Культура та л?тература бароко позначена прагненням вразити читача пишним оздобленням твору, в?дтворенням пост?йного руху, пишност?, вихору часу, алегоризмом, р?зкими контрастами, тенденц??ю житт?ствердного сприйняття д?йсност?, вираженням просв?тницько? тематики.

Засновником бароко в ?тал?? вважають М?келанджело Буонаррот? ( 1475 ? 1564 ). Саме в?н п?дсилив арх?тектуру велетенським ордером , широко використовував карнизи , подво?ння п?лястр та колон, т?сняву арх?тектурних елемент?в та надлюдський розм?р. Скульптурн? та арх?тектурн? твори ген?я й дос? справляють враження скорботи, напруги, нервовост?, хоча збер?гають ч?тку побудову, симетр?ю ? потойб?чну, майже неможливу красу.

Характерною ? пишнота, парадн?сть, яскрав?сть кольор?в, контрастн?сть, екстравагантн?сть орнаменту , асиметр?я конструкц?й . У бароков?й арх?тектур? панують сильн? контрасти об'?м?в, переб?льшена пластика фасад?в, ефекти св?тлот?н? та кольору. Живопис ? скульптура в?дзначаються декоративно-театральними композиц?ями, тонкою розробкою колориту й ефект?в осв?тлення, ускладненою пластикою, парадн?стю. У музиц? ?? поява опери , розвиток в?льного пол?фон?чного стилю (зокрема у творчост? Йоганна Себастьяна Баха ).

Бароковий стиль дом?нував у ?вропейському мистецтв? в XVII стол?тт? . В деяких кра?нах в?н також захопив к?нець XVI ? середину XVIII стол?ть (?тал?я, Польща, Австр?я, Укра?на, Латинська Америка). Представниками цього стилю ? П?тер Пауль Рубенс , Антон ван Дейк ( Фландр?я ), в живопис?: Кортона , Караваджо , в арх?тектур? Лоренцо?Берн?н? ( ?тал?я ), Бартоломей Растрелл? ( Рос?я ), в л?тератур? : Педро Кальдерон ( ?спан?я ), Агр?па?д'Об?нь? ( Франц?я ), Михайло Ломоносов (Рос?я), в музиц? пер?од бароко тривав з 1600 до 1750 ?рр., представниками якого ? Клауд?о Монтеверд? , Антон?о В?вальд? , Йоганн Себастьян Бах , ?еор? Фридерик Гендель .

Назва стилю ма? французьке походження. Етимолог?ю слова достеменно не встановлено: одн? досл?дники вказують на французьке слово ≪baroco≫?? лог?чна формула беззм?стовного, ?нш??? на зв'язок ?з назвою перлини мушл?, що ма? подовжену, неправильну форму.

Слово ≪barocco≫ зустр?ча?ться й в ?тал?йських джерелах стосовно нечесного прийому в торг?вл?. Французьк? класицисти близько середини XVIII стол?ття перенесли цей терм?н в художню л?тературу: Ф. М?л?ц?я у 1797?р. застосову? його в сучасному нам сенс?.

Бароко виникло ? набуло великого розвитку в ?тал?? , зам?нивши прост? та ясн? форми мистецтва Раннього ? Високого В?дродження . Пов'язане з дворянською культурою час?в розкв?ту абсолютизму , бароко було покликане прославляти аристократ?ю й церкву. Але в ньому в?дбилися ? прогресивн? ?де?, зумовлен? тогочасною боротьбою за нац?ональну ?дн?сть у р?зних кра?нах ?вропи . Водночас бароко в?дкрило нов? можливост? для мистецтва, що особливо яскраво виявилися в синтез? мистецтв, у створенн? гранд?озних м?ських ? паркових ансамбл?в тощо.

Найкращ? представники ?тал?йського бароко: арх?тектор ? скульптор Лоренцо Берн?н? , арх?тектори Франческо Борром?н? ? Карло Фонтана , Ювара , живописц? П'?тро да Кортона , Джордано Лука , Маньяско , Дж. Б. Ть?поло. Здобут? в ?тал?? досягнення бароко лягли в основу подальшого розвитку мистецтва ?спан?? та ?? американських колон?й, а також Н?меччини , частково Франц?? , Фландр?? , Польщ? та Укра?ни в ?? склад?, Австр?? та Чехословаччини в ?? склад? тощо.

Демократичну г?лку бароко в живопис? уособлювали твори Караваджо та його посл?довник?в?? серед них Валантен де Булонь , Хосе де Р?бера , Масс?мо Станц?оне , Танц?о да Варалло , Сальватор Роза , Жерар Дюфе та ?н.

Особливо стилем бароко переймалися ?зу?ти . Завдяки ?хн?м зусиллям бароко поширилося тод?шн?м св?том й ?нод? нав?ть називалося стилем ?зу?т?в. Воно досягло Америки ? Ф?л?пп?н, Китаю тощо. В?домо, що ?зу?ти оселилися ? в Кита?. Будучи знавцями й майстрами бароко, вони ознайомили китайських майстр?в з? стил?стикою бароко, якою зац?кавився сам ?мператор Цянлун. Для нього ? побудували барокову садибу за ?вропейським зразком ?з палацом, фонтанами в саду, бароковими пав?льйонами ? лаб?ринтом. Збереглися гравюри, що заф?ксували барокову садибу з садом у Кита?.

Коли з'ясувалося, що ?дучи напрямками, якими йшло мистецтво В?дродження , уже не можна було досягти нових результат?в, живопис бароко виступив на ?нший шлях.

XVI стол?ття було епохою в?чного спокою. Однак тепер люди потребували пристраст? та бурхливого пафосу. Тому на картинах зовс?м не зустр?чаються спок?йн? лиця. Водночас зображення мученик?в давали можлив?сть передавати ус? можлив? в?дт?нки страждань. ?нш? ж теми обиралися лише для того, щоб мати прив?д для в?дтворення гримаси бурних веселощ?в, лиць що см?ються та кричущих рот?в.

