Походить з дорогобузьких селян Смоленщини . 1912 року зак?нчив курси ?нженер?в у Москв? з л?ценз??ю на право проводити буд?внич? роботи. Отримав медаль в?д Рос?йського археолог?чного об'?днання за реставрац?ю Свято-Герасимова монастиря в Болдин? Смоленсько? област?. З 1914 року в?йськовий ?нженер. 1918 року отримав другий диплом ?з мистецтвознавства, став викладачем в ун?верситет? у Москв?.

У 1918 датован? його реставрац?йн? ? рятувальн? роботи в м?ст? Ярославль , де виникла загроза знищення видатних пам'яток арх?тектури 17 ст.(Митрополич? палати, Спасо-Преображенський монастир та ?н.) п?сля придушення владою антиб?льшовицького повстання .

Орган?затор десяти науково-досл?дних експедиц?й з вивчення дерев'яних ? кам'яних пам'яток вздовж р?чок Архангельсько? област? , де тод? ще були у наявност? ансамбл? ? комплексна дерев'яна забудова в?д доби рос?йського середньов?ччя ? до початку 20 ст.

У коло його арх?тектурних досл?джень ув?йшли пам'ятки арх?тектури Криму , Укра?ни , Азербайджану , Груз??, Рос?? . Радянська влада в?ддячила арештом ? засланням до Сиб?ру . Отримав три роки ув'язнення в таборах м?ста Мар??нськ (тепер Кемер?вська область).

Барановському належить честь досл?дження та повернення в науковий об?г садиби доби бароко 18 стол?ття Хмел?та родини Грибо?дових.

В пово?нн? роки мав в?дношення як арх?тектор до м?стобуд?вного проекту?? в?дновлення м?ста Смоленськ .

Товаришував з рос?йським письменником Володимиром Чивил?х?ним (1928?1984), що залишив документальн? спогади про ?х зустр?ч?, бес?ди ? сп?лкування.

У зв'язку з повним вилученням комун?стичним урядом з церковного майна комплексу Новод?вочого монастиря ? перетворенням його на комплекс комунальних квартир, житло отримав у колишньому монастир? . Мешкав там у колишн?х л?карняних палатах монастиря з 1939 до 1984 року. Був одружений. Дружина?? Мар?я Юр'?вна, була науковим сп?вроб?тником Державного ?сторичного музею. подружжя мало доньку.

Помер в Москв?, поховано в некропол? Донського монастиря . На надгробку напис ?з Б?бл??: ≪Ти, Петро, ? на камен? цьому…≫

Музей в Коломенському ред.

Пережив голод 1921 року, який викосив 5?млн душ. Почалася б?льшовицька нац?онал?зац?я церковного майна, закриття ? пограбування церков ? монастир?в . Барановський встиг зробити досл?дження ? швидкий опис 50 монастир?в, з?брав науков? матер?али до ≪Словника рос?йських арх?тектор?в ? буд?вничих до 18 стол?ття≫

У 1924?р. Барановський дом?гся дозволу на створення музею народного мистецтва в Коломенському. П?сля створення музею був призначеним його першим директором. Як фах?вець-музейник розшукав ? вив?з в новостворений музей пам'ятки дерев'яно? арх?тектури з В'ятського краю , Сиб?ру , Карел?? . Аби заплутати бюрократ?в Москви у зв?тах писав: ≪Програма ? науковий метод створення музейного м?стечка народно? арх?тектури≫. Хитр?сть вдалася. До музею в Коломенське в?н ? його сп?вроб?тники вивозили церковн? дзвони, стародавн? кахл? , антикварн? ? стар? мебл? , баштов? куранти , твори ковал?в, зразки дерев'яного р?зьблення, ткацьк? вироби, креслення арх?тектор?в ? малюнки буд?вничих.

Музей ?мен? Андр?я Рубльова ред.

• 1930, 1931, 1936 роки?? почато розпродаж картин з палац?в Петербурга, Ки?ва, Москви, з державних на той час Ерм?тажу , музею Ханенк?в, Музею образотворчих мистецтв у Москв??? за кордон.

