26 жовтня 1917 року донський отаман-генерал О.?М.?Калед?н у в?дпов?дь на телеграму з Петрограду з вимогою визнати владу Раднаркому заявив про в?рн?сть Тимчасовому уряду , роз?гнав ради в област? В?йська Донського ? закликав член?в Тимчасового уряду, а також ≪вс?х в?рних чест? ? присяз?≫ до себе на Дон ^[1] . 2 (15) листопада 1917 в Новочеркаськ прибули генерали М.?В.?Алекс??в , А.??.?Ден?к?н ? О.?С.?Лукомський , як? втекли ?з в'язниц? п?д Могильовом ^[2] . Ще ран?ше з Ки?ва прибула купка оф?цер?в на чол? з полковником ?ваном К?р??нко , як? спов?стили отамана Кал?д?на про те, що готов? активно боротися проти б?льшовизму. З цих крих?тних групок ≪внутр?шн?х ем?грант?в≫ в Новочеркаську почалося формування зародка ново? арм??, п?д назвою ≪Алекс??вська орган?зац?я≫. З початку грудня до створення арм?? п?дключився генерал Л.?Г.?Корн?лов . Спочатку Добровольча арм?я комплектувалася виключно добровольцями (переважали оф?цери , були також юнкери , студенти та ?н.) ^{[3] [4]} . Зокрема, 1 с?чня 1918 прибувають до Новочеркаська 50 оф?цер?в ? до 500 солдат?в Корн?ловського полку з Ки?ва . ^[5] .

На Р?здво 25 грудня 1917 ( 7 с?чня 1918 ) орган?зац?я отримала оф?ц?йне найменування ≪Добровольча арм?я≫. ?? верховним кер?вником став генерал Алекс??в, головнокомандувачем?? генерал Корн?лов, начальником штабу?? генерал Лукомський, начальником 1-? див?з???? генерал Ден?к?н, начальником штабу див?з???? генерал С.?Л.?Марков . ^[6] Для управл?ння цив?льними справами була створена Рада, до яко? ув?йшли в?дом? рос?йськ? громадськ? д?яч?, зокрема Струве, князь Г. Трубецькой та П.?М.?М?люков . Ф?нансову допомогу арм?? надали московськ? промисловц?. Кошти поступили також в?д ростовських ? новочеркаських жител?в. В?дмовою в?дпов?в лише уряд Кубан? ^[6] . Пол?тичною метою Добровольчо? арм?? була предача влади Установчим зборам : ^[6]

Нова арм?я повинна стати на варт? громадянсько? свободи, в умовах яко? господар земл? рос?йсько? ? ?? народ ? висловить через вибран? Установч? Збори свою державну волю. Перед ц??ю волею повинн? схилитися вс? класи, парт?? ? окрем? групи населення. ?й одн?й служитиме створювана арм?я, ? вс?, хто беруть участь в ?? створенн?, беззаперечно п?дкорятимуться законн?й влад?, поставлен?й цими Установчими Зборами. Ориг?нальний текст (рос.) Новая армия должна стать на страже гражданской свободы, в условиях которой хозяин земли русской ? ее народ ? выявит через посредство избранного Учредительного Собрания державную волю свою. Перед волей этой должны преклониться все классы, партии и отдельные группы населения. Ей одной будет служить создаваемая армия, и все участвующие в ее образовании будут беспрекословно подчиняться законной власти, поставленной этим Учредительным Собранием.

На початок лютого до складу арм?? входили:

• Корн?ловський ударний полк (до якого 11 лютого ув?йшов заг?н полковника Симановського та Георг??вська рота).
• Георг??вський полк?? з невелико? к?лькост? оф?цер?в з Ки?ва
• 1-й, 2-й, 3-й оф?церськ? батальйони?? з оф?цер?в Новочеркаська ? Ростова
• Юнкерський батальйон?? головним чином з юнкер?в столичних училищ ? кадет?в
• Ростовський добровольчий полк?? з молод? Ростова
• Два кавалер?йськ? див?з?они ( 1-й кавалер?йський див?з?он , 2-й кавалер?йський див?з?он )
• Юнкерський та студентський батальйони
• Чехословацький п?хотний батальйон, до складу якого ув?йшов також ≪Карпато-руський заг?н≫ , створений з ем?грант?в з Галичини та Буковини
• Дв? артилер?йськ? батаре??? переважно з юнкер?в артилер?йських училищ ? оф?цер?в

Загальна чисельн?сть арм?? становила близько 4 тисяч ос?б.

