Розр?зняють круглу скульптуру ( статуя , група, статуетка , погруддя ), яку можна розглядати з р?зних стор?н, ? рель?ф (зображення розм?щене на площин?, зокрема барель?ф ).Скульптуру розр?зняють ? за призначенням. Монументальна скульптура ( пам'ятник , монумент ) пов'язана з арх?тектурним середовищем, вир?зня?ться значущ?стю ?дей, високим р?внем узагальнення, великими розм?рами; монументально-декоративна скульптура включа? вс? види оздоблення арх?тектурних споруд ? комплекс?в ( атланти , кар?атиди , фризи , фронтонна , фонтанна , садово-паркова скульптура); станкова скульптура, не залежить в?д середовища, ма? розм?ри, близьк? до натури чи менш?, ? конкретний поглиблений зм?ст. Залежно в?д того, як художник зобража? людину, скульптура под?ля?ться на бюст ? статую. Зображення к?лькох об'?кт?в?? ф?гурна група, або багатоф?гурна композиц?я. Залежно в?д зм?сту скульптури визначаються ?? жанри: портрет, тематична композиц?я, ан?мал?стичний жанр (зображення тварин).

Трохи осторонь сто?ть садово-паркова скульптура , яка слугу? оздобленням сад?в, сквер?в, парк?в ? ма? декоративний, мемор?альний характер. Вона слугу? також м'яким переходом в?д великого розм?ру буд?вель ? рослин парку до масштабу звичайно? людини.

Матер?али скульптури: метал , кам?нь , глина , дерево , г?пс , л?д , с?ль та ?нше. Методи обробки матер?алу: л?плення , вис?кання, лиття , кування , карбування тощо.

Коли скульптор викону? будь-яку роботу, в?н, перш за все, л?пить у зменшеному вигляд? макет з воску чи мокро? глини , що переда? ?дею його майбутнього твору. ?нод?, особливо в тому випадку, коли задумана скульптура ма? бути великою ? складною, художнику доводиться виготовляти ?ншу, б?льш велику ? детальн?шу модель. Пот?м, керуючись макетом або моделлю, в?н приступа? до роботи над самим твором. Якщо ма? виконати статую, то береться для ?? п?дн?жжя дошка, ? на н?й споруджу?ться сталевий каркас , вигнутий ? пригнаний таким чином, щоб жодна його частина не виходила за меж? майбутньо? ф?гури, ? сам в?н служив для не? к?стяком; кр?м того, в тих м?сцях, де т?ло ф?гури повинно мати значну товщину, до каркаса сталевим дротом прикр?плюються дерев'ян? хрести; у частинах ф?гури, як? виступають, наприклад у пальцях рук, волосс?, складках одягу, дерев'ян? хрести зам?нюються скрученим дротом або прядивом , що згорнене у вигляд? джгут?в . Пом?стивши такий остов стату? на нерухомий або горизонтально обертовий верстат, скульптор почина? обкладати каркас л?пильною глиною так, щоб виходила ф?гура, в загальних рисах схожа з моделлю; пот?м, видаляючи в одному м?сц? зайво накладену глину, додаючи в ?ншому ?? недол?к, в?н поступово доводить ?? до бажано? схожост? з? сво?м задумом. Для ц??? роботи йому служать пальмов? чи сталев? ?нструменти р?зно? форми, як? називаються стеками , але ще б?льше пальц? його власних рук. П?д час процесу л?плення необх?дно пост?йно п?дтримувати волог?сть глини, щоб уникати появи тр?щин, оск?льки глина швидко висиха?. Для цього, час в?д часу, скульптуру змочують або збризкують водою, а, перериваючи роботу до наступного дня, ?? огортають мокрим полотном. Под?бн? прийоми вживаються ? при виробництв? рель?ф?в значного розм?ру?? з тою лише р?зницею, що для зм?цнення глини зам?сть каркаса користуються великими сталевими цвяхами ? болтами, що вбит? у щит з дощок або неглибокий ящик, який служить п?дставою для рель?фу. Зак?нчивши л?плення повн?стю, скульптор дба? про виготовлення точного зн?мку з? свого твору з матер?алу, м?цн?шого, н?ж глина, ? з ц??ю метою вда?ться до допомоги формувальника . Формувальник зн?ма? з глиняного ориг?налу так звану чорну форму з алебастру , ? по н?й в?длива? г?псовий зл?пок твору. Якщо художник бажа? мати зл?пок не в одному, а в к?лькох прим?рниках, то вони в?дливаються по так зван?й чист?й форм? , виготовлення яко? набагато складн?ше, н?ж попередн?.

