한국   대만   중국   일본 
Русиньскый язык ? В?к?пед?я Перейти до вм?сту

Русиньскый язык

Матер?ал з В?к?пед?я
(Напрямленый з Русинскый язык )
Русиньскый
русиньскый язык, rusy?sk?j jaz?k
Говорить ся ним в Україна Укра?на
Словеньско Словеньско
Польско Польско
Мадярьско Мадярьско
Румуньско Румун?я
Сербія Серб?я
Хорватія Хорват?я
Цалково говорц?в Одгад: Наймен? 600.000. [1] [2]

Списованя людей: 70,374. ?де о ч?сля з оф?ц?алных уряд?в про штат?ст?кы:

  • Словеньско ? 38,679 [3]
  • Серб?я ? 15,626 [4]
  • Укра?на ? 6,725 [5]
  • Хорват?я ? 2,337 [6]
  • Польско ? 10,000 [7]
  • Мадярско ? 1,113 [8]
  • Чесько ? 1,106 [9]
Языкова родина ?ндоевропска
Оф?ц?алный статус
Оф?ц?алный язык в Войводина ( Серб?я ) [10]

Словеньско (в селах над 15% Русин?в) [11]
Хорват?я Миклошевци и Петровци [12] )

Ре?улованый Не ? оф?ц?ална ре?улац?я
Языковы коды
ISO 639-1 Не ?
ISO 639-2 sla
ISO 639-3 rue
Русиньскый язык

Руси?ньскый язы?к ( руська бес?да , руснацькый язык , руски язик ) ? ? выходославяньска б?с?да, котров говорять Русины Середнёй Европы . Дакотры языкознател? тримають, же в?н ? окремый язык [13] ? зато ма? властный ISO 639-3 код. ?ншы языкознател? го беруть як д?алект укра?ньского языка . [14] Треба доповнити, же люде, котры говорять русиньскым языком, сами себе ни?да неозначають за Укра?ньц?в , хоч Русины ? ?сторична назва и Укра?ньц?в.

Л?н?во?ео?раф?я [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Русины (веце шпец?ф?чно Карпаторусины ) жыють в Закарпатьск?й области Укра?ны , на северовыход? Словеньска , юговыход? Польска (де суть часто называны 'Лемко', з ?х характер?ст?чного слова лем, або Лишак) ? Мадярску (де люде ? ?х язык ся зове Рутен ).

?ео?раф?чне розлож?ня д?алект?в [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

?стор?я языка [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Вшыткы пробы вытворити списовный язык про карпатьскых Русин?в, якы сягають до 17. ? зачатку 18. ст., были орь?нтованы на штири языкы:

  1. церьковнославяньскый, або точн?ше на закарпатьскый вар?ант церьковного церьковнославяньского языка (2. половина 18. ст. до р.  1848),
  2. рос?йскый язык (2. половина 19. ст., м?дж?войновый пер?од 1919 ? 1939),
  3. укра?ньскый (20. i 30. рокы 20. ст., але главно пер?од од шк. р. 1953/54),
  4. м?стны русиньскы д?алекты (17. ст. ? зачаток 18. ст., друга половина 19. ст., перша половина 20. ст., але главно по р. 1989).

Церьковнославяньскый язык н??да не м?г выповняти тоту задачу зато, бо служыв лем на набоженьскы ц?л?  ? стор?чами ся в славяньск?м св?т? на ?ншы ц?л? ани не вжывав. Рос?йскый язык наперек многым пробам часто барз способных ф?лоло??в як списовный язык не запустив кор?ня в русиньск?м ре??он? главно зато, бо ёго языкова штруктура ся значно одлишовала од языковой штруктуры русиньского языка.

Покы ?де о укра?ньскый язык, найважн?ша проба прияти го за списовный язык Русин?в ся зреал?зовала в 20. ст..  В процес? адоптац?? укра?ньского языка за списовный язык словеньскых Русин?в мож выд?лити три етапы:

