Вимова [ ред. ]

Правила вимови н?дерландсько? ч?тк? ? легк? для вивчення. Вимова - це виокремлююча ? через те важлива складова мови. Тому для опанування мови наступн? особлив? звуки н?дерландсько? мають бути ретельно вивчен?. Саме для вимови, б?льш н?ж для будь-яко? ?ншо? складово? мови, ? в?рним правило, що лише використання да? довершен?сть. Голосн?

1. a- (короткий a-: звук середн?й м?ж укра?нськими а ? о. a- присутн?й в таких словах як pak(пакет, згорток), ? plat(плоский). Вправа 1. Вивчи звук a- в наступних словах, читаючи ?х голосно: plat, kranten, dag, zakken, pak, vast, wal, klap, ratten, gat.

2. aa- (довгий в?дкритий a-: ). В?н присутн?й в таких н?дерландських словах як: kaas(сир) ? gaan(?ти) а також у в?дкритих складах, тобто в складах, як? зак?нчуються на голосну, як у maken(робити) ? praten(балакати).

Вправа 2. Прочитай наступн? слова голосно: kraal, ramen, aap, daar, platen, vaak, kaal, bazen, ja, amen.

Прим?тка i: ? сутт?ва р?зниця у значенн? м?ж такими словами, як plat(плоский) ? plaat(картина, запис), mak (заспоко?ний, приручений) ? maak(робити), ? т.д. Ця р?зниця визнача?ться р?зницею м?ж коротким ? довгим звуками a-. Тому дуже важливо ч?тко розр?зняти м?ж цими звуками. Неправильна вимова, може, у багатьох випадках, вести до сутт?вих непорозум?нь. Ось ще дек?лька приклад?в: tak це `г?лка' укра?нською, але taak означа? `завдання'; man означа? 'чолов?к', а maan означа? `м?сяць' .

Прим?тка ii: Множина `tak'(г?лка) буде `takken'(г?лки); це означа?, що приголосна ма? бути подво?на, ?накше ми отриму?мо `taken'(задач?), множина слова `taak'(задача). Це подво?ння приголосних п?сля коротких голосних склада? правило, яке застосову?ться до б?льшост? сл?в, як? пишуться як tak-takken, наприклад до lap-lappen(ганч?рка-ганч?рки) ? zak-zakken(сумка-сумки).

Прим?тка iii: Звук a- в таких словах як `tak' ? т.д. 'короткий' тому, що в?н в них один ? за ним, в тому ж склад? сл?ду? приголосний (t, s, k, n, ? т.д.). Множина в н?дерландськ?й зазвичай утворю?ться додаванням -en як у вищенаведених прикладах.

Якщо останн?й склад слова не протяжний, множина часто утворю?ться додаванням -s, як в англ?йськ?й: тому множина `tafel' (таблиця) буде tafels. Множина слова raam (в?кно) - ramen(в?кна). Останн? слово - двоскладове: ra- ? -men. Другий a- зника?, тому що a- ? останньою буквою складу. Якщо остання буква складу - голосна, ми кажемо, що склад в?дкритий: ra- отже в?дкритий склад ? ?дине a- вимовля?ться як aa- (довге aa-). ?ншими словами, ? два шляхи, якими може бути утворено довгий звук: подво?нням голосно?, напр., aa- як в kaas чи коли голосна сто?ть в к?нц? складу, як в ramen.

Щоб визначити к?льк?сть склад?в у склад? даного н?дерландського слова, найкраще вимовляти його пов?льно: ra-men. Знову, якщо остання буква складу голосна, така як a-, ця голосна вимовля?ться начебто ? дв? а: raa-men. Таке написання (тобто з двума а ? деф?сом) не ? звичним ? вжива?ться тут т?льки щоб в?добразити те, що дане слово склада?ться з б?льш н?ж одного складу. Слова, як `praten'(балакати), `betalen'(оплачувати), `gapen'(поз?хати) ? `halen'(приносити) також м?стять в?дкрит? склади (pra-ten, be-ta-len, ga-pen, ha-len).

Вправа 3. Розбий наступн? слова на склади: maken, vallen, hakken, raken, harken, slapen, dalen, kamer.

3. o-:(дуже коротке o-). Присутн? в н?дерландськ?й, в таких словах, як bos(л?си) ? kop(голова тварини).