Пристрасним лицям в?дпов?дали схвильован? рухи т?л. Живопис бароко вибирав певн? теми заради можливост? зображати дику несамовит?сть. Тому особливо популярними були сцени в?йни та викрадення.

Що стосу?ться форми, то п?зн?й Ренесанс визнавав лише загальн? ?деал?зован? форми. Все ?ндив?дуальне вважалось вульгарним, тому портретний живопис став другорядним жанром. А от у XVII стол?тт? не лише виступа? ц?ла фаланга першокласних портретист?в ( Веласкес , Галс , Рембрандт ), але й рел?г?йний живопис знову ста? портретним. См?ливий натурал?зм вит?сня? красу. Прообразами святих обирають б?дних старих з р?зкими рисами та втомленими обличчями.

Художники XVI стол?ття обходили все гидке. Натом?сть бароко з любов'ю зобража? проказу, сл?поту та божев?льн?сть. Окр?м цього, мистецтво Ренесансу вит?снило детал? заради монументальност? . Однак тепер захоплення деталями було дуже сильне.

Що стосу?ться л?н?й, то кватроченто любило усе вугласте, а ч?нквеченто все округле. Характерна риса живопису бароко поляга? у тому, що вона намагалась обривати ? руйнувати правильн? л?н??.

Живопис бароко знамену? перемогу барвистост? над пластикою. Не лише у скульптуру вводяться принципи живопису ( Берн?н? ), але й сам живопис зв?льня?ться в?д г?пнозу пластичного ?деалу ? виступа? на св?й власний шлях.

Св?тло гра? велику роль у живопис? бароко. Воно стало фактором, що розбива? форму та визнача? композиц?ю. Спочатку перевага надавалась р?зкому контрасту м?ж темним та св?тлим. Темний?? фон. Цим поясню?ться чому ф?гури в картинах епохи бароко дуже р?дко бувають з непокритою головою. Кр?зь темряву подекуди виблискують р?зк? св?тлов? плями. Художники т??? епохи часто використовували штучне осв?тлення. Це не виблискуюче св?тло, а св?тло маслянисте, плоско падаюче.

У XVII стол?тт? разом з тим в?дкрилася властива фарбам здатн?сть викликати настр?й. Око вже не бачить н?яких л?н?й, а лише маси, що розпливаються, не бачить р?вном?рну метрику побудови, а лише живописну композиц?ю, яка зв'язу?ться лише з? св?тлом ? вибудову?ться в залежност? в?д св?тла ? т?н?, в?д св?тлих та темних мас.

Використовуючи всю техн?чну та мистецько-?сторичну ?нформац?ю, яку ми зараз ма?мо про картини, як? можна м?цно в?днести до Караваджо , можна так п?дсумувати його техн?чну практику:

1. Переважне використання лляного полотна , встановленого на дерев'яному ф?льтр?.
2. Перевага темного червоно-коричневого ?рунту, часто залиша?ться видимим, ? використову?ться як середн?й тонус.
3. Використання драматичного осв?тлення з одним джерелом.
4. Не використовувалися попередн? замальовки, в?н починав в?льно малювати контури форм у темн?й фарб? ? розм?шувати основн? св?тл? масиви свинцевими б?лилами (abozzo).
5. Караваджо працював з обмеженою пал?трою, характерною для художник?в XVII стол?ття: кольори оксиду зал?за (червона охра, жовта охра, умбра), к?лька м?неральних п?гмент?в (верм?л?он, свинцево-жовтий, свинцево-б?лий), сажа газова ? ярь-м?дянка (verdigris). Переважали землян? ? охрист? кольори, яскрав? кольори завжди були завуальован?. ^[3]

?нтер'?ри стилю бароко використовували золото, ср?бло, м?дь, к?стку, мармур, р?зн? породи дерева, моза?ку, облицювання шпоном. Як декоративн? елементи застосовували дзеркала, скульптуру та малярство ( Рубенс ? п?зн?й Рембрандт ), ст?ни затягували дорогими тканинами, прикрашали л?пниною.

У цей пер?од значного розвитку набули: порцеляна, дзеркало, перламутр, слонова к?стка, кам'яна моза?ка. Круги й овали зам?нен? складними сп?ралями, гладк? поверхн??? ув?гнутими й опуклими. Р?зьба кучерявих стебел, мушель, г?рлянд. Уперше з'являються к?мнати з обшивкою ст?н в ?диному стил? з меблями. У барокових мебл?в з'являються складн? позолочен? р?зьблен? елементи, м'як? сид?ння, оббит? дорогими яскравими тканинами ? рясно прикрашен? бахромою. Мебляр? часто застосовували такий вишуканий прийом, як ?нверс?я?? чергування елемент?в, зам?сть дуба використовували м'який гор?х, б?льш придатний для р?зьблення ? пол?рування, також використовували бронзов? позолочен? накладки.

