?ри?ор?й ??нат?й Жаткович
(
ан?л.
Gregory Ignatius Zhatkovych
) (2. децембра
1886
,
Голубинно?
? 26. марта
1967
,
П?ттсбур?
) быв пол?тик и правник, першый
?убернатор Пудкарпатсько? Руси
.
Родив ся в сел?
Голубинно?
в родин?
нотаря
Павла Жатковича
(1852?1916) и ?рмы Злоцько?, д?вкы сященника и културного д?ятеля
Феодос?я Злоцького
. В 1890 р. Павел Жаткович ем??ровав до
Спо?ных Штатув Америкы
, а за рук упровадив там ай жону из д?тьми. Бывали раз у
нюйоркському
?ст Сайд?
, дас у 1904 р. ся перенесли в
Гомстед
попиля
П?ттсбур?а
.
[1]
В основну школу и середню школу (ан?л. DeWitt Clinton High School) ?ри?ор?й ходив у ?ст Сайд?. Пак ся вчив у вступнуй школ? римокатолицького коледжа Св. В?нсента (Saint Vincent College) у варош?
Латроб, Пенс?лван?я
. Дале продовжив школованя на ун?верситет?, што д?ля тогочасного Русина-ем??ранта было доста нет?пово. У 1907 р. кунчив
Ун?верситет Дюкейн
(Duquesne University) у П?ттсбур?у из т?тулов
бакаларя
пол?тичных наук
. У 1919 р. кунчив щи юр?дичный факултет
Пенс?лванського ун?верситета
, прест?жно? высоко? школы
Блющово? л??ы
. Подля дакотрых ?нформац?й, дустав ай т?тулу ма??стра права на
Джорджтаунськум ун?верситет?
у
Ваш?н?тон?
. Поширенов ? хыбна думка, же мав докторат. Як споминать сам Жаткович, ≪[у ?вроп?] ня вшитк? кличуть доктор Жаткович, што ? належна т?тула д?ля юр?сты≫. Такой у 1919 р. удкрыв пр?ватну юр?дичну практику в П?ттсбур?ови. У якыйись час за
Першо? св?тово? войны
робив правным радником у п?ттсбур?ському удд?леню компан??
Дженерал Моторс
.
[1]
Скоро по ем??рац?? ?ри?ор?юв отець Павел Жаткович завзяв передньо? м?сто в русинському житю Америкы. Быв змежи основателюв вплывного
Со?динен?я ?рекокатолических русских братств
, пак став главным редактором новинкы Со?динен?я,
≪Американского русского в?стника≫
. ?ри?ор?й Жаткович ся сам нияк не ан?ажовав у д?ла русинськых ?м??рантув.
[1]
У юл?ю 1918 р. была основана
Америцька народна рада Угро-Русинув
. Пуд конець септембра, Народна Рада сконтактовала ?ри?ор?я Жатковича, котрый ся согласив на роль правного радника и оф?ц?йного представителя. Жаткович пак участвовав у составленю меморандума д?ля през?дента США
Вудрова В?лсона
и в?дно з
Михаилом Ганчином
приладив ан?л?цькый переклад.
[2]
Из помочов пенс?лванського кон?ресмена
?ая Е. Кемпбелла
деле?ац?я Народно? рады в чол? з Жатковичом была закликана на ауд??нц?ю в през?дента, котра ся удбыла 21. октовбра 1918. Змежи пол?тичных л?дерув ?м??рантув лем Жаткович и
Томаш Масарик
мали личный контакт из през?дентом США. Деле?ац?я представила В?лсонови свуй меморандум из трьома вар?антами будучности Угорсько? Руси, были то независимусть, изъ?диненя (≪сполочна Управа≫
[3]
) из Русинами
Галич?
и
Буковины
, або автоном?я в границях Угорщины. Нам?сто сих опц?й В?лсон рекомендовав изъ?динити ся у федерац?ю из даяков братськов словянськов державов на правах автоном??.
[1]
Такой 23?25. октовбра 1918 удбыла ся стр?ча
Централно?вропейсько? демократично? ун??
в
Ф?ладелф??
, де Жаткович зась вюг деле?ац?ю Угро-Русинув. В?дно з представителями 20 далшых народув пудписав Декларац?ю общых ц?люв.
