У зв’язку з тим, що на поточний р?к припада? 330-та р?чниця битви п?д В?днем 1683 р., варто придивитися до участ? в ц?й битв? в?йськових формац?й, що походять з руських ? "укра?нних" во?водств Реч? Посполито?.

Битва п?д В?днем 1683 року: м?ж пропагандою та фактами

В сам?й в?денськ?й батал?? (12 вересня 1683 р.) взяло участь 150 "молойц?в", оск?льки решта в?дд?л?в сп?знилися ? долучилися до сил коронних в ход? бойових д?й в Угорщин?.

Матер?али про участь, к?льк?сть, а також розрахунки ?з навербованими козацькими в?дд?лами на в?йн? з Туреччиною, ми знаходимо в Головному арх?в? давн?х акт?в (AGAD) у Варшав?.

Ян III Соб?ський мав нам?р завербувати на в?денську виправу дек?лька козацьких полк?в, ф?нансувати як? зобов’язувався також апостольський нунц?й у Польщ? O. Паллав?ч?н?.

Вже в березн? було виплачено з? скарбу його корол?всько? милост? платню для завербованих 130 козак?в п?д командою отамана Потаренка, а в травн? ухвалено р?шення про створення 3 козацьких полк?в п?д командуванням Семена Корсунця, Якуба Ворони ? Калини, загальна чисельн?сть яких мала сягнути 1200 "молойц?в".

Ком?саром в?йська запорозького, яке йшло п?д В?день, став каштелян любач?вський Стан?слав Друшкевич, а в?дпов?дальним за саму моб?л?зац?ю – полковник Якуб Менжинський.

П?зн?й початок набору козацького в?йська, а також д?яльн?сть Туреччини, яка п?дкреслювала неплатоспроможн?сть Реч? Посполито?, ? острах перед силою Оттомансько? Порти допровадили до обмежених результат?в цього вербунку.

"В?день, 1683 р." M?рослав Шейб - www.szeib.pl

Варто звернути увагу, що Ян III, не чекаючи на субсид?? в?д папи ? ?тал?йських княз?в, сам з власно? кишен? виплатив на вербування козак?в понад 95 тисяч злотих. Результати виявилися несум?рними з понесеними витратами.

Монарх переживав, що козаки не прибули напередодн? переправи через Дунай, коли на в?йсько чекав важкий перех?д через В?денський л?с. В лист? до Марис?ньки в?д 9 вересня в?н писав про козацьк? полки п?дмоги, що не прибули, як про так?, " котр? вже невчасно прийдуть, котр? тут одн? були найпотр?бн?ш?, особливо п?д час переходу через ц? нечестив? гор? й л?си ".

Коли перш? козацьк? в?дд?ли, завербован? на Укра?н?, з’явилися в корол?вському обоз??

Достеменно дв? сотн? д?сталися до в?дд?л?в коронних в ход? маршу з-п?д В?дня п?д Естергом перед переправою через Дунай (м?ж 24 ? 27 вересня). Адже Соб?ський у лист? до Марис?ньки в?д 29 вересня писав про наявн?сть у обоз? полковника Якуба Менжинського ? Якуба Ворони.

Решта ж козак?в " нехай ?дуть звичайною дорогою за ?ншими, тобто Семен ? ?нш?, бо тут уже ? Ворона ? Менжинський ", - доносив Ян III кохан?й. Решта сотень запорозьких козак?в продовжували марш, в напрямку союзницьких сил, що марширували через Угорщину.

Король Реч? Посполито? Ян ??? Соб?ський. З картини Д. Шульца

Наск?льки сильно був роздратований Ян ??? в?дсутн?стю козак?в в склад? коронних сил, св?дчить його кореспонденц?я з Марис?нькою.