На початку с?чня 1918 Добровольча арм?я (чи Добрарм?я ) д?яла на Дону сп?льно з загонами Донських козак?в п?д командуванням отамана генерала Калед?на . Проте козаки не виявили бажання воювати за ≪б?лу справу≫ , ? 29 с?чня 1918 року отаман Калед?н застрелився. За св?дченням очевидц?в, останн?ми його словами були:

Добрарм?я перем?стилася до Ростова . 23 лютого 1918 року ^[7] п?д натиском набагато переважаючих сил ≪Соц?ал?стично? арм??≫ п?д командуванням Р.?Ф.?Сиверса ^[8] частини Добрарм?? залишили Ростов ? рушили на Кубань ;? почався славетний ≪Крижаний≫ пох?д .

27 березня 1918 року до Добровольчо? арм?? при?днався 3-тисячний заг?н кубанських козак?в п?д командуванням генерала В.?Л.?Покровського . Загальна чисельн?сть арм?? зросла до 6 тисяч б?йц?в.

Проте, незважаючи на вс? зусилля ? жертви, узяти Катеринодар не вдалося. 13 кв?тня загинув генерал Корн?лов ? Ден?к?н, його наступник, наказав повернутися на Дон, де на той час повстал? козаки повалили владу б?льшовик?в.

13 травня 1918 року сили Добрарм?? розташувалися на в?дпочинок в двох великих станицях Донсько? област??? Мечетинськ?й ? ?горлицьк?й на п?вденний сх?д в?д Ростова. З походу повернулося 5 тисяч б?йц?в ? 1,5 тисяч? поранених. За спогадах одного з учасник?в походу, Р. Гуля: ≪ з Ростова вийшли партизанськ? загони, повернулося на Дон м?цне ядро арм?? ≫.

Вс? учасники походу отримали спец?альний нагрудний знак (див. зображення) ? почесне звання ≪першопоходник?в≫.

Укра?на була одним ?з осередк?в формування б?ло? арм??. За гетьмана у вс?й Укра?н? було в?дкрито 25 вербувальних бюро, через як? в?дправлено в арм?ю близько 16 тисяч добровольц?в, 30?% яких складали оф?цери, ? близько 4 тисяч у Добровольчу арм?ю. Гетьман передав до арм?? кадри 4-? п?хотно? див?з??, з яких планувалося ще навесн? створити Окрему Кримську бригаду укра?нсько? арм??. Кр?м того, до П?вденно? арм?? були передан? кадри 19-й ? 20-? п?хотних див?з?й, майже не використан? у гетьманськ?й арм??. Саме вони послужили основою для 1-? та 2-? див?з?й П?вденно? арм??. Окр?м того у Добровольч?й арм?? ?снував Карпато-руський заг?н сформований з галичан- москвоф?л?в .

При безпосередн?й участ? гетьмана були створен? Саратовська ? Астраханська арм??. Цим арм?ям (як ? П?вденн?й) на утримання з укра?нсько? скарбниц? було передано значн? суми. З 30 вересня 1918 формування вс?х цих арм?й (понад 20 тисяч ос?б) до початку 1919 року воювали в склад? Донський арм??, а пот?м влилися у ЗСПР.

На початку травня з Румун?? на Дон прибув заг?н полковника Дроздовського . Заг?н нал?чував близько 3000 б?йц?в, був добре озбро?ний ? ек?п?рований: мав кулемети, артилер?ю, два броньовики ? нав?ть аероплан . 70?% загону складали оф?цери-фронтовики. Наказом в?д 25 травня 1918 заг?н був включений до складу арм?? як 3-тя п?хотна див?з?я.