Вельмож?-голландц?, данц?, шведи, французи й ?тал?йц??? шален?ли в?д краси цих келих?в. Створення под?бних келих?в в?доме з доби середньов?ччя . Кр?м золота, якого було небагато, швидко почали використовувати ср?бло чи коштовн? камен?, м?нерали й екзотичн? реч?, перш за все корали. Згодом додалися кокосов? гор?хи ? яйця страус?в ?? ? через ?х незвичн?сть для ?вропейц?в, ? через маг?чн? властивост?, якими ?х тод? над?ляли. В добу Великих географ?чних в?дкритт?в до екзотичних речей, як? завозили в Зах?дну ?вропу, додалися велик? за розм?рами мушл? з троп?чних мор?в. Особливо вид?лялися ювел?рн? майстерн? XVII стол?ття м?ст Н?меччини?? Гамбург , Нюрнберг , Аугсбург . Майстерн? ?вропейськ? ювел?ри, що вже мали значний досв?д в обробц? деревини, рог?в, слоново? к?стки, узялися обробляти й мушл? троп?чних мор?в. Брудн? ? потьмян?л?, мушл? набували нетутешньо? краси в яскравому осв?тленн? п?сля технолог?чно? обробки. ?х в?дмивали в?д бруду, дек?лька дн?в обробляли слабкими розчинами кислоти, а пот?м лужними розчинами для нейтрал?зац?? кислот зн?мали верхн?й шар. Боки очищено? мушл?, що грала перламутром, або залишали недоторканими, або додатково обробляли р?зьбленням чи грав?юванням. ? р?зьба, ? грав?ювання мали сво? вар?анти. Р?зьблений в?зерунок м?г бути рель?фним на тому ж тл?. Грав?ювання нагадувало створення дошки-матриц? на метал?, т?льки в цьому випадку матер?алом слугувала поверхня мушл?, з яко? не збирались робити в?дбитк?в на папер?. Малюнок м?г бути рослинного характеру чи нав?ть сценою з фантастичними чи м?фолог?чними персонажами. ?нод? виготовляли невеличк? комплекти келих?в ?з фантастичними ?стотами?? келих-нере?да, келих-морський к?нь ? келих-однор?г. Келих ?з з?брань Музею ?стор?? мистецтв (В?день), виготовлений з яйця страуса. Його н?жка?? золоте коло з червоними коралами, що п?дтримують ф?гурку самого страуса, який ? несе келих-яйце з кришкою, теж прикрашеною шматками корал?в. Майстри-ювел?ри з Амстердаму по?днували дв? мушл? наутилуса в одному золоченому глеку. Келих ?з подв?йного наутилуса у зб?рц? Музею ср?бла (Флоренц?я) ма? р?зьблений рослинний рель?ф, пофарбований контрастно щодо тла. М?фолог?чн? сцени на кришках келих?в?? справжня енциклопед?я популярних барокових персонаж?в.

?нод? робили др?бн? клепки, що утримували маленьк? коштовн? кам?нц?. Мушлю кр?пили на н?жку, зазвичай скульптурну. Сюжетна скульптура могла бути ? на верх?вц? келиха, перетворюючи келих на справжн?й шедевр ювел?рства. Келих на картин? В?ллема Калфа ≪Келих Наут?лус та китайська порцеляна≫ прикрашають ф?гурка бога мор?в Нептуна та кит, що поглина? ?ону.

Под?бним келихом вже переставали користуватись ? в?н переходив у статус ун?куму, парадного посуду, окраси пишного бенкету, часто був дипломатичним подарунком особ?-володарю ?ншо? держави. Майстерн? Гамбурга виготовляли золочен? ? ср?бн? тарел?, вази, келихи, п?дсв?чники, розноси, чарки, курильниц??? ароматниц?. Данський корол?вський дв?р 1628 року був вимушений закласти под?бн? ювел?рн? вироби в ломбарди, аби швидко отримати грош? в казну, спорожн?лу через Тридцятил?тню в?йну. Невикуплен? коштовн? реч? перейшли ?ншим володарям. Частку коштовного посуду перевезли в?трильниками в порт Москов?? Архангельськ , де його за золото придбали для царського двору.

Нав?ть у самому Гамбурз? залишилось не так багато под?бних вироб?в доби бароко. В XVIII стол?тт? в скрутну годину урядовий сенат Гамбурга наказав переплавити ср?бн? вироби заради карбування ср?бних монет. Збереглися лише реч?, що перейшли в ?нш? кра?ни як дипломатичн? дарунки.

У XX стол?тт??? келихи стануть надбанням державних скарбниць ? великих музе?в в м?стах Флоренц?я (Музей ср?бла), Нью-Йорк ( Музей мистецтва Метропол?тен ), Санкт-Петербург, Париж , Амстердам, Лос-Анджелес , Москва, Делфт , Дрезден, Гамбург , Аугсбург, Нюрнберг тощо.

•  
  Келих з наут?лусом, Нев?домий з Н?дерланд?в XVI ст., Волтерс арт музей, Балтимор.
•  
  Келих з морським конем, майстерн? Н?меччини. Державний музей мистецтв Лос-Анджелеса, Кал?форн?я
•  
  Ганс Келлнер, Нюрнберг, бл. 1600 р. Келих ≪Виноградне гроно ? Вакх≫, Волтерс арт музей, Балтимор

Основною темою для пейзажного малярства були: м?ськ? пейзаж? , море, французьк? жанров? сцени з ?нтер'?рами барокових палац?в.

•  
  Автопортрет Берн?н? , малюнок 1625, Оксфорд , Ашмолеан музей
•  
  Флам?н?о Торре. ≪Аполлон кара? Марс?я за перемогу в музичному змаганн?≫
•  
  Матеус Гюнтер , еск?з плафона ≪Еней≫, 1757 , Новий замок, Штутгарт
•  
  Джузеппе Мар?я Кресп? , ≪Апостол Павло≫, Музей Гетт? , Сполучен? Штати
•  
  Худ. ?ербранд ван ден Екгоут (1621?1674). ≪Ботан?чний гурток за роботою≫, середина XVII ст.
•  
  Кристофано Аллор? , малюнок ≪М?нлива Фортуна≫, до 1620

•  
  Джузеппе Бон?то . ≪Арх?тектурн? фрески палацу Порт?ч?≫, Неаполь
•  
  Бартоломео Гв?добоно . Ст?нописи галере? палаццо Россо, Генуя, к?нець XVII ст.
•  
  Анн?бале Каррачч? . ≪Юп?тер з дружиною Юноною≫, Галерея Фарнезе, ≪Кохання бог?в Ол?мпу≫. Палаццо Фарнезе , Рим
•  
  Анн?бале Каррачч? . ≪Дарунок богин? Д?ан?≫

Нав?ть в такому потужному центр? бароко як папський Рим в?дчули надм?рност? в живопису бароко. Ц?каво, що полем?ка ? теоретичн? пошуки були перенесен? до г?льд?? св. Луки ? велися прихильниками бароко як стилю. Серед тих, хто виступав проти надм?рностей барокового живопису?? художник Андреа Сакк? , учень ? пом?чник уславленого П'?тро да Кортона . Справа не ст?льки у суперництв? чи конкуренц?? м?ж Андреа Сакк?, що подоросл?шав, ? П'?тро да Кортона . ?накше це можна було би розглядати як суперництво двох художник?в.

