?сну? п'ять вид?в малярства: станкове , монументальне , декоративне [ Арх?вовано 14 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] , театрально-декоративне , м?н?атюрне .

До станкового малярства в?дносять твори, що ?снують незалежно в?д м?сця створення. В основному це картини, створен? на мольберт? (тобто на верстат?) художника. У станковому малярств? переважають роботи, виконан? ол?йними фарбами, але можуть використовуватися ? ?нш? барвники (темпера, акрилов? фарби ? т. Д.). Картини пишуться в основному на полотн?, натягнутому на раму або накле?нному на картон. У минулому широко застосовувалися дерев'ян? дошки, можуть використовуватися будь-як? плоск? матер?али.

Монументальне малярство викону?ться безпосередньо на ст?нах ? стелях будинк?в та ?нших споруд. У минулому переважало малярство водними фарбами по сир?й штукатурц? (фреска). В ?тал?? до початку XVI стол?ття по висохл?й ≪чист?й фресц?≫ практикувалася прописка деталей темперою. Техн?ка ≪чисто? фрески≫ вимага? особливо? ??майстерност? в?д художника, тому застосовувалися й ?нш? технолог??, наприклад, не таке ст?йке малярство по сух?й штукатурц??? секко, п?зн?ше розписи виконувалися ол?йними фарбами, що мало подходять для монументального малярства.

Кольоров? зображення на папер? (акварель, гуаш, пастель та ?н.) в?дносять до граф?ки, але ц? твори часто розглядаються ? як малярськ?. Вс? ?нш? способи кольорового зображення в?дносяться до граф?ки, в тому числ? ? зображення, створен? за допомогою комп'ютерних технолог?й.

Найб?льш поширен? твори малярства виконан? на плоских або майже плоских поверхнях, таких як натягнуте на п?драмник полотно, дерево, оброблен? поверхн? ст?н ??т.?д.

?сну? також вузьке трактування терм?ну малярство як роб?т, виконаних ол?йними фарбами на полотн?, картон?, оргал?т? й ?нших под?бних матер?алах.

До, ймов?рно, найдавн?ших зображень тварин (а також предметних зображень загалом) належать ? наскельн? зображення на ст?нах вапняково? печери Лубанг Джер?дж? Салех на остров? Борнео, що ?х досл?джували археологи з Ун?верситету Гр?фф?та (Австрал?я) разом ?з колегами з ?ндонез?йського нац?онального центру археолог?чних досл?джень (ARKENAS). Найб?льш ранн? з цих малюнк?в виконан? червоною фарбою та зображають бик?в. Проте п?зн?ш? малюнки, знайден? у ц?й печер?, демонструють зм?ни, що в?дбулися в культур? того часу, а саме перех?д до в?дображення людей та життя соц?уму ^[5] .

Основна стаття: ?стор?я укра?нського живопису .

Великий розвиток монументального живопису старокняжо? доби багато завдячу? попередн?й малярськ?й культур? на укра?нських землях: трип?льськ?й мальован?й керам?ц? к?нця неол?ту, фресковому малярству на грецьких ? римських гроб?вцях у Криму , розписов? грецьких ваз ( Березань , Ольб?я , Керч , Ки?вщина ) ? моза?ковому та фресковому малярству старохристиянських храм?в у Херсонес?, Керч? та ?н. осередках, що були в орб?т? геллен?стично? культури. Монументальне малярство X?XIII?ст., зокрема славетна моза?ка , займа? першорядне м?сце у св?товому малярств? середньов?ччя. Збережен? найстар?ш? фрагменти малювання Десятинно? церкви к?нця X?ст., фрески Черн?г?вського Спаса , почасти ки?всько? св. Соф?? з виразною моделяц??ю й реал?стичним передаванням св?тлот?н? незаперечно св?дчать про античну геллен?стичну спадщину. Нов?ш? моза?ки та фрески XI?XII?ст. наближаються до середньо? доби розвитку в?зант?йського мистецтва?? великого декоративного?стилю з формою б?льш синтетичною ? схематичною. Найкраще збер?гся цикл славетних моза?к св. Соф?? у Ки?в? : ≪Пантократор≫ в головн?й бан?, апостоли, ?вангел?сти, ≪Оранта≫ в головн?й апсид? та моза?ки п?лон?в. Першими малярами були, ймов?рно, грецьк? майстр?, але пом?тн? у фресках св. Соф?? також чисто укра?нськ? побутов? особливост?, що можуть вказувати й на м?сцевих майстр?в. Т? ж укра?нськ? митц? виконували й великий цикл моза?к ? фресок Михайл?всько? церкви Золотоверхого монастиря (власне Дмитр?всько? церкви) в Ки?в? (1160-? pp.). У фресках св. Соф?? особливо ц?кава сер?я св?тських розпис?в XI?ст. в обох вежах ?з сценами полювання, гри на музичних ?нструментах, танц?в та ?нших зразк?в, зокрема портрети родини кн. Ярослава час?в княжо? доби. Ц?нн? фрески Кирил?всько? церкви в Ки?в? з XII?ст., як? вказують на подальший етап розвитку малярства ?з впливами Балкан?в ? грецького Атосу. Незначн? фра?менти знайдено в Остр? на Черн?г?вщин?, у Спас? на Берестов? в Ки?в?, в Бакот? над Дн?стром, у Мстиславовому собор? в Володимир? Волинському. Кр?м монументального, було в?доме також станкове малярство, визначним майстром якого був чернець Ол?мп?й († 1134), який студ?ював у Царгород? й п?зн?ше працював при розмалюванн? велико? церкви Успення в Ки?во-Печерськ?й Лавр?. Його життя описане в ≪Печерському Патерику≫, який згаду? ? другого ?конописця, Григор?я. Ол?мп??в? ма? належати ?кона Богоматер?, подарована великим кн. Володимиром Мономахом у Ростов. З ?кон домонгольсько? доби збереглося до наших час?в близько 40, переважно грецького походження: Смоленська Богомат?р, давн?ше в пос?данн? кн. Всеволода Ярославича Черн?г?вського; чудотворна ?кона в Ченстохов? (Польща), захоплена 1382?р. з Белзу в Галичин? поль. кн. Володиславом Опольським; Холмська ?кона, що н?бито була власн?стю великого кн. Володимира В. ? короля Данила; Володимирська ?кона, захоплена суздальським князем Андр??м Боголюбським з Вишгорода 1155; ?гор?вська ?кона XII?ст. в Ки?во-Печерськ?й Лавр? та ?нш?. К?лька ?кон (Москва, Володимир на Волин?) приписують Петров? Ратенському з Рави, † 1326 p.). Цей ?конопис мав виразний власний стиль, статичний ? монументальний.

