• Петро? ? ( рос. Пётр ? )?? за зах?дною традиц??ю з порядковим номером правителя .
• Петро? Олекс??йович ( рос. Пётр Алексеевич )?? з патрон?мом , за московською традиц??ю ?менування монарх?в
• Петро? Олекс??йович Рома?нов ( рос. Пётр Алексеевич Романов )?? повне ?м'я ? пр?звище.
• Петро? Вели?кий ( рос. Пётр Великий )?? з пр?звиськом, прийнятим у рос?йськ?й ?стор?ограф??.

Молодший син царя Олекс?я Михайловича в?д другого шлюбу з Натал??ю Наришк?ною , народився 30 травня 1672 року. У дитинств? Петро отримав домашню осв?ту, з юних рок?в знав н?мецьку мову , пот?м навчався н?дерландсько? , англ?йсько? та французько? мов. За допомогою палацових майстр?в опанував багато ремесел (теслярне, токарне, збройове, ковальське тощо). Майбутн?й ?мператор був ф?зично м?цний, рухливий, допитливий ? здатний, мав добру пам'ять.

У кв?тн? 1682 року Петра звели на престол п?сля смерт? безд?тного царя Федора Олекс?йовича в обх?д його зведеного старшого брата ?вана . Однак сестра Петра та ?вана, цар?вна Соф?я Олекс??вна , ? родич? першо? дружини Олекс?я Михайловича, Милославськ?, використали стр?лецький бунт у Москв? для палацового перевороту. У травн? 1682 року прихильник?в ? родич?в Наришк?них убили або заслали, ≪старшим≫ царем оголосили ?вана, а Петра?? ≪молодшим≫ царем при правительц??? регентц? Соф??.

За правительки Соф?? Петро жив у сел? Преображенському п?д Москвою. Тут з? сво?х ровесник?в Петро сформував ≪пот?шн? полки≫?? майбутню ?мператорську гвард?ю. У т? роки царевич познайомився ?з сином придворного конюха Олександром Меншиковим , який надал? став ≪правою рукою≫ ?мператора.

У друг?й половин? 1680-х рок?в почалися з?ткнення м?ж Петром ? Соф??ю Олекс??вною, яка прагнула ?диновладдя. У серпн? 1689, отримавши зв?стки про п?дготовку Соф??ю палацового перевороту, Петро посп?шно ви?хав ?з Преображенського до Тро?це-Серг??во? лаври, куди прибули в?рн? йому в?йська ? його прихильники. Озбро?н? загони дворян, з?бран? г?нцями Петра Олекс?йовича, оточили Москву, Соф?ю в?длучили в?д влади ? пом?стили в Новод?вочий монастир, ?? наближен? заслан? або страчен?.

П?сля смерт? ?вана Олекс?йовича (1696 р?к) став ?динодержавним царем.

Волод?ючи сильною волею, ц?леспрямован?стю та великою працездатн?стю, ^{[ джерело? ]} Петро протягом усього життя поповнював сво? знання та навички в р?зних областях, прид?ляючи особливу увагу в?йськов?й та морськ?й справ?. У 1689?1693 роках п?д кер?вництвом голландського майстра Т?ммермана ? московського майстра Карцева Петро вчився будувати корабл? на Переславському озер?. У 1697?1698 роках п?д час першо? закордонно? по?здки пройшов повний курс артилер?йських наук у Кен?гсберз? , п?в року працював теслею на верфях Амстердама (Голланд?я), вивчаючи корабельну арх?тектуру та креслення план?в, зак?нчив теоретичний курс кораблебудування в Англ??.

За наказом Петра I за кордоном закуповувалися книжки, прилади, зброя, запрошувалися ?ноземн? майстри та науковц?. Петро I зустр?чався з Готфр?дом В?льгельмом Лейбн?цем , Ньютоном та ?ншими вченими, в 1717 роц? в?н був обраний почесним членом Паризько? Академ?? наук .

У роки царювання пров?в велик? реформи, спрямован? на подолання в?дсталост? Московського царства в?д передових кра?н Заходу. Перетворення торкнулися ус?х сфер сусп?льного життя. Петро I розширив власницьк? права пом?щик?в над майном ? особист?стю кр?пак?в, зам?нив подв?рне оподаткування селян подушним, видав указ про посес?йних селян, яких дозволялося купувати власникам мануфактур, практикував масову приписку державних ? ясачних селян до казенних ? приватних завод?в, моб?л?зац?ю селян ? м?стян в арм?ю ? на буд?вництво м?ст, фортець, канал?в тощо. Указ про ?динонасл?дування (1714 р?к) зр?вняв пом?стя ? вотчини, надавши ?х власникам право передавати нерухоме майно одному з син?в, ? тим самим закр?пив дворянську власн?сть на землю. Табель про ранги (1722 р?к) встановив порядок присво?ння чин?в у в?йськов?й ? цив?льн?й служб? не за знатн?стю, а за особист? зд?бност? та заслуги.