Вправа 4. Прочитай наступн? слова вголос: rond, los, toch, vossen, kost, lokken, vol, op, bronnen.

4. oo-: (довге oo-) Присутн? в таких н?дерландських словах, як groot(великий, широкий) ? rood(червоний, рудий).

Вправа 5. Прочитай наступн? слова вголос: knoop, vroom, roos, kroon, boos, droog, hoofd.

Прим?тка iv: Так само як у випадку a-, o- вимовля?ться як oo- якщо склад, у якому воно з'явля?ться, в?дкритий, такий як в `bomen'. Якщо це слово розщепити на два склади, ми отриму?мо bo-men. Тому це слово вимовля?ться `boo-men', але не пишеться таким чином. Ми знайдемо таке в словах як `wonen'(жити), dozen(коробки), symbolen(символи,знаки), probleem(проблема) ? over(через, над). (do-zen, sym-bo-len, pro-bleem, o-ver).

Вправа 6. Розбий наступн? слова на склади: kloppen(стукати), kopen(купляти), sloten(замки, канави), doden(вбивати), volgen(сл?дувати), roken(дим?ти, палити) ? stoppen(зупинятися, стопувати).

5. e- (коротке e-) Його можна знайти в н?дерландських словах, таких як mes(н?ж) ? kerk(церква).

Вправа 7. Прочитай наступн? слова вголос: gek, lekker, best, vet, wetten, sterk, vertellen, bek, erg, ontdekken.

6. ee- (довге ee-). Його можна знайти в голландських словах, таких як veel(багато) ? steen(кам?нь, кирпич). Якщо e- в в?дкритому склад?, як у `stegen' (ste-gen), слово вимовля?ться stee-gen, але н?коли так не пишеться. Це саме знаходимо в таких словах як `breken,'(розбивати), `weten'(знати), `vergeten'(забувати) ? `spelen' (грати).

Вправа 8. Розбийте наступн? слова на склади: geven(давати), lekker(гарний), eten(?сти), vreten(жерти, ?сти як тварина), kerken(церкви), kennen(знати когось, чи знати щось, вивчивши його) ? weten (знати факт, чи знати щось по розпов?дям).

Прим?тка v: Пояснення р?зниц? вимови e- ? ee- застосову?ться лише до сл?в в яких ц? звуки наголошен?. Якщо e-звук ненаголошений, такий як в словах lopen(гуляти), bedanken (дякувати) ? також в de(the), e- вимовля?ться дуже коротко.

7. u- (короткий ьо-). Його можна знайти в таких голландських словах, як bus (автобус) ? krul(curl).

Вправа 9. Прочитай наступн? слова вголос: stuk, knul, nummer, juk, lucht.

8. uu- (довге uu-). Його можна знайти в таких голландських словах як vuur(вогонь) ? muur(мур, кам'яна ст?на).

Вправа 10. Прочитай наступн? слова вголос: minuut, schuren, duur, gruwel, puur, ruzie, muziek, stuur.

Прим?тка vi: Якщо u- з'явля?ться на к?нц? складу, воно вимовля?ться як uu-. Саме цей випадок в словах `muren'(мури), `avonturen'(пригоди, авантюри), `evalueren'(оц?нювати, евалювати), `rumoer'(шум) ? `vuren'(вогн?).

Вправи 11. Розбий наступн? слова на склади: muziek, vlugger, puur, rust, turen, lucht, vluchten, rusten, Welterusten.

9. i- (короткий и- ) Його можна знайти в таких голландських словах як zitten(сид?ти) ? blik(олов'яний бак).

Вправа 12. Прочитай наступн? слова вголос: ik, klimmen, flink, binnen, in, vinden, zingen, kring.

?нколи i- ? довгим (як в -ie нижче). Ми його знайдемо в таких словах як radio, idee, ? kritiek.

10. ie- (довгий ?-). Його можна знайти в таких голландських словах як lied(п?сня) ? vriend(друг).

Вправа 13. Прочитай наступн? слова вголос: dier, vies, hier, plezier, zien, vier, drie, niet.

Прим?тка vii: i- не ма? довгого в?дпов?дника: i- ? ie- це два майже непов'язан? звуки.

11. eu- (звук ьой-). Цей звук склада?ться з двух букв але познача? лише один звук. Його можна знайти в таких голландських словах як neus(нос) ? keuken (кухня).