В XIV?XV?ст. р?вень укра?нського малярства був такий високий, що укра?нських маляр?в запрошували до Литви , Б?лоруси й Польщ? , де вони усп?шно конкурували з митцями зах?дно- ? середньо?вропейськими. Польськ? корол? Казимир В. ? Ягайло запрошували укра?нських маляр?в виконувати найв?дпов?дальн?ш? роботи в крак?вських храмах, в корол?вському замку Вавел?, в костел? в Лисц? (1393?1394) та ?н. При крак?вському двор? працював маляр Владика з Перемишля (1394 p.). На початку XV?ст. маляр Гайль, укра?нський священик, малював костели в землях сандомирськ?й, крак?вськ?й ? с?радзьк?й. ?нш? укра?нськ? майстри виконували фрески в вислоцькому коле??ят?, ?н?зненськ?й катедр?, замку литовських княз?в у Нових Троках п?д Вильном, в церкв? у В?тебську тощо. ?з збережених фресок найстар?ш? були в?дкрит? в 30-их pp. нашого ст. у В?рменськ?й катедр? у Львов? з к?нця XIV?ст. (фра?менти ≪Пантократора≫, св. Як?в ? Прохор, портрет титаря), в?зант?йського стилю, але з деякими впливами дотичного натурал?зму. Ц? останн? ще б?льше пом?тн? у добре збережених сандомирських фресках з першо? пол. XV?ст. Велику вагу мають славетн? фрески в замков?й каплиц? св. Тройц? в Люблин?, виконан? митцем Андр??м в 1415?р. Тут збер?гся повний цикл розпис?в Нового Зав?ту. Андр?й був великий новатор ? творець власного стилю, не схожого н? на в?зант?йський, н? на зах?дно-?вропейський. Тут пом?тний великий поступ щодо свободи композиц??, руху, реал?зму й гармон?? барв. Кольористичну скалю з багатим добором барв можна ще краще простежити у фресках каплиц? св. Хреста на Вавел? у Краков?, виконаних укра?нськими митцями в 1470?р. з пом?тними впливами ?отичного натурал?зму типу Джотто ? Дуччо. У б?льш?й м?р? вплив цих теч?й ?тал?йського малярства бачимо у фресках горянсько? каплиц? б. Ужгороду з XIV?XV?ст. Розписи в Лавров? з XV?ст.?? вже в сувор?шому стил? в?зант?йського ренесансу, що йшов з Атосу через Балкани.

Те саме спостер?га?мо й у станковому малярств? XV?XVI?ст., як св?дчать зразки темперово? техн?ки Нац. Музею у Львов? . Цей ?конопис ма? сво? особливост?: невелика скаля барв (охра, цинобра, зелена, б?ла, чорна), довол? см?ливий рисунок, струнк?, гостр?, легк? рухи, лаг?дний вираз обличчя. Не зважаючи на р?зн? приписи в?зант?йського малярства (п?дручник ≪?рем?н?я≫ Д?он?с?я Форноаграф?йського), в укра?нському малярств? XV?XVI?ст. постат? поступово зв?льняються в?д в?зант?йсько? умовности, нерухомости, урочистости; обличчя набирають ?ндив?дуального виразу й життя. У б?льш?й м?р? реал?зм приходить в добу ренесансу, хоч велике почуття декоративности не покида? укра?нських митц?в ? тепер, особливо в рел. малярств? XVI?XVII?ст. ?з сторонн?х вплив?в пом?тн? нюрнберзьк?, с??нськ?, н?дерляндськ?, з м?сцевих теч?й виробля?ться к?лька укра?нських малярських шк?л. Дуже високо сто?ть малярство у Львов?, при чому маляр?-укра?нц? значно перевищують польських, хоч ц? останн?, об'?днан? в цехи, користувалися р?зними держ. прив?леями. У Львов? кв?тне також св?тське малярство, про що св?дчать портрети К. Корнякта, В. Лян??ш?вни († 1635 p.) та ?н. льв?вських м?щан (у льв?вськ?й Ставроп?г??).

У добу укра?нського бароко XVII?XVIII?ст. виробля?ться ос?бна укра?нська малярська школа, що п?шла шляхом реал?зму, головне п?д впливом флямандського малярства. З монументального малярства особливо ц?нн? розписи Тро?цько? церкви Лаври, Борисогл?бсько? церкви на Подол? майстр?в Ф. Кам?нського ? В. Романовича, головно? церкви Лаври в Ки?в? С. Каменського та ?н. маляр?в (знищен? в XIX?ст.), бароково-декоративний ≪Рай≫ у Воздвиженськ?й церкв? Ки?во-Печерсько? Лаври. Велика ум?л?сть, що дор?вню? найкращим зах?дно-?вропейським зразкам, виявля?ться ? в станковому малярств?. Найц?нн?ш? зразки ?коностас?в доби укра?нського бароко: славетний Богородчанський ?коностас (1698?1705), з кол. Манявського Скиту (тепер у Нац. Музе? у Львов?) майстра Йова Кондзелевича, ?коностаси П'ятницько? церкви у Львов?, Михайл?всько? церкви Видубицького монастиря, Андр??всько? церкви у Ки?в?, церкви в Козельц? та ?н. Виробля?ться особлива укра?нська тип?зац?я ?суса Христа, Богородиц? та святих. Численн? зразки укра?нських ?кон, з?бран? перед першою ? другою св?товими в?йнами в музеях Ки?ва , Львова , Харкова , Кам'янця , Черн?гова та ?н., св?дчили про к?лька ?конописних шк?л. Часто на ?конах змальовують укра?нський побут, постат?, що зв'язан? з громадським ? пол?т. життям,?? гетьман?в, старшину, козак?в, фундатор?в, донатор?в церкви та ?н. (напр., ≪Розп'яття≫ XVII?ст. з образом переяславського полковника Св?чки; ≪Покрова≫ з XVIII?ст. з портретом Б. Хмельницького, ?кони з церкви в Сорочинцях та ?н.). Загалом збер?га?ться стара ?конограф?чна спадщина з питомою декоративн?стю (напр., абстрактне, часто золоте тло образу), а в портретному малярств? елементи реал?зму по?днуються з пишною, урочистою, суто бароковою умовн?стю, особливо у фресках (головна церква Лаври ? Соф?йський собор в Ки?в?, церква в Нискиничах на Волин?). Найб?льшим осередком малярсько? прац? був Ки?в, де виховувалися нов? кадри маляр?в, власне маляр?в-портретист?в, у Ки?вськ?й Академ?? ? Лавр?. До наймайстерн?ших портрет?в (≪парсун≫) належать портрета М. Миклашевського (мал. 186), значкового товариша Гамал??, полкового обозного Родзянка, полковника Сулими ? його ж?нки, ки?вського м?щанина Гудими та ?н. З окремих визначн?ших майстр?в в?дом? ?мена: у Львов??? Микола Петрахнович, Фед?р Сенькович, Василь з? Львова, що працював при двор? короля Яна Соб?ського (образи костела в Жовкв? б. Львова ?, можливо, церкви у Крехов?); у Ки?в??? ?ван Па?вський; з Лаврсько? малярсько? школи (зреформовано? 1763?р.) вийшли: Степан Каменський, Зарудний, Мал?й, Галик, Захар, Голубовський, ?ркл??вський, Нед?лка, Казанович. У Москв?, що була наповнена укра?нськими культурними силами, працювали визначн? маляр? Степан Заруцький, ?ван Маховський, ?гнат?й Полонський, Василь Пузаревський, ?ван Рефузинський, ?ван Ондольський, Андр?й Животкевич, Ант?н Гомнадський. Для нар. малярства доби бароко типов? численн? зображення ≪козака-Мамая≫, ≪козака-бандуриста≫.