Без попереднього л?плення глиняного ориг?налу ? виливки його г?псового зл?пку не обходиться створення жодного б?льш-менш великого твору скульптури?? кам'яний в?н чи металевий. Правда, бували скульптори, як, наприклад, М?келанджело , що працювали прямо з мармуру ; але насл?дування ?х прикладу вимага? в?д художника надзвичайно? техн?чно? досв?дченост?, ? все-таки в?н ризику? при так?й см?лив?й прац? робити на кожному кроц? невиправн? помилки.

З отриманням г?псового зл?пка ?стотна частина художнього завдання скульптора може вважатися зак?нченою: залиша?ться т?льки в?дтворити зл?пок, дивлячись за бажанням, у камен? ( мармур? , п?сковику , вулкан?чному туф? тощо) або в метал? ( бронз? , цинку , стал? тощо), що явля? собою вже нап?врем?сницьку роботу. При виготовленн? мармурово? ? кам'яно? стату? загалом, поверхня г?псового ориг?налу покрива?ться ц?лою мережею точок, як?, за допомогою циркуля , нахилу та л?н?йки , повторюються на брил?, що п?дляга? обробц?. Керуючись цим пунктируванням, пом?чники художника п?д його наглядом видаляють непотр?бн? частини брили допомогою р?зця , долота та молота ; в деяких випадках вони користуються при цьому так званою пунктирною рамою , в як?й вза?мно перес?чн? нитки вказують на т? частини, як? повинн? бути в?дбит?. Таким чином, з необроблено? брили пов?льно виника? загальна форма стату?, вона все детальн?ше ? детальн?ше оброблю?ться досв?дченими роб?тниками, поки, нарешт?, сам скульптор не нада? ?й останньо? обробки, а пол?рування пемзою нада? р?зним частинам поверхн? твору схож?сть з тим, що явля? в цьому в?дношенн? ориг?нал. Для б?льшого наближення до не? в оптичному в?дношенн?, стародавн? греки ? римляни натирали сво? мармуров? стату? воском ? нав?ть трохи розфарбовували ?х ? золотили (див. також Пол?хром?я ).

Бронза ред.

Найважлив?шим матер?алом для скульптур, поряд з мармуром , служить бронза ; мармур найпридатн?ший для в?дтворення н?жних, ?деальних, переважно ж?ночних форм; бронза?? для передач? форм мужн?х, енерг?йних. Понад те, вона явля? особливо зручну речовину в тому випадку, коли тв?р колосальний за розм?рами або зображу? сильний рух: ф?гури, жвав? таким рухом, при виконанн? ?х з бронзи не потребують п?дпор для н?г, рук та ?нших частин, як? необх?дн? в под?бних ф?гурах, вирубаних з крихкого каменю. Нарешт?, для твор?в, призначених стояти на в?дкритому пов?тр?, особливо в п?вн?чному кл?мат?, надають перевагу бронз? тому, що не т?льки не псу?ться в?д атмосферного впливу, а й отриму? внасл?док свого окислення при?мний для ока зеленуватий або темний нал?т на сво?й поверхн?, званий патиною . Бронзову статую виповнюють або за допомогою виливки розплавленого металу в заздалег?дь приготовлену форму, або вибивають молотком з металевих пластин.

Один з? способ?в виробництва бронзових скульптур, це метод полого бронзового литва. Секрет його поляга? в тому, що початкову форму п?д статуетку роблять у воску , пот?м наносять глиняний шар ? витоплюють в?ск. ? т?льки пот?м заливають метал. Бронзове лиття ?? це сукупна назва всього цього процесу.