В Мечетинськ?й поновився конфл?кт м?ж Радою , з одного боку ? кубанським оф?церством?? з ?ншого. Отаман кубанського в?йська полковник Ф?л?монов став на б?к оф?церства. 30 травня в?дбулися збори, на яких отаман звинуватив уряд ? Раду в узурпац?? влади. Оф?церство було готове розправитися з кер?вництвом Ради. Бажаючи уникнути розколу серед козак?в, Ден?к?н запропонував Ф?л?монову припинити розправу ^[9] .

На конференц?? козак?в та горян у червн? 1919 року йшлося про необх?дн?сть об'?днання державних утворень на територ?? Укра?ни, Кубан?, Дону. Тереку, Груз?? для боротьби з б?льшовиками, причому про об‘?днання на демократичних засадах, голова Законодавчо? Ради Микола Рябовол зазначав:

≪Бажаючи об'?днатися у т?сному союз? з донцями й терцями, кубанц? не можуть примиритися з диктатурою рос?йських б?лих вожд?в. Козаки не можуть прийняти влади б?льшовик?в, але так само не можуть визнати корисною ? д?яльн?сть Особливо? Наради при ставц? Добрарм??. Просуваючись у Рос?ю, треба нести ?з собою ?дею зв?льнення в?д усякого насильства, а якраз того ?? населення в?д добровольц?в не бачить ? не оч?ку?≫.

На думку ?сторик?в, л?дери Добровольчо? арм?? такого стерп?ти не могли ^[10] . Учасник тод?шн?х под?й кубанець Георг?й Покровський так опису? вбивство визнаного пров?дника кубанського козацтва:

≪Б?ля готелю ≪Палас-Отель≫, де жив Рябовол, стояв автомоб?ль з працюючим мотором. В прим?щенн? готелю, п?д номером Рябовола, у нап?втемряв? товклися три постат? у в?йськовому одяз?, на оч? були насунут? фуражки та п?днято ком?ри. Коли Рябовол ув?йшов до готелю, то гримнув смертельний постр?л ? тро? в?йськових, зробивши злочинну справу, виб?гли на вулицю, стрибнули в автомоб?ль з завчасно погашеними фарами та зникли. На лаву п?дсудних у справ? вбивства Рябовола було посаджено агента контррозв?дки Коврижк?на ?з загону особливого призначення ротм?стра Баранова, а оф?цери-вбивц? зникли ? не були розшукан?≫.

1 с?чня 1920 року Кубанська Крайова Рада у Катеринодар? роз?рвала союз ?з Добровольчою арм??ю.

На початку 2-го Кубанського походу, тобто в червн? 1918 року, до складу Добровольчо? арм?? входили: 5 полк?в п?хоти, 8 к?нних полк?в, 5½ батарей загальною чисельн?стю 8½?? 9 тисяч багнет?в ? шабель, та 21 гармата ^[11] .

Сили червоних на П?вн?чному Кавказ? були представлен? П?вн?чно-кавказькою арм??ю (командувач?? Автономов, пот?м Калн?н, пот?м Сорок?н ) загальною чисельн?стю 80-100 тисяч ^[12] .

2-й Кубанський пох?д почався 9- 10 червня 1918:

• 11 червня ?? гине в бою ген. Марков ^[13]
• 12 червня ?? зайнята станц?я Торгова з великими запасами в?йськового спорядження
• 14 липня див?з?я генерала Дроздовського зайняла станц?ю Донську, захопивши 3 гармати, 600 полонених ? велик? запаси спорядження
• 15 липня важк? бо? за станицю Кор?новську

Перед лицем багатократно переважаючих сил супротивника частини б?лих були вимушен? в?дступити ^[14] :

≪В?дх?д п?хоти, що мала на сво?му шляху болотисту р?чку, був дуже важким. Були випадки самогубства добровольц?в, що не мали в?д знемоги змоги (п?ти) в?д супротивника ? боялися потрапити до його рук. Залишених на пол? бою поранених ? тих, хто вибився з сил, сп?ткала страшна смерть. Червон? проявляли нелюдську жорсток?сть, виколювали оч?, вир?зували члени ? спалювали (пот?м) поранених на вогнищах…≫

Ситуац?ю врятував 1-й Кубанський полк з батаре?ю ? бронепо?здом, що атакував супротивника з тилу. Червон? були розбит?, але ? б?л? зазнали важких втрат: 1-ша ? 3-тя див?з?? Добровольчо? арм?? втратили в бою п?д Кореновськой 25-30?% свого складу.

