한국   대만   중국   일본 
?ронсько ? В?к?пед?я Перейти до вм?сту

?ронсько

Матер?ал з В?к?пед?я
(Напрямленый з ?роньско )
?роньско
Kalaalit Nunaat
Grønland
Г?мн Nunarput utoqqarsuanngoravit
( ?р. ≪Наша стара землё≫)

Location of ?ронсько
Головный город
(и майбулшый город)
Нук
64°10′N 51°44′W  /  64.167°N 51.733°W  / 64.167; -51.733
Оф?ц?алн? языкы ?ронськый
Инш? языкы данськый
Етн?чн? ?рупы   88% ?ну?ты (в?дно зо зм?шаным ?ну?тсько- данськым обывательством)
12% Европейц? (головно Даны)
Етнохорон?м ?рончане
Форма влады Парламентська демократ?я удну конст?туц?йно? монарх??
 -  королева Мар?арета II.
 -  высокый ком?сарь М?каела Ен?ел
 -  прем?р-министер Муте Буруп Е?еде
Територ?я
 -  в?дно 2 166 086 км 2  ( 8. у св?т? )
 -  водно? поверьхности, % 83.1
Обывательство
 -  шацованя (януар 2011) 56,615 
 -  густота 0,027 км 2  ( 168. у св?т? )
ГВР (ВВП) шацованя 2007. року
 -  в?дно 2,122 мил?арда америцькых доларув  ( 23. у св?т? )
 -  на ?дного жителя $37,517 ( 52. у св?т? )
?ЛР  (1998) 0,927 ( дуже высокый
Валута Данська коруна ( DKK )
Часова зона UTC +0 до -4
?нтернет-домен .gl
Телефонный код +299

?ронсько ци ?ренланд ( по ?ронськы : Kalaallit Nunaat , МФА : [ka?la:?it ?nuna:t] ≪земля ?ронцюв≫; по данськы : Grønland ) ? самоуправна держава удну Королювства Дан?я , котра ся розм?щат меджи С?верным ледовым и Атлант?чным океанами . Хоть ?ео?раф?чно ?ронсько ? частёв С?верно? Америкы , културно и полит?чно вно вже булш ги тысячу рокув приналежит ид Европ? (конкретно д Норве??? а пак ид Дан?? ). З територ?ёв 2 166 086 км 2 и з людностёв 56,6 тыс. ?ронсько ? ай майбулшый остров и майменше густозалюднена територ?я св?ту .

Истор?я [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

У передистор?чнум час? (середина 3. тысячол?тя до н.е. ? 14. стол?тя ) ?ронсько населяли вшелияк? праеск?моськ? културы , за котрых зна?ме з археоло??чных найдень. Потому културу Дорсет , посл?дню праеск?моську културу в ?ронську, вычередовала култура Туле ? предкове днешн?х ?ну?тув , котр? м??ровали з Аляскы и принесли на ?ронсько даяк? техноло??чн? иновац?? (прим?ром, псячый запряг ци здво?ный конець гарпуна ).

Посл?дн? писемн? записы за скандинавськых ?рончан сут за женитву в 1408. роц? в церькви Гвалсе? , нын? майдобре всокоченуй ру?н? ?ронська.

?сландсько - норська колон?зац?я ?ронська ся зачала в 986. роц? . Колон?сты на югозапад? острова д?лили го з представителями пузднё? културы Дорсет на с?вер? и востоц?, а пак и з представителями културы Туле, приходячыма з с?вера. Скандинавськ? поселенц? стали пудданцями Норського королювства в 13. стол?тю (з кунця стол?тя ? Калмарсько? ун?? ). Из зачатком мало? ледово? добы силно ся зм?нив климат ?ронська. Перед тым на остров? росли дерева, ростины дик? и хосенн? (напр. ярець ), пасла ся марга , айбо по зачатку мало? ледово? добы на остров? быв зазначеный повторюючый ся голод, даколи процв?таюч? городы (як то Братагл?д ) счезли, а поселенц? зохабили остров.

По удмираню скандинавськых поселень остров факт?чно перешов пуд контроль вшелиякых ?руп ?ну?тув. Дан?я ся ни?да не зрекла свого права на ?ронсько и зась ствердила свуй суверен?тет над островом кой ся з ним повбновив контакт. У 1721. роц? Дан?я послала до ?ронська експедиц?ю, котра в 1728. роц? заложила город ?отгоб ( по данськы Godthab , ≪добра над?я≫; теперька ся зве Нук , ≪мыс≫). Сесю експедиц?ю мож тримати за часть дансько? колон?зац?? Америкы .

Земля Ер?ка Рыжого

Кой ся в 1814. роц? зрушила ун?я меджи Дан?ёв и Норськом, бывш? колон?? Норська позад К?лського договору были удд?лен? уд Норська и удышли Дан??. Пак, у юл?ю 1931. року , Норсько окуповало и требовало Землю Ер?ка Рыжого , часть тогды незалюдненого восточного ?ронська, айбо в 1933. роц? Стала комора меджинародно? справедливости выр?шила сесь спор на хосен Дан??.