  1. к?нцём 20. рок?в были пробы адоптовати закарпатьскый вар?ант списовного укра?ньского языка
  2. друга етапа ся зач?нать роком 1945 а к?нч?ть шк. р. 1952/53, коли укра?ньскый язык быв адм?н?страт?вно заведженый як навчалный (учебный) язык на северовыходн?й Словак?? (в селах, де жы? русиньске жытельство) ? установленый як ??диный списовный язык Русин?в“. КПС подля сов?тьского прикладу, реал?зованого на бывш?й П?дкарпатьск?й Руси (по р. 1946  ? Закарпатьск?й области Укра?ны) выр?шыла, же списовный укра?ньскый язык буде списовным языком Русин?в на Словеньску а Русины урядно ся будуть означовати як жытел? укра?ньской народности,
  3. третя етапа ? звязана з тзв. укра?н?зачным процесом, т. ?. зо взником ? роботов профес?оналных укра?ньскых народностных ? културных ?ншт?туц?й в русиньск?м ре??он? в перш?й половин? 50-х рок?в 20. ст., п?дпорованых  чеськословеньсков владов (Катедра укра?ньского языка ? л?тературы ? Выскумный каб?нет укра?н?ст?кы на ФФ в Пряшов? УПЙШ в Кош?цях, УНТ ? ПУНА в Пряшов?, МУК у Св?днику, КСУТ у Пряшов?, Укра?ньске одд?л?ня в Пряшов? СПВ в Брат?слав?, КСУТ , яке вдавало белетр?ю, научну л?тературу ? учебникы укра?ньского языка, редакц?? Нове життя, Дружно вперед, Дукля ), Укра?ньске штуд?о СРо в Пряшов? ? ?н.).

?стор?я списовного языка Русин?в потверджу?, же недостаток властной ?нтел??енц??, котра бы была главным представителём ? ведучов силов у процес? розвоя ? утверджованя народной ?дент?ты, быв главнов пр?ч?нов того, же Русины н??да не были схопны довести ?дею властного списовного языка до усп?шного к?нця.

?стор?я русиньского языка охоплю? дак?лько стор?ч. Лем од другой половины XIX. ст. ся розл?чны вар?анты русиньского языка зачали вжывати в школах, публ?кац?ях, пер?од?чных выданях ? в урядн?м контакт?. Але непозераюч? на то, же русиньскый язык н??да не быв штатным языком, у розл?чн?м час? ? в розл?чных кра?нах, де жыли Русины , русиньскый язык набывав оф?ц?алный статус в рамках автономных тер?тор?й, як наприклад, у м?дж?войнов?й П?дкарпатьск?й Руси як части Чеськословеньска ? по друг?й св?тов?й войн? у Войводин? , бывш?й Югослав?? .

Повойновый час (од 1945 року) быв окреме тяжкый про русиньскый язык. Стало так зато, бо по друг?й св?тов?й войн? ? по приход? до влады комун?ст?в у вшыткых европскых кра?нах, де жыли Русины (окрем бывшой Югослав??), русиньскый язык быв выголошеный за д?алект укра?ньского языка . Хоць русиньскы д?алекты ся продовжовали вжывати, л?тературна форма языка была вышмарена зо школ, пер?од?чных выдань ? публ?кац?й. Док?нця д?алектны тексты у фолклорных зборниках або приклады русиньской белетр?ст?кы у л?тературных антоло??ях, вшыткы мусили быти ?укра?н?зованы“ перед тым, як ся зачали друковати.

Така с?туац?я ся рад?кално зм?нила внасл?дку револуц?й 1989 року ? впадж?ня комун?зму в Сов?тьск?м союз?. Од того часу русиньскый язык ся назад вжывать в розл?чных сполоченьскых д?скурзах. Як п?дкреслёвав знамый слав?ста, академ?к Н?к?та ?ль?ч Тольстой, высв?тлююч? возродж?ня ?нтересу к русиньскому языку, ??дея того л?тературного языка не ? плодом фантаз?? або представ окремых особ або ?руп, але презенту? природне желаня людей мати язык, котрый бы не з?ставав лем яковсь письменнов, мертвов формов, але абы быв шыроковжываный, т. ?. вжывав бы ся в розл?чных сферах жывота“ . В усилю реал?зовати тоту ?дею, было дак?лько спроб код?ф?ковати язык. У Новембр? 1992 року вдяка под??, яка ся стала знама як Першый кон?рес русиньского языка, публ?ц?сты ? учены з розл?чных штат?в ся стр?тили в Словеньску ? выр?шыли прияти такзваный ?романшскый пр?нц?п“, знач?ть процес код?ф?кац?? языка зреал?зованый ретороманшсков меншинов у Швайчарьску. То знач?ло створити л?тературну форму про кажду кра?ну, де Русины жыли (у Польску, Словеньску, Укра?н? ? бывш?й Югослав??), а пот?м тыж прод?скутовати можность створити з тых штирёх вар?ант?в шпец?ф?чне койне або ?ден л?тературный язык про вшыткы ре??оны.