Одним ?з перетворень Петра I була зд?йснена ним церковна реформа, спрямована на л?кв?дац?ю автономно? в?д московсько? держави церковно? юрисдикц?? та абсолютне п?дпорядкування московсько? церковно? ??рарх?? царю. Для управл?ння майном патр?аршого та арх??рейських дом?в, а також монастир?в, в тому числ? й селян, що ?м належали (приблизно 795 тис.) було в?дновлено Монастирський приказ на чол? з ?ваном Мус?ним-Пушк?ним , який знову став зав?дувати судом над монастирськими селянами й контролювати прибутки в?д церковно-монастирських землеволод?нь.

У 1701 роц? вийшла сер?я указ?в для реформування управл?ння церковно-монастирськими волод?ннями та устрою побуту ченц?в.

У 1721 роц? Петро затвердив Духовний регламент , складання якого було доручено псковському ?пископу, наближеному до царя укра?нцю Феофану Прокоповичу . В результат? в?дбулась докор?нна реформа церкви, що л?кв?дувала автоном?ю духовенства й ц?лком п?дкорила його держав? ^[9] .

Ченц?в Петро I називав ≪неробами≫ ? збирався ?х змусити служити держав?; а указом 28 с?чня 1723 року постриг у ченц? й черниц? ^[10] .

У 1697?1698 роках Петро побував за кордоном (у Н?меччин? , Н?дерланд?в , Англ?? ), де знайомився з р?зними сторонами ?вропейського життя, техн?ки й культури. Реформи державного апарату при Петр? I стали важливим кроком на шляху перетворення московського самодержавства XVII стол?ття в чиновницько-дворянську монарх?ю XVIII стол?ття з ?? бюрократ??ю та служивими станами.

1700 року Петро зм?нив систему л?точислення: з так званно? в?зант?йсько? ери ≪в?д сотвор?ння св?ту≫ до зах?дно?вропейсько? ери ≪в?д Р?здва Христового≫.

1703 року Петро ? заклав Санкт-Петербург , який став у 1712 роц? столицею держави.

У 1708?1709 роках зам?сть пов?т?в, во?водств ? нам?сництв було засновано 8 (пот?м 10) губерн?й на чол? з губернаторами. У 1719 роц? губерн?? були розд?лен? на 47 пров?нц?й .

1711 року м?сце Боярсько? думи зайняв Сенат , новий вищий орган виконавчо? ? судово? влади. Контрольний апарат представляли спочатку ≪ф?скали≫, а пот?м прокурори на чол? з генерал-прокурором.

Протягом 1718?1722 рок?в зам?сть московських указ?в були заснован? колег??, кожна з яких в?дала певною галуззю чи сферою управл?ння ? п?дпорядковувалась Сенату.

1721 року, за наполяганням Феофана Прокоповича Петро ? прийняв титул ?мператора, а Рос?я була проголошена ?мпер??ю . Вперше в ?стор?? Рос?? були заснован? пост?йн? дипломатичн? представництва ? консульства за кордоном, скасован? застар?л? форми дипломатичних в?дносин та етикету.

Того ж 1721 року було л?кв?довано Московський патр?архат , м?сце якого заступила державна структура?? Синод на чол? з Прокоповичем.

Петро ? створив ?дину систему пом?щицького землеволод?ння з обов'язковою службою дворянства, запровадив нову систему податк?в, зокрема так зване подушне, видав указ про посес?йних селян, за яким власникам завод?в дозволялось купувати кр?пак?в. Практикував масове приписування селян до казенних ? приватних мануфактур, моб?л?зац?ю селян ? м?щан в арм?ю на буд?вництво мост?в, фортець, канал?в. Петро ? вживав енерг?йн? заходи для розвитку промисловост? (металург?йно?, суднобуд?вно?, текстильно? тощо) та торг?вл? при участ? ? контрол? держави (система торговельно-промислових монопол?й, зокрема).

