?ронсько
ци
?ренланд
(
по ?ронськы
:
Kalaallit Nunaat
,
МФА
: [ka?la:?it ?nuna:t] ≪земля ?ронцюв≫;
по данськы
:
Grønland
) ? самоуправна держава удну
Королювства Дан?я
, котра ся розм?щат меджи
С?верным ледовым
и
Атлант?чным океанами
. Хоть
?ео?раф?чно
?ронсько ? частёв
С?верно? Америкы
, културно и полит?чно вно вже булш ги тысячу рокув приналежит ид
Европ?
(конкретно д
Норве???
а пак ид
Дан??
). З територ?ёв 2 166 086 км
2
и з людностёв 56,6 тыс. ?ронсько ? ай
майбулшый остров
и
майменше густозалюднена територ?я св?ту
.
У
передистор?чнум
час? (середина
3. тысячол?тя до н.е.
?
14. стол?тя
) ?ронсько населяли вшелияк?
праеск?моськ? културы
, за котрых зна?ме з
археоло??чных
найдень. Потому
културу Дорсет
, посл?дню праеск?моську културу в ?ронську, вычередовала
култура Туле
? предкове днешн?х
?ну?тув
, котр? м??ровали з
Аляскы
и принесли на ?ронсько даяк? техноло??чн? иновац?? (прим?ром, псячый
запряг
ци здво?ный конець
гарпуна
).
Посл?дн? писемн? записы за скандинавськых ?рончан сут за женитву в
1408. роц?
в церькви
Гвалсе?
, нын? майдобре всокоченуй ру?н? ?ронська.
?сландсько
-
норська
колон?зац?я ?ронська ся зачала в
986. роц?
. Колон?сты на югозапад? острова д?лили го з представителями пузднё? културы Дорсет на с?вер? и востоц?, а пак и з представителями културы Туле, приходячыма з с?вера.
Скандинавськ?
поселенц? стали пудданцями
Норського королювства
в
13. стол?тю
(з кунця стол?тя ?
Калмарсько? ун??
). Из зачатком
мало? ледово? добы
силно ся зм?нив
климат
?ронська. Перед тым на остров? росли дерева, ростины дик? и
хосенн?
(напр.
ярець
), пасла ся
марга
, айбо по зачатку мало? ледово? добы на остров? быв зазначеный повторюючый ся голод, даколи процв?таюч? городы (як то
Братагл?д
) счезли, а поселенц? зохабили остров.
По удмираню скандинавськых поселень остров факт?чно перешов пуд контроль вшелиякых ?руп ?ну?тув. Дан?я ся ни?да не зрекла свого права на ?ронсько и зась ствердила свуй суверен?тет над островом кой ся з ним повбновив контакт. У
1721. роц?
Дан?я послала до ?ронська експедиц?ю, котра в
1728. роц?
заложила город ?отгоб (
по данськы
Godthab
, ≪добра над?я≫; теперька ся зве
Нук
, ≪мыс≫). Сесю експедиц?ю мож тримати за часть
дансько? колон?зац?? Америкы
.
Земля Ер?ка Рыжого
Кой ся в
1814. роц?
зрушила ун?я меджи Дан?ёв и Норськом, бывш? колон?? Норська позад
К?лського договору
были удд?лен? уд Норська и удышли Дан??. Пак, у юл?ю
1931. року
, Норсько окуповало и требовало
Землю Ер?ка Рыжого
, часть тогды незалюдненого восточного ?ронська, айбо в
1933. роц?
Стала комора меджинародно? справедливости
выр?шила сесь спор на хосен Дан??.
Капча меджи ?ронськом и Дан?ёв была урвата
9. апр?ля
1940. року
, кой Дан?ю окуповала
нацистська Н?мещина
. У
1941. роц?
?ронсько окуповали
Зъ?динен? Штаты
, жебы го уд атакы Н?мещины всокотити. Америцька окупац?я шла до
1945. року
. У тум час? ?ронсько куповало америцьк? и
канадськ?
товары за гроши з продажу
кр?ол?ту
, котрый ся добывав у
?в?тут?
. За войны остров рядив ?убернатор
Еске Брун
позад закона, котрый ?убернаторови дозволяв перебирати контроль при выимковых варунках. До того ?ронсько было дуже изолованым обществом, айбо в час? войны розвило чутя самостуйности и независимости. Назр?ла реформа системы. У
1953. роц?
?ронсько стало рувноправнов частёв Дан??, а в
1979. роц?
достало право самоуправы.
По
Другуй св?товуй войн?