[4]
25. октовбра америцьк? Русины ся стр?тили з Масариком, жебы прод?скутовати злученя з Чехословак?йов, включно из будучым статусом Русинув и границями ?х автоном??.
[5]
На зас?даню 12. новембра 1918 Народна рада прияла тзв. Скрентонську резолуц?ю за злученя з
Чехословак?йов
на правах автоном?? и становила тер?тор?ю будучо? русинсько? адм?н?страц??. Приято? было ай Жатковичово внесеня провести плеб?сц?т межи америцькыма Русинами, де бы ся могли высловити за будучнусть Русинув у ?вроп?.
[6]
Плеб?сц?т быв проведеный у децембр? 1918 непрямым голосованьом. За злученя з Чехословак?йов проголосовали 66,4% (732 из 1102) деле?атув.
[7]
Узбро?н? резултатами плеб?сц?та, Жаткович и голова Америцько? народно? рады
Юл?й ?ардош
рушили на
мирову конференц?ю
до Пар?жу, де прибыли 14. фебруара 1919. В?дно з
Антон?йом Бескидом
утворили Руську ком?с?ю, котра мала репрезентовати вшиткых Карпато-Русинув.
[1]
Як член Русько? ком?с??, Жаткович представив Скрентонську резолуц?ю и резултаты плеб?сц?та америцькому дипломатови
Едварду Гавсу
, прем?рови Чехословак??
Карлови Крамаржови
и м?н?строви загранича
Едвардови Бенешови
.
[8]
12. марта 1919 Жаткович и ?ардош прийшли до
Ужгорода
, де мали по?нформовати м?стных пол?тикув за Скрентонську резолуц?ю и наговорити ?х на чехословацьку опц?ю. Докы булша часть Пудкарпатя была пуд контролов Мадярщины (раз
демократично?
, пак
сов?тсько?
), могли ся стр?чати лем из ведучыма
Ужгородсько? народно? рады
. Пуд конець апр?ля Жаткович пушов назад до Прагы и Пар?жу просити дозвул чехословацькому войськови поступити дале на восток хоть лем до
Мукачова
. Тото ся пак стало на зачатку мая 1919.
[1]
8. мая 1919 представител? пережых русинськых рад искликали
Централну руську народну раду
в
Ужгород?
. Жаткович быв убраный за ?? почестного ведучого.
[9]
Почасти на його нал?ганя Рада ся удступила уд вопроса прилученя
Лемковины
до Чехословак?? (за слаб? удносины Жатковича з
Лемками
-
русоф?лами
пак споминав
Димитр?й Вислоцькый
).
[10]
[11]
16. мая Рада одобрила Жатковичову про?раму из 14 пунктув тай именовала го ≪первымъ министромъ≫, уповномоченым ?днати з Чехословак?йов в имню Рады.
[9]
Жаткович судив, же русинська держава (≪Угро-русск?й штатъ≫) буде федералнов автоном?йов. Наперек тому, Чехословак?я пушла путьом централ?зац??, што мус?ло спровоковати конфл?кт.
[1]
У кунцьови юл?я Масарик и м?н?стер внутр?шных д?л
Антон?н Швегла
попросили Жатковича стати в чоло дочасно? влады, пятичленно?
Д?ректор??
. 18. новембра 1919 уголосив ся так званый
?енералный штатут
, котрый становив адм?н?страц?ю
Пудкарпатсько? Руси
(нова оф?ц?ална назва тер?тор??). Штатут брав Д?ректор?ю лем як консултативный ор?ан, м?сто не? край мав адм?н?стровати чеськый урядник (
Ян Брейха
). Наперек чеканю русинськых пол?тикув дочасна границя из Словак?йов была проведена
р?ков Уж
.
[1]
У януарови 1920 Жаткович пушов до Прагы, де ся переб?гом шести м?сяцюв стр?чав из урядниками тай президентом Масариком, провбуючи розр?шити пол?тичн? непорозум?ня. 19. фебруара подав дем?с?ю из свойо? довжности в Д?ректор?? (пак у март? дем?с?ю подали остатн? ?? члены).