• 25 липня зайнята станиця Кор?новська
• 1 серпня частини арм?? п?д?йшли до Катеринодару
• 3 серпня Катеринодар був узятий

У зв'язку з узяттям столиц? Кубан?, командувач Добровольчою арм??ю генерал Ден?к?н над?слав телеграму отаманов? Кубанського козацького в?йська полковнику Ф?л?монову , в як?й, зокрема, говорилось: ^[15]

Я упевнений, що Крайова Рада , яка повинна з?братися в найкоротший строк, знайде в соб? розум, мужн?сть ? сили зал?кувати глибок? рани у вс?х проявах народного життя, нанесен? ?й бузув?рством розгнуздано? черн?. Створить одноос?бну тверду владу, що знаходиться в т?сному зв'язку з Добровольчою арм??ю. Не порве синово? залежност? в?д ?дино?, Велико? Рос??. Не стане ламати основне законодавство, яке буде докор?нно переглянуте в майбутн?х всерос?йських законодавчих установах. ... Добровольча арм?я не к?нчила св?й хресний шлях. В?ддана на наругу Радянсько? влади Рос?я чека? на визволення. Арм?я не сумн?ва?ться, що козаки в рядах ?? п?дуть на нов? подвиги в справ? зв?льнення батьк?вщини, нар?жний кам?нь чому покладений на Кубан? ? в Ставропольськ?й губерн??. Ориг?нальний текст (рос.) Я уверен, что Краевая Рада, которая должна собраться в кратчайший срок, найдет в себе разум, мужество и силы залечить глубокие раны во всех проявлениях народной жизни, нанесенные ей изуверством разнузданной черни. Создаст единоличную твердую власть, состоящую в тесной связи с Добровольческой армией. Не порвет сыновней зависимости от Единой, Великой России. Не станет ломать основное законодательство, подлежащее коренному пересмотру в будущих всероссийских законодательных учреждениях. ... Добровольческая армия не кончила свой крестный путь. Отданная на поругание Советской власти Россия ждет избавления. Армия не сомневается, что казаки в рядах ее пойдут на новые подвиги в деле освобождения отчизны, краеугольный камень чему положен на Кубани и в Ставропольской губернии.

У сво?х виступах у в?дпов?дь кер?вники Кубан?,?? Ф?л?монов, Бич , Рябов?л та ?нш?,?? казали про свою в?ддан?сть нац?ональн?й ?де?: ^[15]

≪Кубань в?дм?нно усв?домлю?, що вона може бути щасливою т?льки за умови ?дност? матер??? Рос??,?? говорив отаман.?? Тому, зак?нчивши боротьбу за зв?льнення Кубан?, козаки в рядах Добровольч?й арм?? битимуться ? за зв?льнення ? в?дродження Велико?, ?дино? Рос??...≫ Ориг?нальний текст (рос.) ≪Кубань отлично сознает, что она может быть счастливой только при условии единства матери ? России, ? говорил атаман. ? Поэтому, закончив борьбу за освобождение Кубани, казаки в рядах Добровольческой армии будут биться и за освобождение и возрождение Великой, Единой России...≫

26-27 березня 1920 залишки Добровольчо? арм?? були евакуйован? з Новорос?йська в Крим , де вв?йшли до складу Рос?йсько? Арм?? генерала барона П.?Н.?Врангеля .