Русиньскый языковый вопрос в роках 1918?1989 [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Од к?нця 1918 р. русиньскый языковый вопрос ся зачав р?шати в нов?й пол?т?чн?й с?туац??. Од новембра 1918 до мая 1919 Русины, подобно як ? ?ншы народности бывшой австро-угорьской монарх??, на зас?данях народных рад д?скутовали о сво?й будучности. Д?скуз?? ся вели навколо дак?лькох пол?т?чных алтернат?в: ?автоном?я в рамках Мадярька ; повна самостатность; спо?ня з Рос?ёв , Укра?нов або з новов Чеськословеньсков републ?ков“ . [15] Тоты алтернат?вы выпливали ? з трад?чных пол?т?чных ? културных концепц?й русиньскых репрезентант?в. Але насл?дный м?дж?народный розвой в 1919 р. створив услов?я про практ?чну реал?зац?ю лем ?дной з них ? спо?ня з Чеськословеньском. Русиньскы л?дры чекали, же тер?тор?я южно од Карпат, на котр?й жыли, стане ?трет?м“ штатом Чеськословеньской републ?кы. [16] Лемже ?х над?? ся не сповнили, бо Чеськословеньско выр?шыло нам?сто федералного моделу будовати централ?зованый штат. През?дент ? основатель Чеськословеньска Томаш ?. Масар?к ? влада републ?кы узнали Русинам право на самосправованя, зато ся на пол?т?чн?й мап? зъявила нова пров?нц?я ? П?дкарпатьска Русь з даякым ступнём самосправы ц? автоном??, котры были ?арантованы м?дж?народныма договорами (Сен Жермен, 1919 ? Тр?анон, 1920) ? чеськословеньсков коншт?туц?ов (1920). Але насл?дком такого р?ш?ня проблему ся мусило одступити од реал?зац?? перв?стной жадости Руськой народной парт?? ( Русская народная партия ) ? зъ?динити вшыткы ре??оны, в якых жыли Русины, ?од р?кы Попрад (в Сп?ськ?й жуп?) аж по р?ку Тису (в Марамороськ?й жуп?)“ . [17] Русиньскы села пряш?вского ре??ону были частёв выходословеньскых жуп. То знач?ло, же Русины на Словеньску были попершыраз выразн?ше адм?н?страт?вно одд?лены од сво?х брат?в на выход?. В рамках Чеськословеньска, ?нте?ралнов частёв якого ся стала переважна часть угорьскых Русин?в (коло 80%), з правного боку быв ?х статус народности, а таксамо ? ?х языка, дость шпец?ф?чный. На П?дкарпатьск?й Руси ?м?стный язык“ ся став (в?дно з чеськым языком), ?дным з двох оф?ц?алных ?штатных“ язык?в. Чеськословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгород? выдала ?енералный штатут про ор?ан?зац?ю ? адм?н?страц?ю П?дкарпатьской Руси , [18] в як?м назнач?ла р?ш?ня языкового вопросу Русин?в: навчалным ? урядным языком ся мав стати ?народный язык“ . Штатут рекомендовав тыж ?ор?ан?зовати якнайскорше русиньскы школы“ , прич?м русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых школах . [19] Вдяка нов?й пол?т?чн?й с?туац?? ? демократ?чн?й с?стем? Чеськословеньской републ?кы, Русины здобыли шансу уч?ти ся ? публ?ковати в ?м?стн?м“ языку. Але невыр?шеный проблем ?достойности“ ? языковой ? етн?чной ? ?х назад поставив перед д?лему: котрый язык бы то мав быти? ?дны были такого погляду, же м?стны д?алекты Русин?в бы ся мали стати основов про самостатный русиньскый списовный язык, котрый бы ся розвивав на баз? Чопеёвого словника ? Волошиновых учебник?в з к?нця XIX. ст. Другы, переважно ем??ранты з выходной Галич?, п?дкреслёвали, же д?алекты Русин?в суть д?алектами укра?ньского языка, зато укра?ньскый язык бы мав стати списовным языком Русин?в. Третя ?рупа рекомендовала притримовати ся рос?йского языка ? м?стным жытелям помагала навч?ти ся тот язык. На розд?л од П?дкарпатьской Руси, Русины на Словеньску в т?м пер?од? не мали статус ?штатотворного народа“ . Были поважованы лем за народностну меншыну, котра на основ? коншт?туц?? мала право хосновати материньскый русиньскый язык в школств? ? в общественн?м жывот?, а таксамо право на пропа?ац?ю русиньской културы. Правда, выникали многы проблемы, к?дь тоты законы было треба увести до жывота. [20] Найвыразн?ше то было в школств? : в школьск?м роц? 1923/1924 на выходн?м Словеньску было лем 95 народных школ , в котрых ся вжывав русиньскый д?алект. Док?нця ? през?дент Масар?к быв мушеный по кр?т?ках америцькых Русин?в конштатовати, же ?штат?ст?кы досправды прозраджують, же Русины на Словеньску не мають адекватну к?лькость школ“ . [21] Тот факт, як ? полем?кы навколо (з погляду Русин?в) некоректного списованя людей ? вопрос?в становл?ня гран?ц? з П?дкарпатьсков Русёв, с?мбол?зовали новый феномен ? наростаня непорозум?нь м?дж? Словаками ? Русинами, што ся найвеце проявлёвало м?дж? пол?т?чныма д?ятелями почас ц?лого м?дж?войнового пер?оду.

