З початку XVII стол?ття самурайський уряд Япон???? сьо?унат Току?ава ?? проводив пол?тику ?золяц?он?зму з метою отримання тотального контролю над населенням та ослаблення опозиц?? на п?вденному-заход? кра?ни. Японц? мали обмежен? в?дносини ?з закордоном, за винятком Коре? , Китаю , Голланд?? , Рюкю та земель айн?в ^[2] . Проте з к?нця XVIII стол?ття передов? держави Заходу почали гонитву за колон?ями в Аз?? ? ?хн? корабл? стали част?ше турбувати японськ? береги. 1854 року п?д тиском США японський уряд був змушений пок?нчити з ?золяц??ю кра?ни, а в 1858 роц? уклав ?з зах?дними державами низку нер?вноправних договор?в . ^[3] Втручання цих держав у внутр?шн? справи Япон?? та прибуття на острови ?ноземц?в, створило реальну загрозу колон?зац?? кра?ни. У в?дпов?дь на не? в середовищ? японських ?нтелектуал?в ? самура?в виник сусп?льно-пол?тичний рух ≪Шануймо ?мператора, виженемо варвар?в!≫ ^[4] .

На тл? зростання популярност? цього руху, ?мператор Япон?? , який зг?дно з законодавством традиц?йно виконував лише церемон?альн? функц??, став активно втручатися в пол?тику. 1863 року в?н наказав скасувати ус? угоди з ≪варварами≫, а ?х самих вигнати з кра?ни. В?дмова сьо?унату виконувати ?мператорський указ ще б?льше дискредитувала самурайський уряд. 1864 року почаст?шали напади на ?ноземц?в ^[5] , у в?дпов?дь на як?, зах?дн? держави провели на територ?? Япон?? низку в?йськових операц?й: обстр?л Ка?ос?ми британським в?йськових флотом та обстр?л С?моносек? об'?днаних флотом Британ?? , Франц?? , США та Голланд?? .

Водночас члени руху ≪Шануймо ?мператора, виженемо варвар?в!≫ ? в?йська зах?днояпонського волод?ння Тьосю-хан зд?йняли повстання та зробили спробу захопити м?сто К?ото , де знаходився ?мператорський палац. Урядов? в?йська на чол? з Току?авою Йос?нобою розбили повстанц?в, але вже наступного року в?н не зм?г утримати п?д контролем всю кра?ну. Багато пров?нц?йних володар?в почали ?гнорувати накази з Едо ^[6] .

На додаток до зовн?шньопол?тичних проблем додалися соц?альн? та економ?чн?. В 1832 ? 1833 роках в Япон?? стався голод, найб?льший за всю ?? ?стор?ю, в?д якого померло дек?лька м?льйон?в чолов?к. Голод став насл?дком ?нтенсивного, арха?чного та малоефективного с?льського господарства. В додаток до цього уряд не знизив податки в голодн? роки, що ще б?льше пог?ршило ситуац?ю. Чимало селян втратили сво? господарства та переселились в м?ста. Соц?ально-економ?чний стан самура?в, як? вважалися ел?тою сусп?льства, р?зко пог?ршав, б?льш?сть з них зб?дн?ла.

Вс? ц? под?? призвели до р?зкого пад?ння престижу сьо?унату та популярност? ?де? реставрац?? прямого ?мператорського правл?ння.

У ход? збройних конфл?кт?в з зах?дними державами кер?вники п?вденно-зах?дних японських волод?нь зрозум?ли, що пол?тика ≪вигнання варвар?в≫ веде до в?дкритого збройного конфл?кту, в якому японцям не перемогти, ? тому та?мно перейшли на позиц?? ≪в?дкриття кра?ни≫ ?ноземцям. Так, Тьосю-хан ? Сацума-хан , продовжуючи традиц?йну критику сьо?унату, почали закуповувати нов?тню зброю за кордоном ^[7] ? наймати для тренування власних в?йськ в?йськових експерт?в з Британ?? та США.

