Клавд?й належав до патриц?анського класу ? одного з найдавн?ших римських род?в Клавд??в , народився у шлюб? Друза Старшого ^[8] ? Антон?? Молодшо? ^[8] . Антон?я була донькою Марка Антон?я в?д сестри Октав?ана Августа, Октав?? Молодшо? . А Друз Старший з Тибер??м були д?тьми Л?в?? Друз?лли в?д ?? першого шлюбу, яка пот?м вийшла зам?ж за Октав?ана Августа .

При народженн? отримав ?м'я на честь свого дядька Тибер?я ?? Тибер?й Клавд?й ? когномен г?лки свого батька?? Друз .

Клавд?й був третьою ? наймолодшою дитиною у с?м'?: у нього були старший брат Герман?к , який народився у 15 до н. е. ? сестра Л?в?лла , що народилася бл. 13 до н. е. . Сам Клавд?й народився в Лу?дун? (сучасний Л?он , Франц?я ), п?д час зустр?ч? Октав?ана Августа з Тибер??м ? Друзом у серпн? 10 року до н.?е. Там же у той же час перебувала дружина Друза, Антон?я Молодша, яка й народила хлопчика. Дитина народилася слабкою ? хворобливою. П?сля ранньо? смерт? батька (9 до н.?е.), жив та виховувався п?д наглядом матер? Антон??, яка не любила його ? в?дгукувалася про нього досить невт?шно:

Антон?я не приховувала свого презирства до сина ? з дитинства насм?халася ? глузувала з нього, часто принижувала, називала ≪ виродком серед людей ≫. ^[9] Коли вона хот?ла п?дкреслити чиюсь недалекоглядн?сть, вона казала:

Не краще до нього ставилися бабка ? сестра. ^[10]

У 2 роц? н.е. Октав?ан Август всиновив дядька Клавд?я, Тибер?я; Тибер?й за наказом Октав?ана у 4 роц? всиновив Клавд??вого брата Герман?ка, таким чином, вони оф?ц?йно перейшли у р?д Юл??в , а Клавд?й фактично став головою фам?л?? г?лки Друз?в.

П?д к?нець свого правл?ння Октав?ан Август ц?лковито переконався, що Клавд?я не можна розглядати як пол?тичного д?яча, хоча в?дзначав, що пер?одично в ньому проявляються задатки хорошого оратора ? вченого, про що в?н писав у к?лькох листах до Л?в?? Друз?лли.

Вт?м, у сво?му запов?т? Октав?ан згаду? Клавд?я серед спадко?мц?в третьо? черги.

Наступний ?мператор Тибер?й , як ? Октав?ан Август , вважав Клавд?я зовс?м н?кчемним, ? теж намагався тримати його якомога дал? в?д пол?тики. У 14 роц?, п?сля смерт? Августа, Клавд?й к?лька раз?в просив у Тибер?я дозволу зайняти яку-небудь посаду, аби розпочати св?й cursus honorum , але все, чого в?н дом?гся?? консульська в?дзнака без права виконувати обов'язки консула ? право бути присутн?м у сенат? . Пом?ркувавши, що наступн? спроби можуть пог?ршити його становище, Клавд?й в?ддалився на свою в?ллу в Кампан?? , де проводив б?льшу частину свого часу ? займався науковою д?яльн?стю. В його римському дом? жила його мати Антон?я, з якою в нього збер?галися досить прохолодн? стосунки ? з'являвся в?н там зр?дка.

Ще за Августа, 11 року н.?е., одружився з Плавц??ю Ургулан?ллою , патриц?анкою , донькою тр?умфатора Марка Плавц?я Сильвана ? онукою Ургулан?? , близько? подруги Л?в??. Незабаром п?сля вес?лля у подружжя народився син, Клавд?й Друз, який помер у юному в?ц?. Довгий час у подружжя б?льше не було д?тей. Приблизно у 26 р. Клавд?й розлучився з Ургулан?ллою, звинувативши ?? у зрад? з в?льнов?дпущеником Ботером.

Через деякий час п?сля розлучення Ургулан?лла народила д?вчинку, яка спочатку була визнана Клавд??м, прийнята в його д?м та ?? почали годувати. Однак, через к?лька дн?в, Клавд?й в?др?кся в?д не?, наказавши покласти ?? на пор?г дому Ургулан?лли. Також Ургулан?лла п?дозрювалася у вбивств?.

