Людв?г Фе?рбах
|
---|
н?м.
Ludwig Feuerbach
|
Зах?дна ф?лософ?я
|
|
Народження
|
28 липня
1804
(
1804-07-28
)
[1]
[2]
[…]
Ландсгут
,
Бавар?я
,
Священна Римська ?мпер?я
[4]
|
---|
Смерть
|
13 вересня
1872
(
1872-09-13
)
[1]
[2]
[…]
(68 рок?в)
Нюрнберг
,
Н?мецька ?мпер?я
,
Корол?вство Бавар?я
|
---|
Поховання
|
Johannisfriedhof
d
|
---|
Громадянство
(
п?дданство
)
|
Корол?вство Бавар?я
|
---|
Проживання
|
Брукберг
Rechenberg
d
|
---|
Знання мов
|
н?мецька
[2]
[5]
|
---|
?м'я при народженн?
|
н?м.
Ludwig Andreas Feuerbach
[1]
|
---|
Д?яльн?сть
|
антрополог
,
викладач ун?верситету
,
письменник
,
богослов
,
critic of religions
,
бджоляр
|
---|
Викладав
|
University of Erlangen
d
|
---|
Школа
/ Традиц?я
|
молодогегельянство
|
---|
Основн? ?нтереси
|
рел?г?я
|
---|
Значн?
?де?
|
Рел?г?я зовн?шн? вираження внутр?шньо? природи людини
|
---|
Вплинув
|
Леконт де Л?ль
Карл Маркс
Фр?др?х Енгельс
Йозеф Д?цген
Мартин Бубер
|
---|
Alma mater
|
Гайдельберзький ун?верситет Рупрехта-Карла
(
1824
)
[6]
,
HU Berlin
(
1826
)
,
University of Erlangen
d
(
1828
)
?
Ун?верситет Ерлангена?Нюрнберга
|
---|
Л?тературний напрям
|
ате?зм
?
Н?мецька класична ф?лософ?я
|
---|
Зазнав впливу
|
Гегель
|
---|
Визначний тв?р
|
Thoughts on Death and Immortality
d
[7]
?
The Essence of Christianity
d
[8]
|
---|
?сторичний пер?од
|
Ф?лософ?я XIX стол?ття
|
---|
Батько
|
Пауль Йоганн Ансельм фон Фей?рбах
|
---|
Брати, сестри
|
Joseph Anselm Feuerbach
d
,
Karl Wilhelm Feuerbach
d
,
Friedrich Feuerbach
d
?
Eduard August Feuerbach
d
|
---|
У шлюб? з
|
Bertha Low
d
|
---|
Автограф
|
|
---|
ludwig-feuerbach.de
|
|
|
Людв?г Фе?рбах
у
В?к?сховищ?
|
Висловлювання
у
В?к?цитатах
|
Роботи
у
В?к?джерелах
|
Людв?г (Людв??) Андреас Фе?рба?х
[10]
(
н?м.
Ludwig Andreas Feuerbach
;
28 липня
1804
,
Ландсгут
?
13 вересня
1872
, Рехенберг, поблизу
Нюрнберга
) ? н?мецький
ф?лософ
, син крим?нал?ста ? ф?лософа
Ансельма Фе?рбаха
. Спочатку один з посл?довник?в
Гегеля
, п?зн?ше ? творець самобутньо? ф?лософсько? концепц??
матер?ал?стичного
спрямування, яка отримала назву ≪антрополог?чний матер?ал?зм≫. Упродовж деякого часу ? професор
Ерлангенського ун?верситету
, з якого був зв?льнений п?сля розкриття його авторства анон?мно? ате?стично? прац? ≪Думки про смерть та безсмертя≫ (1830). Основн? прац?: ≪До критики ф?лософ?? Гегеля≫ (1839), ≪Сутн?сть християнства≫ (1841), ≪Основн? положення ф?лософ?? майбутнього≫ (1843), ≪Сутн?сть рел?г??≫ (1845), ≪?стор?я ф?лософ?? Нового часу в?д
Бекона Веруламського
до
Бенедикта Сп?нози≫
(1833) та ?н.
Людв?? Фе?рбах запропонував в?дм?нне в?д традиц?йного розум?ння ф?лософ??, ?? минулого та сучасност?, рол? в сусп?льств? та ставленн? до
рел?г??