Що стосу?ться до вибивно? роботи, то вона поляга? в наступному: береться лист металу, його розм'якшують нагр?ванням на вогн? ?, б'ючи по внутр?шн?й сторон? листа молотком, надають йому потр?бну опукл?сть, спочатку в грубому вигляд?, а пот?м, при поступовому продовженн? тако? ж роботи, з ус?ма деталями, зг?дно з наявною моделлю. Цей прийом, для якого художник повинен волод?ти особою спритн?стю ? тривалим досв?дом, вжива?ться переважно при виконанн? барель?ф ?в не особливо великого розм?ру; при виготовленн? же великих ? складних твор?в, статуй, груп ? горель?ф?в , до нього вдаються в даний час т?льки тод?, коли необх?дно, щоб вони мали пор?вняно малу вагу. У цих випадках вибивка твори проводиться по частинах, як? пот?м з'?днуються гвинтами ? закр?пами в одне ц?ле. З XIX стол?ття вибивну роботу ? лиття в багатьох випадках зам?няють осадженням металу у форми за допомогою гальванопластики .

Дерево ред.

Деревом , як матер?алом для скульптур, користувалися ще в глибоку давнину, але дерев'яна скульптура особливо шанувалася в Середн? стол?ття ? в початкову пору доби В?дродження в Н?меччин?, над?ляючи храми розфарбованими ? роззолоченими статуями святих, вигадливими в?втарними прикрасами, ф?гурними жюбe, кафедрами ? сид?ннями для хор?в. Для таких вироб?в використовують переважно м'яке липове або буке дерево, що легко п?дда?ться р?зцю.

Коштовн? матер?али ред.

Благородн? метали , так само як ? слонова к?стка , вживаються, внасл?док сво?? дорожнеч?, виключно для невеликих статуй. Вт?м, слонова к?стка в кв?тучий пер?од давньогрецького мистецтва знаходила соб? застосування ? у великих, нав?ть колосальних творах?? в так званих хрисоелефантинних статуях , тобто таких, в яких виконували з не? обличчя ? оголен? т?лесн? частини ф?гури, одяг же робився з пелюсток золота, прикр?плених на дерев'яному остов?. Нарешт?, щодо твердих камен?в треба зауважити, що вони з античних час?в в?д?грають важливу роль в др?бних пластичних творах, як каме? та геми . Для под?бних роб?т найчаст?ше береться он?кс , що дозволя? художнику завдяки р?знобарвност? шар?в цього каменя отримувати вельми мальовнич? ефекти.

Штучн? матер?али ред.

Останн?м часом широко у скульптур? широко застосовують штучн? матер?али, так? як штучний мармур , мармурит , бе?рит ? т. ?н. Штучн? матер?али являють собою сум?ш крихти природного каменю ? р?зних дом?шок. Штучний кам?нь ма? багато переваг, таких як п?двищена м?цн?сть, довгов?чн?сть ? ст?йк?сть до р?зних погодних умов, а в?дсутн?сть в?дход?в каменю при виробництв? сутт?во знижу? варт?сть. Можна легко створювати вироби будь-якого кольору ? складно? форми.

Рель?ф?? один з вид?в скульптури, об'?мне зображення предмет?в, що лише частково виступають над площиною. Рель?ф ? чимось середн?м м?ж пласким зображенням в живопис? та тривим?рним зображенням кругло? скульптури. Рель?ф був особливо поширений на Стародавньому Сход?: ?нд?я, Межир?ччя, Камбоджа (Кампуч?я), ?ран, Ассир?я. Рель?ф под?ля?ться на три р?зновиди: заглибленний рель?ф, барель?ф та горель?ф

Заглибленний рель?ф явля? собою малюнок вр?заний в поверхню, завдяки гр? св?тла та т?н? таке зображення створю? ?люз?ю об'?мност?, яскравим прикладом такого рель?фу можуть виступати ?гипетськ? зображення нанесен? на ст?ни та колони храм?в, а також на побутов? предмети. На цих зображеннях робиться акцент на фараонах та ?х оточенн? завдяки глибш?й р?зьб? та об'?мному моделюванн?, в той час як ?нш? об'?кти намальован? поверхнево ? здаються пласкими.

В барель?ф? зображення виступа? не б?льше н?ж на половину свого реального об'?му. Класичними прикладами барель?фу ? фриз Парфенона , барель?фи Персепол?са або оздоблення камбодж?йського храму Ангкор-Вату .

В?дпов?дно в горель?ф? зображення виступа? б?льше н?ж на половину свого реального об'?му. Прикладом горель?фу ? Пергамський в?втар .