Петро I сприяв п?днесенню продуктивних сил кра?ни, заохочував розвиток мануфактур, шлях?в сполучення, внутр?шньо? ? зовн?шньо? торг?вл?.

Велик? реформи Петром I були проведен? також в галуз? культури ? осв?ти. З'явилася св?тська школа, була л?кв?дована монопол?я духовенства на осв?ту. Петром I були заснован? Пушкарська школа (1699), Школа математичних ? нав?гацьких наук (1701), медико-х?рург?чна школа; в?дкрито перший рос?йський загальнодоступний театр. У Санкт-Петербурз? були заснован? Морська академ?я (1715), ?нженерна та артилер?йська школи (1719), школи перекладач?в при колег?ях, в?дкрито перший московський музей?? Кунсткамеру (1719) з публ?чною б?бл?отекою. Водночас сутт?во була скорочена Ки?во-Могилянська академ?я .

20 грудня 1699 року Петро I видав указ про початок року з 1 с?чня (зам?сть 1 вересня) ? введення Юл?анського календаря з л?точисленням в?д Р?здва Христового, тим самим в?дкинувши 5508 рок?в слов'янського л?точислення. В указ? йшлося про те, що п?сля 31 грудня 1699 настане 1 с?чня 1700 ≪в?д Р?здва Господа Бога ? спасу нашого ?суса Христа≫. ^[11] Ран?ше л?точислення велося в?д ≪Створення св?ту≫ у в?зант?йськ?й традиц??.

1703 року була надрукована перша книга рос?йською мовою з арабськими цифрами.

1705 року Петро ? вв?в заборону на нос?ння ≪рос?йського ? черкеського плаття≫. Зам?сть нього Петро повел?в одягати ≪верхньосаксонськ?≫, а сп?дн?, черевики, камзоли тощо,?? н?мецьк?. В?д 1715 року нос?ння ≪рос?йського плаття≫ ? бор?д кара?ться каторгою ? конф?скац??ю майна в царську казну.

1710 року було запроваджено новий алфав?т з? спрощеним зображенням букв, букви ≪пс?≫, ≪омега≫ ? деяк? ?нш? виключен? з алфав?ту

За розпорядженням Петра I були проведен? експедиц?? в Середню Аз?ю , на Далекий Сх?д , до Сиб?ру та ?н, покладено початок систематичному вивченню географ?? рос?йських територ?й ? картографування .

За Петра ? почала виходити перша газета ≪Ведомости≫ (1702) ? силами ?вропейських вчених у Петербурз? була заснована Академ?я наук ( 1724 ).

Справою всього його життя було посилення в?йськово? потужност? Московського царства ? п?двищення його рол? на м?жнародн?й арен?. Йому довелося продовжувати в?йну з Османською ?мпер??ю, що почалася в 1686 роц?, вести багатор?чну боротьбу за вих?д Московського царства до моря на П?вноч? та на П?вдн?. У результат? Азовських поход?в (1695?1696) московськими в?йськами був зайнятий Азов , ? Московське царство вийшло до берег?в Азовського моря . У довг?й П?вн?чн?й в?йн? (1700?1721 роки) Московське царство п?д кер?вництвом Петра I домоглося повно? перемоги, отримало вих?д до Балт?йського моря , що дало йому можлив?сть встановити безпосередн? зв'язки ?з зах?дними кра?нами. П?сля Перського походу (1722?1723) до Рос?йсько? ?мпер?? в?д?йшло зах?дне узбережжя Касп?йського моря з м?стами Дербент ? Баку .

У роки П?вн?чно? в?йни Петро I створив регулярну арм?ю ? в?йськово-морський флот. Основою устрою збройних сил стала рекрутська повинн?сть (1705) ? обов'язкова в?йськова служба дворян, що одержували оф?церський чин п?сля зак?нчення в?йськово? школи або служби рядовими та сержантами гвард??. Орган?зац?ю, озбро?ння та спорядження, правила навчання ? тактики, права ? обов'язки вс?х чин?в арм?? та флоту визначали В?йськовий статут (1716), Морський статут (1720) ? Морський регламент (1722), у розробц? яких брав участь Петро I.

Прид?ляючи багато уваги техн?чному переозбро?нню арм?? ? флоту, Петро I налагодив розробку та виробництво нових тип?в корабл?в, нових зразк?в гармат ? бо?припас?в, створив струнку систему базування флоту на Азовському, Балт?йському ? Касп?йському морях. Було збудовано велику к?льк?сть гребних ? в?трильних суден.