У друг?й половин? XVIII?стол?ття, ?з скасуванням укра?нсько? самоуправи, укра?нських митц?в переманюють до Петербур?у , де йдуть намагання створити ≪все?мперський≫ мист. центр?? Академ?ю Мистецтва (1758). У добу клясицизму тут працювали так? визначн? укра?нськ? митц?, як А. Лосенко (1737?1773), що став ректором Академ?? Мистецтв, Кирило Головачевський (1735?1823) ? ?. Саблучок (1735?1777), згодом фундатор харк?всько? мистецько? школи (1767). Велику славу здобув портретист ки?всько? школи Дмитро Левицький (1735?1822)?? теж академ?к ? проф. Академ??. Другий з ряду майстр?в портрета?? Володимир Боровиковський (1757?1825) був великим реал?стом ? психологом, що залишив по соб? ц?лу школу нов?тн?х портретист?в, серед яких особливо визначився тонк?стю й виразн?стю пензля М. Буга?вський?? Благородний. Згадан? укра?нськ? митц? завершили сво?ю творч?стю розкв?т доби козацького бароко, по?днавши укра?нське мистецтво остаточно з зах?дно-?вропейським, а одночасно сво?ю творч?стю вони розпочали нову добу в розвитку рос. мистецтва, роз?рвавши з закостен?лими на той час шаблонами в?зант?йсько-московського ?конопису та виводячи рос. мистецтво на широк? св?тов? шляхи. Реал?стами класично? школи були: В. Тропинин (1776?1857) на Под?лл?, М. Теренський (1723?1790) у Перемишл?, Лука Долинський у Львов? , ?ван Лучинський (1816?1855) у Черн?вцях.

Ем??рац?я передових укра?нських митц?в до Петербур?у в XVIII?ст. позбавила укра?нське мистецтво найб?льш творчих сил. Митц? укра?нського походження не можуть знайти в тод?шн?х нац. та екон. умовах в Укра?н? спроможност? працювати (в?д багатьох укра?нських митц?в-кр?пак?в лишилися т?льки ?мена: Г. Ланченко, Г. Любченко, ?. Усенко, П. Золотуха й ?н.) ? або покидають ??, або працюють таки на м?сц? для чужих культур. До поль. мистецтва в?д?йшов славетний батал?ст Юр?й Косак (1824?1899); портретист Рафа?л Гадзевич (1803?1886), маляр античних сцен Генрик Семирадський (1843?1902); до угорського?? творець рел?г?йних композиц?й Михайло Мункач? (Любий, 1844?1909), який ще замолоду на Карпатськ?й Укра?н? малював церкви. У В?дн? велико? слави здобув декоратор Держ. Опери Теодор Яхимович (1800?1870). Окрасою рос. малярства стають так? народжен? в Укра?н? митц?, як творець козацьких сцен ?лля Реп?н (1844?1928), маляр моря ?ван Айвазовський (1817?1900), батьки якого були родом з Галичини, ?ван Крамський (1838?1887), О. Литовченко (1835?1890), один ?з ч?льних творц?в рос. академ?чного ?ст. малярства, що продовжував у ньому традиц?? Лосенка, майстер укра?нського жанру, учитель Шевченка ?. Сошенко (1807?1877) та багато ?нших. ?хня творч?сть мала часом ? укра?нську тематику, але ?хн?й зв'язок ?з Укра?ною та ?? культурою й образотворчою традиц??ю був здеб?льшого пасивний.

Тараса Шевченка (1814?1861) можна вважати за першого творця нового укра?нського малярства. Спочатку академ?ст у стил? тод?шньо? петербурзько? Академ??, в?н згодом переходить на в?льн?ший реал?зм ? умовн? ?ст. теми заступа? темами з життя; так зображу? в?н побут Укра?ни ? побут киргиз?в на засланн?; один з перших у тод?шн?й Рос??, в?н да? образи рос. каторги в ≪Притч? про блудного сина≫. Творч?сть Шевченка дуже р?зноман?тна: ол?йн? та акварельн? портрети й автопортрети, кра?види, побутов? й ?ст. малюнки, арх?тектурн? рисунки, ?равюри (див. Граф?ка). Поб?ч тематичних проблем в?н п?дносив суто пластичн?, напр., св?тлот?н?. Не оц?нений достатньо в XIX?ст., Шевченко лише в останн?х десятил?ттях, завдяки ?рунтовним працям мистецтвознавц?в, пос?в належне йому в ?стор?? укра?нського мистецтва м?сце.