≪Витвори скульптури не стають б?льш монументальними н? через розм?р н? через призначення н? через матер?ал з якого вони зроблен? хоча ? перше ? друге ? трет? може бути частиною скульптурно? краси та сутт?во впливати на не?. Зв?дси зрозум?ло, що монументальн?сть ? саме т??ю як?стю художньо? форми, для яко? найменше п?дходить розрахунок на к?льк?сн? ефекти.≫

?? А.??.?Бассехес

Стародавн?й св?т ред.

Перш? прояви художньо? творчост? в област? л?плення криються в мороц? до?сторичних час?в; не п?дляга?, однак, сумн?ву, що вони були викликан?, як викликалися й згодом у молодих племен, потребою людини, що ще не вийшли з дикого стану, виразити почутт?вим знаком ?дею про божество або зберегти пам'ять про дорогих людей. На цю причину натяка? поетична легенда стародавн?х грек?в про винах?д пластики,?? легенда, по як?й Кора , дочка коринтянина Вутада , бажаючи, при розставанн? з? сво?м коханим, зберегти соб? на пам'ять його зображення, окреслила контур його голови по т?н?, кинуто? сонцем, а ?? батько заповнив цей силует глиною. Як? були початков? досв?ди л?плення в до?сторичну епоху?? про це дозволяють нам судити стату?, знайден? ?вропейськими мандр?вниками при першому в?дв?дуванн? остров?в Тихого океану, наприклад на Гавайських островах . Це?? прост? стовпи з? слабкими, дивовижними натяками на людськ? обличчя й статев? органи. ?стор?я л?плення почина?ться приблизно за тридцять стол?ть до н.?е., з найстаршого з культурних народ?в стародавнього св?ту, ?гиптян . ^[1]

Стародавн?й ?гипет ред.

Скульптура ?гипту, протягом всього продовження його ?сторичного життя, залишалася нерозлучною супутницею арх?тектури , п?дкоряючись ?? принципам ? служачи для прикраси ?? споруд статуями бог?в, цар?в, фантастичних ?стот ? пластичних картин, що в?дпов?дають призначенню буд?вл?. На початку п?д впливом народного уявлення про загробне життя, вона виявляла р?шучу схильн?сть до реал?зму , але пот?м застигла в умовних, в певний час усталених формах, що майже не п?ддавалися зм?н? до самого пад?ння ?гипетського царства. Надзвичайне терп?ння й спритн?сть у подоланн? техн?чних труднощ?в при обробц? таких твердих матер?ал?в, як д?орит , базальт й гран?т , характерне в?дтворення плем?нного типу, величчя, що досяга? за допомогою колосальност? й додання строго пропорц?йним ф?гурам симетричност? форм й урочистого спокою?? так? в?дм?тн? якост? ?гипетських статуй ф?вського й са?ського пер?од?в, що страждають, однак, в?дсутн?стю вираження ?ндив?дуального характеру й справжнього життя (величезн? ф?гури Рамзеса II в Абу-С?мбел? , стату? Мемнона й ?н.). Досить мистецьки вм?ли ?гипетськ? скульптори, при зображенн? бог?в, з'?днувати людськ? форми з формами тваринного св?ту, але ще б?льш мистецьки в?дтворювали вони ф?гури тварин (пари лев?в на сходах Кап?тол?я в Рим? ). Рель?фи , розмальован? р?зними фарбами, у достатку покривали, на зразок килим?в, ст?ни ?гипетських буд?вель, зображуючи подвиги фараон?в ? достопам'ятн? под?? в?тчизняно? ?стор???? у храмах ? палацах, еп?зоди з повсякденного життя й вшановування бог?в?? у похоронних спорудах. Спос?б виконання цих рель?ф?в був особливий: ф?гури в них або незначно виступали на поглибленому тл? (плоско-опукл? рель?фи, койланагл?фи ), або, навпаки, П ?шли небагато вглиб тла (плоско-впал? рель?фи). В?дсутн?сть перспективи, умовн?сть композиц?? й малюнка й ?нш? недол?ки не заважають цим зображенням бути до др?бниць докладним опов?данням про побут, в?рування й ?стор?ю народу. ^[1]

Межир?ччя ред.

