Деймос
(
грец.
Δε?μο?
≪жах≫)?? менший ? в?ддален?ший з
двох супутник?в
Марса
. Найб?льший розм?р??
15 км
[6]
, форма неправильна. В?дкритий
Асафом Холлом
12 серпня 1877 року; названий на честь
Деймоса
?? персон?ф?кац??
жаху
в
давньогрецько? м?фолог??
, сина й супутника
Ареса
. Як ?
Фобос
, завжди
повернутий до Марса одним боком
. Вважа?ться, що Деймос ? захопленим астеро?дом ?з
головного поясу
.
Деймос
![](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Deimos-MRO.jpg/240px-Deimos-MRO.jpg) |
|
В?дкривач
| Асаф Голл
|
---|
Дата в?дкриття
| 12 серпня
1877
|
---|
Названа на честь
| Дейм
|
---|
|
Велика п?вв?сь
| 23 463,2 км
[1]
(6,92 рад?ус?в Марса)
|
---|
Перицентр
| 23 455,5 км
|
---|
Апоцентр
| 23 470,9 км
|
---|
Ексцентриситет
| 0,00033
[1]
|
---|
Орб?тальний пер?од
| 1,263 д?б
[1]
(30,312 годин)
|
---|
Середня орб?тальна швидк?сть
| 1,3513 км/с
[2]
|
---|
? супутником
| Марса
|
---|
|
Розм?ри
| 15 км × 12,2 км × 11 км
[3]
|
---|
Середн?й рад?ус
| 6,2 ± 0,18 км
[4]
|
---|
Маса
| 1,4762×?10
15
кг
[2]
|
---|
Середня
густина
| 1,471 ± 0,166 г/см³
[4]
|
---|
Прискорення в?льного пад?ння
на поверхн?
| 0,003
м/с²
[2]
|
---|
Друга косм?чна швидк?сть
| 5,556 м/с
[2]
|
---|
Пер?од обертання
| синхронний
[1]
|
---|
Нахил ос?
| 0,93° (до екватора Марса)
1,791° (до локально? площини Лапласа)
[1]
27,58° (до
екл?птики
)
|
---|
Альбедо
| 0,068 ± 0,007
[4]
|
---|
Температура
| ?233
K
|
---|
Видима зоряна величина
| 12.4
[5]
|
---|
Стандартна зоряна величина
| 12.89
|
---|
Деймос
у
В?к?сховищ?
|
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Деймос
.
Поверхня Деймоса червонувата
[7]
й дуже темна, ??
коеф?ц??нт в?дбиття
становить всього 7 в?дсотк?в?? приблизно вдв?ч? менше, н?ж у поверхн?
М?сяця
[8]
. Ц? факти й низька середня
густина
супутника (близько 1,5 грам на куб?чний сантиметр) вказують, що Деймос под?бний за складом до
астеро?д?в типу D
, що м?стять
вуглець
та кригу
[7]
. Через малу масу Деймоса його
грав?тац?я
дуже слабка??
друга косм?чна швидк?сть
на поверхн? склада? лише 20 км/год (близько 5 м/с).
Поверхня Деймоса набагато б?льш гладенька, н?ж у Фобоса, бо б?льш?сть кратер?в покрита тонкозернистим
регол?том
. Там нема й притаманних Фобосу борозен. Ймов?рно, частина речовини, викинуто? при ударах метеорит?в, довго залишалася на орб?т? навколо супутника, поступово осаджуючись ? приховуючи нер?вност? рель?фу. Товщина цього шару може досягати 100 метр?в
[6]
.
Станом на 2019 р?к на Деймос? т?льки дв? детал? поверхн? мають власн? ?мена. Це
кратери
Св?фт (д?аметром 1 км) ? Вольтер (1,9 км). Вони назван? на честь письменник?в (
Джонатана Св?фта
й
Вольтера
), як? передбачили ?снування в Марса двох супутник?в ще до ?хнього в?дкриття. Обидва кратери отримали назви у 1973 роц?
[9]
[10]
.
На початку 2023 року, марс?анський орб?тальний апарат
ОАЕ
Hope Probe в ход? м?с?? Хесса Аль-Матруш? виконав фотографування Деймосу. Науковцям вдалося з’ясувати, що Деймос склада?ться з тих самих матер?ал?в, що й сам Марс, а це означа?, що супутник утворився одночасно з Марсом, а не ? захопленим астеро?дом, як вважалося ран?ше, також його ширина становить лише 12,4 к?лометра
[11]
.
Пророкування про два супутники
ред.
Припущення про ?снування в Марса двох супутник?в висловив
Йоганн Кеплер
у 1610 роц?. В?н м?ркував, виходячи з таких посил?в: якщо в Земл? ? один супутник, а в Юп?тера?? 4, то к?льк?сть супутник?в зроста? в
геометричн?й прогрес??
. За ц??ю лог?кою у Марса повинно бути 2 супутника.
У трет?й частин? розд?лу 3
≪Мандр?в Гул?вера≫
(1726)
Джонатана Св?фта
, яка опису? летючий остр?в
Лапута
, говориться, що астрономи Лапути в?дкрили два супутники Марса на орб?тах, р?вних 3 ? 5 д?аметрам Марса з пер?одами обертання в?дпов?дно 10 ? 21,5 годин. Реально Фобос ? Деймос перебувають на в?дстан? 1,4 ? 3,5 д?аметра Марса в?д центру планети, а ?х пер?оди?? 7,6 ? 30,3 години.
Орб?ти
Фобоса
? Деймоса (в?дносн? розм?ри збережено)
Поверхня зблизька (д?лянка розм?ром
1,2×1,5 км
)
Commons