?мпера?тор Свяще?нно? Ри?мсько? ?мпе?р?? ( лат. Imperator Romanus Sacer )?? титул виборного монарха Священно? Римсько? ?мпер?? . Для зручност? першим ?мператором вважа?ться Карл I Великий , що був коронований папою Левом III у 800 роц?, як ?мператор Заходу. ?мператори Священно? Римсько? ?мпер?? коронувалися папою Римським до XVI стол?ття , а останн?й ?мператор?? Франц II в?др?кся в 1806 роц?, п?д час Наполеон?вських во?н . Слово ≪Римський≫ в титул? ?мператора ? вираженням ?де? translatio imperii , зг?дно з якою ?мператори Священно? Римсько? ?мпер?? були спадко?мцями ?мператор?в Зах?дно?, а то ? вс??? Римсько? ?мпер??. З 1772 по 1835 р?к до повного титулу ?мператора Священно? Римсько? ?мпер?? серед перел?ку корол?вств було додано титул Король Галичини та Володимир??. Оф?ц?йна назва?? ?мпера?тор ри?млян ( лат. Romanorum Imperator ), римський ?мператор ; в н?мецьк?й ?стор?ограф???? римсько-н?мецький ?мператор ( н?м. Romisch-deutscher Kaiser ).
Насл?дування престолу Священно? Римсько? ?мпер?? супроводжувалось великою к?льк?стю особливостей. ?мператорський престол, через вибори, був лише частково спадковим. Але часто ?мператорське звання залишалося довгий час в одн?й династ??, та виборн?сть вимагала в?д кандидат?в робити поступки виборцям (так зван??? Wahlkapitulationen , виборн? кап?туляц??). Зг?дно ?з Золотою буллою 1356 року ?мператора обирала Колег?я, що складалася з семи ос?б ( курфюрст?в ) ? призначалася правлячим ?мператором. Але в 1623 роц?, п?д час Тридцятир?чно? в?йни , к?льк?сть курфюрст?в зросла.
Формально обраним м?г бути будь-який католик-чолов?к.
З 1483 року королями Н?меччини (а отже й ?мператорами Священно? Римсько? ?мпер??) завжди були представники дому Габсбур??в (з короткою перервою у 1742?1745 роках). Пост?йно, п?сля 1556 року, король вступав на посаду обраного ?мператора для того, щоб не робити тривало? подорож? до Риму.
Цей перел?к включа? як коронованих, так ? обраних ?мператор?в. Нумерац?я пода?ться ?з врахуванням корол?в Н?меччини.