Розкопки, зроблен? в Межир?чч? , у м?сцевостях, де колись панували Вавилон й Н?нев?я , познайомили вчений св?т з халдейско-ассир?йським л?пленням (1000?600?р. до н.?е.). ? тут ця галузь мистецтва перебувала в т?сному зв'язку ?з зодчеством, нав?ть у сильн?шому, н?ж у ?гиптян. Головним сво?м покликанням вона мала зб?льшення блиску царських чертог?в. Скульптурн? пам'ятники, знайден? в ру?нах палац?в в Н?мруд? , Хорсабад? й Куюнджику , складаються в ст?нних рель?фах, що зображують р?зн? еп?зоди з життя цар?в, в?йськов? под??, мисливськ? сцени. Розп?знавальн? риси цих твор?в?? досить значна опукл?сть рель?фу, сувор?сть концепц??, переб?льшене вираження ф?зично? моц? в щ?льних, мускулистих ф?гурах ? в?дсутн?сть у них ?ндив?дуального характеру й духовного життя. Ф?гури ц? значно уступають зображенню тварин, яких месопотамське мистецтво в?дтворювало з деяким розум?нням природи. По частин? рел?г?йно? скульптури ми знаходимо в халде?в й ассир?ян майже винятково невелик? бронзов? й терракотов? статуетки благод?йних ? злих демон?в, що представляють ?нод? вдале, ?нод? дивовижне сполучення людських форм ?з формами тварин. З великих твор?в под?бного роду можна вказати т?льки на крилатих бик?в ? лев?в з бородатою людською головою, ув?нчаною т?арою,?? колосальних нап?встатуй, нап?врель?ф?в, що стояли парами як би на стророж? при входах у царськ? житла.

Стародавн?й ?гипет ред.

Антична бронза ред.

Сучасна бронза ред.

Антична скульптура ред.

Портрет. Стародавн?й Рим ред.

Давньоримський надгробок ред.

•  
  Надгробок родини Гая Ветт?я, М?лан , Музей археолог??.
•  
  Надгробок Ветт?о Ребурро, Бергамо.
•  
  Римський надгробок-в?втар, до 170 р. до н.е. Музей Тампа, Флорида , США .
•  
  Давньоримський саркофаг, Модена .
•  
  Надгробок з поховання Гатер??в в Порта Маджоре, до 80 р. н.е. Музе? Ватикана.
•  
  Ж?ночий надгробок з поховання Гатер??в в Порта Маджоре, до 80 р. н.е. Музе? Ватикана.

Доба бароко ред.

Художн?й надгробок в кра?нах Зах?дно? ?вропи ред.

•  
  Кам?лло Рускон?. Надгробок папи римського Григор?я Х???, Собор Св. Петра,Рим.
•  
  Надгробок м?н?стра ф?нанс?в Кольбера, Франц?я.
•  
  Надгробок в каплиц? Сен Ден?, Франц?я.
•  
  Колишн?й Дом?н?канський костел, Жовква . Надгробок Марка Собеського роботи Андреаса Шлютера .
•  
  Гробниця папи Юл?я ?? , Сан П'?тро ?н В?нкол?, Рим
•  
  Кенотаф Н?кколо Мак?авелл? , Санта-Кроче (базил?ка) , Флоренц?я

Венец?йська скульптура ред.

•  
  Алегор?я осен?
•  
  П. Баратта, ≪Слава вояк?в≫
•  
  Ф?лософ Геракл?т
•  
  Погруддя Александра Македонського

Укра?нська скульптура ред.

Укра?нська скульптура

Скульптура кра?н Аз?? ред.