Справа в наявност? в Рим? прихильник?в античност? (в ?? давньоримському вар?ант? ? класицизму XVII стол?ття). Тому тези про надм?рн?сть барокового живопису п?дтримали так? авторитетн? ? впливов? римськ? митц? як Н?коля Пуссен та Алессандро Альгард? , котр? сам? пом?рно використовували стил?стику бароко.

•  
  Жак Калло . ≪Сл?пий ? жебрак≫, 1622
•  
  Жак Калло . ≪Два театральн? персонаж?≫, 1616
•  
  Дан?ель Маро . ≪Про?кт б?бл?отеки≫
•  
  Замок-палац Во-ле-В?конт , Франц?я
•  
  Клод Лоррен , ≪Морський порт з великою вежею≫, офорт до 1641
•  
  Йоган Давид Штейнгрубер (1702?1787), ≪Палац у вигляд? л?тери Z≫, гравюра 1773
•  
  Фердинандо Б?б??на (1656?1743), коп?я гравера Домен?ко Бонавера, ≪Фонтанний дворик, театральна декорац?я≫
•  
  Гравер Пауль Трогер, ≪Портрет скульптора Г. Доннера≫ (1993?1741), Австр?я
•  
  Пауль Декер (1677?1713), гравюра ≪Умовний княз?вський палац ? сад бароко≫, 1711
•  
  Дан?ель Маро .≪Гротеск з пейзажем≫
•  
  Дан?ель Маро . ≪Металев? ворота≫
•  
  Джованн? Бенедетто Каст?льйоне . ≪Свято бога Пана≫
•  
  Антон?с ван Дейк , ≪Лукас Ворстерман старший≫
•  
  Антон?с ван Дейк , ≪Ян Снелл?нк≫

•  
  Колишн?й сад палацу Хонсхолерд?к, план до 1650. Знищений
•  
  Садиба Марл?, генеральний план, Франц?я
•  
  Палац Хейс тен Босх, план ансамблю
•  
  Палац ? сад Хет Лоо
•  
  Палац ? сад Хейс тен Нейбург
•  
  Мереживий партер саду в Хет Лоо
•  
  Зам?ський палацик ? сад Хофв?йк дипломата Константина Гюйгенса
•  
  План сад?в ? парка в Клань?, Франц?я

•  
  Комод з декором по трафарету, XVIII ст., Австр?я, Народний музей
•  
  Каб?нет для нум?змата, 1701 р. , дуб, чорне дерево, пал?сандр, латунь, маркетр? 1730 р., Баварський нац?ональний музей, Мюнхен
•  
  Каб?нет XVII ст., Баварський нац?ональний музей, Мюнхен
•  
  Шафа-каб?нет з р?зьбленим декором, Генуя , початок XVII ст.

Письменники та поети в епоху бароко сприймали реальний св?т як ?люз?ю та сон. Реал?стичн? описи часто по?днувалися з ?х алегоричним зображенням. Широко використовувалися в цю добу символи, метафори , театральн? прийоми, граф?чн? зображення (рядки в?рш?в утворюють малюнок), насичен?сть риторичними ф?гурами, антитезами , паралел?змами , градац?ями , оксиморонами . ?сну? бурлескно -сатиричне в?дношення до д?йсност?. Для л?тератури бароко характерне прагнення до р?зноман?ття, п?дсумовування знань про св?т, всеохоплюван?сть, енциклопедизм, який ?нод? оберта?ться хаотичн?стю та колекц?юванням см?ховин, намаганням досл?дити буття в його контрастах (дух та плоть, морок та св?тло, тимчасове та в?чне). Етика бароко тяж?? до символ?ки ноч?, теми тл?ну ? марноти, життя-сну (Ф. де Кеведо-?-В?ль?гас, П. Кальдерон ). В?дома п'?са Кальдерона так ? зветься: ≪Життя це сон≫. Утворилися жанри ?? галантно-геро?чний роман ( Ж. де Скюдер? , М. де Скюдер? ), реально-побутовий та сатиричний роман ( Фюреть?р , Ш. Сорель , П. Скаррон ). Бароко як стиль дав дек?лька р?зновид?в, теч?й: марин?зм , гонгоризм (культеран?зм), консептизм (?тал?я, ?спан?я), метаф?зична школа та евфу?зм (Англ?я) (див. Прец?озна л?тература ).

Д?? роман?в часто переносяться у вигаданий св?т античност?, у Давню Грец?ю, палацов? кавалери та дами постають у вигляд? пастух?в, виникла й окрема назва пасторал? ( Оноре д'Юрфе , ≪Астрея≫). В поез?? розкв?тли примхлив?сть або вигадлив?сть, складн? метафори. Розповсюдились так? форми, як сонет , рондо , кончетт? (невеличкий в?рш з обов'язковою дотепною думкою), мадригали .

Бароко Заходу породило в сфер? роману видатних представник?в?? Г.? Гр?ммельсгаузен (роман ≪С?мпл?ц?ссимус≫), у сфер? драми?? П.?Кальдерон (?спан?я). В поез?? уславились В.?Вуатюр (Франц?я), Д.?Мар?но (?тал?я), дон Лу?с де Гонгора-?-Арготе (?спан?я). Нос?ями бароко Рос?? в л?тератур? були С.?Полоцький , Ф.?Прокопович , ран?шн?й М.?Ломоносов . В ?спан?? барокова теч?я в л?тератур? одержала назву ≪гонгоризм≫ на честь пом?тного представника (дивись вище).