Вказаними ним шляхами п?шла ц?ла низка митц?в, як молодший товариш Шевченка В. Штернбер? (1818?1845), що посл?довно малював укра?нськ? пейзаж? й жанров? сцени, творц? побутових малюнк?в Л. Жемчужн?ков (1828?1912), Кость Трутовський (1826?1893), Опанас Сластьон (1855?1933), Порфир Мартинович (1856?1906), пейзажист Кость Крижицький (1858?1910), ?. ?жакевич ( нар. 1864), як? розвивають малярство б?льш етнограф?чного типу.

Проте академ?чний стиль переважа? ? ма? численних представник?в. У д?лянц? портрета працюють: Г. Васько (1820?1883), А. Мокрицький (1811?1871), М. Брянський (1831?1908), а також митц? н?м. походження: Павло Шляйфер (1814?1879) ? Гайнр?х Гольпайн (1811?1858); численн? твори цих митц?в ? в ?ст. Музе? ?м. Шевченка в Ки?в?. Побутов? й ?ст. сцени дають К. Флавицький (1830?1916) ? Павло Св?домський (1849?1904), що розписував Володимирський собор у Ки?в?; спец?яльно укра?нський побут малю? Дмитро Безперчий (1825?1913), а кра?вид?? Л. Ла?ор?о (1827?1905) та Кирило Костанд? (1853?1921). Малярство деяких ?з них ма? уже сильн? риси натурал?зму. У Св?домського, М. Врубеля ? В. Котарбинського з'являються риси символ?зму.

Реал?зм особливо? форми, т.?зв. ≪?дейний реал?зм≫, культивували, не без впливу Шевченка, митц?, об'?днан? на теренах Рос?йсько? ?мпер?? у Товариство Пересувних Виставок , зван? ≪передвижниками≫. Осередок цього Товариства створили митц? укра?нського походження, як згадан? Крамський ? Р?п?н, а кр?м них ще портретист ? автор рел?г?йно-психолог?чних, близьких подекуди до п?зн?шого експрес?он?зму картин Микола ?е (1831?1894), який був одним ?з перших, хто почав в?дворотний ем??рац?йних рух?? ?з Рос?? назад в Укра?ну; дал? Микола Ярошенко (1846?1893) ? Микола Пимоненко (1862?1912) з характеристичним для обох реал?стично-викривальним спрямованням: картини Ярошенка з тюремно-рев. побуту, ≪Жертва фанатизму≫ Пимокенка,?? останн?й, кр?м того, дуже популярний в Укра?н? сво?ми сценами святкового сел. ? козацького побуту; також Микола Бодаревський (1850?1917).

Проте для укра?нського мистецтва особливе значення ма? творч?сть тих митц?в, як? почали наново шукати зв'язку з укра?нською традиц??ю. Сюди належить передус?м Серг?й Васильк?вський (1854?1917), який для сво?х твор?в вивчав зразки ?ст. ? нар. одягу й орнаменту. Його ?ст.-побутов? малюнки в будинку Полтавського Земства були на св?й час великою новиною. Цими проблемами ц?кавився ? Микола Самокиша (1860?1943), один ?з найб?льших батал?ст?в, що ?х зна? св?тове мистецтво. В?н залишив понад 6 000 малюнк?в?? побутових, мисливських, батальних та ?ст., як ≪Б?й Богуна з Яремою Вишневецьким≫. Нац. традиц?? Васильк?вського продовжував популярний ?люстратор нар. п?сень Амврос?й Ждаха .

У Галичин? в перш?й чверт? XIX?ст. працю? ще Лука Долинський (1750?1824), що п?сля студ?й у стар?й Ки?вськ?й Академ?? вчився у В?дн?. Лише в 1860-их pp. виринають нов? сили нац. мистецтва, як Кирило Устиянович (1839?1903), який траг?чно змагався з прим?тивн?стю оточення й в?добразив риси цього змагання у сво?му ≪Мойсе?≫ (Преображенська церква у Львов?). Поб?ч нього працював портретист ? церковний маляр Теоф?л Копистинський (1844?1916). На меж? академ?зму й реал?зму стояла п?зн?ше творч?сть Миколи ?васюка ( нар. 1865), дуже популярного сво?м ≪В'?здом Б. Хмельницького до Ки?ва≫. Реал?зм у Галичин? культивували аж до 30-их pp. XX?ст. так? митц?, як Ант?н Манастирський (1878) та Осип Курилас (1870?1943). 1898?р. засновано перше в Галичин? мистецьке Товариство для розвою русько? штуки , що орган?зувало дв? виставки 1898?1900 pp.: Ю. Панкевич, ?. Труш, А. Пилиховський, О. Скрутко, Устиянович, Новак?вський, Курилас, Копистинський.

Оновлення мистецтва приносить ?з собою ?мпрес?он?зм. В?н пробива?ться вже в творчост? таких митц?в реал?стичного напряму, як ?ван Похитон?в (1850?1923), Петро Левченко (1859?1917), Григор?й Дядченко (1869?1921), Архип Ку?ндж? (1842?1910), О. Бокшай, Ф. Красицький ( нар. 1883), а особливо Олександер Мурашко (1875?1919), який сво?ми виставками за кордоном один ?з перших почав виводити укра?нське мистецтво на широк? св?тов? шляхи. Цю добу характеризу? в?дворот укра?нських митц?в в?д мистецьких традиц?й Петербур?у; вони ?здять тепер студ?ювати мистецтво на Зах?д?? до Кракова, Мюнхену, Парижу. З крак?всько? майстерн? Яна Стан?славського , народженого в Укра?н? польського митця ? майстра укра?нського кра?виду, виходять так? митц?, як львов'янин ?ван Труш (1863?1940) ? киянин Микола Бурачек (1871?1942), творц? нового укра?нського пейзажу. В ц?й Академ?? студ?ю? також автор стил?зованих портрет?в Михайло Жук ( нар. 1876), ?ван Северин ( нар. 1871) та найвизначн?ша м?ж ними ?ндив?дуальн?сть?? Олекса Новак?вський (1872?1935). П?д впливом во?нних переживань його ?мпрес?он?зм перетворю?ться вже на символ?стичний експрес?он?зм, що наближа? його до швайцарця Годлера. З його мист. школи, яка перебувала п?д оп?кою митр. А. Шептицького, вийшли численн? митц?.