Наприк?нц? листопада 1918 року ден?к?нц? закрили посольство Укра?ни в Катеринодар? ? заарештували посла Федора Боржинського ^[10] . Делегац?я Законодавчо? Ради на Паризьк?й мирн?й конференц?? в 1919?р., вимагала в?д Антанти засудження чорносотенства (себто ден?к?нщини), яке знищу? паростки демократ?? ^[10] .

21 кв?тня?? 3 травня в?дбувалися бо? за Луганське м?ж частинами Червоно? арм?? та в?йськами Ден?к?на [2] [ Арх?вовано 29 червня 2016 у Wayback Machine .] .

14 червня 1919 добрарм?йц? вибили червон? загони з Куп'янська , 17 червня?? з Лозово?, 25 червня п?сля п'ятиденних бо?в здобули Харк?в .

Станом на 1 серпня 1919 фронт б?ло? Добровольчо? арм?? в Укра?н? проходив по л?н?? Полтава-Верхньодн?провськ-Катеринослав-Н?кополь-Олешки.

13 вересня 1919 в Пост?-Волинському б?ля Ки?ва пройшли переговори м?ж делегац??ю укра?нського в?йська на чол? з ?. Омеляновичем-Павленком та представництвом Добровольчо? арм?? на чол? з генералом П. Непен?ним про встановлення демаркац?йно? л?н?? м?ж арм?ями, як? зак?нчилися безрезультатно.

15 вересня 1919 року в Ки?в? пройшла нарада представник?в громадських, ф?нансових, торгово-промислових, кооперативних та роб?тничих орган?зац?й ухвалила провести самооподаткування населення Ки?ва на користь Добровольчо? арм??. Передбачалося з?брати 300?млн крб. Була утворена ком?с?я для визначення розм?ру та розпод?лу оподаткування серед громадян м?ста в?дпов?дно до ?х майнового стану.

Того ж [м?сяця?] в?дбулося зайняття Одеси б?лими в?йськами Добровольчо? арм??.

22 вересня 1919?р., з перехопленого наказу ден?к?нського командування, стало в?домо про початок наступу ден?к?нц?в проти укра?нських в?йськ. Того ж дня ден?к?нц? атакували укра?нськ? позиц?? по всьому фронту. 24 вересня члени Директор?? Петлюра , Макаренко ? Швець, президент ЗУНР Петрушевич ? м?н?стри уряду Директор?? на чол? з Мазепою п?дписали декларац?ю, у як?й закликали укра?нський народ боротися з ворогом?? арм??ю Ден?к?на. Наприк?нц? вересня?? у жовтн? важк? бо? м?ж укра?нськими в?йськами й ден?к?нцями в?дбувалися в районах Козятина, Бердичева, Брацлава, Тульчина, Уман? (змушен? 25 вересня полишити) та в ?нших м?сцях ^[16] . П?сля залишення Б?ло? Церкви укра?нським в?йськом туди вступили добровольц? ? розпочали к?лькаденний погром.

В той час в УГА ? в?йськах Директор?? поширилась еп?дем?я тифу, л?карн? не могли розм?стити вс?х хворих, не вистачало л?к?в, дез?нф?куючих засоб?в, л?жок, б?лизни. Кр?м того, в арм?ях бракувало збро?, набо?в, одягу, взуття та всього необх?дного. Щоб урятувати в?йська в?д ф?зичного винищення 6 листопада 1919?р. за наказом командувача УГА генерала Тарнавського його м?с?я п?дписала з ден?к?нським генералом Слащовим угоду, за якою УГА переходила на б?к ? у розпорядження Добровольчо? арм??. П?д тиском Петлюри Петрушевич зняв з посади командувача УГА генерала Тарнавського ? призначив на цей пост генерала О. Микитку. Тарнавський був в?дданий п?д суд трибуналу, але виправданий, оск?льки було визнано, що в?н намагався зберегти арм?ю в?д неминучо? загибел?. Фронт м?ж Галицькою арм??ю ? ден?к?нцями був л?кв?дований ^[16] .