• 1931 р?к?? к?льк?сть повсталих в Укра?н? досягла одного м?льйона душ.

• 1932?1933?рр.?? голод у СРСР п?сля насиллям проведено? колектив?зац??.

• 1932 р?к?? висадили в пов?тря склеп Баграт?она на Бородинському пол?.

• 1932?р.- Влада в Москви за п?дписом Йосипа Стал?на оголосила про Безбожну п'ятир?чку , аби до 1937 року ?м'я християнського Бога було забуто в кра?н?. Почали руйнувати церкви в м?ста ? селах. До 1937 року к?льк?сть культових споруд зменшилась на 58 в?дсотк?в. В деяких м?стах були знищн? ус? до жодно? церкви.

• 1934 р?к?? створено укра?нське в?дд?лення ГУЛАГу.

Наприк?нц? 1930-х Барановський спов?стив вчених ? громадськ?сть про знах?дку надгробка Андр?я Рубльова в Свято-Андрон?ковому монастир? Москви. Надгробок дуже швидко знищили нев?дом?. Але сенсац?йна знах?дка дала прив?д врятувати частково вже поруйнований монастир . Почався музейний довгобуд з? створення Музею ?мен? Андр?я Рубльова. Оф?ц?йне р?шення про створення музею прийнято у 1947 роц?. Музей в?дкрили лише у 1960 роц?. У пристосованих для музею прим?щеннях нема жодно? роботи Андр?я Рубльова. Зате вдалося в?дреставрувати Спаський собор монастиря (початку 15 ст.), церкву 17 ст. Михайла Архангела тощо. Використали ? прив?д для експонування рос?йських ?кон, якими держава торгувала дек?лька десятил?ть за кордоном.

Зразки рос?йських ?кон ред.

Барановський ? Укра?на ред.

Укра?на стол?ттями буде дякувати Петру Барановському за вивчення ? врятування р?дк?сного пам'ятника домонгольсько? доби-церкви П'ятниц? в м?ст? Черн?г?в .

Церква протягом минулих стол?ть зазнала дек?лька пожеж ? перебудов. У роки 2-? св?тово? в?йни церква гор?ла у серпн? 1941 ? була зруйнована п?сля бомбардувань у 1943-му. Тод? з Москви ? при?хав Барановський для встановлення розм?р?в втрат. Досл?дження виявили п?д нашаруваннями п?зн?х епох наявн?сть пам'ятки к?нця 11 стол?ття. Роками займався Барановський консервац??ю пам'ятки, а пот?м в?дновленням ?? ?з застосуванням под?бних буд?вельних матер?ал?в. Церкву вдалося в?дкрити для в?дв?дувач?в лише в березн? 1972 року.

Характер, спротив, неп?дкорен?сть. ред.

Був дуже в?двертим, вольовим ? ц?леспрямованим. Сучасникам запам'ятався як борець ? правдошукач. На тл? заляканих ? спотворених радянською владою ос?б вир?знявся см?лив?стю думок, а головне?? см?лив?стю вчинк?в . Заради улюблено? справи м?г стати дипломатичним, виваженим, але не втрачаючим ц?леспрямованост? ? мети досягти сво?х нам?р?в з рятування пам'яток минулого.

Незвична для радянського посадовця позиц?я захисника пам'яток минулого ? уперт?сть в позиц?? не могли не зак?нчитися конфл?ктом з радянською владою. За втручання у рятування собору Василя Блаженного у Москв? (його планували зруйнувати вщент), отримав ≪подяку≫ в?д московсько? влади у вигляд? заслання у Сиб?р на три роки. В пров?нц?йному Мар??нську будував ? створив м?сцевий музей , адже це сприяло збереженню м?сцевих артефакт?в ?стор??. Влада в?д?брала у Барановського право проживання в Москв? ? той п?сля заслання жив у м?стечку Александров. Значно п?зн?ше оселився в маленьк?й к?мнат? колишньо? л?карн? Новод?вочого монастиря, перетворен?й на комунальн? квартири. Науковець мешкав там 40 рок?в.