Те, що в?д початку мала м?сце певна недов?ра в стосунках ?з козацькою старшиною, не диву?, оск?льки стосунки ц? були важкими ? не завжди зак?нчувалися усп?хом п?д час ?х вербунку. В?дтак у одному з лист?в (6 жовтня 1683 р., перед першою битвою п?д Парканами) чита?мо:

"Що стосу?ться козак?в ? Менжинського, ми тут учинили дознання [досл?вно – "inkwizycję"]. Пан Менжинський чинить так, що грош? при ньому, а з козаками в?н так постановив: "Тут, у Польщ?, ма?те вбрання, а там, в в?йську короля, якщо при?дете, матимете грош?"; бо ?накше якби вони там, у Польщ?, забрали були грош?, то назад би повт?кали. Що би ?м тод? не видав його мил?сть нунц?й [O. Паллав?ч?н?] на зброю, то не згине ? повернеться до найменшого шеляга. Ск?льки там уже ? тих козак?в, нехай вже ?дуть ус? з Литвою, для л?пшо? ?х безпеки ".

Один лист?в короля до сво?? кохано? Марис?ньки якраз п?д час кампан?? 1683 року

Ц?кавим вигляда? також використання тих в?дд?л?в у в?йн? з турками.

В ход? облоги Естергома Соб?ський пробував перекинути козак?в водним шляхом на ?нший берег Дунаю з метою здобуття неприятельського "язика", але, як в?н писав ?з докором, " то канал?? ? не треба в жодному раз? на них розраховувати " [żadnego fond czynić na nich]. Бо ж виявилося, що навербован? козаки не мали добро? в?йськово? п?дготовки ? б?льш?сть ?з них не була пов’язана з козацькими полками, що перебували на в?йськов?й служб?.

" Нин? вони сам? признаються, особливо Ворона, що вони завербували простих хлоп?в, а не козак?в, бо так швидко козак?в д?стати не могли. Шкода т?льки, Боже м?й, кошт?в ", - щиросердно писав монарх.

Однак головн? козацьк? сили ? надал? знаходилися в дороз? до польського табору. Ще нав?ть 20 жовтня Соб?ський з-п?д Естергому в лист? до Марис?ньки скаржився, що й дос? не ма? ?х при соб?.

Монарх уже не приховував, що прогадав на п?дмоз? козацьк?й. Пише: " Що ж до козак?в, то ц? розб?йн? гультя? нег?дн? того, аби про них нав?ть думати, не те, щоб нав?ть турбувати себе, аби так багато про них писати. Ск?льки ?х там буде прибувати, нехай ?х його мил?сть пан крак?вський [Анджей Потоцький] там у себе використа? на власний розсуд ".

Монархов? йшлося про використання тих в?дд?л?в на Под?лл? для в?двоювання його частини ? заблокування Кам’янця Под?льського.

"Облога В?дня". Фрагмент картини к?нця XVII ст.

Все ж таки Ян ??? дочекався головних козацьких сил п?д командуванням полковника Яна Мисл?шевського, Семена Корсунця ? Василя ?скрицького.

Близько 5 листопада п?сля переправи через р?ку ?пель до сил коронних д?сталися в?дд?ли на чол? з крайчим коронним Микола?м Даниловичем. В ?хньому склад? бачимо 2 гусарськ? хоругви, к?лька панцерних, а також к?лька тисяч запор?зьких козак?в.

Король вт?шився з ?хнього прибуття, оск?льки не збирався зак?нчувати кампан?? у Верхн?й Угорщин?, використовуючи прибулу п?дмогу. Вже невдовз? виявилося, яким ц?нним союзником були козаки, коли довелося облягати добре укр?плене м?стечко Сецени над р?чкою ?пель.

М?сто хоча й було оточене старими фортиф?кац?йними спорудами, виглядало показово. Л?н?? мур?в, укр?плених баштами, наповненим водою ровом ? валами з пал?садами майже 4 метри заввишки, могли надовго затримати коронне в?йськ.

Соб?ський, оск?льки турки палили передм?стя, щоб ускладнити д?? польськ?й сторон?, наказав прибулим козацьким в?дд?лам 10 листопада опанувати передм?стя, не допустивши ?х ц?лковитого знищення.