Бароко мало сво? рег?ональн? особливост?. Тому бароко Мексики чи Бразил?? н?коли не сплута?ш з бароко Португал?? або Австр?? чи Укра?ни . Звичайно, головний напрямок задавали ?тал?йц? та ?зу?ти, тому стиль бароко дещо помилково називали ≪стилем ?зу?т?в≫. Хоча саме ?зу?ти зробили бароко сво?м характерним стилем та будували собори та монастир? саме в бароковому стил?.

Правдою буде ствердження, що в бароковому стил? були два напрями?? бароко св?тське (палаци аристократ?? та корол?вських родин, монументи володар?в кра?н) та бароко церковне (рел?г?йн? споруди в?д монастир?в до поодиноких каплиць ). Напрями ?снували окремо, але пост?йно збагачували один одного схожими засобами обробки та використання матер?ал?в чи декору. Тому в XVIII ст. зала церкви нагадувала пишну залу палацу ? навпаки, що пом?чали й сучасники.

Серед визначних зразк?в св?тського бароко садово-палацов? ансамбл? В?лянов у Варшав? (Польща), мисливський замок Ступ?н?дж? б?ля Турину (?тал?я), Шенбрунн в В?дн? (Австр?я), дек?лька замк?в ? палац?в Чех??, Н?меччини, Франц??.

•  
  Джованн? Бонацца . ≪Алегор?я вечора≫, з циклу ≪Переб?г доби≫, 1717
•  
  Мельх?оре Кафа , еск?з в рель?ф? "Мучеництво св. Евстас?я ", 1660
•  
  Алессандро Аль?ард? , Двоб?й Архангела Миха?ла з демоном, бронза, Музей Цив?ко, Болонья
•  
  Джованн? Батт?ста Фоджин? , ≪В?ттор?я делла Ровере≫
•  
  Джованн? Батт?ста Фоджин? , ≪Герцог Фердинандо ?? Медич?≫
•  
  Лоренцо Берн?н? , ≪Правда, яку в?дкри? плин часу≫, Галерея Боргезе , Рим
•  
  Масс?м?л?ано Сольдан? , ваза з Галате?ю, золочена теракота , 1695 , Лос-Анжелес
•  
  Масс?м?л?ано Сольдан? . Деталь бронзово? вази з Нептуном, Музей В?ктор?? й Альберта , Лондон
•  
  П'?тро Баратта , ≪Алегор?я Арх?тектури≫, 1722 , Л?тн?й сад (Санкт-Петербург)
•  
  Стефано Мадерно . Н?кодим ? Христос в сцен? ≪Оплакування≫, 1605
•  
  Бернардо Фалькон? . ≪Мадонна з немовлям≫. фасад церкви Санта Мар?я д? Назарет, Венец?я
•  
  Ерколе Феррата , нагробок Джул?о дель Корно з Хроносом ? путт?, Рим
•  
  Пь?тро Такка, фонтанна скульптура ≪Хлопчик з трубою≫, бронза , Ерм?таж
•  
  Антон?о Тарс?я ,≪Алегор?я молодост?, м?нливо? як мавпа≫, Л?тн?й сад (Санкт-Петербург)

•  
  Скульптор Матьяш Бернард?Браун . Бог часу Хронос , Цитол?би, Чех?я
•  
  Матьяш Бернард Браун . ≪Алегор?я Пихи≫, цикл ≪Гр?хи≫, замок Кукс
•  
  Матьяш Бернард Браун .≪Янгол Блаженно? смерт?≫, замок Кукс
•  
  Георг Доннер , Каплиця Св. Яна Альмужника
•  
  Георг Доннер , Святий Мартин (Доннер) , Братислава
•  
  Франц Мессершм?дт , Профан
•  
  Георг Доннер , Фонтан ≪Мудре Правл?ння≫ , В?день
•  
  Георг Доннер ,≪Алегор?я р?чки ?ббс≫ з горщиком, В?день
•  
  Георг Доннер ,Алегор?я р?чки Еннс у вигляд? старого з веслом, В?день

•  
  ?ван Георг?й П?нзель ,≪Жертвоприношення Авраама≫, золочене дерево, в?втар костелу Вс?х Святих , Годовиця, Льв?вська область
•  
  ?ван Георг?й П?нзель , ≪Святий Юр?й Зм??борець≫
•  
  Еп?таф?я родини Бо?м?в, Льв?в
•  
  ?ван Георг?й П?нзель , ≪Добрий пастир≫, з колишнього костелу в Городенц?

На зах?дн? земл? Укра?ни бароко прийшло рано?? в перш? роки XVII ст. Протягом 1610?1630-х рок?в у Львов? був збудований найб?льший у Львов? костел ?зу?т?в на план? першого барокового римського собору ?ль Джезу , завершенням буд?вництва якого займався арх?тектор Джакомо Бр?ано . Католицька громада Львова вже у 1644?р. мала дивний зразок ?тал?йського бароко?? Стр?тенський костел босих кармел?т?в (збережений). Арх?тектор Джованн? Баттиста Джизлен? майже точно скоп?ював храм Карло Мадерно у Рим?, побудований там у 1603?р. Збер?гся й Петропавл?вський костел ? монастир у Луцьку , побудований арх?тектором з Венец?? Джакомо Бр?ано у 1606?1610?рр. Не вщуха? захоплення й в?д костелу Св. Тр?йц? в м?стечку Олика , побудований Радзив?ллами , де працювали Б. Молл? та Я. Мал?верна ще в 1635?1640?рр. (зб?дн?лий, пошарпаний, але збережений). А будуть ще церковн? бароков? велетн? в Бар? , Городенц? , Бучач? , Микулинцях, Золочев? , В?нниц? , ?зяслав? , Кременц? , Поча?в? . Шедеври бароко донин? стоять у Львов? , Бердичев? , Кам'янц?-Под?льському , Навар?? , Угнев? , П?дкамен? , Богородчанах . На завершення доби бароко з середини XVIII?ст. у Львов? були зведен? Костел дом?н?канц?в та Собор святого Юра , перебудован? ?нтер'?ри б?льшост? святинь.