Вправа 14. Прочитай наступн? слова вголос: reus, leuk, heus, beukeboom, keuze.

12. oe-: (довгий у-). Його можна знайти в голландських словах vroeg(рано) ? toen(тод? - минулий час).

Вправа 15. Прочитай наступн? слова вголос: voelen, voet, boek, moeten, bloed.

Вправа 16. Прочитай наступн? слова вголос:

a. mat, maken, praten, krant, plaat, zak, betalen, kraal, kaas, rat, gapen, kat, gaan, vaak, baas.

b. bos, boos, wonen, rood, los, vol, roos, open, roken, stoppen, sloten, doden, kloppen, probleem, volgen, boom.

c. veel, kerk, lekker, best, weten, gek, vergeten, mes, been, kennen, tegen, breken.

d. stuk, vuren, vlug, duur, muziek, rusten, rumoer, vluchten, lucht.

e. binnen, kring, vinden, zingen, in.

f. vriend, drie, vies, vier, dier, zien, hier, lied.

g. heus, neus, keuken, beuk, keuze.

h. doen, voet, bloed, moeten, boek.

Двузвуччя ? подв?йн? голосн?:

1. ei-/ij- (звук ей-): Нема? р?зниц? н? м?ж вимовою н? м?ж вживанням цих двох буквосполучень. Значення голландських сл?в rijst(рис) ? reist (д??слово `подорожу?') з розмови може бути визначене лише по контексту, в якому слово вжива?ться.

Вправа 17. Прочитай наступн? слова вголос: mij, mei, jij, wij, krijgen, dreigen, slijten, zeilen, blijven, slijterij, klein.

2. au-/ou- (звук ау-): Так само, як ei/ij, нема? р?зниц? м?ж au- ? ou- за винятком написання, а в цьому випадку нав?ть у значенн?. Написання може бути пояснено лише ?сторично. Звуки з'являються в голландських словах gauw(швидко) ? goud (золото).

Вправа 18. Прочитай наступн? слова вголос: mouw, dauw, verkouden, vrouw, hout, zout, flauw.

3. ui- (звук уй-): Цей звук знаходиться м?ж ou- ? eu-. Його можна знайти в голландських словах huis(дом) ? vuil(брудний).

Вправа 19. Прочитай наступн? слова вголос: ui, fluiten, tuin, gebruiken, kruis, besluiten, stuiten, uit, vuist.

Прим?тка viii: Двузвуччя не мають довго? ? коротко? форм. Тому нема? подво?ння голосних або приголосних, якщо кор?нь данного слова м?стить дифтонг. Множина слова vuist(fist) - vuisten(fists) ? kruis(хрест) - kruizen(хрести).

Вправа 20. Дай множину наступних сл?в: struik(shrub), boer(фермер), groep(група), kous(sock), neus ( -s часто ста? -z всередин? слова, як у цьому випадку), brief(лист) (-f часто ста? -v всередин? слова, як у цьому випадку), mouw(sleeve), zeil(sail), huis (д?м), druif(grape), buis(tube), bewijs(доказ), gleuf (groove).

Вправа 21. Прочитай наступн? слова вголос:

a. bal, baal, zak, zaak, vak, vaak, mak, maak, maken, verhaal, graag, tamelijk, herhalen, waarom.

b. bos, boos, pot, poot, hol, kool, stok, roos, lopen, verkopen, stoppen, dood, doden, roken, top, geloof.

c. pet, veel, vel, met, vreemd, ben, been, stem, pret, nemen, zeggen, Engels, kerk, preken, vlekken, vlees, kletsen.

d. lus, stuur, puur, vullen, knul, guur, bukken, schuur, ruzie, bundel, instrument, tussen, gluren, rukken.

e. tuin, grijs, blauw, muis, trouw, geheim, luid, hijzen, prijs, duizend, stijf, vrijheid, gruis, breien, blij, knuist, bruizen, pruik, stout, bruin, bijbel, bouwen.

f. groot, groeten, rood, roet, moeten, boot, boete, mooi, moe, zo, groente, vloer, vlo, sloot, bloem.

g. raam, doel, nu, rem, kast, hond, sluiten, nee, lijst, zal, land, lief, leven, deel, bommen, bomen, mijl, zaal, vijl, trui, meisje, duinen, pijn, tijd, pijp, uur, zijn, duim, konijn, Zuiden, kuur, goed, knie, vandaag, spreken, Zaandam, angst, altijd, zoet, tien, laan, maag, mag, buigen, auto, kerk, lijden, leiden, vliegtuig, week, spelen, spellen, stelen, stel, vragen, uiting, schuin, dag, dagen, politiek, strofen, sonnet, maart, april, mond, molen, flauwe kul, doe, koets, koken, vlees, potlood, papier, einde.