Надамо слово Яну III, котрий у лист? до Марис?ньки так описав д?? козак?в:

" Ще з оп?вноч? вислав з паном старостою луцьким [Афанас??м Мьончинським] козак?в, щойно прибулих ?з паном Мисл?шевським, Семеном, Булигою ? ?скрицьким, ?м зараз же наказав ?ти вперед, аби передм?стя ? стодоли в?д вогню боронили. Вони так швидко, в?дважно ? мужньо п?шли, що п?д димом не т?льки передм?стя ? стодоли, але й перший пал?сад ? браму разом опанували ? корогви сво? з хрестами на н?й закр?пили; про що, мо? серце, потурбуйся опов?сти задля вт?хи його милост? нунц?ю бо певно що поправили вони свою репутац?ю ? зб?льшили ?? перед ус?ма ".

Через к?лька годин битви турки здали м?сто, п?ддавшись Янов? III.

Був то однак уже останн?й етап в?денсько? кампан?? ? невдовз? в?йська були розпущен? на леж?, а козаки, зв?льнен? в?д служби, повернулися до домашн?х гн?здечок. Багато з них взяли ще в 1683 р. участь у под?льськ?й кампан?? А. Потоцького, а головна козацька виправа в середин? жовтня того ж року рушила п?д командуванням Стефана Куницького на Молдав?ю.

Виправа ця, хоча й ум?щу?ться в под?? 1683 року, але в?дбувалася на молдавському театр? бойових д?й. Козаки через Немир?в, Могил?в, Ямп?ль ? Сороку попрямували на Кишин?в. П?д К?цканами вони провели вдалу битву ?з буджацькою ? б?лгородською ордами, що поверталися з-п?д В?дня.

Через брак артилер??, козакам не вдалося здобути ан? Тягин?, ан? Б?лгороду, зате вони здобули К?л?ю ? ?зма?л. П?сля кривавих бо?в ?з кримською ордою хана Хаджи-Г?рея, козацьк? в?дд?ли в?д?йшли в лютому 1684 р. до Немирова.

Ця виправа засв?дчила, що з вербуванням козак?в на Молдав?ю Куницький не мав клопот?в, оск?льки його сили оц?нювано в к?лька тисяч "молойц?в". Г?рше з участю запор?зького козацтва у в?денськ?й кампан??: окр?м др?бних в?дд?л?в, дв? козацьк? сотн? прибули на угорський театр во?нних д?й т?льки п?д к?нець вересня ? на початку листопада, а ?хня участь фактично обмежилася облогою п?д Сеценами.

Певно, що ?хня обмежена участь у в?денськ?й кампан?? була пов’язана з ?хн?м п?зн?м вербуванням ? певною недов?рою до скерованих Соб?ським достойник?в, що керували набором. В?дтак козацький контингент був дуже обмеженим, а в стосунку до вир?шально? батал?? 12 вересня – майже непом?тний, що суперечить твердженням професора Тараса Чухл?ба . Тому ? надал? найб?льш ретельною публ?кац??ю стосовно в?йськового внеску Реч? Посполито? в под?? 1683 року залиша?ться праця Яна В?ммера "В?день, 1683" (Варшава, 1983).

Картина Яна Матейка "Король Ян ??? Соб?ський пов?домля? пап? в?стку про перемогу п?д В?днем"

Це зовс?м не означа?, що в п?зн?ших молдавських кампан?ях до 1691 року Соб?ський не користався з послуг беручких до бою козацьких сотень, котр? щоразу брали участь у боях ?з турками ? татарами на цьому театр?.

Для досл?джень як польських, так ? укра?нських ?сторик?в залиша?ться питання рол? ? участ? козацьких в?дд?л?в при блокуванн? Кам’янця-Под?льського ? блокуванн? турецько? "захари", котра йшла з постачанням до ц??? фортец?.

Див?ться також: "Укра?нц? у битв? п?д В?днем. Три несхожих дол?"

Переклад з польсько?: Юр?й РУДНИЦЬКИЙ