Назвемо лише три пам'ятки неперевершеного св?тського бароко?? палац у П?дг?рцях з бароковим ?тал?йського типу парком (1640 рр?? реставру?ться) та палац у сел? Оброшино. Останн?й й понин? диву? збереженою скульптурою брами, скульптурою Атласу на службовому прим?щенн? та бароковим садовим фасадом палацу. Перебудова парадного фасаду в стил? модерн лише п?дкреслила красу барокових залишк?в брами, огорож? та сходинок.

Дивний бароковий палац Сангушк?в в ?зяслав? ?? суц?льна ру?на (арх?тектор Паоло Фонтана , 1750).

В кожн?м раз?, в Укра?н? мистецтво бароко роздво?лося: в Зах?дн?й Укра?н? ( П?дляшшя , Галичина , Волинь , Под?лля ) воно зберегло форми ?зу?тського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела; в Центральн?й та Сх?дн?й Укра?н? ( Слобожанщина та Чорномор'я ) воно сильно модиф?кувалося й набрало зовс?м ориг?нального забарвлення?? т.?зв. козацького бароко . Р?зниця м?ж цими двома галузями в основ? одного стилю особливо яскраво виявля?ться в арх?тектур?, менше?? в скульптур?, хоч добре пом?тна в скульптур? декоративн?й; найменше ?? знати в малярств?.

В XVIII ст. в Укра?н? , переважно в Ки?в? , Переяслав? та Львов? , в стил? укра?нського бароко були створен? видатн? споруди та ц?л? арх?тектурн? комплекси. Найвизначн?шими з них ?: Духовна академ?я в Ки?в? (Й.?Шедель, 1732?1740), Ковн?р?вський корпус в Ки?во-Печерськ?й лавр? ( С. Ковн?р , 1721?1773), надбрамна церква Кирил?вського монастиря в Ки?в? (?. Григорович-Барський, 1760), Собор святого Юра у Львов? (Б. Меретин, 1745?1770), ратуша в Бучач? (Б. Меретин, 1751), церква в Поча?в? (Г. Гофман, Ф. Кульчицький та М. ? П. Полейовськ?, 1771?1791). У композиц?? цих буд?вель пом?тне прагнення до зовн?шнього блиску, парадност?, до розвинено? арх?тектурно? декорац???? вибаглив? фронтони , соковит? л?пн? орнаменти та майол?ка . Колони, п?вколони та п?лястри арх?тектурних ордер?в у тому чи ?ншому трактуванн? фасад?в займали пров?дне м?сце.

В укра?нському живопис? стиль бароко позначився насичен?стю композиц?й , колористичною вишукан?стю й декоративн?стю . Персонаж? на ?конах ? портретах зображаються в дорогому одяз?, типаж ? аксесуари укра?н?зуються (≪Св. Параскева П'ятниця≫, 1701, майстра Пилипенка з с. Високого, розписи Рутковича в церкв? Скваряви та Кондзелевича в Богородчанах ). В портрет? пом?тне прагнення до ?мпозантност? пози, небуденного оточення (портрет во?начальника Григор?я?Гамал?? в Ки?вському музе? укра?нського мистецтва). Риси п?днесеност? ? декоративност? яскраво виявилися у скульптур? ратуш? в Бучач? , рель?фах дзв?ниц? Соф?йського собору в Ки?в?. Риси бароко виступають також у розписах Тро?цького собору Густинського монастиря (к?нець XVII?ст.) та п?зн?ше Тро?цько? церкви Ки?во-Печерсько? лаври, виконаних п?д кер?вництвом А. Галика. Тут композиц?? сповнен? динам?ки й руху, а персонаж? подан? в природних позах, в золототканому ? багато орнаментованому одяз?.

Бароко яскраво в?дбилося в р?зьб? дерев'яних ?коностас?в середини XVIII?ст., як? являли собою величн? декоративн? композиц??, що н?би золототканими зав?сами закривали в?втар (?коностас Покровсько? церкви в сел? Велик? Сорочинц? Полт. обл., 1732, та ?н.), а також у ювел?рних виробах ( келихи , блюда, оправи ?вангел?й тощо) ? в книжков?й граф?ц? , гравюрах .

П?зн? бароко поступово губило сво? найкращ? риси: монументальн?сть, творче використання ордеру, р?зноман?тн?сть план?в споруд. В буд?вництво прийшли митц?, важко залежн? в?д замовник?в, бо головними меценатами та користувачами бароко стають корол?вськ? родини, магнати-тирани, могутня та реакц?йна церква.

Замовник свого палацу в Праз? Альбрехт Валленштейн у 1624?1630 роках майже не втручався в буд?вництво. Тому ?тал?йськ? арх?тектори Дж. П'?рон? та А. Спецца творили у в?дносн?й творч?й свобод?. А палац Валленштейна став неперевершеним зразком бароко в Праз? XVII?ст. Арх?тектор Б. Растрелл? (1700?1771) зазнавав таких утиск?в в?д ?мператриць, що по дек?лька раз?в переробляв про?кти Зимового палацу або дзв?ниц? Смольного монастиря. Дзв?ницю йому так ? не довелося побудувати, а Зимовий палац вибудували лише зовн?.

