Класична музика ма? бути в?рна ориг?налу, тому там нема? м?сця нав?ть для незначних зм?н. В?рн?сть ориг?налу нада? певного визнання, незалежно в?д того, який симфон?чний оркестр чи ансамбль викону?. Але нав?ть за суворих партитур , реал?зац?я твору все одно вимага? ?нтерпретац?? музикант?в та сп?вак?в, а отже, естетично? ?нтерпретац?? нот, нав?ть якщо меж? жорстк?. Тому аранжування?? це особлива форма ?нтерпретац?? та в?дхилення в?д партитури ориг?налу за допомогою музичних засоб?в. Аранжування як форма ?нтерпретац?? твору сьогодн? в основному зустр?чаються лише в ?нших музичних стилях, особливо в джаз? , поп- та рок-музиц? . Асоц?ац?я Шенберга для приватних музичних виступ?в?? приклади поширено? ?сторично? практики аранжувань класично? музики.

Перероблення ориг?налу розум??ться як домовлен?сть. Композитори час в?д часу вдавались до аранжувальник?в, адже аранжування?? це творчий феномен, характерний для популярно? музики. Масштаб домовленост? вар?ю?ться в?д випадкових втручань до повно? перероблення ориг?налу.

Тип (нового) налаштування музичного твору або обробки може бути р?зним:

• Зм?ст ориг?налу збер?га?ться, як ? у випадку ?з транскрипц??ю композиц?? для ?ншого складу.
• Частини ориг?нальних композиц?й пом?щаються разом в новому порядку ?, в раз? необх?дност?, в по?днанн? з додатково складеними переходами, наприклад, попур? популярних мелод?й на певну тему.

Важлив?сть композиц?? можна визначити за компонентами композиц??. Композиц?я склада?ться з основних компонент?в (мелод?я, ритм, гармон?я та форма) та вторинних компонент?в (аранжування, ?нтерпретац?я та техн?ка запису). Музичн? та техн?чн? засоби доступн? аранжувальнику для аранжувань. В?н може наголосити на одному або дек?лькох з них в аранжуванн?, ?гноруючи ?нших. Засоби про?ктування складаються, зокрема, з ?нших контрольно-вим?рювальних прилад?в, регармон?зац?? або модуляц??. Для ?ншо? композиц?? доступн? т? сам? ?нструменти дизайну , як? композитор може використовувати при розробц? ориг?нального твору. Елементи музичного оформлення включають ?нструментар?й, мелод?ю, гармон?ю, ритм, метрику, темп, фразу, артикуляц?ю, орнаментац?ю , каденц?ю чи пер?одичн?сть. Елементи техн?чного дизайну використовують в студ?? звукозапису для самого звукозапису або для його постпродукц??. Вони?? частина звукового дизайну. Ехо- або реверберац?йн? ефекти можуть бути використан? в самому звукозапис?, а звуков? ефекти?? в постпродакшен?. Нав?ть зм?шування як передостаннього процесу в студ?? звукозапису може м?стити дизайнерськ? аспекти аранжування.

Аранжування ма? на мет? донести до слухача ще один вар?ант ?нтерпретац?? ориг?налу. В?н може в?дкрити ?ншу аудитор?ю, якщо представля? ?нший стиль музики у пор?внянн? з ориг?налом. З комерц?йних причин п?сня, яка зазнала невдач? в ориг?нал?, перероблена, щоб зробити ?? х?т-парадом за допомогою б?льш привабливого аранжування, як у верс?? Чубатого Чекера The Twist, ориг?нал яко? написав Генк Баллард 11 листопада 1958 року. Верс?я Чекера була наст?льки разюче схожа на ориг?нал, що Генк Баллард вважав, що це його тв?р, коли в?н слухав рад?о. Верс?я Чекера була однаковою за висотою, ритмом та вокалом ? мала м?льйонн? прибутки.

Аранжування нада? музичному твору формотворчого характеру, що може сприяти визнанню ц?нност?. Завдяки аранжуванню структуру композиц??, дану композитором, можна спростити або ускладнити. Аранжування ? центральним стил?стичним прийомом поп та рок-музики. Аранжувальник ? найважлив?шою ланкою м?ж композитором ? його композиц??ю та музикантами чи оркестрами, як? виконують або записують ц? музичн? твори. Його робота поляга? в тому, щоб мати можлив?сть працювати над наявною композиц??ю для будь-якого типу ?нструментар?ю та у будь-якому стил?.

Нараз?, особливо з електронною та попмузикою, аранжування ?нод? включа? також частину аранжування, яка сприйма?ться б?льше як частина композиц?? або наближа?ться до рем?ксу. Аранжувальником часто ? той, хто знову працював над структурою музичного твору для вже зак?нченого запису. Р?зн? види д?яльност? ?нод? неможливо ч?тко окреслити одна в?д одно?.

У п?зн?й музиц? епохи В?дродження та бароко вже використовували аранжування. Наприклад, клавесин?ст В?вальд? з?грав мелод?? спонтанно, ?мпров?зуючи , ? вони лише п?зн?ше були заф?ксован? в прим?тках, в результат? чого ?мпров?зац?йний характер був втрачений. Тод? як у ≪класичн?й музиц?≫ були ч?тко написан? ноти та оркестрова композиц?я. ?нш? музичн? стил? дають б?льше м?сця для в?льн?шого виконання або ?мпров?зац??. Йоганн Штраус (син) сам писав партитури власних композиц?й, але також влаштовував оперну та концертну музику ?нших автор?в для власного оркестру. Всього ?сну? понад 500 аранжувань закордонних композиц?й.