США розвило ?еополит?чный интерес у ?ронську, и в
1946. роц?
предложило го перекупити за сто мил?онув доларув, айбо Дан?я сесю пропоз?ц?ю удверла. ?днакож у
1950. роц?
Дан?я дозволила США повбновити
ав?абазу Туле
. З
1960
до
1966
чинила ся проба избудовы секретно? пудземно? с?ти пунктув запуску ядерных ракет у ледовуй поверьхности ?ронська, за яку ся Дан?я дознала лем у
1997. роц?
.
По приятю ново? дансько? конст?туц?? в
1953. роц?
скончив ся колон?алный статус ?ронська ? остров став администрат?внов частёв Дан??, што росширило данське пудданство на ?ронцюв. Сесе привело ай ид зм?н? дансько? политикы в ?ронську ? новов страте??ёв Дан?? стала културна асимилац?я. У сесь пер?од данська влада пропа?овала хоснованя лем данського в офиц?алнуй сфер? и требовала ?ронцюв ити до Дан?? на высоко? школованя. Много ?ронськых д?ти выросло в данськых школах и зохабило свою капчу з отцюзнинов. Сеся пол?т?ка обернула ?ронцюв из традиц?йных ловцюв у городжан, айбо ид тому способила обновленю ?ронсько? културно? идентичности. З не? ся зародило двиганя про самостуйнусть, котро? досягло свуй верьх у
1970. роках
. Высл?дком полит?чных тяжкостий у зачлененю Дан?? до
Европейського ?аздувського общества
(Е?О) в
1972. роц?
быв Акт за самоуправу, приятый у
1979. роц?
, котрый дав ?ронську обмеджену автоном?ю.
Парламент ?ронська
перебрав контроль над дакотрыми сферами днукашно? политикы, а
Парламент Дан??
удержовав повный контроль над вонкашнёв, обороннов политиков и природными ресурсами.
Королева Дан??
Мар?арета II.
ся лишила головов державы. У
1985. роц?
?ронсько лишило Е?О позад ёго ре?улац?й у комерц?йнум рыбарьству и заказу выробкув з
туленячо?
кож?.
У
2009. роц?
(по референдумови в
2008. роц?
) ?ронсько перебрало контроль над суднов владов, полиц?ёв и природными ресурсами. Дан?я утриму? контроль над вонкашнёв и обороннов политиков.
?ронськый язык
став ?диным офиц?алным языком ?ронська. Помалу данськ? дотац?? ?ронську будут ся зменшовати як крочай ид независимости острова.
Муте Буруп Е?еде
, уд 2021. року
прем?р-министер ?ронська
Голова державы
в ?ронську ?
королева Дан??
Мар?арета II.
Данська влада имену? Высокого ком?саря, котрый ю представлят на остров?. Тепер?шнёв ком?сарьков ?
М?каела Ен?ел
.
До
Фолкет?н?а
, данського парламента, ?ронц? выбирают двох заступцюв (з ушиткых 179). Сёгочасными заступцями сут
Сара Олсв??
з парт??
Народно? общество
и
Дор?с Якобсен
з парт??
Вперед
.
?ронсько ма? ай свуй парламент, у котрому ? 31 член.
Голова влады
? прем?р-министер, обычайно вто лидер векшиново? парт??. Тепер?шн?м прем?р-министром ?
Муте Буруп Е?еде
, голова парт?? Народно? общество.
Комуны ?ронська
?ронсько ? збулша незаселеным, айбо д?лит ся на чотыри територ??, котр? ся кличут комунами (
?р.
kommunia
):
Сермерсок
(
Sermersooq
, ≪много леду≫),
Куялек
(
Kujalleq
, ≪южна≫),
Кеката
(
Qeqqata
, ≪середня≫) ?
Касу?тсуп
(
Qaasuitsup
, ≪темнота≫). До жадно? комуны не приналежит с?веровосток острова (
Народный парк С?веровосточно? ?ронсько
) и ав?абаза Туле, котра ся находит удну Касу?тсупсько? комуны.
У парт?йнуй систем? теперька доминуют дв? парт??: ≪Народно? общество≫ (14 депутатув), бывш? комун?сты, пропа?уют соц?ал?зм и независимусть уд Дан?? и ≪Вперед≫ (9 депутатув), соц?ал-демократы з подобными взорами. У парламент? заступлен? ай инш? парт??:
≪Демократы≫
(4 депутатув),
≪Солидарнусть≫
(3 депутатув) и
≪Здруженя Кандидатув≫
(1 депутат).