У пер?од перед першою св?товою в?йною особливе значення для укра?нського нац. мистецтва ма? творч?сть брат?в Василя ( нар. 1872) ? Федора (1879?1947) Кричевських. Перший?? незвичайно всесторонн?й митець ? педагог, п?зн?ше ректор Ки?всько? Академ?? Мистецтва, другий?? представник монументального малярства, також професор ц??? Академ??, виховав ц?лу ?енерац?ю укра?нських митц?в. На меж? ?мпрес?он?зму сто?ть декоративна творч?сть Олени Кульчицько? ( нар. 1885), яка черпала головне ?з скарбниц? нар. мистецтва, та символ?стичне малярство Юхима Михайлова (1885?1926), закоханого в мотиви м?фолог?чн? й казков?. Характеристична риса укра?нського ?мпрес?он?зму?? це деяка декоративн?сть, а передус?м перевага елемент?в малюнку над кольором. Тут уже проявляються деяк? основн? риси, притаманн? укра?нськ?й образотворчост?, як культ л?н??, схильн?сть до ч?ткого граф?зму тощо.

Модест Сосенко (1875?1920) один ?з перших св?домо вводить у сво? малярство стил?зування на в?зант?йський зразок, а другий галичанин Михайло Бойчук (1882?193?) ста? творцем ц?ло? шкоди, яка п?зн?ше д?стала назву монументал?ст?в, або бойчук?ст?в. Бойчук спирався ? на в?зант?йське малярство, ? на ?н. монументальн? стил?, особливо на ранн?й ренесанс ( Джотто , Мазаччо ), а кр?м того ? на нар. мистецтво. Ця школа?? одно з найц?кав?ших явищ не т?льки укра?нського, але й ?вропейського новочасного малярства.

Репрезентац??ю укра?нського мистецтва були виставки, влаштовуван? в Ки?в? Товариством Прихильник?в Укра?нсько? Науки, Л?тератури й Штуки , особливо велик? виставки 1911 ? 1913 pp. Под??ю незвичайно? ваги стало для укра?нського мистецтва закладення в грудн? 1917?р. Укра?нсько? Академ?? Мистецтва в Ки?в?, очолено? славетним граф?ком Юр??м Нарбутом , М. Бойчуком, О. Мурашком, М. Бурачеком та братами Кричевськими. В цей же час оформля?ться укра?нський супрематизм ( Казимир Малевич ), який одначе не мав великого розголосу. Не зважаючи на занепад державности 1920?р. ? перетворення Академ?? на один з ?нститут?в ? на пол?т. натиск окупанта, укра?нське мистецтво, наснажене ентуз?язмом рок?в незалежности, розвива?ться незвичайними темпами.

На п?дсов. Укра?н? постають численн? мистецьк? об'?днання, з яких головн? АХЧУ?? Асоц?ац?я Художник?в Червоно? Укра?ни (1925), що об'?днала переважно прихильник?в фотограф?чного реал?зму в мистецтв?, схильних поставити свою творч?сть на службу режимов?; АРМУ?? Асоц?ац?я Революц?йного Мистецтва Укра?ни (1925)?? осередок бойчук?ст?в, наставлена головне на монументальне мистецтво, сперта на укра?нськ? нац. традиц??; ОСМУ?? Об'?днання Сучасних митц?в Укра?ни (1927), ор??нтоване в основ? на творче опрацювання здобутк?в модерних зах. теч?й, передус?м сезанн?зму, почасти супрематизму й експрес?он?зму; ОММУ?? Об'?днання Молодих митц?в Укра?ни ; Жовтень?? група революц?йних митц?в конструктивно-монументального напряму (в дус? Д. де Р?вери, Беля У?ца тощо); УМО?? Укра?нське Мистецьке Об'?днання та ?н. Ц? вс? групи мали разом понад 1 000 член?в ? вели м?ж собою часом завзяту, але стимулюючу боротьбу, яка в п?дсов. умовах мус?ла бути також ?деолог?чно-пол?тичною. Але вс? ц? мистецьк? об'?днання в Укра?н? були зл?кв?дован? сов. владою у кв?тн? 1932 p., ? митц? п?дпорядкован? одн?й урядов?й ? загальносоюзн?й, тобто керован?й з Москви мистецьк?й орган?зац??.

У часи ?снування згаданих об'?днань ц?лою низкою талант?в проявилася школа Бойчука: Тимко Бойчук (1896?1922), ?ван Падалка , Василь Седляр ( нар. 1899), Оксана Павленко , О. Довгаль ( нар. 1904), О. Миз?н, ?. Липковський, М. Рокицький, М. Шехтман, К. Гвоздик, почасти ?. ?ван?в, Г. Довженко, Юр?й Сад?ленко . Теоретиком напряму був ?. Врона. ? сам Бойчук, ? майже вс? згадан? митц? були зл?кв?дован? сов. владою за н?бито ≪контрреволюц?йний≫ традиц?онал?зм ? ≪нац?онал?стичну≫ форму, а численн? виконан? ними фрески (санатор?й у Хадж?бе?, в Одес?, Луцьк? касарн? в Ки?в?, Червонозаводський театр у Харков? та ?н.) знищен?.

Поб?ч ц??? групи були активн? митц?, зв'язан? б?льше з модерними теч?ями малярства: Анатоль Петрицький ( нар. 1895), що переважно працював у д?лянц? театрально? декорац??, Вадим Меллер ( нар. 1884), Василь ?рм?лов , В?ктор Пальмов (1888?1929), А. Таран ( нар. 1887), Д. Шавик?н, К. ?лева, О. Хвостов, К. Крамаренко, П. Голуб'ятник?в, О. Довженко ? ?н. Найчисленн?ша група реал?ст?в, часто з пом?тними впливами ?мпрес?он?зму, мала найменше видатних ?ндив?дуальностей. Найвизначн?ш? з д?яч?в цього напряму: М. Коз?к, Г. Св?тлицький ( нар. 1872), ?. Волок?д?н, С. Кишеневський (1864?1942), Б. Порай-Кошиць, С. Прохоров ( нар. 1873), М. Шаронов ( нар. 1881) та ?н.

Окремо сл?д назвати митц?в, що систематично працювали в театр?. Тут особливо вид?ляються митц? ≪Березоля≫ Б. Меллер ? В. Шкля?в , а дал? А. Петрицький , ?. Курочка-Армашевський , Г. Цапок , М. Драк , Н. Олекс??ва та ?н.

