Под?бно до решти зам?ських резиденц?й ?нших правител?в ( Версаль , Петергоф ) Шенбрунн?? це ансамбль, що об'?дну? арх?тектуру та природу, де парк ста? продовженням палацових споруд.

Г?дний уваги ?нтер'?р?? 1441 апартамент, частково доступний для огляду.

В одному з найпишн?ших прим?щень палацу?? Дзеркальн?й зал??? шестир?чний Моцарт грав для Йосифа II та його двору.

Так звана ≪м?льйонна в?тальня≫ ? перлиною рококо ?? ?? прикрашають панно з китайського рожевого дерева з дорогоц?нними перськими й ?нд?йськими м?н?атюрами, обрамленими позолоченими рамами. У Велик?й галере? , де сьогодн? проходять особливо урочист? прийоми, танцював колись В?денський конгрес .

Кр?м власне палацу, до комплексу входить французький парк з п?дстриженими деревами, прикрашений численними скульптурами м?фолог?чних персонаж?в ? ув?нчаний б?ля п?дн?жжя горба фонтаном Нептуна .

У парку працю? палацовий л?тн?й театр , де проходять музичн? спектакл? ? концерти. На територ?? парку також розм?стились нин? дек?лька музе?в, зокрема, Будинок пальм ?? скло-металева конструкц?я, створена у 1883 роц?, та Зоопарк ?? наступник ?мперського зв?ринцю, що вважа?ться найдавн?шим зоопарком не лише в кра?н?, а й у ?вроп? та св?т?.

На пагорб? б?ля палацу п?дноситься тр?умфальна арка ?лор??тт (або ?лор??тта).

У Шенбрунн? знаходилась в?дома скульптурна майстерня, твори яко? розходилися ?мпер??ю. Так, скульптури лев?в, що прикрасили вх?д Порохово? веж? у м?ст? Льв?в (будинок арх?тектор?в нин?), походять з ц??? майстерн?. ?х перв?сне розташування?? мавзолей родини М?ллер в сел? Зимна Вода , що на околиц? сучасного Львова.

?стор?я палацу Шенбрунн почалася в 1559 роц?, коли Максим?л?ан II придбав д?лянку земл?, на як?й м?стився млин Каттенбург . За наказом правителя споруду переобладнали на мисливський будиночок ≪Шенбрунн≫ (досл.: ≪прекрасне джерело≫), названий так кайзером Матт?асом , якого коронували в 1612 роц?. За пов?домленнями з хрон?к, у перш? ж дн? свого правл?ння в?н начебто п?шов полювати й в?дкрив джерело з чистою водою, в?дтак м?сцину, де це в?дбувалось, було названо Шенбрунн.

Мисливський будиночок був зруйнований п?д час турецько? облоги В?дня 1683 року. А 1692 року кайзер Леопольд I вир?шив побудувати для свого сина Йосифа л?тню резиденц?ю ? доручив виконання цього завдання сво?му улюбленому арх?текторов? Бернхарду Ф?шеру фон Ерлаху , в?домому буд?вничому доби бароко , котрий, зокрема, зробив вагомий внесок у формування арх?тектурного обличчя В?дня.

Ф?шер фон Ерлах розробив гранд?озний про?кт, що мав на мет? перевершити Версаль ?? в?н хот?в побудувати палац на пагорб?, п?дкресливши тим самим виняткове становище монарха, а в?д палацу мали спускатися сходи з пандусами. Однак, через ф?нансову скруту такий про?кт не вдалося реал?зувати. Зам?сть того, заклали парк, завершенням якого став палац, а на пагорб? спорудили ?лор??тт?? тр?умфальну арку на честь перемоги над прусським королем Фр?др?хом II (битва 1757 року при Кол?н?). Буд?вництво власне палацу було розпочато 1696 року, а завершено?? в 1713 роц?.

П?д час правл?ння Мар?? Терез?? , яка дуже любила Шенбрунн ? жила в ньому з чолов?ком ?мператором та 16 д?тьми, буд?вля була перебудована арх?тектором Н?колаусом Пакасс?. Коли в?йська Наполеона окупували В?день, в Шенбрунн? знаходився штаб ?мператора.

У 2-й половин? ХХ стол?ття в Шенбрунн? було в?дкрито виставку ек?паж?в, де експонуються карети, сани, паланк?ни, портшези. В центр? колекц???? позолочена, пишно оздоблена ?мперська карета завважки 4 тонни, яку в дн? коронац?й запрягали в?сьмома к?ньми.

У грудн? 1996 року на 20-й сес?? Ком?тету Св?тово? спадщини Шенбрунн було включено у Список об'?кт?в Св?тово? спадщини ЮНЕСКО ?? як сам палац, так ? парк з його численними фонтанами ? статуями, ?лор??ттою та Римськими ру?нами, пальмовою оранжере?ю , а також найстар?шим у св?т? Шенбруннським зоопарком .

• Шенбруннський мир

• Оф?ц?йна вебстор?нка Палацу Шенбрунн [ Арх?вовано 4 травня 2007 у Wayback Machine .] (н?м.) (англ.) (фр.) (?тал.)
• Шенбрунн на tur.lviv.ua ^{[ недоступне посилання з серпня 2019 ]}
• Шенбрунн на www.algol.com.ua [ Арх?вовано 5 червня 2015 у Wayback Machine .]