Музичн? твори, створен? в XIX стол?тт??? наприклад, у блюз?, джаз? чи попмузиц?, у народн?й музиц??? надавали виконавцям (музикантам чи сп?вакам) б?льшу свободу в ?нтерпретац?? твору. Музика цих напрям?в часто подаються лише з точки зору мелод?йно? л?н?? та посл?довност? гармон??. Завдання аранжувальника?? перетворити ц? к?лька специф?кац?й на аранжування, що да? музикантам б?льш детальну ?нформац?ю. Це можна зробити шляхом створення партитури, за допомогою усних домовленостей з музикантами або за допомогою ауд?оприклад?в.

Аранжування набували в джаз? б?льшого значення. Тут аранжування використовують ≪симфон?чн?≫ джазов? оркестри, як? готували Пол Вайтмен , Лео Райзман або Жан Голдкетт. В?домими аранжувальниками того часу були Дон Редман (для Флетчера Гендерсона), Док Кук ( чиказький джаз) та Ерск?н Тейт. Стандартн? формули аранжувань б?г-бенд?в були встановлен? Артом Г?кманом, Б?ллом Чалл?сом або Ферде Грофе. Зокрема, Грофе розробив принципи для Пола Вайтмена.

У ход? ?стор?? музики аранжування робили не лише ?нш? аранжувальники, але й сам? композитори ориг?нальних твор?в. У Х?Х стол?тт? зростала потреба у легко виконуваних аранжуваннях в?домих твор?в, наприклад для танцювальних оркестр?в. Оск?льки музичн? шедеври часто пристосовували до акторських склад?в, особливо в салонн?й музиц? чи кав'ярн?, та до уподобань менш вимогливо? аудитор??, яка хот?ла лише почути популярн? ≪красив? мелод??≫, ?? виводили з як?сного музичного контексту.

Через переважну ?мпров?зац?ю у джаз?, як правило, не ?сну? нотац?й, а отже, ? партитур для окремих ?нструмент?в. Це нада? аранжуванню особливого значення. Джазова композиц?я означа? налаштування музичного твору на ?нший склад, н?ж ориг?нал. У джаз? аранжування набуло особливо? важливост? за час?в б?г-бенду. Кер?вники гурт?в культивували джазов? аранжування для б?льших груп, спираючись на досягнення Джел? Ролл Мортон як аранжувальника. Стандартне аранжування в джаз? передбача?, що за вступом сл?ду? аранжування, що веде до соло, як?, сво?ю чергою, зам?нюються аранжуванням головно? частини. У джаз? вих?дний матер?ал (≪ориг?нал≫) розум??ться лише як музичне ядро; конкретна композиц?я?? це власне музичне твор?ння. Ось чому в джаз? аранжувальник часто розгляда?ться як справжн?й композитор. Багато джазових трек?в стали популярними лише у форм? певного аранжування, наприклад, In the Mood за адаптац??ю Глена М?ллера. У джаз? аранжування були й залишаються ун?кальною ?дентичн?стю джазового колективу. У джаз? аранжування ? альтернативою ?мпров?зац??, а не зам?ною ?мпров?зац??, як у поп- та рок-музиц?.?

Аранжування звучить у поп ? рок-музиц? не п?зн?ше композиц?? ≪Вчора≫ в?д ≪Б?тлз≫ 17 червня 1965 року. Б?льше не прив'язаний до звичайних ?нструментальних ?нструмент?в б?т-групи. Однак новий тв?р також може базуватися на ориг?нал?, проте аранжування може зм?нити ориг?нал. В ультразвуковому Studio, Vanilla Fudge була еп?чна верс?я Supremes х?т всього за один дубль. Хоча обкладинки часто базуються на ориг?нал?, в цьому випадку ориг?нал навряд чи можна було вп?знати. Дор?жка, записана в моно, продовжена до 6:47 хвилин ? спов?льнена до упов?льненого руху, оск?льки початковий темп зменшився наполовину. Психодел?чний звук з неокласичною парт??ю органу та пасажами в?дчужу? ориг?нал до невп?знання. Одинична верс?я, скорочена до 2:50 хв, вийшла 2 березня 1967 року ? викликала св?тову сенсац?ю. В?домими аранжувальниками попмузики були Лейбер, Джек Н?цше, Ф?л Спектор, Джордж Март?н ? Тодд Рундгрен. Приклад музичного продюсера Джорджа Март?на показу?, що завдання м?ж музичним продюсером та аранжувальником у комерц?йн?й музиц? часто ? нестаб?льними.

• Вар?ац?йна форма
• ?нструментування
• Мел?зми
• Оркестрування
• Орнаментика (музика)
• Трель

• Укра?нська радянська енциклопед?я ?: у 12?т.?/ гол. ред. М.?П.?Бажан ?; редкол.: О.?К.?Антонов та ?н.?? 2-ге вид.?? К .?: Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
• Юр?й Юцевич . Музика: словник-дов?дник.?? Терноп?ль, 2003.?? 404?с.?? ISBN 966-7924-10-6 . ( html-пошук по словнику , djvu )
• Аранжування ?// Великий тлумачний словник сучасно? укра?нсько? мови (з дод. ? допов.)?/ уклад. ? гол. ред. В.?Т.?Бусел.?? 5-те вид.?? К. ?; ?рп?нь?: Перун, 2005.?? ISBN 966-569-013-2 .
• Теоретичн? основи перекладення ?нструментальних твор?в для баяна [ Арх?вовано 16 кв?тня 2016 у Wayback Machine .]

• Аранжування [ Арх?вовано 12 травня 2021 у Wayback Machine .] // ВУЕ