. За Фе?рбахом, у св?т? почина?ться нова епоха ? постхристиянська. Рел?г?я в?дмира?, ?? м?сце в культур? зв?льня?ться, ? зайняти це м?сце повинна ф?лософ?я. Водночас ? сама ф?лософ?я повинна зм?нитися: вона не ма? стати простим чи негативним (в гегел?вському розум?нн?) запереченням рел?г??. ≪Якщо ф?лософ?я повинна зам?нити рел?г?ю, ? стверджу? Фе?рбах, ? то, залишаючись ф?лософ??ю, вона ма? стати рел?г??ю, вона повинна м?стити в соб? ? у в?дпов?дн?й форм? ? те, що становить сутн?сть рел?г??, повинна м?стити переваги рел?г??≫. ?накше кажучи, повинна бути якась нова (в?дм?нна в?д попередньо?) синтетична форма св?домост? ? знання. Нова ф?лософ?я повинна стати несхожою ? на стару християнську рел?г?ю, ? на стару ≪шк?льну≫ ф?лософ?ю, хоча й потр?бно зберегти найкраще з них обидвох. Уточнюючи сво? уявлення, Фе?рбах назива? нову ф?лософ?ю ? ≪рел?г?ю≫
антрополог??ю
, ≪ф?лософ??ю майбутнього≫. Водночас сам Фо?рбах бачив сутн?сн? в?дм?нност? м?ж ф?лософ??ю та рел?г??ю ? вказував на них. У рел?г?? сильний б?к ? ?? св?тоглядна ефективн?сть, ?? близьк?сть до ≪серця≫ людини, ?? емоц?й, глибинних особист?сних структур (при цьому рел?г?ю Фо?рбах вважа? родовою ознакою людини ? адже в тварин рел?г?? нема?). З ?ншого боку, гегел?вська ф?лософ?я з ?? абсолютизац??ю мислення, рац?онального п?знання виявля?ться, за Фо?рбахом, рац?онал?зованою формою теолог??. Ф?лософ?я ? це неначе ≪сенс≫ у рел?г??. Вона також вироста? з сутн?сних аспект?в людсько? св?домост?. ? те, й ?нше повинна об'?днати у соб? ≪ф?лософ?я майбутнього≫, але у цьому об'?днанн? мають зникнути, усунутися слабк? сторони ? ф?лософ??, ? рел?г??.
Слабк?сть ф?лософ??, за Фе?рбахом, ? в ?? в?д?рваност? в?д ≪серця≫, ман?рн?й в?ддаленост? в?д св?ту, теоретичному его?зм?. Це й повинно бути усунене при злитт? ф?лософ?? та рел?г??, а тому ф?лософ?я повинна перетворитися на практичну ф?лософ?ю (цей мотив був характерним для усього молодогегельянства).
Найсильн?шою стороною
християнства
, яка уможливила ц?й рел?г?? стати св?товою, легко доходити до ≪серця≫ людини, Фо?рбах вважа? мораль. Тому природно, що ≪нова ф?лософ?я≫ повинна знайти якусь нову форму морально-етично? св?домост?. Фо?рбах зд?йснив спробу ?? виробити. Зам?сть християнства та ф?лософ?? гегел?вського типу в?н запропонував ≪ф?лософ?ю Людини≫. Зг?дно з його гуман?стичною концепц??ю Людина ? це найвище у ц?нн?сному в?дношенн?, абсолютна ц?нн?сть. При цьому сл?д говорити не про окремих людей, а про ?х сутн?сть, тобто про родовий початок. Окрема людина зовс?м не ? вм?стилищем ус?х людських чеснот, але Людина як така ? неск?нченно мудрою, доброю, всемогутньою. ?? властивост? ? це вона сама, а без них (тобто без моральних якостей мудрост?, доброти, могутност?) Людини зовс?м нема?. В людин? все ? ц?нним: емоц?йне та психолог?чне життя ? не менш важливим, ан?ж розум. Також вельми важливо, що людина живе в прямому контакт? з природою, бо зовн?шня природа ? близькою природ? само? людини. За Фо?рбахом, людська сутн?сть ц?лком гармон?йно виявля? себе в людському ?снуванн?: життя природи та умови буття перебувають у глибок?й ?дност? з людською сутн?стю.
Отже,
людина
, за Фе?рбахом, перебува? та ?сну? в гармон?йн?й ?дност? з власною сутн?стю, власними якостями (≪предикатами≫), зовн?шньою та внутр?шньою природою. Вища ж ?дн?сть проявля?ться в моральному наповненн? ц??? гармон??, яка реал?зу?ться у ?мператив?, вищому закон? для Людини. Цей закон поляга? у вимоз? ставитися до людини як до найвищо? ц?нност?, як до бога. При цьому людина ставиться до себе як до бога, коли вона бачить божественне у ?нш?й людин?. Запозичена в християнств? запов?дь любов? до Бога ? ближнього перетворю?ться на Фо?рбаха на основний моральний закон. Саме
Любов
(як дом?нуюче в людському ставленн? до Бога) над?ля?ться в Фо?рбаха родовим смислом ? це любов статева, родотворча, до яко? належить ? любов до д?тей, тобто до продовження самих себе, свого Я. За Фо?рбахом, стосунки м?ж людьми мають включити в себе закон Любов? як певну надц?нн?сть, дати йому ув?йти в ≪серце≫ людей, зм?нюючи вплив рел?г??.