Навколо Петра Барановського ? його охоронно? д?яльност? закип?ла полем?ка . Розпочалися вигуки, що в?н н?який не охоронець ? не рят?вник, а в?н простий руйн?вник. Чому це в?н реставрував чергову пам'ятку на с?мнадцяте (17) стол?ття тод?, як пам'ятка арх?тектури мала прибудови ? в?с?мнадцятого, ? дев'ятнадцятого стол?ття?? Лог?ка на той час була на боц? науковця ? рят?вника Петра Барановського. Бо в?н добре знав ?нструкц?ю, зг?дно яко? врятувати у СРСР пам'ятку можна було лише тод?, коли доведена ?? стародавн?сть, краще 18-17(-16-го ) стол?ть. Дев'ятнадцяте стол?ття повсякчасно ?гнорували. З урахуванням во?н ? варварського ставлення мешканц?в кра?ни ? само? влади до пам'яток ?стор?? ? арх?тектури ? залишалась не така вже й велика к?льк?сть пам'яток, в?к котрих сягав би хоча би у 17 стол?ття.

До того ж варварська влада приховано ? по д?ловому прагматично руйнувала ? висаджувала у пов?тря нав?ть храмов? споруди дванадцятого (!) стол?ття. а на ?х м?сц? ставила табличку ≪Тут стояла пам'ятка арх?тектури Х?? стол?ття≫. Кому казенна табличка зам?няла ориг?нальну споруду дванадцятого (!) стол?ття??..

Родина ? арх?в науковця ред.

Був одружений. Дружина?? Мар?я Юр??вна, музейний прац?вник, знавець доби декабрист?в, працювала в ?сторичному музе? . Дочка?? Ольга Барановська (померла у червн? 2010 року).

Майже все життя накопичував сво? записи, обм?ри, замальовки пам'яток минулого. Арх?в науковця дивував св?доцтвами про пам'ятки, як? не стояли на обл?ку держави, про деяк??? залишилися ?диними ?конограф?чними матер?алами щодо пам'яток, давно знищених радянською владою. Упорядкуванням арх?ву померлого батька займалась дочка, п?сля чого домоглася передач? його в Державний науково-досл?дний музей арх?тектури ?мен? Щус?ва в Москв?.

В?дгуки про П.?Д.?Барановського (рос?йською) ред.

• ≪Какая удивительная жизнь! Это-созидатель, которому при жизни надо воздвигнуть памятник, хотя его работы -тоже памятники его неистощимой энергии. Его судьба-пример служения Отечеству не на словах, а на деле. Такому человеку хочется низко поклониться.≫ В. Ларионова.

• ≪Стоит и сияет в Чернигове Параскева Пятница-чудо архитектуры и чудо реставрации! А ведь добиться в те времена, когда город поднимался из руин, не только сохранения остатков памятника, но и изготовления на местном заводе десятков тысяч кирпичей, имитирующих древнюю плинфу, было настоящим подвигом. Слава о Параскеве Пятнице растёт. Люди приезжают и прилетают в наш город только для того, чтобы посмотреть на неё. Кстати, Пётр Дмитриевич вложил свой редчайший талант и великий труд в восстановление всех черниговских памятников.≫ А. Карнабед

• ≪Вы немало перечислили его дел, но всегда всё сказанное о нём будет неполно. В 1926 г. он, как посланец от Главнауки, приехал в Калугу вместе со своим ровесником и сподвижником Николаем Николаевичем Померанцевым. Они обследовали Лаврентьев монастырь (15 век), Лютиков (16 в.), Николо-Добрый (17в.) и ещё несколько других памятников этого ряда. Пётр Дмитриевич успел даже отреставрировать окно в церкви-колокольне Лютикова монастыря, взорванного, как и все остальные, в 1930-е годы. В Московский областной исторический музей(город Истра) Пётр Дмитриевич увёз тогда прекрасные резные врата 15 в.из бывшего Шаровкина монастыря, что был под Перемышлем, и тем самым спас их для нашей культуры…И ещё я вспоминаю, как мы в Крутицах праздновали его восьмидесятилетие под ростовские звоны, записанные Н.?Н.?Померанцевым.≫ А.Днепровский