Сьо?унат також готувався до майбутнього конфл?кту ? модерн?зував власну арм?ю. Току?ава переважно покладався на французьких в?йськових радник?в, яких п?сля усп?х?в французьких арм?й в Кримськ?й в?йн? 1853 ? 1856 рок?в та Австро-?тало-французьк?й в?йн? 1859 року, вважали найкращими в?йськовими спец?ал?стами того часу ^[8] . Кр?м цього, самурайський уряд робив кроки в напрямку модерн?зац?? флоту, ядро якого складали дев'ять пароплавних в?йськових корабл?в, що були найкращими в Аз?? ^[9] .

У 1865 роц? в м?ст? Йокосуц? французьким ?нженером Леонсом Верн? був збудований перший сучасний японський морський арсенал, а в с?чн? 1867 року французьк? експерти почали створювати ел?тн? флотил??, укомплектован? броненосцями, як? планували закупити в США . Проте американц? бажали п?дтримували нейтрал?тет ? продали т?льки один корабель цього типу ^[10] .

У 1864 роц? сили сьо?унату разом з в?йськами волод?нь Айдзу-хан та Сацума-хан зд?йснили каральний пох?д проти л?дера антиурядових сил у Зах?дн?й Япон?? ?? Тьосю-хану . Останн?й кап?тулював, але невдовз? знову почав п?дтримувати невдоволених режимом. В той же час на антисьо?унат?вськ? позиц?? перейшов союзник уряду?? Сацума-хан, який очолили нов? кер?вники Сай?о Такамор? та Окубо Тос?м?т? . 1866 року Сацума та Тьюсю уклали та?мний союз, головною метою якого було повалення сьогунату.

Наприк?нц? 1866 року Япон?я отримала нового ?мператора Мейдз? та сьо?уна Току?ава Йос?нобу . Останн?й вважав сьо?унат застар?лим ? планував створити новий колег?альний уряд з ус?х японських рег?ональних володар?в на чол? з ?мператором, в якому голови роду Току?ава продовжували би утримувати реальну владу як прем'?р-м?н?стри. У жовтн? 1867 року Йос?нобу повернув ?мператорському двору посаду сьо?уна ? повноту пол?тично? влади ?мператору Япон??, спод?ваючись стати прем'?ром ^[11] . Проте антисьо?унат?вськ? кола вир?шили скористатися цим та запропонували монарху заслати Йос?нобу, конф?скувавши ус? земл? роду Току?ави ^[12] . Внасл?док цього, наприк?нц? 1867 року було видано ≪Указ про реставрац?ю ?мператорського правл?ння≫ , за яким проголошувалась л?кв?дац?я сьо?унату, усунення роду Току?ава в?д управл?ння кра?ною ? створення нового уряду на чол? з ?мператором ^[13] . 3 с?чня 1868 року в?йська Сацума-хану, Тьосю-хану та Тоса-хану зайняли К?ото та здобули контроль над ?мператорським палацом.

17 с?чня 1868 року Йос?нобу заявив, що не визна? цього указу, та попросив ?мператора скасувати його ^[14] . 24 с?чня сьо?ун почав готуватися до захоплення К?ото .

Наступного дня в?йська екс-сьо?уна захопили та спалили резиденц?ю Сацума-хану в Едо. Багато прихильник?в ?мператора було вбито п?д час цього ?нциденту чи страчено пот?м ^[15] .

Наприк?нц? с?чня в?рн? екс-сьо?уну в?йська вирушили на К?ото . Вони складалася з 15 тисяч вояк?в Кувана-хану , Айдзу-хану та окремих п?дрозд?л?в С?нсен?ум? . Деяк? загони були вишколен? французами ? мали нов?тн? озбро?ння, але б?льша частина в?йська була самурайським ополченням з холодною збро?ю та гнотовими рушницями. ^[15] ?м протистояли сили Сацуми, Тьосю ? Тоси, що складалася з 3 тисяч добре озбро?них та навчених солдат. Вони були озбро?н? найнов?шими гаубицями , гвинт?вками та кулеметами ?атл?н?а .