П?сля цього, в 28 р., Клавд?й одружився з Ел??ю Петиною , зведеною сестрою Луц?я Ел?я Сеяна . Цей шлюб був орган?зований Сеяном ? в?дбувся на вимогу Тибер?я . Батьком Ел?? був Секст Ел?й Кат , з плебейсько? родини Ел??в Туберон?в. У ранньому в?ц? Ел?я залишилася сиротою ? була усиновлена Луц??м Се?м Страбоном , батьком Сеяна.

У 30 роц? у подружжя народилася донька, яка отримала ?м'я Клавд?я Антон?я .

У жовтн? 31 року було викрито заколот Луц?я Ел?я Сеяна ?, за наказом Тибер?я, було вбито Л?в?ллу , що була близька з Сеяном. А Л?в?лла була сестрою Клавд?я, ? останн?й, злякавшись родинних зв'язк?в ?з заколотниками, розлучився з Ел??ю. Хоча багато ?сторик?в вважають, що причиною розлучення стало те, що шлюб ?з самого початку був ф?ктивним ? Ел?я дратувала Клавд?я сво?ми примхами.

П?сля повалення Сеяна Клавд?й знову був обраний головою посольства вершник?в до консул?в, приносив в?тання Тибер?ю . Незважаючи на в?дношення до нього ?мператора, користувався повагою сенату ? вершник?в ?? при його появ? останн? завжди вставали, а сенатори прирахували його до жерц?в Августа понад встановлену к?льк?сть жерц?в. Також сенат намагався прир?вняти його в правах до консуляр?в , однак Тибер?й скасував цю постанову.

Перед смертю ?мператор Тибер?й у сво?му запов?т? включив Клавд?я у спадко?мц? третьо? черги ? залишив йому спадок у два м?льйони сестерц??в , чим вказав на нього в?йську, сенату ? римському народу, тим самим визнавши його членом ?мператорсько? родини, хоча Клавд?й ? не був оф?ц?йно усиновлений родиною Юл??в .

Ще у юн? роки хлопець серйозно захопився ?стор??ю ? почав писати науков? прац? п?д кер?вництвом сво?х наставник?в Тита Л?в?я , Сульп?ц?я Флава ? Аф?нодора Канан?та . ^[11]

Свою першу велику наукову роботу ≪?стор?я громадянських во?н≫ Клавд?й почав ще за Октав?ана Августа. Однак, у сво?й прац? в?н досить критично в?дгукувався про д?? Августа ? досить добре?? про республ?канц?в та свого д?да, Марка Антон?я . Мати Антон?я ? бабця Л?в?я Друз?лла не дозволили молодому Клавд?ю дал? займатися ≪громадянськими в?йнами≫.

Тод? Клавд?й перев?в увагу на ?нш? теми, в?ддален?ш? за часом ? менш небезпечн?: ≪?стор?я Карфагену≫ та ≪Римська ?стор?я≫, як? йому допомагав писати Сульп?ц?й Флав. ^{[12] [13]}

Скептицизм Октав?ана ? пряма в?дмова Тибер?я у можливост? побудови пол?тично? кар'?ри, не залишили йому вибору ? в?н у 14-37 роках жив як приватна особа у сво?й в?лл? в Кампан??, де проводив час з? сво?ми вчителями в забавках та пияцтв?. Там же в?н продовжив серйозно займатися науковою працею. Серед його твор?в було ? нап?вжарт?вливе повчання з гри в кост?, яку в?н дуже любив.

В?дома матрона ? бабця його першо? дружини Ургулан?я , яка була етрускою , сприяла появ? зац?кавленост? у Клавд?я етруською ?стор??ю та мовою. Власне, основними його працями були велика ≪?стор?я етруск?в≫ в 20-ти книгах, до яко? в?н склав словник етрусько? мови , тод? вже практично забуто? в Рим? , та ≪?стор?я Карфагену≫ у 8-ми книгах.

На жаль, жодна з його праць до нашого часу не збереглася. Все враження про них можна скласти лише за невеликими цитатами, що зустр?чаються у Пл?н?я в його ≪Природнич?й ?стор??≫ .