Накопичилася втома в?д пост?йних пошук?в нових оздоб, засоб?в здивувати ( В?дьма (Роза) , бородата мат?р?? Хосе де Р?бера тощо). Орнаменти та прикраси в творчост? вийшли на перш? м?сця. Особливо це позначилося у Франц??, де позиц?? бароко завжди були слабк?. А Франц?я з к?нця XVII ст. ста? законодавцем мод. Бароко поступово перероджу?ться у рококо?? хвиляст? л?н??, мушл?, кола та овали ? перенасичен?сть оздоб. В ?нтер'?р? рококо майже неможливо знайти пряму л?н?ю. Бароко захвор?ло на рококо перед сво?ю смертю.

Важливими зразками рококо в арх?тектур? Укра?н? стали споруди Бернарда Меретина . Його костел м?с?онер?в в Годовиц? ще ма? вс? ознаки п?знього бароко. А план та зовн?шн? оздоби собору Св. Юра у Львов? майже ц?лком належать рококо. Пром?жну позиц?ю займала ратуша в Бучач?. Адже ?? тимпан наче охоплений полум'ям л?пнини, характерним виплеском стилю рококо. Тимпан?в под?бного роду неможливо зустр?ти ан? до рококо, ан? п?сля. Хвилясту, нервову тему рококо п?дтримували й неспок?йн? скульптури Йоанна П?нзеля , наче хвор? на судоми. Дивують ? кам'ян? л?хтар? на парапетах костел?в у Навар?? та Годовиц?. Под?бним л?хтарям м?сце лише в приватному садку чи на сходинках рококового ж паркового пав?льйону .

Досконал?шим зразком рококо в арх?тектур? стала й буд?вля ?зу?тського колег?уму та костелу в Кременц? Терноп?льсько? об. (арх?тектор Павло Гижицький 1743?р.). Яскрав? фарби фасад?в , чотири башти, дивовижн? сходинки з кам'яними л?хтарями р?днять споруду з парковим пав?льйоном б?льше, н?ж ?з зразками бароко в Олиц?, Луцьку, Микулинцях, Старому Чарторийську. Декор ? фарби колег?уму?? в?д рококо, ? лише гра з р?зновеликими об'?мами, м?стобуд?вне значення споруди, величний розм?р костелу?? в?д бароко.

Рококо як стиль на укра?нських землях вивчений мало. До стилю помилково в?дносять усе, що не зовс?м схоже на бароко, нав?ть в укра?нських енциклопед?ях. Укра?нськ? енциклопед?? час?в СРСР давно потребують рев?з?? та переробки.

? багато приклад?в, коли в собор? або в музе? збережена лише одна пам'ятка стилю рококо, наприклад, ?коностас або посуд. Сама ж буд?вля ран?шня або п?зня за часом створення. В Укра?н? нема пам'яток рококо, де б в ?нтер'?р? уся оздоба належала ц?лком до рококо, як це в деяких ?нтер'?рах палац?в Франц?? чи Н?меччини (Боффран, овальна зала готелю Суб?з в Париж? 1730?рр., зали Нового палацу Фр?др?ха Другого в Потсдам? , плафон в апартаментах королеви палацу Реал?, Неаполь ). Рококо Укра?ни ще чека? на сво?х приск?пливих досл?дник?в.

• Михайл?вський Золотоверхий собор в Ки?в?
• Собор святого Юра в Львов?
• Мар??нський палац в Ки?в?
• Костел Святого Йосипа та монастир отц?в Лазарит?в в м?ст? ?зяслав.

Прикрасою деяких барокових костьол?в Укра?ни були бароков? надгробки. Тема нечаста в обговореннях про твори мистецтва, а дарма.

Мемор?альна пластика одна з характерних рис доби бароко ? класицизму. Надгробок Олександра Ванка Лагодовського XVI стол?ття розм?стили у Льв?вськ?й галере? мистецтв за його значущ? мистецьк? якост?.

Про врятований Возницьким Борисом Григоровичем надгробок д?тей родини Пон?нських скульптора Канови тепер в?домо й широкому загалу.

Але ? твори, що випали з поля зору досл?дник?в. Серед них ? значущ?. Так, в м?ст? Жовква збереглися два надгробки роботи Андреаса Шлютера , знаково? постат? в мистецтв? бароко. Зберегти, вивчити ? зробити коп?? тих надгробк?в?? завдання нев?дкладне.

У Рос?? розвиток Бароко був пов'язаний з? зростанням ? зм?цненням дворянсько? держави.

Ц?лком справедливо його под?ляють на ≪московське≫ (передбароко або ≪наришк?нське≫) (1680-т??? 1720-т?), ран?шн? або ≪петровське≫ (1700-т??? 1730-т?), та розвинене або ?лизаветинське (1740-в??? 1770-т?). Под?л ? умовним, бо в пров?нц?? ц? стил? ?снували б?льший терм?н. Яскравими зразками ран?шнього бароко Рос?? були Меншиковський палац у Кронштадт? (сильно перебудований, майже зник як барокова пам'ятка), Петропавл?вський собор у фортец? (збережений), Меншиковський палац на Василь?вському остров? (реставрований, ф?л?я музею Ерм?таж), Петергоф (палацово-парковий ансамбль) та Меньшиковський палац в передм?ст? Оран??нбаум , деяк? споруди Олександро-Невського монастиря (пот?м однойменно? лаври), Костянтин?вський палац у Стрельн? (реставрований).

Риси бароко притаманн? ? репрезентативним портретам. Вельмож? подан? в розк?шних шатах, як важлив? державн? д?яч? чи в?йськов?. Особливо багато под?бних портрет?в було створено в перш? роки царювання ?мператриц? Катерини ?? (худ. Росл?н, портрет графа Чернишова З. Г., худ. Ламп?, портрет Потьомк?на в лицарських обладунках). Риси ?нтимност? ? неупередженост? можна знайти лише в портретах ж?нок або д?тей (?ван Вишняков, портрет Сари Фермор).