• Давня скульптура ? пластика Укра?ни. У 5 т. Т. 3. Доба бронзи. Кн. 1. Кам‘ян? статуарн? пам‘ятки Надчорноморщини пер?оду ранньо? та середньо? бронзи / досл?д. Н. Довженко / наук. ред. Р. Забашта.?? К.?: Родов?д, 2009.?? 176 с.?? ISBN 966-7845-47-6
• Дерев'яна скульптура Галичини XVII?? Х?Х ст.?: альбом / упоряд. Ю. Юркевич?; л?т. ред. О. Бондарук.?? Льв?в: ?н-т колекц?онерства укр. мист. пам'яток при НТШ, 2010.?? 376 с.?: ?л.?? (Укра?нське народне мистецтво).?? ISBN 966-8868-20-Х
• ?оанн Георг П?нзель. Перетворення. Скульптура: [альбом / авт. текст?в Б. Возницький, Т. Возняк, Д. Клочко?; фотогр. М. ?ващенко, К. Сачек, А. К?сь?; пер. н?м. ?. Андрущенко?; пер. англ. ?. Басенко].?? К.?: Гран?-Т, 2008.?? 149, [2] с.?: кольор. ?л.
• Льв?вська скульптура XVI?XVIII стол?ть / Любченко В. Ф.?? К.?: Наук. думка, 1981.?? 215 с.?: ?л.
• Льв?вська скульптура в?д раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII?? середина XX?ст.) / Юр?й Б?рюльов.?? Льв?в: Апр?ор?, 2015.?? 526 с.?: ?л.
• Малярство ? скульптура / Сп?лка рад. художник?в та скульптор?в Укра?ни.?? К.?: Мистецтво, 1935-. ( арх?в номер?в [ Арх?вовано 1 с?чня 2019 у Wayback Machine .] )
• Н?менко А. Скульптура. VI т. ?стор?? укр. мистецтва, стор. 282?320. К. 1968.
• Рисунок. Живопис. Скульптура: теорет.-методолог?чн? основи комплексного навч. / ?.?М.?Туманов.?? Льв?в: Аверс, 2010.?? 496 с.?: ?л. кольор.?? Список л?тератри с. 475?490.?? ISBN 978-966-8386-77-0
• Гоголь Василь, Диба Юр?й. Скульптура. ?люстрована енциклопед?я [ Арх?вовано 13 травня 2021 у Wayback Machine .] . Льв?в: Видавництво Льв?всько? пол?техн?ки, 2020. Том 1.?: А?? Аянт. 408 с.: ?л. ISBN 978-966-941-546-2 (сер?я) ISBN 978-966-941-527-1
• Скульптура. Типолог?я та основн? композиц?йн? законом?рност? монументально-декоративно? скульптури в просторовому середовищ? / В.?Д.?Гоголь.?? Л.?: Друкарськ? куншти, 2013.?? 192 с.?: ?л.?? Б?бл?огр.: с. 188?191 (67 назв).?? ISBN 978-966-96883-3-0
• Укра?нська скульптура XX?ст.?: [досл?дження] / Марина Протас?; Акад. мистецтв Укра?ни, ?н-т проблем сучас. мистецтва.?? К.?: ?нтертехнолог?я, 2006.?? 283 с.?: ?л.
• Чарновський О.О . Укра?нська народна скульптура: ?стор?я. Проблеми розвитку. Види. Художн? засоби.?? Льв?в: Вища школа. Вид-во при Льв?в. ун-т?, 1976.?? 143: ?л.
• Г.?И.?Кепинов , Технология скульптуры, М., 1936 (рос.)
• Д.?Е.?Аркин , Образы скульптуры, М., 1961 (рос.)
• М.?Я.?Либман , О скульптуре, М., 1962 (рос.)
• А.?С.?Голубкина , Несколько слов о ремесле скульптора, М., 1963 (рос.)
• И.?М.?Шмидт , Беседы о скульптуре, М., 1963 (рос.)

• Скульптура?// Терм?нолог?чний словник-дов?дник з буд?вництва та арх?тектури ?/ Р.?А.?Шмиг, В.?М.?Боярчук, ?.?М.?Добрянський, В.?М.?Барабаш?; за заг. ред. Р. А. Шмига.?? Льв?в, 2010.?? С.?180.?? ISBN 978-966-7407-83-4 .
• В. С?чинський . Р?зьба [ Арх?вовано 1 с?чня 2019 у Wayback Machine .] / Енциклопед?я укра?нознавства . Загальна частина (ЕУ-I).?? Мюнхен, Нью-Йорк, 1949.?? Т. 3.?? С. 821?824.
• С. Гординський . Скульптура у 1946?? 70 pp. [ Арх?вовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine .] / Енциклопед?я укра?нознавства . Словникова частина (ЕУ-II).?? Париж, Нью-Йорк, 1976.?? Т. 8.
• Л.?М.?Сак. Скульптура [ Арх?вовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine .] / УРЕ
• Л?тература на тему ≪Скульптура≫ [ Арх?вовано 1 с?чня 2019 у Wayback Machine .] / Електронна б?бл?отека ≪Культура Укра?ни≫