На територ?ях, що знаходилися п?д контролем Добровольчо? арм?? було в?дновлено д?ю дореволюц?йних закон?в, та проголошувалась ?дея ≪единой и неделимой России≫ ^[16] . На думку Василя З?лгалова, д?? арм?? Ден?к?на у 1919?1920 роках в Укра?н? фактично були не просто во?нними д?ями час?в громадянсько? в?йни, а багато у чому нагадували геноцид ^[17] .

Укра?нська мова на територ?ях, п?двладних Добровольч?й Арм??, не заборонялась, дозволялось вести викладання укра?нською мовою за власний (не державний) кошт. ^[18]

Ден?к?нщина довела Укра?ну до повно? розрухи ^[16] . Не будучи впевненими в м?цност? й тривалост? б?логвард?йського режиму, власники розпродавали заводське устаткування, майно з ма?тк?в тощо. До повно? розрухи були доведен? кам'яновуг?льн? шахти й зал?зорудн? копальн?, металург?йн? заводи Донбасу й Кривор?жжя, цукрова й харчова промислов?сть. Унасл?док розвалу економ?ки зб?льшувалося безроб?ття, катастроф?чно пог?ршувалося життя?? зростали ц?ни на хл?б ? товари першо? необх?дност?, ширилася спекуляц?я, част?шали еп?дем?чн? захворювання, зокрема тиф. Ден?к?нц? змушували селян повертати в пом?щицьк? ма?тки конф?сковане радянською владою майно, сплачувати велик? контрибуц?? ^[16] .

У 1919?р. ден?к?нц? почали погром усього укра?нського на Кубан?. 6 листопада ден?к?нц? заарештували 12 член?в Законодавчо? Ради , а одного з них?? священика Олександра Калабухова,?? стратили. У в?дпов?дь кубанськ? козаки ц?лими полками полишали фронт ? йшли додому. Це стало одн??ю з головних причин провалу походу Ден?к?на проти б?льшовик?в ^[10] .

22 листопада 1918 року в Керч з Кубан? переправились перш? частини Добрарм??. 25 листопада. В Ялт? висадився Корн?ловський добровольчий полк, а в С?мферопол? розквартировано заг?н козак?в. В н?ч на 4 кв?тня 1919 2-га бригада Задн?провсько? див?з?? п?д командуванням Павла Дибенка перейшла в наступ на Перекоп? ? зайняла його.

Вл?тку 1919 не т?льки Кримський п?востр?в, а й уся Укра?на були охоплен? численними селянськими повстаннями. Радянський уряд повинен був направляти в райони повстань велику к?льк?сть в?йськ. Цим скористалися сили Антанти та Добровольчо? арм??. З Ак-Монайського перешийку з'?днан? в?йська перешли в наступ на територ?ю п?вострова.

12 червня в Криму висадився б?логвард?йський десант генерала Я. Слащова. Радянськ? органи влади почали евакуйовуватися з п?вострова.

26 червня в Криму не залишилося жодного червоного загону. Уряд Кримсько? республ?ки евакуювався до Н?кополя, а пот?м у Ки?в. Кримська Соц?ал?стична Радянська Республ?ка припинила сво? ?снування.

Реставрац?я ден?к?нцями дореволюц?йних порядк?в, ?хня великодержавна пол?тика й жорстокий режим викликали незадоволення й обурення широких мас населення Укра?ни. Повернення за допомогою в?йськово? сили пом?щикам земель ? захист ?хн?х ?нтерес?в зумовили несприйняття селянами влади Ден?к?на ? ?хню активну участь у повстанському рус?. Саме це стало одн??ю з головних причин краху ден?к?нщини в Укра?н?. У антиден?к?нському рус? в Укра?н? ? у його кер?вництв? брали участь р?зн? пол?тичн? сили ^[16] . Найгостр?шою формою боротьби з ден?к?нцями був масовий повстансько-партизанський рух, який безперервно наростав ? посилювався.