Рос?йське бароко , на в?дм?ну в?д зах?дно?вропейського, не мало м?стицизму . Видатними пам'ятками рос?йського бароко ? палац у Пушк?но (кол. Царське Село (музей-запов?дник) ), Зимовий палац , Смольний собор , Н?кольський в?йськово-морський собор та ?нш? будови стилю бароко Санкт-Петербурга , створен? В.?В.?Растрелл?, С.??.?Чевак?нським ? Д.?В.?Ухтомським?? зразки розвиненого бароко.

У Москв? напрочуд мало зразк?в розвиненого бароко в арх?тектур?. Ось доля деяких. Св?тськ? зразки бароко?? палац ?мператриц? Анни в Аненгоф?, Лефортово (арх. Б.Растрелл?, не ?сну?).

Дерев'яний бароковий палац Шеремет?ва в Кусково (так зван? Стар? Хороми) роз?бран? через помилки в розрахунках та загрозу завалитися. ?х м?сце зайняв нин?шн?й одноповерховий палац в стил? ран?шнього класицизму.

Палац в Ясен?во?? реставровано лише ≪за аналог?ями бароко≫, тобто новостворена буд?вля за уявою сучасного виконроба.

Ц?кавим зразком бароко ? палац Апракс?них (збудовано в 1766?1769 рр). Згодом палац придбала родина Трубецьких (≪Трубецьк?-комод≫).

Значною пам'яткою рел?г?йно? арх?тектури доби бароко ? Церква Климента Папи Римського в Замосквор?чч?, якого шанують ? православн?. Вибудувана на кошти канцлера Бестужева за про?ктом П'?тро Антон?о Трез?н? (1742?1747 рр).

•  
  Покинутий палац Муравйових-Апостол?в (Хомутець, Полтавська область ), Укра?на
•  
  Поморянський замок , Укра?на, Льв?вська область
•  
  Арх. Бернард Меритин. Цвинтарний Костел вс?х святих (Годовиця) без даху
•  
  П?дгорецький замок ? парк з пов?тря, фото м?ж 1918?1939. Нев?дновлений сад бароко
•  
  Польща , покинутий бароковий замок Генр?ха Брюля, Броди.
•  
  Замковий сад (Жовква) , не в?дновлений
•  
  Жовква , замок Яна ??? Собеського

• Живопис бароко
• Барокова музика
• В?дродження
• Римська школа
• Караваджизм
• Сад бароко
• Бароко в Укра?н?
• Барокова арх?тектура Львова
• Перел?к сад?в бароко Укра?ни
• Медаль?рне мистецтво ?тал??
• Галерея н?мецького бароко (Аугсбург)

• Барок [ Арх?вовано 11 березня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я ?: 16 кн.?: у?8?т.?/ проф. ?. Онацький .?? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?.?? Буенос-Айрес, 1957.?? Т.?1, кн.?I?: Л?тери А???Б .?? С.?72.?? 1000 екз.
• Бароко?// Л?тературознавчий словник-дов?дник ?/ за ред. Р. Т. Гром’яка , Ю. ?. Ковал?ва , В. ?. Теремка .?? Ки?в?: ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007.?? С.?78.
• Бароко?// Лексикон загального та пор?вняльного л?тературознавства ?/ голова ред. А. Волков .?? Черн?вц??: Золот? литаври, 2001.?? С.?62-64.?? 634?с.
• Кримський С . Бароко // Ф?лософський енциклопедичний словник ?/ В.??.?Шинкарук (гол. редкол.) та??н.?? Ки?в?: ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни ?: Абрис, 2002.?? 742?с.?? 1000 екз. ?? ББК  87я2 .?? ISBN 966-531-128-X .
• Малий словник ?стор?? Укра?ни ?/ в?дпов. ред. В.?А.?Смол?й .?? К .?: Либ?дь , 1997.?? 464?с.?? ISBN 5-325-00781-5 .
• Наливайко Д. С . БАРОКО [ Арх?вовано 28 кв?тня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни ?: у?10?т.?/ редкол.: В.?А.?Смол?й (голова) та ?н.?; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни .?? К .?: Наукова думка , 2003.?? Т.?1?: А???В.?? С.?192.?? ISBN 966-00-0734-5 .
• Нариси ?стор?? арх?тектури Укра?нсько? РСР.?? К., 1957.
• Укра?нська радянська енциклопед?я ?: у 12?т.?/ гол. ред. М.?П.?Бажан ?; редкол.: О.?К.?Антонов та ?н.?? 2-ге вид.?? К .?: Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
• Алпатов?М.?В. Всеобщая история искусства , т. 2.?? М.?Л., 1949. (рос.)
• Вельфлин Г. Ренессанс и бароко. Пер. с нем.?? СПБ, 1913. (рос.)
• Вельфин Г. Ренессанс и барокко. Исследование сущности и становления стиля барокко в Италии.?? СПб?: Азбука-классика, 2004.?? 287 с. (рос.)
• Виппер Б.?Р. Архитектура русского бароко.?? М.?: Наука, 1978. (рос.)
• История русского искусства, т. 1.?? М., 1957. (рос.)
• Программы по истории украинского искусства. Академия архитектуры УССР.?? К., 1956. (рос.)
• Муттер Р. Всеобщая история живописи.?? ЭКСМО.,?? 2006.

?? СПБ, 1913. (рос.)

• Вельфин Г. Ренессанс и барокко. Исследование сущности и становления стиля барокко в Италии.

• Марко Роберт Стех, ≪Очима культури≫ №?6. Про барокову поез?ю на основ? книги ≪Муза Рокслянська≫ Валер?я Шевчука [ Арх?вовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine .]
• Традиционная классика дизайна в интерьерах [ Арх?вовано 3 травня 2017 у Wayback Machine .]
• Бароко в р?зних видах мистецтва