До 1930 року укра?нськ? митц? з п?дсов. Укра?ни виступали й за кордоном, особливо на м?жнародних виставках Б??ннале у Венец?? вони мали великий усп?х. З поч. 30-их рок?в став обов'язковий у всьому СССР так званий ≪соц?ал?стичний реал?зм≫, якому п?дпорядковано й укра?нських митц?в. ≪Соц?ал?стичний реал?зм≫ у малярств? означа? сво?р?дне сполучення фотограф?чности з умовно-академ?чною парадн?стю, що наказу? ?деал?зувати все зображуване в?дпов?дно до парт?йно-пол?т. настанов, яким ма? служити все малярство. ≪Соц. реал?зм≫ в Укра?н? не висунув жадно? видатно? ?ндив?дуальности й не виявив жадного розвитку, якщо не згадувати тематичних зм?н, викликаних пол?т. життям. Тематика картин сходить за дуже р?дкими винятками на ?дил?чне зображення ≪щасливого≫ життя в колгоспах (≪В?дпочинок у колгосп?≫ Г. Св?тлицького, ≪В?дпочинок у колгосп?≫ Ю. Бершадського й ?н.), ≪геро?ки соц. прац?≫ (≪П'ятихвилинка в панч?шному цеху≫ С. Прохорова, ≪На Дн?прельстан?≫ К. Трохименка й ?н.), ≪геро?зму сов. в?йська≫ (≪В партизанському краю≫ Отрощенка, ≪Ворог наближа?ться≫ Т. Яблонсько? вже час?в в?йни 1941?1945 pp.), еп?зод?в революц?йно? боротьби перед 1917?р. (≪Повстання на крейсер? ?Очак?в“≫ Л. Мучника й ?н.), а надто?? на малювання фотограф?чно-парадних портрет?в р?зних ≪вожд?в≫ ? ≪стахановц?в≫. Виключаються ? пересл?дуються нав?ть реал?стичн? твори, якщо вони тематично невтральн? й не служать безпосередньо пропа?андивно-пол?т. настановам. Так засуджено елег?йн? пейзаж? В. Мироненка (≪Моя Укра?на≫), картину Г. Св?тлицького ≪Р?дний край≫, ?. Шульги ≪П?сня запорожц?в≫ ? багато ?н.

В ?нших умовах розвивалося мистецтво Галичини, де були в?льн?ш? для розвитку мистецтва обставини, передус?м, можлив?сть контакту з мистецтвом Заходу. На пожвавлення мист. руху вплинув дуже позитивно прих?д нових сил ?з Сх. Укра?ни. 1922?р. постав у Львов? з ?н?ц?ятиви П. Холодного ? М. Голубця ГДУМ?? Гурток Д?яч?в Укра?нського Мистецтва, що влаштував 4 виставки, 1931?р. з ?н?ц?ятиви П. Ковжуна та ?н., АНУМ?? Асоц?ац?я Незалежних Укра?нських митц?в , яка зорган?зувала численн? виставки та випустила низку видань. З ?н. мист. груп треба згадати Товариство Прихильник?в Укра?нського Мистецтва (головне школа Новак?вського), групу молодих ≪РУБ≫ ? гурток ≪Спок?й≫ на чол? з Метиком (Варшава). Поб?ч д?яльних у Львов? митц?в, як Труш, Новак?вський та митц?в з групи С?чових Стр?льц?в: О. Курилас, Юл?ян Буцманюк ( нар. 1885) ?ван ?ванець ( нар. 1893), Лев ?ец ( нар. 1895), виринають нов? визначн? постат?: Петро Холодний (1876?1930), що створив св?й, в?дм?нний в?д Бойчука, неов?зант?йський стиль (в цьому р?чищ? йшов ? Василь Крижан?вський , 1891?1926), Павло Ковжун (1896?1939), Микола Бутович ( нар. 1895), Роберт Л?совський ( нар. 1894), Осип Сорохтей (1889?1941), батал?ст Леон?д Перфецький ( нар. 1900) та ?н. Д?лянку церковного малярства оновлюють Михайло Ос?нчук ( нар. 1890), Ярослава Музика ( нар. 1896) та Василь Дядинюк (1900?1944). Одночасно творяться групи укра?нських митц?в у зах?дно?вропейських осередках. З паризько? групи найб?льш в?дом? ?мена: Олекса Грищенко , що сво?ми морськими кра?видами здобув соб? ?м'я у французькому малярств?, Михайло Андр??нко-Нечитайло ( нар. 1894), Микола Глущенко ( нар. 1900), ?ван Баб?й ( нар. 1896), Василь Перебийн?с , Василь Хмелюк ( нар. 1903), Зоня Зарицька, Соф?я Левицька ( нар. 1874), Микола Кричевський ; з празько?: ?ван Кулець ( нар. 1880), Галина Мазепа ; з варшавсько?: Петро Холодний (молодший, *1902), Петро Мегик ( нар. 1899), Петро Андрус?в .

П?д час Друго? Св?тово? в?йни знову зустр?лися митц? ?з Сх. та Зах. Укра?ни, ? ця зустр?ч виявилася пл?дною для укра?нського нац. мистецтва (5 виставок у Львов? 1941?1944 p.). П?сля в?йни багато митц?в, т?каючи в?д пересл?дувань ? шукаючи свободи творчости, подалося на Зах?д до Н?меччини, Австр??, Франц??. В Мюнхен? створили вони найсильн?шу групу?? УСОМ, Укра?нську Сп?лку Образотворчих митц?в, яка влаштувала численн? мист. виступи, зокрема велику виставку в Мюнхен? (1947).

