П?д час Ру?ни , коли з'явилося одразу к?лька претендент?в на гетьманську булаву, кримський хан Ад?ль Герай вир?шив виставити власного ≪кандидата≫ на роль гетьмана. Ним став кошовий писар Петро Сухов?й , якого оголосили ≪гетьманом ханською мил?стю≫. Проте домогтися його визнання в Гетьманщин? кримцям не вдалося. Наступник Ад?ля?? Сел?м Герай оголосив гетьманом Федора Сулименка . Той отаборився на територ??, п?двладн?й Кримському ханству?? в Ягорлику . Наступники Сулименка перенесли резиденц?ю до сус?дн?х Дубоссар . В управл?ння ≪дубоссарським гетьманам≫ в?ддали межир?ччя Дн?стра й Дн?пра , яке згодом ? отримало назву Хансько? Укра?ни, або ж просто Ханщини.

У Ханщин? не було кр?пацтва , а стягнення з селян та ?нших ≪посполитих≫ обмежувалися десятиною?? тому на ?? терени т?кали укра?нц? з? зруйнованого громадянською в?йною Правобережжя . А з поверненням польсько? влади й остаточним скасуванням на Правобережж? полкового устрою на п?вдень почали переселятися й козаки ^[1] .

Одночасно, щодо територ?? Придн?стров\я та Буго-Дн?стровського межир?ччя, використовувались назви "Очак?вська Татар?я", ≪Татарська Волощина≫ ? ≪Кочубейська Татар?я≫. ^[2]

Особа, яку призначали на управл?ння в Ханськ?й Укра?н?, зазнача?ться як ≪гетьман Дубосарський≫.

• Теодор Сулименко (1684?1685)
• Яким Самченко (1685)
• Степан Лозинський (1685?1695)
• ?ван Багатий (1696?1698)
• Петро ?ваненко (Петрик) (1698?1699)

У 1691 роц? на С?ч? з'явився колишн?й писар Генерально? в?йськово? канцеляр?? Петро ?ваненко . В?н спробував, спираючись на Крим , п?дняти козацьке повстання проти Московського царства .

26 травня 1692 року Петрик уклав ?з Кримом союз в?д ?мен? в?льно? (в?дпов?дно до угоди) держави?? ≪Княз?вства уд?льного Ки?вського, Черн?г?вського й усього В?йська Запорозького городового ? народу малорос?йського≫. Вл?тку того ж року 20-тисячна орда з петриковими козаками рушили на Полтавщину . Проте антимосковське повстання захлинулося.

Згодом мешканц? поруб?жжя переходили до Бузько-Дн?стровського межир?ччя (до Кримського ханства ). Пот?к переселенц?в в?д початку був значним ? ще пожвавився п?сля поразки повстання Семена Пал?я , коли уряд Реч? Посполито? л?кв?дував на Правобережн?й Укра?н? козацький устр?й. По ?нший б?к кордону Реч? Посполито? хан запровадив адм?н?страц?ю на чол? з Петриком, котрий ?з 1695 року ?менувався ≪гетьманом Хансько? Укра?ни≫.

На початку XVIII стол?ття , п?сля поразки гетьмана ?вана Мазепи та невдалого походу Пилипа Орлика на Правобережжя 1711 року, п?вдень Укра?ни п?д владою Кримського хана став притулком для багатьох укра?нських пол?тичних ем?грант?в ? всього запорозького козацтва.

У середин? XVIII стол?ття в Побужж? вздовж р?чок Кодима ? Ягорлик постали ≪ханськ? слободи≫: Балта ( Пал??ве Озеро ), Голта , Перелети , заселен? переважно укра?нцями. Ханськ? слободи не були ?диними остр?вцями розселення укра?нсько? людност?.