П?клуючись про моральний дух в?йськ, Петро I нагороджував генерал?в, що в?дзначилися заснованим ним у 1698 роц? орденом Святого Андр?я Первозванного , солдат?в ? оф?цер?в?? медалями та п?двищенням у чинах (солдат також грошима). У той же час Петро I вв?в в арм?? сувору дисципл?ну з т?лесними покараннями ? смертну кару за тяжк? в?йськов? злочини .

Петро проводив широкомасштабну завойовницьку зовн?шню пол?тику. Московська держава , експлуатуючи козацьк? формування з Мало? Рус? ( Укра?ни ) ? Велико? Рус? ( Дону , Я?ку , Волги ), продовжувала розпочату ще за правл?ння Соф?? в?йну з Османською ?мпер??ю ( Кримським ханством ? Османською ?мпер??ю ) (Кримськ? походи 1687 ? 1689, Азовськ? походи 1695-96), що завершилися захопленням п?вн?чного узбережжя Азовського моря , л?кв?дац??ю османсько-татарських фортець у нижн?й теч?? Дн?пра й скасуванням данини, що ?? Московське царство до того часу платило Османськ?й ?мпер?? ^[12] (дивись Карловицький конгрес 1696-99 ? Константинопольський мир 1700).

Уклавши союз з Дан??ю-Норвег??ю та польським королем Августом Фредериком , Петро ? розпочав П?вн?чну в?йну 1700-21 проти Шведсько? ?мпер?? , в як?й укра?нськ? козацьк? формування брали участь як у склад? в?йськ короля Швец?? Карла XII , так ? у склад? московських в?йськ. П?сля в?дкрито? п?дтримки гетьманом ?ваном Мазепою Карла XII, Петро наказав знищити гетьманську столицю?? Батурин . Царськими в?йськами, якими керував Олександр Меншиков , було замордовано в?д 10 до 20 тисяч (за р?зними даними) м?сцевих жител?в . П?вн?чна в?йна, що тривала з перем?нним усп?хом, зак?нчилась Н?штадтський мир 1721, який закр?пив за Московським царством колишн? шведськ? волод?ння в сх?дн?й Балтиц??? ?нгерманлянд?ю (з новою столицею царства?? Санкт-Петербургом), Естлянд?ю, Л?флянд?ю, частину Ф?нлянд?? ? забезпечив Москов?? виг?дне стратег?чне становище в Курлянд?? .

Невдала в?йна з Османською ?мпер??ю 1710-11 рок?в, що зак?нчилась Прутським мирним договором 1711, позбавила Московське царство влади над Укра?ною та його завоювань на Азовському мор?. Зате усп?шна в?йна з Перс??ю ( ?раном ) 1722?1723 зм?цнила рос?йськ? позиц?? на Закавказз? (було при?днано касп?йське узбережжя з м?стами Дербентом ? Баку ). В област? внутр?шньо? пол?тики Петро ? зд?йснив низку важливих реформ, що мали на мет? створення на основ? земель колишньо? Рус? ново? ?мпер???? Рос?йсько?. Для цього планувалася широкомасштабна централ?зац?я ? розбудова державного апарату, техн?чна та культурна модерн?зац?я.

Власними словами цар Петро ? висловився про укра?нц?в так: ≪зело умны, и мы от этого можем быть не в авантаже≫. ^[13] В?н посл?довно проводив централ?заторську пол?тику обмеження пол?тично? автоном?? Л?вобережно? ? Слоб?дсько? Укра?ни , зменшуючи козацьк? вольност?. Зокрема, п?сля смерт? ?вана Скоропадського козакам було заборонено обирати нового гетьмана, а наказний гетьман Павло Полуботок був усунутий.

П?сля укладення гетьманом ?. Мазепою угоди з? Шведською ?мпер??ю (1708) та шведсько-укра?нсько? поразки у Полтавськ?й битв? 1709 за наказом Петра ? була зруйнована гетьманська столиця Батурин , а його жител? винищен?. За р?зними оц?нками, було вбито понад 14 тисяч жител?в Батурина разом ?з ж?нками та д?тьми. Саме м?сто п?сля розорення було вщент спалене й зруйноване, включно ?з церквами , яких у 20-тисячному м?ст? було аж 40, та монастирем . Понад 30 тисяч явних ? неявних прихильник?в Мазепи було посаджено на палю, колесовано, четвертовано, пов?шено чи страчено ?ншим чином. Для залякування населення трупи невинно вбитих сплавляли на плотах. 900 мазепинц?в серед представник?в старшини засудили до страти, ?хню долю намагався полегшити ?ван Скоропадський якого Петро ? назвав новим Мазепою.

