Михайло Висаник
М?хаель / Майкл
|
---|
|
Чинность
|
медик
|
---|
Уродж?ня
|
10 октовбра 1792
Сату Маре
|
---|
Упокоеня
|
3 новембра 1892
В?день
|
---|
VIAF:
69338758
; GND:
103142576
; NLKR/NLC:
nlk20000091079
; GKG:
/g/11c75ywyt4
;
Б?ограф?чний словник Австр?йсько? ?мпер??, 1856?1891
,
Медв?к
Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами стат?
|
Михайло Висаник
(
В?сяник
,
н?м.
Michael von Viszanik
,
10. октовбер
1792, Дюлай,
жупа Саболч
[1]
?
3. новембер
1872,
В?день
) быв
австр?йськый
медик
русинського
роду, дохтор-пр?марь
в?денсько?
пс?х?атр?чно? болниц?, реформатор австр?йсько?
пс?х?атр??
.
Сын
грекокатолицького
пароха села Дюлай (днесь
Nyirgyulaj
) Ивана В?сяника
[1]
[2]
. Скончив
??мназ?ю
в
Сатмар?
, пак ся учив у
Я?р?
(ф?лософ?я),
Пешт?
и
В?дню
. У В?дню здобыв д?плому дохтора (1821) и т?тулу ма??стра
акушерства
(1825)
[2]
[3]
. Зачав роботу у в?денськуй Централнуй болници як молодшый дохтор, де мав и практику из пс?х?чно хворыми. Пузн?ше ся добр? вказав уже як окружный дохтор у час? повени (1830)
[
de
]
? еп?дем??
колеры
(1831) у В?дню, а пак у час? повени в Будапешт? (1838)
[
hu
]
. Быв активным пропа?атором
вакцинац??
[2]
.
У 1838 именованый на дохтора-пр?маря пс?х?атр?чно? л?чниц? Централно? болниц? у В?дню, што ся розм?щала в так званум ?золатор?
Наррентурм
(≪турни глупакув≫). Измагав ся го модерн?зовати як л?чебну установу: пропа?овав працовну терап?ю, дошколованя персонала, зрушив ф?ксац?ю хворых ланцами (у?дно дав изняти 30 тон жел?за)
[3]
[4]
. У 1843-1844 ся пустив у служебну дорогу до Н?меччины, Франц?? и Швейцар??. У заграничу ся окреме ?нтересовав арх?тектуров пс?х?атр?чных установ, котра бы мала помагати ул?ченю хворых. У 1844 рядив про?ктованя ново? пс?х?атр?чно? л?чниц? в Брюннлфелду (днесь часть В?дня), докончено? в 1852. роц?. У 1845 ся габ?л?товав як другый на
В?денськум ун?верзитет?
доцент
пс?х?атр??
[5]
. У д?сертац?? анал?зовав роботу в?денсько? пс?х?атр?чно? л?чниц? уд року 1784, окреме зазначаючи хосновитусть гуманного удношеня до пац?ентув и удм?таючи ?х ≪неул?чнусть≫. У 1853-1869 рокы рядив пс?х?атр?чно? обзираня у Централнуй болници. Удступив уд роботы в 1871. роц?.
Двараз быв
деканом
медицинського факултета
В?денського ун?верзитета
. Основав общества спомаганя бывшым пац?ентам пс?х?атр?? и вдовам дохторув. Быв судовым зас?дательом (
tablabiro
[
hu
]
) у мадярськых
жупах Саболч
,
Чанад
,
Ун?
,
Сатмар
и
Боршод
. Носитель т?тулы дворського радника (
Hofrat
), ордена Франца Йозефа, папського ордена с. ?еор??я Великого,
пруського
ордена Коруны. У
1849
быв ?дным из шести членув русинсько? деле?ац?? пуд веденьом
В?ктора Добрянського
, што подала ?мператору
Францу Йозефу I.
пет?ц?ю
Памятник Русинов угорскых
.
Погребеный на
Централнум теметов? у В?дню
в?дно з жонов Амал?йов (рож. Янко, 1803?1876)
[2]
[6]
.
- ↑
1,0
1,1
Szluk Istvan
.
Toredekek Nyirgyulaj gorogkatolikus egyhazkozseg torteneteb?l lelkeszei eletrajza alapjan
? Nyiregyhaza, 2012 С. 10.
- ↑
2,0
2,1
2,2
2,3
Валер?й Падяк
.
Забытый Русин-реформатор в Австр??: Михайло фон Висаник (10.10.1792 ? 3.11.1872)
//
Русин
. ? 2008. ? В. 1. ? С. 9-10.
- ↑
3,0
3,1
Christina Vanja
.
Viszanik, Michael (Mihaly) von
//
Neue Deutsche Biographie
. ? 2016. ? В. 26. ? С. 832-833 [вебова верз?я].
- ↑
Wolfgang Regal, Michael Nanut
.
Zwangsjacke und Gummizelle (Narrenturm 81)
//
Arztewoche
. ? 2007. ? В. 1.
- ↑
Theodor Meißel
. Freud und die osterreichische Psychiatrie seiner Zeit //
Psychoanalyse und Psychiatrie: Geschichte, Krankheitsmodelle und Therapiepraxis
. ? 2006. ? С. 54.
- ↑
Dr. Michael Viszanik
. Kunst und Kultur in Wien
.
http://www.viennatouristguide.at/Friedhoefe/Zentralfriedhof/Index_00_%20Bild/00_viszanik_05.htm
. [перев?рено 10. октовбер 2021]
.