Капча меджи ?ронськом и Дан?ёв была урвата 9. апр?ля 1940. року , кой Дан?ю окуповала нацистська Н?мещина . У 1941. роц? ?ронсько окуповали Зъ?динен? Штаты , жебы го уд атакы Н?мещины всокотити. Америцька окупац?я шла до 1945. року . У тум час? ?ронсько куповало америцьк? и канадськ? товары за гроши з продажу кр?ол?ту , котрый ся добывав у ?в?тут? . За войны остров рядив ?убернатор Еске Брун позад закона, котрый ?убернаторови дозволяв перебирати контроль при выимковых варунках. До того ?ронсько было дуже изолованым обществом, айбо в час? войны розвило чутя самостуйности и независимости. Назр?ла реформа системы. У 1953. роц? ?ронсько стало рувноправнов частёв Дан??, а в 1979. роц? достало право самоуправы.

По Другуй св?товуй войн? США розвило ?еополит?чный интерес у ?ронську, и в 1946. роц? предложило го перекупити за сто мил?онув доларув, айбо Дан?я сесю пропоз?ц?ю удверла. ?днакож у 1950. роц? Дан?я дозволила США повбновити ав?абазу Туле . З 1960  до 1966 чинила ся проба избудовы секретно? пудземно? с?ти пунктув запуску ядерных ракет у ледовуй поверьхности ?ронська, за яку ся Дан?я дознала лем у 1997. роц? .

По приятю ново? дансько? конст?туц?? в 1953. роц? скончив ся колон?алный статус ?ронська ? остров став администрат?внов частёв Дан??, што росширило данське пудданство на ?ронцюв. Сесе привело ай ид зм?н? дансько? политикы в ?ронську ? новов страте??ёв Дан?? стала културна асимилац?я. У сесь пер?од данська влада пропа?овала хоснованя лем данського в офиц?алнуй сфер? и требовала ?ронцюв ити до Дан?? на высоко? школованя. Много ?ронськых д?ти выросло в данськых школах и зохабило свою капчу з отцюзнинов. Сеся пол?т?ка обернула ?ронцюв из традиц?йных ловцюв у городжан, айбо ид тому способила обновленю ?ронсько? културно? идентичности. З не? ся зародило двиганя про самостуйнусть, котро? досягло свуй верьх у 1970. роках . Высл?дком полит?чных тяжкостий у зачлененю Дан?? до Европейського ?аздувського общества (Е?О) в 1972. роц? быв Акт за самоуправу, приятый у 1979. роц? , котрый дав ?ронську обмеджену автоном?ю. Парламент ?ронська перебрав контроль над дакотрыми сферами днукашно? политикы, а Парламент Дан?? удержовав повный контроль над вонкашнёв, обороннов политиков и природными ресурсами. Королева Дан?? Мар?арета II. ся лишила головов державы. У 1985. роц? ?ронсько лишило Е?О позад ёго ре?улац?й у комерц?йнум рыбарьству и заказу выробкув з туленячо? кож?.

У 2009. роц? (по референдумови в 2008. роц? ) ?ронсько перебрало контроль над суднов владов, полиц?ёв и природными ресурсами. Дан?я утриму? контроль над вонкашнёв и обороннов политиков. ?ронськый язык став ?диным офиц?алным языком ?ронська. Помалу данськ? дотац?? ?ронську будут ся зменшовати як крочай ид независимости острова.

Влада [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Муте Буруп Е?еде , уд 2021. року прем?р-министер ?ронська

Голова державы в ?ронську ? королева Дан?? Мар?арета II. Данська влада имену? Высокого ком?саря, котрый ю представлят на остров?. Тепер?шнёв ком?сарьков ? М?каела Ен?ел .

До Фолкет?н?а , данського парламента, ?ронц? выбирают двох заступцюв (з ушиткых 179). Сёгочасными заступцями сут Сара Олсв?? з парт?? Народно? общество и Дор?с Якобсен з парт?? Вперед .

?ронсько ма? ай свуй парламент, у котрому ? 31 член. Голова влады ? прем?р-министер, обычайно вто лидер векшиново? парт??. Тепер?шн?м прем?р-министром ? Муте Буруп Е?еде , голова парт?? Народно? общество.

Административно? д?леня [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Комуны ?ронська

?ронсько ? збулша незаселеным, айбо д?лит ся на чотыри територ??, котр? ся кличут комунами ( ?р. kommunia ): Сермерсок ( Sermersooq , ≪много леду≫), Куялек ( Kujalleq , ≪южна≫), Кеката ( Qeqqata , ≪середня≫) ? Касу?тсуп ( Qaasuitsup , ≪темнота≫). До жадно? комуны не приналежит с?веровосток острова ( Народный парк С?веровосточно? ?ронсько ) и ав?абаза Туле, котра ся находит удну Касу?тсупсько? комуны.

Политика [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

У парт?йнуй систем? теперька доминуют дв? парт??: ≪Народно? общество≫ (14 депутатув), бывш? комун?сты, пропа?уют соц?ал?зм и независимусть уд Дан?? и ≪Вперед≫ (9 депутатув), соц?ал-демократы з подобными взорами. У парламент? заступлен? ай инш? парт??: ≪Демократы≫ (4 депутатув), ≪Солидарнусть≫ (3 депутатув) и ≪Здруженя Кандидатув≫ (1 депутат).

Економ?ка и бизнис [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

?ео?раф?я и климат [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Економика [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Транспорт [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Демо?раф?я [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Култура [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]