27 с?чня 1868 року обидв? арм?? з?йшлися б?ля м?стечок Тоба та Фус?м? на п?вдн? К?ото. В перший же день битви виявилася пом?тна перевага в?йськ Сацуми, Тьосю ? Тоси. Самурайське ополчення не зум?ло скористатися сво?ю чисельн?стю ? в?дступило п?сля сер?? безусп?шних атак. 28 с?чня ?мператор визнав сили Сацуми, Тьосю ? Тоси ?мператорською урядовою арм??ю ? призначив ?? командувачем принца Комацу Ак?х?то ; водночас Йос?нобу та вс?х його приб?чник?в було оф?ц?йно проголошено ворогами трону. Це значно деморал?зувало стан в?йськ екс-сьо?уна, як? в?дтепер були проголошен? поза законом ^[16] . Оп?вдн? 29 с?чня ?мператорська урядова арм?я почала загальний наступ ? розбила противника. В?дступаюче самурайське ополчення збиралося укр?питися в замку Уодо , але 5 лютого володар Уодо-хану , який ран?ше п?дтримував Йос?нобу, перейшов на б?к ?мператорського уряду. 6 лютого на сторону ?мператора перейшов також господар Цу-хану ^[17] .

7 лютого Току?ава Йос?нобу покинув св?й штаб в Осац? та перебрався до Едо. Наступного дня ?мператорськ? в?йська практично без бою взяли Осацьку фортецю . Це ознаменувало втрату контролю екс-сьо?уна та його сил над Зах?дною Япон??ю ^[18] .

П?сля перемоги в битв? при Тоба-Фус?м? в?йська Сацуми планувалося переправити назад в Ка?ос?му . З ц??ю метою в гавань м?стечка Хьо?о , розташованого б?ля Осаки , прибули транспортн? корабл? ≪Хохо≫, ≪Хейун≫ та в?йськовий корабель ≪Касу?а≫ ^[19] .

Рано вранц? 28 с?чня корабл? сацумсько? флотил?? покинули гавань. ≪Хейун≫ вирушив до м?стечка Акас? , а ≪Хохо≫ та ≪Касу?а≫ на п?вдень, де вони потрапили у зас?дку, п?дготовлену флотом екс-сьо?уната п?д командуванням адм?рала Еномото Такеак? . П?сля коротко? перестр?лки, ≪Касу?а≫, скориставшись сво?ю перевагою в швидкост?, вт?к з бою та направився до Ка?ос?ми . ≪Хохо≫ був затоплений сво?ю командою б?ля м?стечка У?дзак? ^[20] . Попри перемогу флоту екс-сьо?уна, битва при Ава практично не мала стратег?чного значення ? не вплинула на переб?г в?йни Бос?н.

Тим часом Току?ава Йос?нобу намагався заручитися пол?тичною п?дтримкою Заходу. В перших числах лютого представники ?ноземних кра?н з?бралися в м?ст? Кобе та п?дписали сп?льну декларац?ю, в як?й визнавали скасований ?мператорським указом сьо?унат ?диним лег?тимним урядом Япон??. Вони також розглянули питання в?йськово? допомоги цьому уряду, хоча й не вжили конкретних заход?в. Дек?лькома днями п?зн?ше до Кобе прибула також ?мператорська делегац?я та пов?домила, що ?мператор визна? ус? попередн? договори, укладен? ран?ш сьо?унатом, ? да? гарант?? безпеки ?ноземцям, як? знаходяться в Япон??. Ц? заяви зм?нили думку ?ноземних представник?в, як? врешт?-решт визнали законним ?мператорський уряд ^[21] . В перших числах березня вони п?дписали угоду про нейтрал?тет, за якою ?ноземн? держави зобов'язувалися не надавати в?йськову допомогу сторонам конфл?кту ^[22] .

Проте попри гарант?? японських чиновник?в, ксенофобськ? настро? в кра?н? зростали ? спричинилися до дек?лькох напад?в на ?ноземц?в. 8 березня 1868 року самура? пров?нц?? Тоса вбили 11 французьких моряк?в з корвета ≪Дуплекс≫, а за два тижн? японськ? вояки атакували в К?ото Гарр? Паркерса, британського торгового представника ^[23] .

П?сля перемоги в битв? при Тоба-Фус?м? ?мператорськ? урядов? в?йська розд?лилися на три колони та рушили до цитадел? опозиц?онер?в?? м?ста Едо. В той же час, 1 березня , Кондо ?сам? , л?дер антиурядового в?йськового формування С?нсен?ум? , виступив ?м на зустр?ч, ведучи за собою 300 повстанц?в. В?н збирався закр?питися в замку Кофу , але 3-тисячний заг?н ?мператорських в?йськ п?д командуванням Сай?о Такамор? встиг захопити цей замок ран?ше. ^[19]

29 березня загони повстанц?в та ?мператорських в?йськ зустр?лися б?ля м?ста Кацунума ^[24] . Завдяки 10-кратн?й переваз? в жив?й сил? урядова арм?я легко перемогла противника. Сьо?унськ? в?йська, втративши 179 чолов?к, в?д?йшли до м?ста Айдзу в пров?нц?? Муцу .