• ≪О методах консервации и реставрации руин≫ (рос.)
• ≪Собор Пятницкого монастыря в Чернигове≫ (рос.)
• ≪Памятники в селениях Кум и Лекит≫ (рос.)

• У 1989 роц? режисер Валер?я Ловкова створила документальну к?ностр?чку про П.?Д.?Барановського п?д назвою ≪Хрест м?й≫.

• У 1992 роц? в зв'язку з 100-р?ччям з дня народження П.?Д.?Барановського на ст?н? колишн?х л?карняних палат Новод?вочого монастиря встановлено пам'ятну дошку на честь вченого ? реставратора.

• Пам'ятка арх?тектури
• Музей арх?тектури ?мен? Олександра Щус?ва
• Донськой монастир
• П'ятницька церква (Черн?г?в)
• Собор Васил?я Блаженного
• Лопяло Карл Карлович
• Музей рос?йсько? ?кони
• Грабар ?гор Еману?лович
• Реставрац?я (мистецтво)
• Спаський собор Андрон?кова монастиря , Москва
• Центральний музей давньорусько? культури ? мистецтва ?мен? Андр?я Рубльова
• Тро?цький Болдин монастир, Дорогобуж
• Чив?л?х?н Володимир Олекс?йович , рос?йський письменник ? приятель Барановського

• Чивилихин В. О. ≪Память≫, М, ≪Наш современник≫, 1983-84 гг. (рос.)
• Бычков Ю. А. ≪Житие Петра Барановского≫, М, Сов. Россия, 1991. (рос.)
• ≪Памятники Отечества≫, №?2,1984 (рос.)
• ≪Петр Барановский. Труды, воспоминания современников≫ Фонд Барановского. Составители: Ю.?А.?Бычков, О.?П.?Барановская, В.?А.?Десятников, А.?М.?Пономарев.?? Москва: Отчий дом, 1996. [ Арх?вовано 11 березня 2012 у Wayback Machine .] (рос.)
• Вечерський В. В. Барановський Петро Дмитрович // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни ?/ ред. кол.: ?.?М.?Дзюба [та ?н.]?; НАН Укра?ни , НТШ , Коорд. бюро Енцикл. Сучас. Укра?ни НАН Укра?ни.?? К .?: Пол?графкнига, 2003.?? Т.?2?: Б???Б?о.?? 872?с.?? ISBN 966-02-2681-0 . ?? С.?233.
• Pjotr Baranowski: Arbeiten, Erinnerungen der Zeitgenossen . Otschi, Moskau 1996, 280 S. ISBN 5-7676-0010-4
• Jelena Chorwatowa: Pjotr Baranowski. Ein einfacher großer Mensch [ Арх?вовано 18 червня 2013 у WebCite ]
• Ju. A. Bytschkow: Das Leben Pjotr Baranowskis . Sowjetskaja Rossija, Moskau 1991, ISBN 5-268-00494-8

• Церковь Петра и Павла на Городянке (Смоленск), реставрирована Барановским в 1960-х годах [ Арх?вовано 30 червня 2007 у Wayback Machine .] воспоминания Барановского [ Арх?вовано 15 липня 2007 у Wayback Machine .] (рос.)

1. ↑ The Fine Art Archive ? 2003.
   d:Track:Q10855166
2. ↑ Большая российская энциклопедия ? Москва : Большая российская энциклопедия , 2004.
   d:Track:Q1768199 d:Track:Q649 d:Track:Q5061737
3. ↑ Identifiants et Referentiels ? ABES , 2011.
   d:Track:Q47757534 d:Track:Q2826570