Русиньскый язык на сучасн?м етап? (д?алекты) [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Функц?онованя русиньского языка на Словеньску [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]


Код?ф?кац?я русиньского языка на Словеньску ( 1995 ) была основным предполож?нём на заведж?ня того языка до розл?чных функц?оналных сфер жывота Русин?в. До року 1995 д?алекты Русин?в окрем того, же были основным середком комун?кац?? в родинн?й сфер?, т. ?. у сфер? каждоденного жывота того етн?ка, вжывали ся в ненормат?вн?й подоб? в мед?алн?й, л?тературн?й, сцен?чно-театралн?й ? в конфес?йн?й сфер?.

27. януара 2010 року Русиньска громада В Словацьк?й републ?ц? припомнянула юб?лей ? 15 рок?в од код?ф?кац?? русиньского языка. То не ? довгый ?стор?чный пер?од з погляду списовного языка, зато на ёго сучасный став ся можеме позерати лем як на факт корешпондуюч?й з ёго ранн?м в?ком.

Функц?онованя русиньского языка на Сербску [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]


Функц?онованя русиньского (лемк?вского) языка у Польску [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Подробно см. : Лемк?вскый язык


Функц?онованя русинського языка на Подкарпатю [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Д?алекты [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Мапа русиньскых д?алект?в

Писменность ? алфав?т [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Подробно см. : Русиньскый алфав?т

Алфав?т Русиньского языка ма? 36 букв.

А а Б б В в Г г ? ? Д д Е е ? ?
Ё ё Ж ж З з ? ? ? ? И и Ы ы Й й
К к Л л М м Н н О о П п Р р С с
Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ
Ю ю Я я ь ъ

На передачу (означ?ня) гласных фонем в русиньск?м алфав?т? хосну?ме:

  • с?м нейотованых букв: а, е, и, ?, ы, о, у ;
  • пять йотованых букв: я, ю, ?, ё, ? .

На переданя (означ?ня) согласных фонем в русиньск?м алфав?т? хосну?ме буквы: б, в, г, ?, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ .

Л?н?в?ст?чна характер?ст?ка [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Морфоло??я [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Слова в языку ся д?лять подля того, што называють ( повнозначны слова ), або якы однош?ня м?дж? словами выражають ( неповнозначны, пом?чны слова ).

На основ? того звычайн? розд?лю?ме вшыткы слова языка на десять частей реч?, з котрых ? ш?сть повнозначных ( автосемант?чных ), три пом?чны ( с?нсемант?чны ) а остатня часть реч? выражать лем почутя ? ?нтенц??.

В русиньск?м языку ? десять частей реч? : назывникы (субстант?вы), придавникы (адъ?кт?вы), м?стоназывникы (проном?на), ч?словникы (нумерал??), часослова (вербум), присловникы (адверб??), приназывникы (препоз?ц??), злучникы (конъюнкц??), часткы (парт?кулы), чут?слова (?нтеръ?кц??).