У 1709 роц? цар Петро ? наказав скоротити число студент?в Ки?во-Могилянсько? академ?? ?з двох тисяч до 161-го, а найкращим науково-просв?тницьким силам звел?в перебратися з Ки?ва до Москви . Зокрема, це ?нокент?й Г?зель ^{[ джерело? ]} (1600?1683), Йоаник?й ?алятовський ^{[ джерело? ]} (1620?1688), Лазар Баранович ^{[ джерело? ]} (1616?1693), Дмитро Туптало , Стефан Яворський , Феофан Прокопович , Симеон Полоцький ^{[ джерело? ]} (1629?1680). Саме вони в?д?грали визначальну роль у культурному розвитку тод?шньо? Москов??.

У 1711?1712?рр. за наказом Петра ? в?дбулося насильницьке переселення (зг?н) населення з Правобережно? Укра?ни на Л?вобережну та повна л?кв?дац?я правобережних козацьких полк?в. За р?зними оц?нками було переселено в?д 100 до 200 тис. ос?б, тобто майже все населення краю.

1720 року з'явився Сенатський указ про заборону книгодрукування укра?нською мовою та вилучення укра?нських текст?в з церковних книг ^[16]

Влада гетьмана була обмежена, а п?сля смерт? ?вана Скоропадського (1722) Петро ? не дозволив обрати його наступника. Контроль над державними справами Укра?ни перейшов до Малорос?йсько? колег?? (1722), чим фактично було покладено край державн?й систем? управл?ння Укра?ни. Спроба наказного гетьмана Павла Полуботка в?дстояти укра?нську автоном?ю привела до нових репрес?й: гетьман ? вища старшина були кинут? до Петропавловсько? фортец? , де П. Полуботок помер (1724).

За Петра ? десятки тисяч укра?нських козак?в ? селян , посланих на буд?вництво фортець, канал?в тощо, загинули в?д непосильно? прац?, хвороб ? голоду. 104 версти Ладозького каналу були густо встелен? трупами к?льканадцяти тисяч укра?нських козак?в. ≪В?кно в ?вропу≫?? м?сто Санкт-Петербург (1703) зводилося на к?стках тисяч укра?нц?в.

Тарас Шевченко про нього писав: ≪це той перший, що розпинав нашу Укра?ну≫ .

?з П?дг?рц?в прихопив ?з собою погруддя Яна ??? Собеського та його дружини, як? дос? прикрашають собою його Л?тн?й палац у Петербурз? .

П?сля перемоги в П?вн?чн?й в?йн? ? укладення Н?штадтського миру у вересн? 1721 року Сенат ? Синод вир?шили п?днести Петру титул ?мператора всерос?йського з наступним формулюванням: ≪як звичайно в?д римського сенату за знатн? справи ?мператор?в ?х так? титули публ?чно ним в дар приношен? ? на статутах для пам'ят? у в?чн? пологи п?дписан?≫. ^[17]

22?жовтня ( 2 листопада ) 1721 року Петро I прийняв титул, не просто почесний, св?дчення про нову роль Рос?? в м?жнародних справах. Корол?вство Прусс?я ? Республ?ка Об'?днаних пров?нц?й негайно визнали новий титул рос?йського царя, Швец?я в 1723, Османська ?мпер?я в 1739, Корол?вство Велико? Британ?? ? Габсбурзька монарх?я в 1742, Корол?вство Франц?я ? ?спан?я в 1745 ?, нарешт?, Р?ч Посполита в 1764 роц?. ^[17]

За ?нформац??ю поданою лейбл?карем Лаврент??м Блюментростом , вже в 44 роки, Петро ? мав так? хвороби: хрон?чний бронх?т , хрон?чний кол?т , хрон?чна ниркова недостатн?сть , сечокам'яна хвороба , хрон?чний гепатит , артер?альна г?пертенз?я . Приписано? д??ти ? заборони вживання алкоголю Петро ? не дотримувався. ?дине л?кування, яке в?н застосовував?? промивання м?неральними водами. В?в розгульний спос?б життя.