[12]
Незадовго ся зась договорив из централнов властьов ? 26. апр?ля Д?ректор?ю зам?стила ?убернаторська Рада, а два тыждн? по тум Жаткович быв именованый ≪дочасным ?убернатором≫.
[1]
Жаткович зачав роботу вопросом выберанок до сойму Пудкарпатсько? Руси. У кунци року пушов до Прагы, жебы подати про?кты електоралного права и пудкарпаторусько? конст?туц??. Выберанкы, напланован? на януар 1921, мали нараз р?шити проблему автоном?? и границь ? по неусп?шных переговорах у януарови 1920 граничный вопрос быв лишеный на будучый сойм. Выберанкы ся наконець не удбыли у становленый час.
[13]
Кр?за в удносинах из Прагов остаточно надыйшла при списаню жительства Словак?? 1921. року. Жатковичово жаданя, жебы в робот? списаня на спорных тер?тор?ях брали участь и Русины, не было зважено?, а д?яня словацькых урядникув Жаткович назвав ≪терор?стичнов пол?тиков≫. 16. марта 1921 р., ≪стративши в?ру в щирусть и добр? нам?ры влады≫, Жаткович подав дем?с?ю з довжности ?убернатора, котра была прията 13. мая.
[14]
Из свого боку, чехословацьк? урядникы были розчарован?, же Жаткович не змуг угамовати рел???йн? и нац?оналн? конфл?кты в Пудкарпатськуй Руси.
[1]
Конфл?кт из Жатковичом побудив неспокуй у владных кругах. Нараз по його вертаню в Америку Масарик приладив план противод?яня вплыву Жатковича на Пудкарпатю.
[15]
Сл?дуючый ?убернатор
Пудкарпатсько? Руси быв именованый лем у кунци 1923. року.
Пуд час свого ?убернаторства Жаткович ся змагав додержовати невтралнусть у конфл?ктах межи
русоф?лами
и
укра?ноф?лами
, православныма и грекокатоликами. Тоту саму поз?ц?ю тримала
новинка ≪Русинъ≫
из Жатковичовым братом
Теоф?лом
у функц?? шефредактора. Тота пол?тика ся провказала як неефективна ?
русоф?лська
фракц?я стала в опоз?ц?ю ?убернаторови, зам?туючи му преференц??
укра?ноф?лум
. Маючи доступ до ?дного з мала моторув у ре??он?, Жаткович ся старав нащивити штомай булше с?л на Пудкарпатю, жебы л?пше порозум?ти потребы русинського населеня.
[1]
Жаткович из родинов ся вернув до Америкы в ав?уст? 1921. У тум самум роц? опубл?ковав справозданя-спомины (
Expose
), провюг дакулько публ?чных лекц?й за свою пол?тичну д?ятельнусть у ?вроп?. Потум у 1920. и 1930. роках лишив активну роль у русинськуй пол?тиц?. У 1926?1932 рр. быв правным радником
Со?динен?я
и ?пископа
Русинського грекокатолицького екзархату
.
[1]
У америцькуй пол?тиц? раз быв членом
Републикансько? парт??
, пак у 1934. роц?, за влады демократа
Рузвелта
, перейшов ид
Демократичнуй парт??
. Быв именованый судьом у справах компензац?й робутникам штату Пенс?лван?я (1934?1936), пару м?сяцюв у 1936 р. быв личным секретарьом мера
П?ттсбур?а
и главным правным урядником вароша. Скоро ся вернув до републикан, за котрых а??товав межи п?ттсбур?ськыма робутниками-?м??рантами з Середньо?, Южно? и Восточно? ?вропы. Годно быти, же Жатковичово справованя в америцькуй пол?тиц? верже св?тло на його тактично? зближеня з укра?ноф?лами в Пудкарпатськуй Руси, и з русоф?лами май пак у Америц?.
[1]
Як ся видит, Жаткович нияк не коментовав розпад Чехословак?? и
мадярську анекс?ю Пудкарпатя
в 1938?1939 рр. У русинську пол?тичну д?ятельнусть вернув ся в септемброви 1941. Того м?сяця основав м?сячну новинку
The Carpathian
, котра давала ?нформац?ю за судьбу Русинув у ?вроп?. Загнав удкрыто? письмо ≪америцькым Карпаторосам [
Carpathian Russians
]≫ и письма през?дентам США (
Франкл?н Рузвелт
) и Чехословак?? (
Едвард Бенеш
, у екзил?), прикликуючи ид обновленю Чехословак?? включно з Пудкарпатськов Русьов.