Повнозначн? ? назывникы: ( сын, пес, хыжа, штат ), придавникы ( добрый чолов?к, сестрина хыжа ), ч?словникы ( ?ден, другый, трёми ), м?стоназывникы ( я, тот, што, там, вшыткы ), часослово ( мама б??лю?, гырмить, д?до сив?? ), присловникы ( красно/-н? сп?вать, завтра прийде, ? тепло, барз пр?сный )

Пом?чны: приназывникы ( на двор?, з няньком, коло тебе ), злучникы ( брат ? сестра; об?цяв, же напише ), часткы ( лем два рокы; не пише ).

Н? к повнозначным, ны к пом?чным не належыть чут?слова ? ?нтеръ?кц?? (слова выражаюч? волю, почутя ? восприятя) Наприклад: Ой! Ах! Ха-ха-ха! Гав-гав!

Слова выражають вза?мны однош?ня в реч?н? сво?ма формами. На основ? того, ц? слово може або не може мати р?зны (розд?лны) формы, д?лиме части реч? на зм?нны ? незм?нны .

К зм?нным частям реч? ся односять: назывникы, придавникы, ч?словникы, м?стоназывникы ? склонюють ся, ? часослова ? часують ся. Остатн? части реч? суть незм?нны .

Кате?ор?я паду, в русиньск?м языку ся реал?зу? в шестёх рядах форм (а з вокат?вом ? в семох), котры творять с?стему падовых форм:

  1. ном?нат?в ? хто? што?
  2. ?ен?т?в ? кого? чого?
  3. дат?в ? кому? чому?
  4. акузат?в ? кого? што?
  5. локал ? (о) к?м? (о) ч?м?
  6. ?нштрументал ? (з) кым? (з) ч?м?
  7. вокат?в (клична форма) ? ословл?ня

В т?й с?стем? форм ном?нат?в ? основнов словниковов формов ? называть ся прямым падом , а остатн? пады ся называють непрямыма .

Назывникы (Субстант?вы) [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Подробно см. : Назывникы


Назывник (тыж субстант?в ) ? незм?нна часть реч? , повнозначне слово, котре означа? назвы особ, зв?рят, предмет?в, властностей ? д?й. Назывник ? головнов (? к?дь не ?динов) частёв реч?, котрый у реч?ню выступу? як ар?умент часослова .

У русиньск?й ?рамат?ц? то ? ?дна з десятёх частей реч? .

Род назывник?в [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]
Подробно см. : Род назывник?в


Род ? основным знаком каждого назывника.

Природный род ? лем мужскый ? женьскый, але подля ?рамат?чного роду ся назывникы зад?люють до трёх род?в: мужского ( брат , в?тор , гриб ), женьского ( сестра , доля , сов?сть ) ? середнёго ( куря , окно , поле ). В русиньск?м языку суть дакотры назывникы сполочного (або двоякого) роду: сирота , кал?ка , потвора , пянюга ? т. п.

Ч?сло назывник?в [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]
Подробно см. : Ч?сло назывник?в

Кате?ор?ов ч?сла ся означать к?лькость предмет?в названых даным назывником.

В русиньск?м языку розлишу?ме дв? формы ч?сла: ?днотне ч?сло (с?н?улар) ? множне ч?сло (плурал).

Форма ?днотного ч?сла означать, же названый предмет треба розум?ти як ?ден, вычлененый ?з якогось множества предмет?в ( хыжа , окно , чолов?к , воробель ). Форма множного ч?сла указу?, же названый предмет ся розумить як два ? веце ?днакых предмет?в ( хыжы , окна , люде , воробл? ).

М?стоназывникы (Проном?на) [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Подробно см. : М?стоназывникы

М?стоназывникы (тыж проном?на, з латиньского pro-nomen ? ?за-?мя“) ? ?дным з повнозначных зм?нных частей реч?. ? то факт?чно заперта ?рупа выраз?в. М?стоназывникы заступують ?ншы части реч? як назывникы, придавникы ц? ч?словникы. З той прич?ны м?стоназывникы односиме к указуюч?м словам.

Ч?словникы (Нумерал??) [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Подробно см. : Ч?словникы

Ч?словникы суть зм?ннов частёв реч?. Называють к?лькость (множество) особ, предмет?в, д?й, властностей ? ?х порядок. Записують ся ч?слом (ц?фров) або словом.