Кондо ?сам? був схоплений в м?ст? На?ареяма та страчений за наказом нового уряду. Смерть л?дера С?нсен?ум? деморал?зувала в?йська самурайсько? опозиц?? та значно зменшила ?х оп?р.

У березн? 1868 року двотисячний заг?н опозиц?онер?в п?д командуванням Отор? Кейсуке та Х?дз?кати Тос?дзо вирушив з Едо у напрям? замку Уцуном?я , який знаходився м?ж м?стами Н?кко та Айдзу . Заг?н складався з вояк?в Айдзу-хану , Кувана-хану та С?нсен?ум? ^[25] . Володар Уцуном?я-хану , Тода Тадатомо , спочатку дав згоду на використання свого замку, але п?сля арешту представниками ?мператора в м?ст? Оцу перейшов на б?к нового уряду ^[26] . 7 та 8 травня опозиц?онери в?дв?дали С?моцума-хан та С?модате-хан , де спод?вались запастися пров?з??ю та грошима, але ц? над?? не справдилися через господарську кризу в цих ханах ^[27] .

Вранц? 10 травня в?йська опозиц?? почали штурм замку Уцуном?я ? ввечер? захопили його. Цього ж дня до них при?дналися м?сцев? антиурядов? загони ^[28] . 11 травня ?мператорськ? сили, як? складалися з самура?в Мацумото-хану , Курохане-хану , М?бу-хану , ?вамурата-хану , Сусака-хану , Х?коне-хану , Огаку-хану , Уцуном?я-хану та Касама-хану зробили спробу в?дбити замок, але, втративши 60 чолов?к, в?дступили до м?ста Уцуном?? ^[29] . 14 травня вони штурмували замков? укр?плення вдруге ? п?д веч?р зайняли ?х. ^[26]

Залишки опозиц?йних в?йськ Отор? в?дступили до м?ста Айдзу ^[30] .

Битва при Уено стала останньою великою битвою м?ж повстанцями та ?мператорськими в?йськами в Центральн?й Япон??.

4 травня 1868 року ?мператорська арм?я оточила м?сто Уено та почала артилер?йський обстр?л замку Кане?дз? , де зас?ли колишн?й сьо?ун та 2-тисячна арм?я його приб?чник?в ^[31] . Попри запеклий оп?р, в друг?й половин? цього ж дня урядовим силам вдалося прорвати оборону та захопити м?сто. Залишки про-сьо?унських в?йськ в Центральн?й Япон?? були знищен?, а Току?ава Йос?нобу заарештований та посаджений п?д домашн?й арешт.

В цей же час в?йська Тоса-хану оточили та практично без бою захопили Едо.

Л?дер флоту сьо?унату Еномото Такеак? разом з 8 бойовими кораблями та 2000 самураями направився на п?вн?ч, де спод?вався об'?днатися з тамтешн?ми повстанцями та контратакувати. Разом з Такеак? на п?вн?ч вирушила велика к?льк?сть французьких в?йськових експерт?в, на чол? з французьким оф?цером Жюлем Брюне ^[32] .

П?сля поразки в?йськ самурайсько? опозиц?? п?д Едо, на б?льш?й частин? Япон?? закр?пилася влада ?мператора Мейдз?, але дек?лька п?вн?чних даймьо продовжували оп?р ^[33] .

В травн? 1868 року, для боротьби з ?мператорськими в?йськами, вони об'?дналися в альянс. П?вн?чний союз складалася з Сендай-хану , Йонедзава-хану , Айдзу-хану , Сьона?-хану та На?аока-хану .

Арм?я коал?ц?? складалася з 50 000 чолов?к ^[34] . Також 25 серпня в порт м?ста Сендай прибув флот Еномоти Такеак?, який при?днався до повстанц?в.