П?зн?ше, ставши ?мператором, Клавд?й спробував зм?нити латинську абетку : в?н вн?с до абетки три нов? л?тери, як? д?стали назву ≪Клавд??вих л?тер≫ . У широкий вжиток вони не потрапили. Форми знак?в, ?мов?рно, були вибран? так, аби було зрозум?ло ?хн? значення; вони складалися за зразком ?снуючих л?тер. Л?тери використовувалися т?льки в пер?од правл?ння Клавд?я (41-54 рр.), а п?сля його смерт? в?д них в?дмовилися.

У 37 роц?, п?сля смерт? Тибер?я , з приходом до влади небожа Клавд?я, Гая Кал?гули , почалася його пол?тична кар'?ра. Кал?гула призначив Клавд?я виконувати зам?сть себе консульськ? обов'язки. К?лька раз?в в?н п?дм?няв Кал?гулу на публ?чних святкуваннях, де народ ус?ляко в?тав його.

В тому ж роц?, чи на початку 38 року, Кал?гула одружив Клавд?я на Мессал?н? , доньц? Марка Валер?я Мессали Барбата , консула 20 р., який походив ?з патриц?ансько? родини Валер??в, ? Дом?ц?? Леп?ди Молодшо? , доньц? Луц?я Дом?ц?я Агенобарба , консула 16 р. до н.?е., ? Антон?? Старшо? .

?м'я Мессал?ни , завдяки античним ?сторикам, стало узагальненим при описуванн? розпусних ? сексуально-нестриманих ж?нок. Загалом, ?? повед?нку характеризують як образливу ? ганебну, а саму ?? як жорстоку, скупу ? нерозумну н?мфоманку. Найчаст?ше ?? згадують Тацит ? Светон?й у сво?х працях.

Розпусних ж?нок ?стор?я знала чимало, ? розпусною повед?нкою в Рим? н?кого було здивувати в т? часи, але ненаситний сексуальний апетит Мессал?ни вражав нав?ть бувалу римську громадськ?сть. Перес?чних громадян б?льш за все обурювало, що Мессал?на , втративши цноту у в?ц? 13 рок?в, виставляла свою розпусту напоказ, безм?рно цим пишаючись.

Близько 40 року Мессал?на народила йому доньку, Клавд?ю Октав?ю, а в 41 роц??? сина та спадко?мця, якому Клавд?й дав когномен Британн?к , на честь походу до Британ??, який в той час планувався.

Незабаром Кал?гула виказав св?й справжн?й характер. Клавд?й вже не м?г в?д'?хати до Кампан??, оск?льки Кал?гула утримував його коло себе, а при двор? часто ставав об'?ктом злих жарт?в, необ?рунтованих звинувачень ? цькування. Б?льше того, життя його неодноразово вис?ло на волосин?, особливо п?сля викриття заколоту Леп?да . Клавд?й ви?хав з Риму з в?таннями ?мператору, але той розгн?вався, що Сенат прислав до нього дядька, як до хлопчика, ? скинув Клавд?я в одяз? в р?ку.

Клавд?й супроводжував Кал?гулу в його германському поход?. П?сля повернення ?мператор запропонував Клавд?ю купити посаду жерця при сво?му культ? чи то за 8, чи то за 10 м?льйон?в сестерц??в п?д заклад майна. Зрозум?ло, що закладене майно викупити назад не вдалося.

З того часу в Клавд?я залишився лише невеликий будинок в Рим? . Кал?гула продовжував тримати його при соб?, переважно для принижень. Нав?ть в Сенат? йому дозволялося голосувати останн?м, п?сля нововведених до сенату член?в. Перебуваючи у пост?йному страху, Клавд?й багато хвор?в, ? став погано виглядати.

До 41 року повед?нка Кал?гули не залишала сумн?в?в у його неадекватност?. ?мператор оголосив себе богом, намагався воювати з Юп?тером ? Нептуном, тероризував близьких ? Сенат , наносив ?м публ?чн? образи. Все це стало причиною заколоту, в який були втягнут? деяк? сенатори ? дек?лька оф?цер?в претор?ансько? гвард?? .