Придавникы [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Подробно см. : Придавникы

Придавникы (тыж адъ?кт?вы, з латиньского nomen adiectivum < adiectum ?тото, што лежыть п?ля“) суть повнозначны зм?нны части реч? , котры передають властности або однош?ня назывник?в. У языках, якы розлишують роды, ся назывникы справила згодують з родом назывника, котрый розвивають.

Приназывникы [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Подробно см. : Приназывникы

Приназывникы стоять все перед тым меном , з котрым ся вяжуть: выйти з хыжы , пришов м?дж? людей , д?вча валалу , положыв на ст?л , сто?ть за ст?нов , лежав п?д ор?хом ? т. д.

З приклад?в видно, же приназывникы придають або доповнюють р?знородне знач?ня непрямых пад?в (просторове, часове, пр?ч?нне, ц?лёве, пор?внуюче, способове ? др.).

Подля свого походж?ня ся приназывникы д?лять на неодводжены (пр?марны) ? одводжены (секундарны). Подля своёй штруктуры ся приназывникы д?лять на просты ? зложены.

К неодводженым односиме тоты приназывникы, што суть стародавны ? стратили сво? спо?ня ?з словами свого походж?ня, напр.: о, од, без, в, над, до, за, к, ?д, з, ?з, по ? ?н.

К одводженым односиме приназывникы, што взникли од форм повнозначных слов по страт? свого перв?стного знач?ня, напр.: коло, подля, перед ? т. д., а тыж такы, што ся ужывають в двояк?м знач?ню, напр.: близко, навколо, спереду, зднука ? др.

Приклады вязаня (споёваня) приназывник?в з непрямыма падами:

  • з ?ен?т?вом : без, близко, до, з (зо), за, коло, од, подля, проти/проти, серед, сп?д, споза, у, окрем, вздовж, м?мо, пля/попля, сперед, прост?в, ?з-за ? др.;
  • з дат?вом: к (ку) , ?д;
  • з акузат?вом: за, на, над, м?дж?, пом?дж?, по, поза, поп?д, про, через, в/во, о, п?д, през, понад, кр?з, поп?д, зм?дж?, спом?дж?;
  • з локалом: в, на, о, по, попри, при ;
  • з ?нштрументалом: з, за, ?з, над, м?дж?, перед, п?д/п?до, долов/дол?, гор?.

Приклады языка [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Поздравы ? в?нчованя [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

? Добре рано!

? Добрый день!

? Добрый вечур!

? Добру н?ч!

? Слава ?сусу Хр?сту! (Одпов?дь: Слава нав?кы! )

? Хр?стос ражда?т ся! (Одпов?дь: Слав?те ?го! )

? Хр?стос воскрес! (Одпов?дь: Во?стину воскрес! )

? Дай, Боже, щастя! (Одпов?дь: Дай, Боже, ? Вам! )

? В?тай! (Одпов?дь: Дякую! )

? В?тайте в нас! (Одпов?дь: Дякую!/Дяку?ме! )

? Як ся ма(?)ш? (Одпов?дь: Дякую, добр?! Дякую, ?де то! Дякую, помалы. )

? Як ся ма(?)те Вы (вы)? (Одпов?дь: Дякую/дяку?ме, добр?! Дякую/дяку?ме, ?де то! Дякую/дяку?ме, помалы. )

? Дякую, файного (вам) дня!/вечера! (Одпов?дь: Дякую, вам тыж )

? Я ся маю добр?.

? Я ся маю плано.

? Т?шить ня/нас!

? ? мене т?шить!

? Прошу, подьте дале!

? Няй ся любить!

? Перебачте!

? Досв?даня!

? Май ся!

? Майте ся добр?!

? Збогом!

? Агой!

? Чау!

? Вшытко добре!

? Красный день!

? При?мный вечур!

? Вшытко найл?пше!

? Добру забаву!

? Щастливу путь!

? Щастливо ся вернийте!

? Няй вам смаку?!

? На здравя!