Попри чисельн?сть, в?йська альянсу були мало бо?здатн? через вкрай погане оснащення. В арм?? П?вн?чного альянсу була практично в?дсутня сучасна зброя та зам?сть повноц?нно? артилер?? використовували дерев'ян? гармати, як? розл?талися вщент п?сля к?лькох постр?л?в. ?диним виключенням були в?йська На?аоки, як? мали на озбро?нн? дек?лька кулемет?в ?атл?н?а та 2 000 французьких рушниць.

В травн? 1868 року арм?я На?аока-хану п?д командуванням Кава? Цу?уносуке зустр?лася в битв? при Хокуецу з в?йськами ?мператора. Завдяки сучасному озбро?нню та добр?й виучц? повстанц?в ворож? в?йська понесли важк? втрати та вимушен? були зупинити св?й наступ. 8 липня окрем? п?дрозд?ли ?мператорсько? арм?? висадилися з моря в тил повстанцям та п?дпалили м?сто На?аоку, що спричинило пан?ку серед опозиц?онер?в. В цей же день замок На?аока був взятий.

Двома м?сяцями п?зн?ше, 10 вересня , арм?я На?аока-хану разом з загонами Айдзу-хану та Сона?-хану в?дбила замок назад, але в цьому бо? повстанц? понесли велик? втрати ? тому вже 15 вересня урядов? в?йська знову захопили фортецю ^[35] .

П?сля поразки в битв? при Хокуецу П?вн?чний альянс втратив житт?во важливу гавань м?ста Н???ата та б?льше не м?г чинити оп?р ?мператорському флоту на узбережж? Хонсю .

Бонарський прох?д в?д?гравав ключову роль в оборон? м?ста Айдзу. Саме тому для охорони цього проходу були вид?лен? значн? сили повстанц?в: 700 солдат?в С?нсен?ум? п?д командуванням Отор? Кейсуке та Х?дз?кати Тос?дзо та 2 000 солдат?в П?вн?чного альянсу. ^[19]

6 жовтня 1868 року ?мператорська арм?я к?льк?стю 15 000 солдат?в почала штурм Бонарського проходу. Завдяки значн?й переваз? в жив?й сил?, ?мператорська арм?я в цей же день розбила в?йська повстанц?в та продовжила пересуватися до Айдзу.

Попри велике стратег?чне значення м?ста, П?вн?чний альянс, через все наростаюч? внутр?шн? суперечки, не м?г надати в?йськову допомогу Айдзу, а в середин? жовтня коал?ц?я повстанц?в розпалася. 12 жовтня флот Еномоти Такеак?, разом з залишками в?йськ С?нсен?ум?, загоном самура?в п?д командуванням Отор? Кейсуке, 3 000 солдат?в та французькими в?йськовими експертами в?дбув на остр?в Хоккайдо . ^[32]

Володар Айдзу-хану Мацуда?ра Катамор? залишився практично наодинц? проти наступаючо? ?мперсько? арм??. Основн? сили хану були зосереджен? в замку Вакамацу . Гарн?зон фортец? становив 5 000 чолов?к. Даймьо також оголосив загальну моб?л?зац?ю населення. В ополчення записалися вс? м?сцев? чолов?ки. Дек?лька сот молодих самура?в були об'?днан? в заг?н Бяккотай ( яп. 白虎隊 Заг?н Б?лого Тигра )?? разом з С?нсен?ум? найв?дом?ше в?йськове формування в?йни Бос?н ^{[36] [37]} .

В середин? жовтня п'ятнадцятитисячна ?мператорська арм?я оточила замок Вакамацу. Пров?вши дек?лька невдалих штурм?в, ?мператорськ? в?йська зм?нили тактику та взяли фортецю в облогу. П?сля м?сячно? облоги, за посередництва Йонедзава-хану , Мацуда?ра Катамор? почав переговори про здачу ? 6 листопада 1868 року гарн?зон фортец? здався.

Битва при Айдзу стала останньою великою битвою м?ж урядовими в?йськами та повстанцями, що ознаменувала повну поразку самурайсько? опозиц?? на остров? Хонсю.

