шветамбари (одягнен? в б?ле) ? посл?довники ?ншо? секти ? що 599 року до н. е. поблизу м?ста Вайшали. Його батько походив з кшатр??в (раджа), а мати ? з впливово? родини, що належала до племен? л?чхав?в . У 30-р?чному в?ц?, роздавши сво? майно, Махав?ра став мандр?вним аскетом ? присвятив 12 рок?в повн?й аскез?. На 43-му роц? життя Махав?ра досяг абсолютного знання ? став Джин? (переможцем), тобто тим хто зв?льнився в?д будь-яко? психоф?зично? залежност?. Це сталося п?д деревом сал, який став для джайн?в священним. Протягом 30 рок?в Махав?ра в?в пропаганду свого вчення в р?зних пригангських державах ? знайшов безл?ч учн?в ? посл?довник?в. В?н покинув св?т у в?ц? 72 рок?в, заморивши себе голодом.

Ф?лософ?я

[ ред. | ред. код ]

Ф?лософ?я Махав?ри скалада?ться з восьми головних принцип?в: трьох метаф?зичних ? п'яти етичних. Головна мета вчення Махав?ри ? покращення життя людини. Метаф?зичн? принципи суть анекантавада (плюрал?зм), сьядвада (в?дносн?сть) ? карма . П'ять моральних принцип?в, панчаврат  ? ах?мса (ненасилля), сатья (правда), астейя (незлод?йство), брахмачар'я (стриман?сть) та апар??раха (ненакопичення).

Махав?ра вчив, що споконв?ку кожна жива душа пов'язана з карм?чними атомами, як? накопичуються внасл?док добрих чи поганих д?янь. У стан? карм?чного самообману ?ндив?д прагне до тимчасово?, ?люзорно? насолоди та матер?альних благ, в яких корениться причина его?стичних гн?вних думок, д?янь, злост?, ненавист?, жадоби та ?нших вад. У результат? таких думок та д?янь карма т?льки зроста?.

Шлях до зв?льнення Махав?ра бачив у необх?дност? правильно? в?ри ( сам'як-даршана ), правильного знання ( сам'як-?'яна ) та правильно? повед?нки ( сам'як-чар?тра ). Правильна повед?нка поляга? в дотриманн? п'яти об?тниць (панчаврат), обов'язкових для джайн?в-ченц?в ? рекомендованих для джайн?в-мирян.

Дотримання моральних припис?в неможливе без прийняття ф?лософських принцип?в в?дсутност? абсолютизму (анекантвади) та в?дносност? (сьядвади).

Махав?ра пропов?дував духовну р?вн?сть чолов?к?в та ж?нок, однаков? можливост? досягнення зв?льнення ( мокш? ) для обох статей. В?н також в?дкидав под?л людей на касти . Ус?х посл?довник?в та учн?в в?н розд?ляв на чотири категор??: садху (ченц?), садхв? (черниц?), шравак (миряни) та шрав?ка (мирянки). Цей порядок в?домий як чатурв?дх джайн сан?х .

Пропов?д? Махав?ри спочатку передавалися з уст в уста як А?ам-сутри . Багато А?ам-сутр було втрачено з в?ками, а до ?нших було внесено зм?ни. Через тисячу рок?в А?ам-сутри були записан? на пальмових листках. Джайни- светамбари визнають ц? записи як вчення самого Магав?ри, д??амбари теж шанують ?х як послання.

Шлях до зв?льнення, перекону? Махав?ра, ? це сл?дування ≪трьом коштовностям≫: Перша ? ≪досконалий св?тогляд≫, тобто вм?ння бачити св?т таким, яким в?н представлений у вченн? Махав?ри; Друга ? ≪досконале знання≫: осягнення ?стинно? сутност? душ? ? навколишнього св?ту, подолання нев?дання , яке ? основною причиною ≪земних пристрастей ? бажань≫; Третя ? ≪досконала повед?нка≫, тобто життя за встановленими Махав?рою правилами. Вони зводяться до виконання "п'яти великих об?тниць (панчамахаврата): ах?мса (неспричинення шкоди живим ?стотам) ; сатья (праведн?сть) ; астея (неприсво?ння чужого); брахмачар'я (дотримання цнотливост?) ; апар?граха (утримання в?д марнотливих прихильностей, тобто в?дмова в?д власност?, розваг, задоволень).

Джерела та л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу: Курс лекц?й. ? К. : Либ?дь, 1996.
  • Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу: П?дручник. ? К. : Либ?дь, 2000-2002-2006. ? 592 с. ? ISBN 966-06-0245-6 .(С.?)
  • Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. ? Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. ? 304 с. ? ISBN 5-93597-019-8 . (рос.) (С.?)

Посилання

[ ред. | ред. код ]