Укра?нським селянам жити у ≪Ганьщин?≫?? так у народ? називали Ханську Укра?ну?? було краще, н?ж п?д панами. Якщо на ?нших укра?нських землях значна к?льк?сть селян були безправними кр?паками, то на територ?? Хансько? Укра?ни не було кр?пацтва, а вс? селяни сплачували десятину в?д вироблено? продукц??. Це дуже мотивувало укра?нц?в переселяться в ц? земл?. ?снують скуп? на ?нформац?ю згадки про гетьман?в Хансько? Укра?ни аж до 1760-х рок?в.

Серед укра?нц?в, як? почали освоювати земл? навколо Хаджибея , було чимало козак?в. Окр?м того, дедал? б?льше ?х, зокрема запорожц?в, стали займатись ус?лякими промислами в Причорномор'?. Так, кошовий отаман Запорозько? С?ч? 12 травня 1747 року в донесенн? рос?йському уряду пов?домляв, що багато козак?в займаються у волод?ннях осман?в ? татар ≪р?зним промислом торговельним≫, ходять ≪по с?ль≫ та ≪за зв?ром з рушницею≫, варять напо? тощо, при цьому частина з них перебувала на землях за Бугом ≪аж до Чорного моря≫. Ц? козаки оф?ц?йно були на царськ?й служб?.

Проте зустр?чалися й так?, яким рос?йське п?дданство вже зовс?м остогид?ло. Вони назавжди вт?кали в безкра? причорноморськ? степи. Багато з них згодом ос?ли в передм?стях Хаджибея та довколишн?х селах. Вони займалися промислами, сад?вництвом ? хл?боробством. Особливо активно процес ?х оселення розпочався п?сля зруйнування Катериною II Запорозько? С?ч? 1775-го . Про це св?дчать численн? козацьк? хрести, як? збереглися донин? в Одес? та довколишн?х селах ? степах. В?домо й те, що Хаджибей при?днали до Рос?йсько? ?мпер?? внасл?док рос?йсько-турецько? в?йни 1787?1791 рок?в завдяки численним бойовим операц?ям чорноморських козак?в ? колишн?х запорожц?в. Достатньо згадати, що в його штурм? 14 вересня 1789-го взяли участь дв? батаре? регулярно? рос?йсько? арм?? та ш?сть полк?в чорноморського козацтва п?д проводом отамана Захар?я Чеп?ги ? в?йськового судд? Антона Головатого.

В?дпов?дно до Прутсько? мирно? угоди ( 1711 ) та Адр?анопольсько? угоди ( 1713 ) Московська держава в?дмовлялась в?д претенз?й на Правобережну Укра?ну та Запор?жжя та визнавала юрисдикц?ю Османсько? ?мпер?? над Запорозькою С?ччю. Запорозьк? козаки ( Олешк?вська С?ч ) знаходились п?д владою Османсько? ?мпер?? до 1734 року, п?сля чого повернулися до рос?йсько? протекц??, що було закр?плено у Лубенському договор? .

1774 року частина Хансько? Укра?ни (м?ж Бугом ? Дн?пром ) одночасно з бар'?ром (м?стами Азов ? Домаха (тепер Мар?уполь )) ув?йшла до складу Рос?йсько? ?мпер?? .

Решта Хансько? Укра?ни (область м?ж Бугом ? Дн?стром ), що визначалася у рос?ян як Очак?вська область , 1791 року теж була включена до складу Рос?йсько? ?мпер??.

• ?дисан

• Владислав Грибовський Ханська Укра?на // Укра?нський тиждень.?? №?32 (93).??7.08.2009.
• Административно-территориальные границы Северного Причерноморья (Новороссии) (рос.)
• ?.?В.?Сапожников?? Запорожц? в очак?вськ?й област? та Укра?н? Ханськ?й
• Тарас Чухл?б?? Козаки ? Монархи. М?жнародн? в?дносини ранньомодерно? Укра?нсько? держави 1648?1721?рр.?? ≪Виникнення Хансько? Укра?ни як прояв опозиц?? ор??нтац?? Батурина на Москву≫
• ПОВСТАННЯ ПЕТРА ?ВАНЕНКА (ПЕТРИКА)
• Ханська Укра?на