Петро I помер близько 6-? ранку 8 лютого ^[18] 1725 року. За оф?ц?йною верс??ю (наближен? до нього камер'юнкер Бухгольц, Феофан Прокопович)?? помер внасл?док запалення сечового м?хура ( цистит ), через що припинилося сечовипускання, яке породжувало сильний б?ль, тому перед смертю сильно кричав, можливо через розрив сечового м?хура, як?й м?г в?дбутися при затримц? сеч?.

?ншу верс?ю ≪запустив≫ посол Франц?? при рос?йському двор? Кампредон на основ? ?нформац?? л?каря-?тал?йця, який стверджував, що затримка сечовипускання пов'язана з ≪погано вил?куваним сиф?л?сом≫ . ??, зокрема, п?дтримував радянський науковець М. Покровський: через розпусний спос?б життя помер в?д ускладнень, як? спричинила ця задавнена венерична хвороба , яку з 1696 по 1707 р?к л?кували препаратами ртут? . Таке л?кування саме по соб? було малоефективним ? вкрай токсичним ^{[19] [20] [21]} .

За верс??ю Франсуа В?льбоа, який добре знав царя, той, ймов?рно, хвор?в на гонорею , якою заразився в?д генеральш? Чернишово? десь 1721 року. ^[18] Сильний б?ль при сечовипусканн?, який згадують наближен? до царя люди, ? характерним для ц??? хвороби ^[22] .

Похований у Петропавл?вському собор? Петропавл?всько? фортец? Санкт-Петербурга.

Петро I був дв?ч? одружений: з ?вдок??ю Федор?вною Лопух?ною та з Мартою Скавронською?? згодом ?мператриця Катерина I ; мав в?д першого шлюбу сина Олекс?я , його вбили з власного наказу Петра I, а в?д другого?? дочок Анну та ?лизавету (кр?м них 8 д?тей Петра I померли в ранньому дитинств?).

• Государ, Цар ? Великий князь вс??? Рус??
  • Повний титул царя: рос. ≪Божиею милостию мы, пресветлейший и державнейший великий государь и великий князь Петр Алексеевич всея Великия и Малыя и Белыя России самодержец: Московский, Киевский, Владимерский, Новгородский, царь Казанский, царь Астраханский и царь Сибирский, государь Псковский, великий князь Смоленский, Тверский, Югорский, Пермский, Вятцкий, Болгарский и иных, государь и великий князь Новагорода Низовские земли, Черниговский, Рязанский, Ростовский, Ярославский, Белозерский, Удорский, Обдорский, Кондийский и всея северные страны повелитель, и государь Иверския земли, Карталинских и Грузинских царей, и Кабардинские земли, Черкасских и Горских князей и иных многих государств и земель Восточных и Западных и Северных Отчичь и Дедичь и наследник и государь и обладатель≫

У р?зн? часи критики давали д?аметрально протилежн? оц?нки Петру ?. Дехто оц?нював його реформи як згубн? для Рос??. ?нш? ?сторики захоплювалися ним, оф?ц?йна ?мперська ?стор?ограф?я називала його ≪Петро Великий≫.

Навпаки, оф?ц?йна радянська ?стор?ограф?я 1930-х рок?в оц?нювала д?яльн?сть Петра Першого таким чином:

Як особист?сть, Петро I по?днував величезну волю, талант орган?затора ? багату ?н?ц?ативу з крайньо? псих?чною невр?вноважен?стю, жорсток?стю, зап?йним пияцтвом та нестримною розпустою. Низка буржуазних ?сторик?в ?деал?зувала Петра I як представника ≪державност?≫, замазуючи його темн? сторони ? неправильно вважаючи його царювання р?зким переломним моментом, в той час як воно лише ч?тко розвинуло тенденц??, що накреслилися ран?ше [23] . Ориг?нальний текст (рос.) Как личность Петр I соединял огромную волю, талант организатора и богатую инициативу с крайней психической неуравновешенностью, жестокостью, запойным пьянством и безудержным развратом. Ряд буржуазных историков идеализировал Петра I как представителя ≪государственности≫, замазывая его темные стороны и неправильно считая его царствование резким переломным моментом, в то время как оно лишь отчетливо развило наметившиеся ранее тенденции.

Ставлення радянсько? влади стало б?льш позитивним починаючи з 1940-х рок?в. Зокрема, його знову почали називати ≪Великим≫.