П?сля поразки П?вн?чно? коал?ц??, частина флоту сьо?унату на чол? з адм?ралом Еномото Такеак? втекла на п?вн?чний остр?в Едзо (зараз знаний як Хоккайдо ). Разом з флотом на остр?в прибути дек?лька тисяч солдат?в та французьк? в?йськов? радники п?д командуванням во?начальника Жуля Брюне .

15 грудня 1868 на територ?? Хоккайдо була проголошена незалежна Республ?ка Едзо та проведен? вибори президента. Це були перш? вибори в ?стор?? Япон?? . Республ?ку Едзо визнали Велика Британ?я та Франц?я , проте ?ноземн? держави в?дмовилися надати в?йськову п?дтримку республ?ц?.

Еномото, намагаючись п?дписати мирну угоду з ?мператором Мейдз? , в?дправив йому петиц?ю з проханням дозволити розвивати остр?в Хоккайдо , збер?гаючи самурайськ? традиц??, але отримав в?дмову ^[38] .

Протягом зими 1868 ? 1869 рок?в, готуючись до вторгнення ?мператорських в?йськ, повстанц? створили сер?ю укр?плень б?ля м?ста Хакодате . Головним укр?пленням Республ?ки Едзо стала П'ятибаст?онна фортеця на п?вдн? Хакодате.

Арм?я повстанц?в була реорган?зована та под?лена на 4 бригади з французькими оф?церами на чол?. Кожна бригада под?лялася на в?с?м нап?вбригад, якими командували японськ? оф?цери ^[39] .

9 березня 1869 року ?мперський флот Япон?? покинув Ток?о та 20 березня прибув в гавань м?ста М?яко . Разом з флагманом флоту броненосцем Котецу до М?яко прибули фрегат Касу?а , три невелик? корвети та три транспортн? корабл?.

Д?знавшись про прибуття ворожого флоту, повстанц? вир?шили зд?йснити превентивну атаку. Планувалося, що три корабл? сепаратист?в: Ка?тен (флагман флоту Республ?ки Едзо), Банру? та Такао , ув?йдуть в гавань М?яко п?д ?ноземними прапорами та неспод?ваною атакою захоплять Котецу . Але напередодн? атаки корабл? Едзо потрапили в шторм. Паровий двигун Такао був пошкоджений, що значно знизило його швидк?сть, а Банру? винесло у в?дкрите море. Згодом Банру? прибув на Хоккайдо, так ? не взявши участь в битв?.

6 травня Ка?тен ув?йшов в гавань М?яко п?д прапором США . П?д?йшовши впритул до Котецу , Ка?тен зд?йняв прапор Республ?ки Едзо та намагався взяти його на абордаж. П?д час битви Ка?тен пошкодив три ворож? корабл?, але захоплення Котецу провалилося. В?дчуваюч? перевагу ворога, Ка?тен почав в?дступати. В цей же час в гавань М?яко ув?йшов Такао , який через пошкоджений двигун значно зап?знився. В результат? Ка?тен вийшов з битви та направився на Хоккайдо, а Такао був захоплений ?мператорським флотом ^[40] .

Поразка флоту Республ?ки Едзу в битв? при М?яко мала катастроф?чн? насл?дки для повстанц?в. Сепаратисти не змогли нейтрал?зувати Котецу , кр?м того втрата Такао ослабила флот Едзо, що стало одн??ю з причин поразки повстанц?в в битв? в бухт? Хакодате та не змоз? перешкодити транспортуванню солдат?в ?мператорсько? арм?? на Хоккайдо.

4 кв?тня семитисячна ?мператорська арм?я висадилася на остров? Хоккайдо . ?мператорськ? в?йська швидко розгромили повстанц?в та на початку травня оточили головний оплот Республ?ки Едзо?? П'ятибаст?онну фортецю.

У травн? французьк? в?йськов? експерти залишили повстанц?в напризволяще та втекли в Йокогаму , а пот?м повернулися в Франц?ю .

4 травня ?мператорський флот, в склад? в?йськових корабл?в Котецу , Касу?а , Х?ру? , Те?бо , Йохару та Мосун , зруйнував прибережн? укр?плення в бухт? Хакодате та атакував флот повстанц?в. Флот Едзу, який до того часу втратив три сво? найкращ? корабл? ( Ка?йо Мару , С?нсоку та Канр?н Мару ) був значно ослаблений та складався з корабл?в Ка?тен , Банруй , Т?йода?ата , Сьо?е? та М?кахо ^[41] .