Далше ч?таня [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Екстерны одказы [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

Референц?? [ ед?товати | ед?товати жр?дло ]

  1. Gordon, Raymond G., Jr., ред. (2005). Ethnologue report for language code:rue (Rusyn) . Ethnologue: Languages of the World (15th ed.). Dallas, TX: SIL International. ISBN   978-1-55671-159-6 . http://www.ethnologue.com/language/rue . [перев?рено 2007-04-27] .  
  2. Slovak Spectator - Rusyns finally don't have to pretend
  3. ? . https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-mother-tongue/SR/SK0/SR . [перев?рено 2021-11-04] .  
  4. Republic of Serbia, Republic Statistical Office (24 December 2002). Final results of the census 2002 . Archived from the original on 6 March 2009 . https://web.archive.org/web/20090306111312/http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf . [перев?рено 30 Apr 2023] .   англ.
  5. Чисельн?сть ос?б окремих етнограф?чних груп укра?нського етносу та ?х р?дна мова: УКРА?НА . http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul2/select_5/?data1=1&box=5.5W&rz=1_1&rz_b=2_1&k_t=00&botton=cens_db . [перев?рено 2013-06-03] .  
  6. Republic of Croatia ? Central Bureau of Statistics . Crostat . http://www.dzs.hr/default_e.htm . [перев?рено 5 September 2010] .  
  7. Home . Central Statistical Office of Poland. Archived from the original on 16 January 2013 . http://web.archive.org/web/20130116214520/http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_lu_nps2011_wyniki_nsp2011_22032012.pdf . [перев?рено 5 September 2010] .  
  8. 1.8 Population by mother tongue and citizenship, 1960, 2001 . Hungarian Central Statistical Office . http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tables/load1_8.html . [перев?рено 3 September 2021] .  
  9. 5. Narodnost a Mate?sky jazyk . http://www.czso.cz/csu/2005edicniplan.nsf/t/D6002FD8F5/$File/kap_I_05.pdf . [перев?рено 5 September 2010] .  
  10. The Statute of the Autonomous Province of Vojvodina
  11. Zakon 204/2011 Z.z . http://www.zbierka.sk/sk/predpisy/204-2011-z-z.p-34161.pdf . [перев?рено 2013-06-03] .  
  12. PETO IZVJE??E REPUBLIKE HRVATSKE O PRIMJENI EUROPSKE POVELJE O REGIONALNIM ILI MANJINSKIM JEZICIMA, page 36 (PDF) . https://vlada.gov.hr/UserDocsImages//Sjednice/Arhiva//125.%20-%2023.pdf . [перев?рено 22. januar 2015] .  
  13. Bernard Comrie, "Slavic Languages," International Encyclopedia of Linguistics (1992), Oxford, Vol. 3, pp. 452?456.
    Ethnologue, 16th edition
  14. George Y. Shevelov, "Ukrainian," The Slavonic Languages (1993), Routledge, pp. 947?998.
  15. МАГОЧ?Й, Павло Роберт: Формування нац?онально? самосв?домост?... , с. 88. Переклад А. П.
  16. Русиньскы л?дры п?дтримовали погляд, же новый штат бы мав быти федерат?внов републ?ков з назвов Чехо-Словако-Русин?я (по чеськы: ?esko-slovensko-ruska republika ). О т?м поз. д?скуз?ю в ?vorc, Peter: Podkarpatski Rusini a ich vyrovnanie sa s ?esko-slovenskou ?tatnos?ou. In Valenta, Jaroslav et al. (ed.): ?eskoslovensko 1918?1938: osudy ve st?edni Evrop?. Praha, 1999, с. 194?200.
  17. Ц?т. подля МА?ОЧ?Й, Павел Роберт: Русины на Словенську... , с. 157.
  18. Generalni statut pro organisaci a administraci Podkarpatske Rusi ?. 26539/19 m. r. быв опубл?кованый у форм? прокламац??, т. ?. публ?чного выголош?ня п?д ч?слом ?прес. 299“. Ц?т. подля Зорк?й, Николай: Споръ о язык? в Подкарпатской Руси и чешская Академ?я Наукъ./Какъ осв?домляетъ д-ръ Иванъ Панькевичъ чешскую публику о нашихъ языковыхъ д?лахъ. Ужгородъ, 1926, с. 11.
  19. Зорк?й, Николай: Споръ о язык? в Подкарпатской Руси... , с. 13.
  20. MAGOCSI, Paul Robert: Narod znikadia?, ilustrovana historia karpatskych Rusinov. Pre?ov, 2007, с. 78.
  21. Ц?т. подля ВАНАТ, ?ван: Шк?льне питання на Пряш?вщин? п?д час домюнхенсько? республ?ки . In Дукля , XIV, 5, Пряш?в, 1966, с. 63. Переклад А. П.