Про широкий розмах повстансько-партизанського руху в Укра?н? св?дчить те, що з серпня по грудень 1919 ?р. повстанц? з боями займали м?ста: трич? Новомосковськ , дв?ч??? Чигирин , Синельникове , Полтаву, Козятин , Кан?в , ?зюм , один раз?? Павлоград , Черкаси , Лозову, Кременчук , Костянтиноград , П'ятихатки .

У н?ч на 16 вересня 1919 ?р. у сел? Баштанц? та сус?дн?х селах Микола?вського пов?ту на Херсонщин? п?днялося повстання, у якому взяли участь понад 4 тис. озбро?них селян. Ден?к?нц? зазнали поразки ^[16] . Лише 12 листопада 1919 ?р. п?сля запеклих, майже м?сячних бо?в, як? вели перекинут? з фронту в?йськов? частини генерала Слащова, ден?к?нц? захопили Баштанку. Вони спалили 350 двор?в ? розстр?ляли 852 повстанц?в.

У повстансько-партизанському рус? проти ден?к?нщини поряд з радянськими повстансько-партизанськими загонами, керованими б?льшовиками, д?яли й загони, як? очолювалися анархо-махновцями, боротьбистами, л?вими есерами-бомбистами й укра?нськими соц?ал-демократами та есерами ^[16] .

У вересн? 1919 ?р. в район? ?лисаветграда, станц?й Пом?чно? ? Новоукра?нки м?ж махновцями й ден?к?нцями розгор?лися кровопролитн? бо?, унасл?док яких махновськ? загони через в?дсутн?сть набо?в змушен? були в?дступити в район Уман?, яка була в руках арм?? Директор?? ^[16] .

26 вересня 1919 арм?я УНР в?д Одеси до Бердичева почала бо? з ден?к?нцями й зазнала поразки. Умань була захоплена ден?к?нцями, ? махновц? опинилися в оточенн?. Але Махно поблизу села Перегон?вка 27 вересня прорвав фронт ден?к?нц?в ? п?шов по ?х тилах трьома колонами: л?ва рухалася на Катеринослав, центральна?? на Олександр?вськ, права?? на Н?кополь. Уже 5 жовтня 1919 махновц? зайняли Олександр?вськ, згодом?? Великий Токмак, Бердянськ , Мар?уполь , Н?кополь . Тили б?лих в?йськ були зруйнован?. За цих умов Ден?к?н змушений був зняти з фронту ? кинути проти Махна 3-й арм?йський корпус генерала Я.Слащова ? к?нний корпус генерала А.Шкуро. З 20-х чисел жовтня розгор?лися запекл? бо?, ден?к?нц? в?дбили у махновц?в Мар?уполь ? Бердянськ. Махновц? в?д?йшли на Правобережжя, де тримали п?д сво?м контролем територ?ю П'ятихатки?? Кривий Р?г ?? Апостолове?? Н?кополь. 28 жовтня вони зайняли Катеринослав, який став ?хн?м центром до 19 грудня, коли генералу Слащову вдалося в?дбити Катеринослав. Махновц? в?д?йшли в район Олександр?вська й продовжували вести вперт? бо? з ден?к?нцями ^[16] .

3 серпня 1919 року у Харков? в?йськовий губернатор (≪головноначальствуючий≫) Катеринославсько?, Полтавсько?, Харк?всько? та Курсько? губерн?й генерал Володимир Май-Ма?вський видав наказ ≪Про малорос?йську мову≫ (≪О малорусском языке≫) такого зм?сту: школам, де викладання велося рос?йською мовою , а пот?м було переведено на укра?нську , знову повернутись до рос?йсько? мови; викладання укра?нською мовою дозволялося лише у приватних школах, приватними особами та товариствами; ф?нансування з казни не розповсюджу?ться на виклади укра?нсько? мовою; вивчення ≪укра?нознавства≫ ( ?стор?? та географ?? Укра?ни ) касу?ться; вивчення укра?нсько? мови та л?тератури дозволя?ться як необов'язкових предмет?в ^[19] .