Приголосн?

Наступн? приголосн? звуки в?дм?нн? або нев?дом? в англ?йськ?й але дуже част? в голландськ?й: 1. g-/ch-: (рос?йське г-/х-)g дзв?нкий вар?ант ch. В д?йсност? м?ж ними ? малопом?тна р?зниця м?ж g- and ch-. Ц? звуки можна знайти в таких голландських словах як acht (в?с?м) ? gras (трава).

Вправа 22. Прочитай наступн? слова вголос: Gregorius, grijs, vechten, achter, zwijgen, God, groeten, achtentachtig, bisschop, schrijven, prachtig.

2. j-: (й-). З'явля?ться в таких голландських словах, як ja(так), jij(ти) ? bejaard(л?тн?й).

Вправа 23. Прочитай наступн? слова вголос: jij, Jacob, jaar, joden, Jansen, Jan, jas, jong, jammer.

3. v-: (в-). Цей звук близький до f-. В?н з'явля?ться в таких голландських словах як van (?з, в?д) ? overal (повсюду).

Вправа 24. Спробуй наступн? слова: vroeg, vraag, vreemd, vijftien, overal, vast, loven, duiven, vervelen.

4. w-: (в-). Голландське w- можна знайти в таких словах як water(вода) ? wijn(вино).

Вправа 25. Прочитай наступн? слова вголос: waarom, waar, wie, nieuw, wij, eeuwen, bouwen, wekken, ontwaken, winkel.

Прим?тка ix: A d- at the end of a word is pronounced like a t-. This happens in words like rood(red) and bekend (well-known).

Вправа 26. Прочитай наступн? слова вголос: rand, rond, hand, verraad, eed, verschillend, hoed, bed, antwoord, brand.

Прим?тка x: b- наприк?нц? слова вимовля?ться як p-, напр. в heb (мати) ? lob (lobe).

Вправа 27. Прочитай наступн? слова вголос: web, heb, lob, Rob, tob.

Вправа 28. Прочитай наступне вголос:

De hond loopt in de straat. De man valt in de gracht. Hij zegt: Nee. Zij buigt haar knie. Ik voel me vol. Wie schiet het dier? Hij gooit zijn kauwgum weg. In zijn klas waren veel grapjes. De kleine kleuter breit een kleurvolle trui. Nu zuigt hij zijn vuile duim. Dan loopt zij gauw naar buiten. Hoeveel houten schuren lijken jou leuk? Hun auto loopt misschien honderd mijl per uur. Haar goede, oude oma is echt erg aardig. Zij bouwen een reuzen pijp. Vandaag gaat Jan naar Amsterdam en Haarlem. Sluit de voordeur! Niemand blijft altijd vijftig. Het meisje zweeg maar de oude vrouw sprak veel. Hoe oud zijn die lieve, kleine meisjes? De zuinige huisvrouw gooit niets weg. Hij is voor altijd uit de politiek verdwenen. Zij ver- dwijnen ijlings naar het warme Zuiden. Zo`n actie lijkt leuk maar leidt tot niets. Duizend ijle bomen ruizen luid in de zwoele lucht.

Uit `Het vrome volk' (door Maarten `t Hart):

Hij zoekt met zijn handen tussen de struiken. Bruine naaktslakken glijden langzaam over de bladeren. De vochtige aarde kleeft aan zijn broek. Ger neemt de andere zijde van het aardbeibed. Vaardig zoeken haar gekloofde handen de vruchten.

Het paard lag nog altijd doodstil op het stro. De grote, bruine ogen staarden angstig omhoog, naar de bruin geteerde zoldering waaraan een petroleumlamp hing. De oom van Peter stond op een aardappelkist en vulde de lamp waarbij druppels petroleum op het paard neerkwamen. De druppels rolden heel los over de natte huid van het dier. Ik staarde naar de trillingen in het machtige lijf van het paard.

Визначники [ ред. ]

Повернутися до зм?сту