Характерними рисами П. I були розум, воля, енерг?я, широта погляд?в, ц?леспрямован?сть, допитлив?сть, велика працездатн?сть. Разом з тим в?н був запальний, жорстокий ? безжальний, не зважав на ?нтереси ? життя окремо? особистост?, не зупинившись перед смертним вироком нав?ть власному синов? Олекс?ю (1718). За вс??? суперечливост? сво?? натури П. I ув?йшов до Рос?? як прогресивний державний ? в?йськовий д?яч, який ≪... прискорював переймання зах?дництва варварсько? Руссю, не зупиняючись перед варварськими засобами боротьби проти варварства≫ ( Лен?н В. ?. , Полн. з?бр. тв., 5 видавництво, т. 36, с. 301) [24] . Ориг?нальний текст (рос.) Характерными чертами П. I были ум, воля, энергия, широта взглядов, целеустремлённость, любознательность, большая работоспособность. Вместе с тем он был вспыльчив, жесток и безжалостен, не считался с интересами и жизнью отдельной личности, не остановившись перед смертным приговором даже собственному сыну Алексею (1718). При всей противоречивости своей натуры П. I вошёл в историю России как прогрессивный государственный и военный деятель, который ≪... ускорял перенимание западничества варварской Русью, не останавливаясь перед варварскими средствами борьбы против варварства≫ (Ленин В. И., Полн. собр. соч., 5 изд., т. 36, с. 301).

У лист? послу Франц?? в Рос?? Людовик XIV так в?дгукувався про Петра:

≪Этот государь обнаруживает свои стремления заботами о подготовке к военному делу и о дисциплине своих войск, об обучении и просвещении своего народа, о привлечении иностранных офицеров и всякого рода способных людей. Этот образ действий и увеличение могущества, которое является самым большим в Европе, делают его грозным для его соседей и возбуждают очень основательную зависть.≫

Михайло Ломоносов дав Петру захоплену оц?нку:

≪С кем сравню Великаго Государя? Я вижу в древности и в новых временах Обладателей, великими названных. И правда, пред другими велики. Однако пред Петром малы. … Комуж я Героя нашего уподоблю? Часто размышлял я, каков Тот, который всесильным мановением управляет небо, землю и море: дхнет дух Его ? и потекут воды, прикоснется горам ? и воздымятся.≫ [25]

У Рос?йськ?й Федерац?? його вважають нац?ональним геро?м .

Слова тобольського селянина Якова Солнишкова, сказан? ним 1723 року, як? часто цитують ?сторики:

Р?д царський п?шов несамовитий… государ… Петро такий же розпусник, зжився з блудницею, простою шведкою, блудним гр?хом, ?? за себе взяв, ? ми за такого государя Богу не молимося … ^[18]

•  
  ?ван Адольський. Портрет Петра ?
•  
  Велике московське посольство ? Петро ? в одяз? н?дерландського матроса
•  
  Мемор?альна дошка Петров? ? в Амстердам?
•  
  Посмертна маска Петра I
•  
  Мар?я Клемент?. Петро ?
•  
  Скульптурна голова за посмертною маскою Петра Першого
•  
  Зл?пок руки Петра
•  
  Скульптура Петра I у Петропавл?вський фортец?, Санкт-Петербург, Шемяк?н
•  
  Портрет Петра I в родинному кол?

• Пам'ятники Петру I
• Рос?йське бароко
• Лефортовський палац
• Меншиковський палац
• Л?тн?й сад
• 2720 Петро Перший ?? астеро?д , який назвали на честь ?мператора.
• Блазневий, п'яний ? нав?жений собор

• Анисимов, Е.?В.?Время петровских реформ. Ленинград, 1989.
• Анисимов, Е. В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII века . Санкт-Петербург, 1997.
• Анисимов, Е. В. Петр Великий. Личность и реформы . Санкт-Петербург, 2009.
• Бушкович П. Петр Великий. Борьба за власть (1671?1725) . Москва, 2008.
• Горобець, В. М. Присмерк Гетьманщини: Укра?на в роки реформ Петра I . Ки?в, 1998
• Милюков, П. Государственное хозяйство России в первой чверти XVIII столетия и реформа Петра Великого . Санкт-Петербург, 1892.
• Павленко, Н. И. Петр Великий . Москва, 1990 (2-е видання: 2010).
• Соловьев, С. М. Публичные чтения о Петре Великом . Москва, 1984.