Приведення заколоту у виконання було нам?чене на останн?й день Палатинських ?гор. Одн??ю з ключових ф?гур заколоту був Касс?й Херея , один з оф?цер?в претор?ансько? гвард?? . Коли Кал?гула вийшов з театру, заколотники в?дт?снили в?д нього натовп ? охоронц?в, ? забили його мечами та кинджалами. Клавд?й, почувши шум боротьби, сховався у сонячн?й галере? палацу, за ф?ранкою.

Проб?гаючи палацом, солдат на ?м'я Грат виявив його за ф?ранкою ?, припавши до його н?г, прив?тав титулом ?мператора ? в?дв?в до сво?х товариш?в, як?, виконавши св?й план, не знали, що робити дал?.

Претор?анц? в?днесли Клавд?я в св?й таб?р, протиставивши його ф?гуру Сенату , який бажав проголосити республ?ку. Сенатори з?бралися на Кап?тол?? , народ юрмився на Форум? . До Клавд?я сенат скерував трибун?в Веран?я та Брокха: вони закликали його п?дкоритися вол? сенату ? погрожували йому участю Кал?гули ; але, побачивши масу в?йська, що оточувало Клавд?я, почали просити його хоча б прийняти владу з рук Сенату .

Вранц?, побачивши, що в Сенат? почалися суперечки за владу м?ж Валер??м Аз?атиком ? Марком В?н?ц??м , народ, в тривоз? перед засиллям аристократ??, почав вимагати ?диновладного ?мператора. Касс?й Херея , очоливши т??? ноч? когорти м?сько? варти, не зм?г утримати ?х в?д переходу на б?к претор?анц?в.

Д?знавшись про це, Клавд?й прийняв присягу в?д претор?анц?в , для в?рност? пооб?цявши ?м по 15 000 сестерц??в , ? став таким чином, першим з цезар?в, як? купили владу за грош?. Сенату н?чого не залишалось, окр?м як п?дтвердити повноваження нового ?мператора.

Клавд?я н?хто ? н?коли не готував до виконання ним обов'язк?в правителя. Однак його заняття ?стор??ю ? риторикою в дитинств? та юнацтв?, сп?лкування з видатними умами того часу ? ?сторичн? приклади правител?в, про як? в?н був прекрасно об?знаний, зробили з нього ?мператора, який прийшов до влади випадково, але за час свого правл?ння повн?стю зосередив ?? в сво?х руках, виграв дек?лька во?нних кампан?й, досить сутт?во розширив кордони Римсько? ?мпер??, ? став другим, з час?в Августа, правителем, якого п?сля смерт? було канон?зовано.

Правл?ння сво? в?н розпочав з? страти заколотник?в, що безпосередньо брали участь у вбивств? Кал?гули?? Хере? , Лупа та Саб?на. П?сля цього в?н наказав забути все, що було сказано ? зроблено в дн? перевороту, ? сам неухильно дотримувався цього правила.

Також Клавд?й в?ддав божу шану Л?в?? Друз?лл?, р?вну т?й, яка була у Августа. Ус?х ?нших незаслужено забутих ? оббреханих за правл?ння Кал?гули родич?в, живих ? мертвих, в?н реаб?л?тував ? виказав ?м р?зноман?тн? почест?. Т?, хто в?дбували покарання, були визволен? з в'язниць ? повернен? з вигнань. Ус? накази Кал?гули було скасовано, однак день свого приходу до влади Клавд?й вважав днем загибел? свого попередника, ? святкування в цей день заборонив.

Секретар?ат ред.

У перш? роки свого правл?ння Клавд?й орган?зував ?мператорський секретар?ат, в якому створив чотири колег??, на чол? яких поставив в?рних йому в?льнов?дпущенник?в. Це було викликане стосунками м?ж ?мператором ? ноб?л?тетом, в тому числ? ? Сенатом. Клавд?й просто не м?г дов?ряти вих?дцям з вищих римських верств.

Колег?? очолили: Тибер?й Клавд?й Нарцисс отримав посаду секретаря (в?дпов?дального за кореспонденц?ю), Марк Антон?й Паллас об?йняв посаду скарбника; Гай Юл?й Калл?ст очолив колег?ю науки та юстиц??; а за все ?нше в?дпов?дав Гай Юл?й Пол?б?й . Як видно за ?менами , лише Нарцисс був в?льнов?дпущенником самого Клавд?я, Калл?ст ? Пол?б?й здобули волю за час?в правл?ння Кал?гули, а Паллас належав Антон?? Молодш?й ? був зв?льнений ще за час?в Тибер?я.