8 вересня 1919 у Ки?в? почало д?яти ки?вське в?дд?лення пропаганди?? м?сцевий орган в?дд?лу Особливо? наради (≪Особо? совещани?≫) при головнокомандуючому А. Ден?к?н?. Головна мета аг?тац?йно? роботи?? боротьба з ≪укра?нством≫ ^{[20] [ стор?нка? ]} . Методи?? видання брошур, орган?зац?я лекц?й, концерт?в, наочна аг?тац?я.

18 вересня в ки?вських газетах надруковано пов?домлення про скасування зг?дно з циркуляром з Ростова, з того м?сяця у ки?вських школах предмет?в укра?нознавства; укра?нська мова залишалася в навчанн??? як необов'язковий предмет.

22 вересня в Катеринослав? заборонено добровольчим командуванням виконання г?мну ≪Ще не вмерла Укра?на≫ п?д загрозою суворо? кари ^{[20] [ стор?нка? ]} .

30 вересня 1919 в Катеринослав? ден?к?нська влада провела арешти укра?нських д?яч?в?? сп?вроб?тник?в ≪Союзбанку≫, ≪Просв?ти≫ , ≪Сп?лки споживчих товариств≫. Було заарештовано близько 300 людей.

Лише в Укра?н? арм?я Ден?к?на зд?йснила найб?льше ?з запод?яних тод? в?йськовими формуваннями ?врейських погром?в?? понад 400. Особливо страшн? зв?рства чинили ден?к?нц? у Ки?в?, Катеринослав? , ?лисаветград? , де тисяч? насамперед ?вре?в та й ?нших громадян, як? намагалися ?вре?в захищати, було знищено, порубано. Було з?валтовано тисяч? ж?нок, д?вчат-п?дл?тк?в ^{[21] [ стор?нка? ]} . Сам Ден?к?н сказав у розмов? з ?врейською делегац??ю у липн? 1919 року: ≪Я не повинен вас переконувати н? у любов? до ?вре?в, н? у ворожост? до них, см?шно п?дходити до цього питання з тако? точки зору державно? доц?льност? ? людяност?≫ ^{[17] [ неавторитетне джерело ]} .

10-13 вересня 1919 проводився ?врейський погром у Фастов?, влаштований б?логвард?йцями ^{[21] [ стор?нка? ]} . 23 вересня почався другий фаст?вський погром, до 27 вересня (м?стечко дек?лька раз переходило до б?лих ? червоних), загинуло близько 700 ос?б.

• А.?О.?Буравченков . Добровольча арм?я [ Арх?вовано 9 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни ?: у?10?т.?/ редкол.: В.?А.?Смол?й (голова) та ?н.?; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни .?? К .?: Наукова думка , 2004.?? Т.?2?: Г???Д.?? С.?420.?? ISBN 966-00-0405-2 .
• Деникин А.?И.?Очерки русской смуты.?? Париж, 1921 [ Арх?вовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine .]
• Неводовский Н. Д. Первые походы // Вестник первопоходника. Лос-Анджелес, 1963. №?26.
• Марков и марковцы. М.: НП ≪Посев≫, 2001. ISBN 5-85824-146-8
• Дроздовский, Михаил Гордеевич|Дроздовский и дроздовцы. М.: НП ≪Посев≫, 2006. ISBN 5-85824-165-4
• В.?В.?Добрынин ≪БОРЬБА С БОЛЬШЕВИЗМОМ НА ЮГЕ РОССИИ≫ [ Арх?вовано 22 с?чня 2009 у Wayback Machine .]
• Роман Гуль ≪Ледяной поход (С Корниловым)≫ [ Арх?вовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine .]
• А.?П.?Богаевский?? ≪Поход и смерть генерала Корнилова≫ [ Арх?вовано 3 лютого 2009 у Wayback Machine .]
• Д. Лехович ≪Генерал Деникин≫ [ Арх?вовано 17 грудня 2008 у Wayback Machine .]
• Артём Кречетников ≪Ледяной поход: занавес трагедии≫ [ Арх?вовано 20 кв?тня 2013 у Wayback Machine .]
• Цей день в ?стор?? [ Арх?вовано 29 червня 2016 у Wayback Machine .]