Молоде укра?нське малярство визнача?ться низкою талант?в, що репрезентують ус? напрями сьогочасного мистецтва. З-пом?ж реал?ст?в та ?мпрес?он?ст?в найв?дом?ш?: видатний портретист Микола Азовський (1903?1947), Юр?й Киянченко, Михайло Дмитренко ( нар. 1908), Микола Нед?лко ( нар. 1902), Олекса Булавицький ( нар. 1914), М Дерегус, Степан Луцик ( нар. 1906); з експрес?он?ст?в: Северин Борачок ( нар. 1898), Михайло Мороз ( нар. 1904), ?ванна Винник?в, Михайло Гоц?й ( нар. 1902), ?ван Курах( нар. 1909); з неоклясик?в: Як?в Гн?здовський ( нар. 1915); з модерн?ст?в р?зних напрямк?в: Роман Сельський, Омелян Л?щинський ( нар. 1913), Володимир Ласовський ( нар. 1907), Ярослав Гавран Витовт Манастирський ( нар. 1915), О. Винницький ( нар. 1911), Ю. Солов?й. В малярств? працюють також граф?ки М. Бутович ( нар. 1895), С. Гординський ( нар. 1906) ? ориг?нальний рис?вник ? карикатурист Е. Козак ( нар. 1902).

У 1948?1949 роках укра?нськ? митц?, як? опинилися в скитальчих таборах Н?меччини й Австр??, почали роз'?жджатися в р?зн? заморськ? кра?ни: США, Канаду, Аргентину, Венесуелу, Австрал?ю й ?н. Тут деяк? з митц?в швидко вросли в м?сцевий ?рунт. Значного оновлення добилося наше церковне малярство, куди новоприбул? митц? внесли традиц?йно-укра?нськ? риси. Тут можна згадати так? церкви, як у Мек К?з Ракс В?л?н?, Нью Кенс?н?тон (митець П. Андрус?в при сп?впрац? Т. Катаман), церкви в Ел?забет? та Балт?мор? (митець С. Гординський), сер?я рел?г?йних образ?в М. Бутовича для манастиря оо. Васил?ян у Давсон? й ?н. В Канад? митець м. Ос?нчук розмалював дв? церкви в Торонто, у В?нн?пе?у в ц?й д?лянц? працюють митц? в. Баляс ? ?. Кубарський. Характеристичн? риси цих ус?х праць?? в?дх?д в?д реал?зму до б?льшо? декоративност?, до спотужнено? скал? чистих барв та гармон?йне ?х включення в арх?тектурний комплекс. Проте, про в?дродження церковного мистецтва в Америц? можна буде говорити лише тод?, коли й сам? будови перейдуть процес стильово? укра?н?зац??, ? тут уже зроблено ц?кав? арх?тектурн? спроби.

Найв?дом?шою жанровою ??рарх??ю була система, розроблена Андре Фел?бь?ном ^[6] : ?сторичне малярство, портрет, жанровий живопис, пейзаж, натюрморт (за спаданням).

• Ан?мац?я
• Ан?мал?стичний жанр
• Ведута
• ?конопис
• ?сторичний
• Капричо
• Марина (морська тематика)
• Натюрморт
• Ню
• Пейзаж
• Побутовий жанр
• Портрет ( Парадний портрет , Портрет актора в рол? , Дитячий портрет , Пол?тичний портрет , Натрунний портрет )
• Рел?г?йна картина (б?бл?йна тематика)
• Фан-арт

Лексему ≪маляр≫ укра?нська мова засво?ла з н?мецько? мови через польську. В укра?нськ?й мов?, як ? в ?нших ?вропейських, слово ≪маляр≫ (≪малярство≫?? пох?дне в?д нього) познача? насамперед художника, митця, а не виключно роб?тника певного фаху з фарбами ^[7] . Зг?дно з? Словником укра?нсько? мови в 11 томах укра?нське слово ≪маляр≫ щонайперше вжива?ться на позначення художника (≪1. Той, хто займа?ться малярством (у 1 знач.); художник≫) ^[8] . Як зазначив ?. Ог??нко, поряд з? словом ≪маляр≫ в укра?нськ?й мов? побутувала лексема ≪живописець≫, старослов'ян?зм, що ? калькою з грецько?: ≪Це старослов. слово ? досл?вним перекладом (цебто калькою, ?перебиткою“) гр. zographos (маляр): zoo?? жива ?стота, grapho?? пишу. У давн?х грек?в зо?рафос (маляр) був тим спец?ял?стом, що фарбами ?описував“ усе те, що було живе≫ ^[9] .

Пох?дне в?д ≪маляр≫ слово ≪малярство≫ як укра?нський в?дпов?дник н?мецького ≪Malerei≫ заф?ксували ≪Малорусько-н?мецький словар≫ ?. Желех?вського та С. Нед?льського ^[10] ? словник Б. Гр?нченка . У тому ж значенн? (вид образотворчого мистецтва) пода? це слово Словник укра?нсько? мови в 11 томах : ≪1. Вид образотворчого мистецтва, що зображу? фарбами предмети ? явища реально? д?йсност? на полотн?, дерев?, папер?, ст?н? тощо≫ (друге значення сл?в ≪маляр≫ ? ≪малярство≫ стосу?ться роботи рем?сник?в ?з фарбами) ^[11] .

Слово ≪живопис≫ ? рос?ян?змом . Про це писав зокрема Б. Антоненко-Давидович :

Русизм живопис трапля?ться в укра?нськ?й мов?: ≪Кинути живопис ? естетику я й не можу й не хочу, бо це ? мо? покликання≫ (А. Кримський), ? але ? власне слово з цим же значенням ? малярство: ≪Малярство, картини ? це з?р мо?х очей≫ (?. Нечуй?Левицький); ? й маляр, що становить синон?м не до слова фарбар, а до художник: ≪Коли б же мен? т?? маляр?, ? намалювала б личенько соб?≫ (народна п?сня); ≪Великий ?тал?йський маляр Рафаель≫ (Словник за редакц??ю А. Кримського). ? в укра?нськ?й мов? пох?дний прикметник малярський: ≪Сошенко залучив Тараса до малярсько? школи≫ (?. Нечуй?Левицький).

^[12]

Терм?н ≪малярство≫ використовували автори р?зноман?тних культуролог?чних та мистецтвознавчих розв?док, як-от В. С?чинський , С. Гординський ^[13] та ?нш?.

Сучасна естетична наука вид?ля? так? функц?? художн?х твор?в ^[14] : гносеолог?чну; акс?олог?чну; сугестивну; виховну; компенсаторну; комун?кативну; гедон?стичну. Малярство як одна з форм зображувального мистецтва сприя? формуванню сусп?льно? св?домост?, допомага? комплексно осмислювати д?йсн?сть, а це, у свою чергу, на практиц? зумовлю? необх?дн?сть синтезу вс?х основних мистецьких функц?й. Саме тому специф?чною ознакою сучасного живопису ? його тяж?ння до пол?функц?ональност?, що сприя? створенню ун?версально? ц?л?сно? художньо? модел? св?ту.