Це р?шення дозволило Клавд?ю за короткий час укр?пити свою владу, незважаючи на протид?ю сенатор?в, незадоволених таким станом речей. В руках в?дданих ?мператору людей опинилися грош?, юриспруденц?я, законодавство, арм?я. Саме вони радили Клавд?ю тих чи ?нших людей на посади легат?в лег?он?в, саме ?м Клавд?й зобов'язаний ?де?ю переможного Британського походу, який значно зб?льшив його популярн?сть ? закр?пив його положення.

Звичайно, що отримавши таку владу, ус? четверо використовували ?? не т?льки на благо держави, але й для особистого збагачення. Зг?дно з Пл?н??м, деяк? з них були багатш? за самого Красса , найбагатшого з римлян, що жив за час?в Юл?я Цезаря

Сенат ред.

Оск?льки, фактично, Клавд?й прийшов до влади в обх?д Сенату, в перш? роки свого правл?ння в?н намагався створити видим?сть того, що головним кер?вним органом в держав? ? Сенат, а в?н лише ≪перший серед р?вних≫. Клавд?й в?дмовився в?д ус?х титул?в ? посад, окр?м принцепса Сената ? трибунсько? влади?? основних для принципата . ?нш? титули, в тому числ? ?мператора та Батька В?тчизни, в?н приймав протягом свого правл?ння.

Перебуваючи в кур?? , Клавд?й сво?ю повед?нкою також показував себе р?вним ?ншим. Слово в?н брав у порядку черговост?, пропонуючи законопро?кти, сид?в м?ж консулами, за правом трибуна, а не на височин?, як принцепс або ?мператор. Бажаючи задобрити сенат, в?н дозволив Сенату, уперше з час?в Августа , карбувати власну бронзову монету, а також передав п?д сенатське управл?ння дв? ?мператорськ? пров?нц???? Македон?ю та Ахею . Ус?м цим в?н за короткий терм?н досяг поваги та прихильност? як сенату, так ? всього народу.

Однак це не в?дгородило його в?д численних заколот?в ? замах?в, в яких брали участь також ? сенатори. Кр?м того, в?дчувши в?дносну свободу, Сенат затягував обговорення ? прийняття р?зних закон?в та акт?в. Це спонукало ?мператора на проведення глибоких реформ в Сенат?.

В 47 р., разом з Луц?ем В?телл?ем , ?мператор прийма? на себе обов'язки цензора . З? списку сенатор?в безжал?сно були викреслен? т?, хто вже не в?дпов?дав сенатському цензу за статком. Для того, щоб вир?вняти враження, були переглянут? ? списки верстви вершник?в . Зам?сть виключених, яким, вт?м, було об?цяно, що при виконанн? умови по сенатському цензу в 900 000 сестерц??в ?х знову з рад?стю приймуть до лав сенатор?в, Клавд?й вв?в до Сенату представник?в ?тал?йського ноб?л?тету , а також, вперше, представник?в галльських пров?нц?й, що мали римське громадянство. Також, для того, щоб мати у сво?му розпорядженн? в?дданих йому людей, Клавд?й надав статусу патриц??в к?льком римським фам?л?ям.

Це викликало зрозум?лий спротив Сенату, у зв'язку з чим, в 48 р., Клавд?ю довелося р?зко зменшити владу сенатор?в. На цей час уже функц?онував секретар?ат, ? ?мператор м?г зосередити владу в сво?х руках. Сенат обмежили в прийнятт? ф?нансових р?шень ? карбуванн? грошей, передавши це до в?дпов?дно? колег??, в?д?брали також управл?ння основним портом в Ост?? , направивши туди ?мператорського прокуратора. З цього часу будь-як? спроби сенатор?в протид?яти вол? ?мператора жорстоко придушувалися, що призвело до чималих жертв серед ноб?л?тету . За правл?ння Клавд?я було страчено 35 сенатор?в ? б?льш н?ж 300 представник?в верстви вершник?в .

• Д?он Касс?й . ≪Римська ?стор?я≫
• Тацит . ≪Аннали≫
• Светон?й . ≪Життя дванадцяти цезар?в≫

  В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Клавд?й