7 травня ?мперський флот Япон?? перем?г у битв? в бухт? Хакодате.

17 травня 1869 року, втративши практично весь флот та б?льшу половину солдат?в, Республ?ка Едзу кап?тулювала. 18 травня Еномото Такеак? передав фортецю ?мператорськ?й арм?? ^[42] .

Остаточно Республ?ка Едзо припинила сво? ?снування 27 червня 1869 року, що позначило остаточну поразку самурайсько? опозиц?? та к?нець в?йни Бос?н.

Перемога ?мператораторських сил в в?йн? Бос?н ?стотно вплинула на бюрократичний апарат, законодавство, адм?н?страц?ю, ф?нанси, промислов?сть, дипломат?ю, осв?ту, рел?г?ю та ?нш? сфери життя японц?в.

В к?нц? 1868 року резиденц?я ?мператора була перем?щена з м?ста К?ото в Ток?о . Л?дери хан?в Сацума, Тьосю та Тоса, як? в?д?грали ключову роль в громадянськ?й в?йн?, зайняли ключов? позиц?? в новому уряд? ^[43] . Деяк? з колишн?х високопосадовц?в сьо?унату були згодом помилуван? та ?нкорпорован? до ?мператорсько? адм?н?страц?? ^[44] .

В?йськова та пол?тична потуга хан?в була поступово знищена, а вони сам? були перетворен? на префектури в 1871 роц?. Голова цих префектур призначалися ?мператором ^[45] . Важливою реформою стало скасування станово? системи зокрема прив?ле?в самурайського стану. Багато колишн?х самура?в стали чиновниками або п?дпри?мцями. Була введена загальна в?йськова повинн?сть.

?мператор пров?в реформу осв?ти. Система осв?ти реформувалася спочатку за французьким, а пот?м за н?мецьким зразком. Була введена обов'язкова середня осв?та. В 1880 ? 1890 -х роках принципи конфуц?анства та синто?зма , включаючи ? культ ?мператора, були упроваджен? в програми вс?х осв?тн?х заклад?в. Багато студент?в були в?дправлен? вчитися в пров?дн? навчальн? заклади ?вропи та Америки, також в Япон?ю стали запрошувати ?ноземних вчител?в ^[46] .

Новий уряд вс?ляко п?дтримував розвиток б?знесу та промисловост?, особливо великих п?дпри?мств.

В 1869 роц? в Ток?о, за наказом ?мператора Мейдз?, на згадку про загиблих у в?йн? Бос?н вояк?в урядово? арм?? було побудоване святилище Ясукун? ^[47] .

?мператорський уряд в?дмовився в?д пол?тики ?золяц?он?зму та направив сво? зусилля на модерн?зац?ю та вестерн?зац?ю Япон??. ?мператор намагався зм?нити нер?вноправн? договори з ?ноземними державами та посилити сп?впрацю з ?ншими кра?нами ^[48] .

На початку ери правл?ння Мейдз? в?дносини м?ж Япон??ю та Франц??ю буди довол? прохолодними, переважно через п?дтримку Франц??ю сьо?унату. Але вже в 1874 роц? в Япон?ю прибула друга французька в?йськова м?с?я, в 1884 роц??? третя. В 1886 французьк? ?нженери допомагали будувати ?мперський флот Япон?? .

В 1868 роц? ?мператор Мейдз? проголосив ≪П'ять пункт?в ?мператорсько? присяги≫ , де об?цяв зр?вняти в правах вс? верстви японського населення.

Вс? реформи пер?оду Мейдз? вт?лилися в Конституц?? Мейдз? , яка була прийнята в 1889 роц? ^[19] .

Самура?, в результат? реформ Мейдз?, втратили практично вс? сво? прив?ле?, що вилилося в низку самурайських повстань ^[49] . 1874 року в?дбулося повстання в префектур? Са?а , в 1876 ?? в Тьосю. 1877 року колишн? самура? п?д командуванням Сай?о Такамор? зд?йняли Сацумське повстання . Вс? повстання зак?нчилися повними поразками.

П?д впливом японсько? монарх?чно-нац?онал?стично? ?стор?ограф?? XIX?? XX стол?ть в?йна Бос?н ?деал?зу?ться в японському мистецтв?, л?тератур? та к?но.