• Горобець, В. М. Петро I // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни ?: у?10?т.?/ редкол.: В.?А.?Смол?й (голова) та ?н.?; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни .?? К .?: Наукова думка , 2011.?? Т.?8?: Па???Прик.?? С.?186.?? ISBN 978-966-00-1142-7 .
• Горобець, В.?М.?Петро I // Пол?тична енциклопед?я . Ки?в: Парламентське видавництво, 2011.
• Серб?на, Н.?Ф.?Петро I // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т. Ки?в: Знання Укра?ни, 2004, Т.2.
• Петр I. Материалы для биографии. В пяти томах / М. М. Богословский?; под ред. и с предисл. В. И. Лебедева. ? [М.]?: Соцэкгиз, 1940?1948.

  В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Петро I

• Богословский М. ?М.?Петр I. Материалы для биографии. ТТ. 1?? 5.?? М.: ОГИЗ. Госполитиздат, 1940?1948. (рос.)
• Народження ?мпер?? Петра I Великого (к?нец XVII?? перша чверть XVIII?ст.) (рос.)
• В.?О.?Ключевський. Курс рос?йсько? ?стор?? (рос.)
• М.??.?Костомаров. Рос?йська ?стор?я в житт?пис? ?? головних д?яч?в (рос.)
• С.?М.?Соловьёв. История России с древнейших времён (рос.)
• Былое России: Предки императора Петра I Алексеевича Великого Романова (до 5-го поколения) (рос.)
• Пётр 1-й в Переславле-Залесском, строительство потешной флотилии (рос.)
• Б?ограф?? на hrono.info (рос.)
• Хто зрадив гетьмана Мазепу? // Укра?нський тиждень
• Бородата ?стор?я з в?дчикриженою бородою
• Дм. Ив. Довгялло. Петр Великий в Северо-Западном Крае в 1705 году // Виленский календарь на 1905 простой год. Вильна: Типография ≪Русский Почин≫, 1904.?? С. 36?? 52. (рос.)
• Соймонов Ф.?И. ?История Петра Великого / отв. ред. П.?А.?Кротов. ― СПб.: Издательство ≪XVIII век≫, 2012. ― 456 с. (рос.)
• Томсинов В. А. Всем дoлжно хранить интерес государев и государственной: Петр I как законодатель // Опубл?ковано: Законодательство Петра I. 1696?1725 годы / Составитель, автор предисловия и вступительной статьи В.?А.?Томсинов.?? М.: Зерцало, 2014. С. XVIII-XLVII. (рос.)
• Петро ? як законодавець, законодавство Петра: 1) Воскресенский, Н.?А.?Законодательные акты Петра I: редакции и проекты законов, заметки, доклады, доношения, челобитья и иностранные источники / Н.?А.?Воскресенский; под ред. и предисл. Б.?И.?Сыромятникова.?? Москва: Изд-во АН СССР. Т. 1: Акты о высших государственных установлениях.?? 1945.?? XLIII, 602 с. ; 2) Памятники русского права Выпуск 8. Законодательные акты Петра I. Первая четверть XVIII?в. / Под ред. К.?А.?Софроненко.?? М.: Госюриздат, 1961.?? 668 с. ( additional link ); 3) Законодательство Петра I.?? М.: Юрид.лит., 1997.?? 880 с. ; 4) Законодательство Петра I. 1696?1725 годы / Составитель, автор предисловия и вступительной статьи В.?А.?Томсинов.?? М.: Зерцало, 2014. ; 5) Воскресенский Н.?А.?Законодательные Акты Петра I: Редакции и проекты законов, заметки, доклады, доношения, челобитья и иностранные источники / Под ред. и с предисл. Б.?И.?Сыромятникова; АН СССР. Ин-т права. [М.]: (Б. тип.), 2020. Том I. Акты о высших государственных установлениях. В пер. 602 с.; 6) Законодательные акты Петра I: Редакции и проекты законов, заметки, доклады. доношения, челобитья и иностранные источники. Сб. документов / Сост. Н.?А.?Воскресенский; Отв. ред. Е.?В.?Анисимов; Предисл. и подгот. текста Д.?О.?Серов; Археогр. предисл. А.?А.?Богданов; Центр истории России Нового времени НИУ ВШЭ; Рос. гос. арх. древ. актов. М.: Древлехранилище (Чехов: Чехов. печ. двор), 2020. Т. II. Акты об общественных классах; Т. III. Акты о промышленности и торговле. В пер. 762 с.; ( link 1 + link 2 ); 7) Воскресенский Н.?А.?Петр Великий как законодатель: исследование законодательного процесса в России в эпоху реформ первой четверти XVIII века / Н.?А.?Воскресенский; под ред. Д.?О.?Серова.?? Москва: Новое литературное обозрение, 2017.?? 637.