Джеймс Г?лрей
|
---|
James Gillray
|
---|
|
|
Портрет-гравюра з розфарбуванням
|
|
При народженн?
| James Gillray
|
---|
Народження
| 13 серпня
1757
(
1757-08-13
)
Челс?
,
Лондон
,
Англ?я
|
---|
Смерть
| 1 червня
1815
(
1815-06-01
)
(57 рок?в)
|
---|
| Лондон
|
---|
Поховання
| церква святого Джеймса (П?ккад?л?)
d
|
---|
Нац?ональн?сть
| англ??ць
|
---|
Кра?на
|
Велика Британ?я
|
---|
Жанр
| карикатура
|
---|
Навчання
| в Лондон? о
|
---|
Д?яльн?сть
| карикатурист
,
художник-гравер
,
рисувальник
,
?люстратор
,
карикатурист
,
художник
,
граф?к
|
---|
Напрямок
| рококо
|
---|
Роки творчост?
| 17?1811
|
---|
Роботи в колекц??
| Музей Бойманса - ван Бен?нгена
,
М?ннеапол?ський ?нститут мистецтва
d
,
Художн?й ?нститут Чикаго
,
Оклендська галерея мистецтв
d
,
Тейт
,
Нац?ональна галерея В?ктор??
,
Нац?ональна галерея мистецтв
,
Нац?ональний музей Швец??
,
Нац?ональна галерея Канади
,
Австрал?йський нац?ональний морський музей
,
Музей витончених мистецтв
,
Нац?ональна б?бл?отека Уельсу
,
Музей мистецтва Метропол?тен
,
National Museum Paleis het Loo
d
[1]
,
?льський центр британського мистецтва
d
?
Print Collection
d
[2]
|
---|
|
|
|
Джеймс Г?лрей
у
В?к?сховищ?
|
|
|
Джеймс Г?лрей
(
англ.
James Gillray
13 серпня,
1757
, Челс? ? 1 червня,
1815
, Лондон) ? британський
художник
, б?льше карикатурист зламу XVIII?XIX ст.
Мав просте походження у британському сусп?льств?, давно ор??нтованому на прив?ле? багатих верств населення. Батько майбутнього художника-карикатуриста був ?нвал?дом в?йни. У битв? при Фонтенуа в?н втратив руку. Батько був пац??нтом
в?йськового шпиталю
у Челс?, тод?шньому передм?ст? Лондона.
Хлопець знав злидн? ? в?дчував несправедлив?сть сусп?льного устрою у Англ??. Це сформувало з роками спротив ? приск?пливе ставлення до британсько?
аристократ??
? британських
пол?тик?в
. Невдоволення життям,
б?дн?стю
? спротив реальн?й пол?тиц? Британ?? навернули згодом художника до прац? в галуз? побутово? ? пол?тично?
карикатури
. В ранн?й пер?од в?н опанував техн?ку
гравюри
. Але був ? етап пошук?в себе, небезпечн? молод? мандри тощо.
Необх?дн?сть мати фах примусила молодика повернутися у
Лондон
, де в?н влаштувався на навчання у лондонську Корол?вську академ?ю на в?дд?лення граф?ки. За припущеннями, в цей пер?од в?н заробляв створенням карикатур для р?зних пер?одичних видань, але ховався за р?зними
псевдон?мами
. Використовував р?зн? граф?чн? техн?ки ?
офорт
,
акватинта
, пунктирна гравюра. Серед художн?х авторитет?в художника-початк?вця ? померлий на той час британець
В?льям Хогарт
? його карикатури. Як художник, був майстерн?шим за
Томаса Ровлендсона
, що теж працював карикатуристом, однак останн?й надто експлуатував
еротику
та побутов? теми.
Молодик зустр?в Ханну Хамфр?, з котрою мав б?знесов? ? любовн? стосунки. Вона забезпечувала торг?влю його гравюрами ? карикатурами, а в?н творив. Тим не менше до оф?ц?йного шлюбу стосунки не д?йшли.
У п?зн?й пер?од творчост? була створена гравюра ≪Слизька погода≫ або ≪Небезпечна ожеледиця≫ (
1808
р.) ?? появу пов'язують ?з досв?дом раннього пер?оду, коли натовп збирався б?ля в?трини крамнички пан? Ханни Хамфр? ? розглядав нов? твори художника.
Важливою пол?тичною под??ю тогочасного життя стала французька революц?я 1789?1793 рр. За ?? критику ? осуд непогано платили британськ? володар? пер?одичних видань. За под?ями французько? революц?? приск?пливо спостер?гали у Британ?? ? робили вс? запоб?жн? заходи для нерозповсюдження ?дей французько? революц?? у Британ??.
Так, в роки революц?? в Шотланд?? було створене ≪Товариство друз?в народу≫, керував яким доктор Мюр. Вже
1793
року його притягли до суду в л?беральн?й Британ?? ? засудили до чотирнадцяти (14) рок?в каторжних роб?т (!).
Критику под?й французько? революц?? маскували п?д анал?тику ? незаангажован?сть. У сусп?льств? Британ?? насадили консервативн? ? осудлив? погляди на французьку революц?ю. Активним пров?дником консервативних ? осудливих погляд?в став ? карикатурист Джеймс Г?лрей. В х?д п?шов увесь арсенал давно вироблених образ?в бароко ? образ?в нов?тн?х ? алегоричне зображення Британ?? як уособлення мудрост? (н?як не менше !), кол?сницю котро? тягнуть британський лев ? ганноверський к?нь (геральдичн? зв?р? Британ?? ? Ганновера), розгн?ваний критикою Наполеон ? нав?ть Джон Буль (ще одне уособлення Британ??), що в?друба? голову Наполеону, якщо той наважиться напасти на Британ?ю. У Наполеона Бонапарта був план висадитися на остр?вну Британ?? ? захопити Лондон. Реакц??ю на цей план ? стане чергова карикатура Джеймса Г?лрея, найб?льш радикальна у цикл? осудливих карикатур на под?? французько? революц?? ? на плани та д?? Наполеона.