[1]
14. децембра 1941 Жаткович основав Америцьку карпаторусску раду (
American Carpatho-Russian Council
), што ся збулша складала з общественных л?дерув, спо?ных из
Со?динен??м ?рекокатолических русских братств
. Рада ся пак об?динила з Карпаторусскым ?динством (
Carpathian-Russian Unity
), ор?ан?зац?йов пуд веденьом православного сященика
Ивана Ладижинського
.
22. марта 1942 тоты дв? ор?ан?зац?? утворили
Америцьку карпаторусску централну конференц?ю
при присутств? дакулькох л?дерув
америцького Кон?реса
, судцюв и чехословацькых урядникув у екзил? (включно з в?цепремь?ром
Яном Масариком
и уповномоченым м?н?стром
Яном Папанком
). На туй самуй стр?ч? была прията Обща декларац?я, што ясно проголошовала ?ден из главных ц?люв Централно? конференц??: ≪Услобоженя Карпаторос?? уд брутално? окупац?? Мадярами, и ?? возъ?диненя з Чехословак?йов як автономно? самоуправно? державы подля требовань
Сен-Жерменського договора≫
.
[1]
Жаткович ся в функц?? сопредс?дника Централно? конференц?? стр?чав из Едвардом Бенешом, коли тот оф?ц?йно нащивив США в март? 1943 р. Бенеш устно пристав на Жатковичово воззваня за русинську автоном?ю в обновленуй Чехословак??, хоть у письмовому зв?т? ся условив май имглаво. У тайнум зв?тови
Уряд страте??чных служб
США ознамовав, же ≪до чехословацького табору мож причислити лем малу часть за?нтересованых пол?тиков америцькых Карпаторосув≫. Централна конференц?я сперла д?ятельнусть уже в кунци 1943. року. Жаткович, зась удступивши уд ?вропейсько? пол?тикы, не участвовав у протестах америцькых Русинув против
анекс?? Пудкарпатя Сов?тськым Союзом
. Из другого бока, на зачатку
Студено? войны
в?дно з републиканами глядав с?мпат?зантув комун?зма на
М?н?стерств? загранича США
(Державнум департамент?).
[1]
Посл?дн? дв? десятьруча живота занимав ся юр?дичнов практиков. Умер у П?ттсбур?у 27. марта 1967.
[1]
У 1915 р. ся взяв из Леонов Котаймер (Kotheimer, 1888?1974), д?вков дохтора-ем??ранта из Н?меччины. Мали с?м д?ти, межи котрыма были ?ри?ор?й мл. (≪Тед≫, 1916?2003) и Йоанна (Joan) ?рма (1917?1921).
[1]
[16]
Родич? го кликали
Ger?
(уд мадярського
Gergely ? ?ри?ор?й
), пак ся тото в Америц? перем?нило на
Джерр?
. В утцьовых документах ся родина писала
Zsatkovics
. ?ри?ор?й ся раз писав як
Zsatkovich
, дале в ?вроп? тото перем?нив на
Zatkovich
. У тогочасных русинськых и чеськых публ?кац?ях мож ищи стр?тити форму
?atkovi?
. Днешн? ан?лоязычн? публ?кац?? майчасто хоснують вар?ант
Zhatkovych
.
[1]
У 1960. роц? Жаткович припутав увагу пресы, даруючи
рыцарськ? званя
≪ц?мборам краины [Пудкарпатсько? Руси]≫.
[1]
[17]
У 1992 р. ?ри?ор?й Жаткович быв посмертно удосто?ный
Ордена Томаша ?арри?а Масарика
IV. ступеня.
[1]
У
Нац?оналному памнятнику на В?тков?
в Праз? хранит ся Жатковичув бюст 1936 р. авторства
Йоланы Мондич
. Мемор?алн? дощкы в споминку Жатковича были ум?щен? на фасады с?льсько? рады в
Голубиннум
и варошсько? рады у
Сваляв?