Малярство ма? не т?льки профес?йно-ор??нтований характер, але й покликане вир?шувати завдання соц?ально-культурного розвитку особистост?. Малярськ? твори постають у рол? предмету естетики . Тож завдяки ?м рецип??нт розвива? почуття прекрасного й потребу в ньому. Зображальн? засоби в малярському твор? впливають на св?дом?сть людини опосередковано, збуджуючи розум, почуття та волю. Сп?лкування з мистецтвом актив?зу? конкретно-почутт?вий соц?альний досв?д, а також збуджу? феномен емоц?йно? пам'ят? людини, яка в багато раз?в сильн?ша за рац?ональну. В процес? створення, сприйняття ? засво?ння художн? образи стають мотивуючою силою людсько? повед?нки, смислоутворюючими чинниками життя людей. Отже п?д д??ю мистецтва вихову?ться естетична культура, яка проявля?ться у сформованост? естетичних смак?в, ?деал?в, знань, зд?бностей, форму?ться здатн?сть сприймати ? перетворювати д?йсн?сть за законами краси.

Смислоутворювальн? елементи малярства транслюють рецип??нтов? ц?л?сну художню концепц?ю св?ту та особистост?. Вони здатн? орган?зувати м?жособов? контакти, вза?морозум?ння, д?алог. Художн? засво?ння малярського твору ста? кваз?суб'?ктним сп?лкуванням. Щоби цей особливий д?алог в?дбувся, ? автор, ? рецип??нт повинн? волод?ти мовою мистецтва?? системою, яка забезпечу? реал?зац?ю комун?кативно? функц?? малярства ? м?стить у соб? динам?ку, колорит, композиц?ю тощо. Як зазнача? О. Дронова, комун?кативна функц?я малярства зокрема реал?зу?ться через ≪ряд акт?в: д?алог художника з? св?том; д?алог художника з собою (автокомун?кац?я); д?алог художнього твору з рецип??нтом; д?алог рецип??нт?в (?комун?кац?я з приводу твору мистецтва“)≫ ^[15] .

Твори малярства як культурн? знаки мають р?зн? вар?анти функц?онування та мету використання. ?стор?я малярства розвива?ться ? блука? саме в цих двох значеннях: в образотворчост?, реал?стичност? ??? знаковост?: в?д ?кони (образ) до абстракц?? . ^{[ джерело? ]}

Зг?дно з В. Б?блером, ≪малярство та музика, арх?тектура ? скульптура… можуть бути зрозум?л? як св?дчення життя людського духу лишень тод?, коли вони набули форми ?художнього мовлення“≫ ^[16] . Як М. Бахт?н, так ? ?. Франко розум?ли мистецтво слова як ун?версальний зас?б вираження людського духу. Отже, л?тература переклада? внутр?шню мову пластики (малярства) й виводить ?? у сферу сп?лкування, в як?й пану? мовленн?вий жанр.

• Техн?ка малярства
• ?нструменти малярства
• Матер?али малярства
• Словник художн?х терм?н?в

• Енциклопед?я укра?нознавства: Словникова частина.?? Париж?? Нью-Йорк: Молоде життя, 1962.?? Т. 4.?? С. 1200?1600.
• Битинський М. Укра?нське малярство.?? Торонто, 1970.?? 24 с.
• ?стор?я укра?нсько? культури. П?д загальною редакц??ю д-ра ?вана Крип'якевича.?? Нью-Йорк, 1990.
• Укра?нська культура. Лекц?? за редакц??ю Дмитра Антоновича.?? Ки?в: Либ?дь, 1993.

• Авангард: Укра?нськ? художники першо? третини ХХ ст. / Д.?О.?Горбачов.?? К.?: Мистецтво, 2016.?? 320 с.?? Укр. та англ. мовами.?? ISBN 966-577-225-5 .
• Давн? укра?нське малярство (XI?XVIII?ст.) / А.?А.?Жаборюк.?? О.?: Маяк, 2003.?? 208 с.?? Б?бл?огр.: с. 198?202.?? ISBN 966-587-056-4
• Загадковий св?т мистецтва: нариси з ?стор?? зах?дно?вропейського живопису / В.??.?Кононенко.?? К.?: Мистецтво, 2016.?? 112 с.?? ISBN 966-577-230-9 .
• Малярство ? граф?ка Тараса Шевченка: спостереження, ?нтерпретац?? / В. Яцюк?; ред. В. Козирський.?? К.?: РАДА, 2003.?? 368 с.: ?л.?? ISBN 966-70-87-52-2
• Мистецтво живопису ? граф?ки на Укра?н? в перш?й половин? ? середин? Х?Х стол?ття: [монограф?я] / А.?А.?Жаборюк.?? Ки?в; Одеса: Вища школа, 1983.?? 206 с.
• Сучасне малярство Львова / [Орест Голубець] = Lviv contemporary painting / [Orest Holubets].?? Льв?в: БаК, 2014.?? 143 с.?: ?л.?? Текст укр., англ.?? ISBN 978-966-2227-27-7
• Технолог?я живопису та декоративно-прикладного мистецтва: навч. пос?б. / В.?М.?Сковронський.?? К.?: КНУК?М, 2007.?? 207 с.?? ISBN 966-602-129-3 .
• Укра?нське малярство: [Альбом] / ред. кол. М. Дмитренко [та ?н.].?? Munchen: Укра?нська Сп?лка образотворчих мистецтв, 1947.?? 20 л. репр.
• Укра?нське малярство X?XVIII стол?ть. Проблеми кольору / В.?А.?Овс?йчук?; ?нститут народознавства НАН Укра?ни.?? Льв?в, 1996.?? 480 с.: ?л.?? ISBN 5-7702-0776-0

• Малярство // Укра?нська мала енциклопед?я ?: 16 кн.?: у?8?т.?/ проф. ?. Онацький .?? Буенос-Айрес, 1960.?? Т.?4, кн.?VII?: Л?тери Ле???Ме .?? С.?904-905.?? 1000 екз.
• Що таке живопис?
• Декоративне малярство [ Арх?вовано 14 кв?тня 2021 у Wayback Machine .]
• Монументальне малярство

  В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Живопис