Под?? цього пер?оду ?стор?? екран?зован? в безл?ч? ф?льм?в, сер?ал?в, книг, сцен?чних постановок та ?нше.

Зокрема ц?й тем? присвячена в?дома сер?я роман?в японського письменника Асади Дз?ри ≪Mibu Gishi-den≫, яка була екран?зована режисером Так?тою Йодз?рою в ф?льм? ≪Коли впав останн?й меч≫ ( 2003 р?к). Ця ж сер?я була екран?зована режисером Ватанабою Кеном у вигляд? сер?алу. В жанр? ан?ме можна вир?знити популярний сер?ал ≪Рурон? Кенс?н≫ , под?? якого в?дбуваються п?д час та п?сля в?йни Бос?н.

Елементи тематики викладен? в ?сторичному ф?льм? Е.Цв?ка ≪Останн?й самурай≫ , з Томом Крузом у головн?й рол?.

Укра?нською мовою

• Б?рюльов ?.М. Нова ?стор?я.?? Просв?та.?? Ки?в, 1999.
• Рубель В.А. Нова ?стор?я Аз?? та Африки. Постсередньов?чний Сх?д (XVIII - друга половина XIX ст.): навчальний пос?бник для студент?в вищих навчальних заклад?в.?? Либ?дь.?? Ки?в, 2007.

Англ?йською мовою

• Bolitho Harold . Treasures among Men: The Fudai Daimyo in Tokugawa Japan.?? New Haven?: Yale University Press, 1974.
• Black John R. Young Japan: Yokohama and Yedo.?? London?: Trubner & Co, 1881.?? Т.?2.
• Brown Sidney DeVere. Nagasaki in the Meiji Restoration: Choshu loyalists and British arms merchants .?? 1994.?? 28 червня. Арх?вовано з джерела 27 червня 2013. Процитовано.
• Evans David, Mark Peattie . Kaigun: Strategy, Tactics, and Technology in the Imperial Japanese Navy, 1887?1941.?? Annapolis, Maryland?: Naval Institute Press, 1997.?? ISBN 0-87021-192-7 .
• Gordon Andrew . A Modern History of Japan.?? New York?: Oxford, 2003.?? ISBN 0-19-511060-9 .
• Jansen Marius B. The Making of Modern Japan.?? Harvard, 2002.?? ISBN 0-674-00991-6 .
• Keene Donald . Emperor of Japan: Meiji and His World, 1852?1912.?? Columbia, 2005.?? ISBN 0-231-12340-X .
• Satow Ernest . A Diplomat in Japan.?? Oxford, 1968.
• Jansen Marius B. The Cambridge History of Japan.?? Cambridge, 1999.?? Т.?5. Частина 5: The Meiji Restoration.?? ISBN 0-521-65728-8 .
• Ravina Mark . The Last Samurai: The Life and Battles of Saig? Takamori.?? Wiley, 2005.?? ISBN 0-471-70537-3 .
• J. David . Japan. A documentary history: The late Tokugawa period to the Present.?? London?: An East Gate Book, 1997.?? Т.?2.

Японською мовою

• Ко?т? Ха??вара . ?? 西?隆盛と大久保利通.?? 2004.?? ISBN 4-309-76041-4 .
• Polak, Christian . 日?交流の?金期 　Soie et Lumiere, L'Age d'or des echanges Franco-Japonais (Японською та французькою).?? Hachette Fujingaho.
• Polak, Christian . 函館の幕末?維新 ≪End of the Bakufu and Restoration in Hakodate.≫ (Японською та англ?йською).?? 1988.?? ISBN ISBN 4-12-001699-4 .

?ншими мовами

• Eugene Collache. Une aventure au Japon?// Le Tour du Monde.?? 1874.?? Вип. N. 77 (28 червня). (фр.)
• Le Monde Illustre.?? .?? Вип. N. 583 . (фр.)
• А.?Е.?Жуков . История Японии?: Учеб. пособие.?? Москва?: РАН. Ин-т востоковедения, Ассоц. японоведов. Яп. фонд, 1999.?? Т.?1-2. (рос.)

• В?йна Бос?н (яп.)
• Битва при Едзо (яп.)