в 1990. роках.
[1]
В ошколнум кра?писнум музею Голубинного мож найти дакулько експоз?ц?й за Жатковича.
[18]
М?н?атурный памнятник Жатковичови в
Ужгород?
стоит перед даколишньов будовов
ужанського жупанату
, котра служила ?убернаторовов рез?денц?йов.
[19]
- ↑
1,00
1,01
1,02
1,03
1,04
1,05
1,06
1,07
1,08
1,09
1,10
1,11
1,12
1,13
1,14
1,15
1,16
1,17
1,18
1,19
1,20
1,21
Ма?оч?й, Чловек, што остал президентом…
- ↑
Протоколъ-Записница, с. 29
- ↑
Протоколъ-Записница, с. 34
- ↑
Декларац?я из пудписом Жатковича
(carpatho-rusyn.org).
- ↑
?atkovi?, Expose, с. 5
- ↑
Протоколъ Изъ Зас?дан?я Америк. Народной Рады Угро-Русиновъ, подержаного дня 12-го Ноябрья, 1918., въ Скрентонъ, Па., въ "Casey Hotel." //
Американск?й Русск?й В?стникъ (21.11.1918)
. ? С. 2.
- ↑
Joseph Danko
.
Plebiscite of Carpatho-Ruthenians in the United States Recommending Union of Carpatho-Ruthenia with the Czechoslovak Republic
//
The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States
. ? 1964-1968. ? В. XI/1-2. ? С. 184?207.
- ↑
?atkovi?, Expose, с. 8?9
- ↑
9,0
9,1
Протоколы общаго собран?я подкарпатскихъ русскихъ радъ и первыхъ 5-ти зас?дан?й Центральной Русской Народной Рады
? Ужгородъ: Ун?о, 1919.
- ↑
Paul Robert Magocsi
. With Their Backs to the Mountains. A History of Carpathian Rus' and Carpatho-Rusyns ? Budapest-New York: Central European University Press, 2015. ? С. 189.
- ↑
Bohdan Horbal
.
Łemkowie na terenie Pierwszej Republiki Czechosłowackiej
//
Р?чник Руской Бурсы
. ? 2011. ? С. 72?76.
- ↑
Peter ?vorc
. Krajinska hranica medzi Slovenskom a Podkarpatskou Rusou v medzivojnovom obdobi (1919-1939) ? Pre?ov: Universum, 2003. ? С. 179.
- ↑
?atkovi?, Expose, с. 33?34
- ↑
?atkovi?, Expose, с. 34?37
- ↑
К. В. Шевченко
. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX?первой половине XX вв. ? Москва: Regnum, 2010. ? С. 159?160.
- ↑
Тетяна Л?терат?
.
?стор?я в кущах: на Кальвар?? ? закинута секц?я ?з похованням доньки губернатора Григор?я Жатковича (Фото)
//
Про Зах?д (22.03.2019)
.
- ↑
Oakland 'Czar' Dubs Knights //
Pittsburgh Press,
04.12.1960
- ↑
Ростислав Буняк, ?ванна Дюлай
.
Закарпаття: Мешканц? с.Голубине вшанували пам’ять першого губернатора П?дкарпатсько? Рус?
//
Закарпаття онлайн (05.12.2006)
.
- ↑
Катерина ?рха
.
В Ужгород? встановили дв? нов? м?н?-скульптури
//
UNN (02.12.2017)
.
- Павел Роберт Ма?оч?й
.
Чловек, што остал президентом ?вропской республикы
//
Р?чник Руской Бурсы
. ? 2020. ?
doi
:
10.12797/RRB.16.2020.16.06
- Протоколъ-Записница зас?дан?я Народного Конгресса Американскихъ Русиновъ [...] въ Гомстедъ, Па., дня 15., 16. сент. 1919-го рока
?
Homestead, Pa.
, 1919.
- Dr. G. J. ?atkovi?
.
Expose Dr. G. I. ?atkovi?a, byv?ego gubernatora Podkarpatskoj Rusi, o Podkarpatskoj Rusi
? Rusin Information Bureau. ?
Homestead, Pa.
, 1921.