Фо?рбах?вськ? уявлення про Людину були отриман? шляхом критичного перетлумачення християнських ?дей. Фо?рбах в?ддав чи приписав Людин? лише т? якост? (≪предикати≫), як? рел?г?я приписувала Богов?. На його думку, Бог ? це в?дчужена та об'?ктивована сутн?сть людини (або, ?накше кажучи, бог ? деяким символ?чно закодованим зображенням суто людських властивостей та якостей). Саме в тому, що боги утворен? за образом та подобою людей, ? корениться, за Фо?рбахом,
сенс
та
ц?нн?сть
рел?г?йно? св?домост?, основа ?? д?йовост? в ?стор??. Але недостатньо лише розум?ти природу рел?г??, вважа? Фо?рбах, ? критикувати ?? означа? зводити, або редукувати, рел?г?йн? образи та ц?нност? до ?х земних прообраз?в. Перетлумачений таким чином зм?ст рел?г?? саме й веде, за Фе?рбахом, до справжнього розум?ння сутност? людини.
Фо?рбах?вська ф?лософ?я виявила значний вплив на формування св?тово? ф?лософсько? думки, зокрема ? на
молодогегельянство
та
марксизм
. Хоча майже в?дразу ж ?? розкритикували сучасники мислителя, та фундаментальн?сть порушених Фо?рбахом питань й глибина його спроби в?дпов?сти на них да? п?дстави в?двести йому належне м?сце серед г?гант?в св?тово? ф?лософсько? думки.
У м?ст?
Харк?в
?
майдан Фе?рбаха
.
- К. Маркс. Тези про Фо?рбаха (1845)
[
Арх?вовано
24 жовтня 2013 у
Wayback Machine
.]
- Ф. Ен?ельс. Людв?г Феербах ? к?нець н?мецько? класично? ф?лософ?? (1886)
[
Арх?вовано
23 жовтня 2013 у
Wayback Machine
.]
- Иодль Ф.
Л. Фейербах, его жизнь и учение. ? СПб., 1905.
- Булгаков С. Н.
Религия человекобожества у Л. Фейербаха. ? М., 1906.
- Деборин А. М.
Людвиг Фейербах. ? М.-Л., 1929.
- Есин И. М.
Материалистическая философия Л. Фейербаха. ? М., 1954.
- Быховский Б. Э.
Людвиг Фейербах. (На обложке: Фейербах). ? М.: Мысль, 1967. ? 240 с. ? (Мыслители прошлого). ? 80 000 экз.
- Элез Й.
Проблема бытия и мышления в философии Л.Фейербаха. ? М., 1971.
- Кушаков Ю. В.
Историко-философская концепция Л.Фейербаха: Теория, методология, конкретные результаты. ? Киев: Вища школа, 1981. ? 166 с.
- Володин А. И.
Николай Добролюбов и Людвиг Фейербах // Философские науки. ? 1986. ? № 4. ? С. 91-99.
- Любутин К. Н.
Фейербах: философская антропология. ? Свердловск, 1988. ? 127 с.
- Ойзерман Т. И.
Людвиг Фейербах о религии и путях челововеческой эмансипации // Общественные науки. ? 1990. ? № 3. ? С. 154?163.
- Фей?рбах Л.-А.
[
Арх?вовано
26 жовтня 2020 у
Wayback Machine
.]
Тофтул М. Г.
Сучасний словник з етики. ? Житомир: Вид-во ЖДУ ?м. ?. Франка, 2014. ? 416с.
ISBN 978-966-485-156-2
- Чупров А. С.
Проблема смерти и бессмертия в философии Людвига Андреаса Фейербаха // Немецкая философия второй половины XVIII?конца XIX вв. ? Екатеринбург; Нижневартовск, 1990. ? С. 145?160.
- Антропов В. В.
Этика и религия в философии Людвига Фейербаха // Вестник Московского университета. ? Серия 7. Философия. ? 2004. ? № 1. ? С. 98-117.
- Чесноков Г. Д.
Людвиг Фейербах и его место в истории мировой философской мысли // Социально-гуманитарные знания. ? М., 2005. ? № 1. ? С.90-107.
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Наука
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|
|
---|
| Критика
рел?г?й
|
|
---|
| Рел?г?йн? тексти
|
|
---|
| Рел?г?йн? ф?гури
|
|
---|
| Критичн? книги
|
|
---|
| Рухи
|
|
---|
| Насильство та
тероризм
|
|
---|
| ?нше
|
|
---|
| В?дом? критики
|
|
---|
|