Абсолютним антиподом р?шучому Джонов? Булю (у анти французьких карикатурах) поста? той же Джон Буль у карикатурах на британську тематику. Товстий, нетямущий, заляканий ? дов?рливий дурник, в?н платить зайв? грош? граб?жникам-чиновництву, в?н учасник пан?ки з паперовими грошима, сл?пий, що да? себе пограбувати, обдурити ? бути побитим.
-
≪Насл?дки сл?поти Джона Буля≫
-
≪ Джон Буль ? пан?ка з паперовими грошима≫
-
≪Добров?льний внесок Джона Буля п?д загрозою рушниць≫ або ≪Т?льки не грабуйте !≫
Карикатури на пол?тичн? теми ? на пол?тика Фокса
[
ред.
|
ред. код
]
Анал?з карикатур Джеймса Г?лрея доводить, що в?н не мав прихильност? н? до парт?? в?г?в, н? до парт?? тор?.
Досить часто темою пол?тичних карикатур Г?лрея ставав британський пол?тик ? аристократ Чарльз Джеймс Фокс (1749?1806). Фокс був онуком позашлюбного корол?вського сина Карла ??, герцога Ричмондського. Багат?й ? аристократ, Фокс розважався пол?тикою ? отримав популярн?сть у Британ?? ? у ?вроп?, бо перейшов у опозиц?ю до уряду, п?дтримував американськ? колон?? у ?х боротьб? проти колон?затор?в-британц?в, в?др?знявся схвальним ставленням до французько? революц??. См?лив?сть парламентських сп?ч?в Фокса йшла в?д захищеност? у мирн?й Британ?? ? в?д успадкованого багатства, котре в?н не наживав.
Г?лрей зробив аристократа Фокса предметом нищ?вно? критики, звинувачуючи того у вс?х недол?ках ? гр?хах французько? революц??. Все, що пропонував Фокс, викликало у Г?лрея спротив ? новий напад
сатири
. Вже не консерватором, а цин?чним
обскурантом
став Джеймс Г?лрей, коли створив карикатуру ≪Патр?отичне оновлення або парламентська реформа≫. Фокс запропонував парламентську реформу з обережним пом'якшенням стану народу при збереженн? ус?х п?льг аристократ?в Англ??, до котрих належав ? сам. Г?лрей вважав, що Фокс запропонував реформи на кшталт французько? революц?? з ?? скасуванням рел?г??, скасуванням приватно? власност? (священно? ? недоторкано? у Британ??), за право скасувати корол?вську владу. Вс? ц? ≪гр?хи≫ пол?тика Фокса, реальн? ? надуман? карикатуристом, ? були представлен? у карикатур? ≪Патр?отичне оновлення або парламентська реформа≫. У правому кутку гравюри три неприваблив? постат? гр?ються у печ?-буржуйки, де спалюють Б?бл?ю та Велику Харт?ю В?льност?, дв? ≪священн? корови≫ консервативно? британсько? пол?тики.
Найменш ц?кавими у творчому спадку граф?ка Г?лрея виявилися побутов? карикатури. В?н старанно об?грував недол?ки обслуги перукаря, недолуг? дамськ?
моди
? ?? крайн? вияви, нудьгу багат??в, котрим нема чого прагнути. Особливо часто в?н звертався до створення карикатур на тогочасних л?кар?в ? шарлатан?в в?д медицини. Сатирична граф?ка Г?лрея н?як не вплинула на стан явищ н? у дамських модах, н? у нудному побут? багат??в, обмежених ? позбавлених прагнень, н? у стан? обслуги перукар?в, н? у наявност? шарлатан?в у медицин? н? тод?, н? тепер.
Побут
виявився консервативним ? неп?двладним н? сатир? Г?лрея, н? сатир? арм?? карикатурист?в, що насл?дували митцю у наступн? стол?ття.
-
≪Новий спос?б оплати нац?онального боргу≫, 21 кв?тня
1786
р.
-
Джеймс Г?лрей. ≪Ненажера≫, 2 липня
1792
р.
-
Джеймс Г?лрей. ≪Вище досягнення французько? слави≫, 12 лютого
1793
року
-
Джеймс Г?лрей. ≪Глядач? на аукц?он? Кр?ст?≫(акторка м?сс Ел?забер Фаррен та лорд Дерб?),
1796
р.
-
Джеймс Г?лрей. ≪Занадто модна мати не бажа? попсувати модну сукню≫,
1796
р.
-
Джеймс Г?лрей. ≪Лекц?я з пневматики у Корол?вському ?нститут? для багат??в≫,
1802
р.
- Olbrich Harald (Hrsg.). Gillray, James // Lexikon der Kunst. Architektur, Bildende Kunst, Angewandte Kunst, Industrielle Formgestaltung, Kunsttheorie. E. A. Seemann Verlag, 1987?1994.
- Read Herbert (Hrsg.). Gillray James // DuMonts Kunstlerlexikon. ? Koln : DuMonts Buchverlag, 1997. ? S. 220. ?
ISBN 3-7701-4015-X
.
- Некрасова Е. Очерки по истории английской карикатуры конца 18 и начала 19 веков. ? Ленинград, 1935.
(рос.)
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|
- ↑
The ORANGERIE
? 1796.
- ↑
https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/114620