§1. «Укра?нське питання» в Державн?й Дум?

   З осен? 1905 р. нац?ональн? проблеми Рос??, зокрема укра?нське питання, вперше оф?ц?йно набувають сусп?льно? ваги, стають об’?ктом розгляду не лише ?мперського уряду, а й новостворено? законодавчо? ?нституц?? — Державно? думи.
   Остання, формулюючи програму сво?? д?яльност?, констатувала: “Рос?я ? державою, населеною р?зними племенами ? народностями. Духовне об’?днання вс?х цих племен ? народностей можливе лише за умови задоволення ?хн?х потреб збер?гати ? розвивати сво?р?дн?сть у окремих питаннях побуту. Державна дума подба? про широке задоволення цих справедливих потреб”.
   Натом?сть в урядов?й декларац??, яку виголосив у дум? голова ради м?н?стр?в ?.Горемик?н, нац?ональне питання (так само, як ? в тронн?й промов? Миколи ??) не потрапило до категор?? першочергових. Щоправда, уряд усе-таки задекларував свою готовн?сть реорган?зувати м?сцеве врядування ? самоврядування з урахуванням особливостей окра?н.
   Проблеми нац?онально-культурного розвою стали чи не основними для депутат?в в?д нац?ональних меншин. Для “вза?мно? п?дтримки ? захисту народностей Рос??, що прагнуть до зд?йснення автоном?? нац?онально-територ?ально? або обласно? на демократичних засадах”, вони утворили парламентську фракц?ю автоном?ст?в. Однак окрем? ?? представники обстоювали думку, зг?дно з якою не вс? нац?? “дозр?ли” до вимог автоном??. Через те укра?нц? вир?шили заснувати свою парламентську громаду, до яко? ув?йшли представники р?зних св?тоглядних ор??нтац?й, але як? однаково висловлювалися за необх?дн?сть установлення автоном?? для Укра?ни при майбутньому пол?тичному устро? Рос?йсько? держави.
   Друга Державна дума виявилась дещо радикальн?шою за сво?м складом, що позначилося на дискус?ях ?з нац?онально? проблематики. П.Столип?н наголошував: “Самоврядування на тих самих загальних п?дставах ?з деякими зм?нами, спричиненими м?сцевими особливостями, передбача?ться запровадити в Прибалт?йському, Зах?дному кра? ? Царств? Польському, за виокремленням в особливу адм?н?стративну одиницю м?сцевостей, в яких зосереджу?ться рос?йське населення, що ма? сво? спец?альн? ?нтереси”. В?дверт? шов?н?стичн? гасла а?ресивного спрямування починають лунати й у виступах представник?в правих парт?й.
   Позиц?я укра?нсько? парламентсько? громади також увиразню?ться. В ?? д?яльност? спостер?га?ться перех?д в?д загальних теоретичних м?ркувань до практично? постановки конкретних питань. Зокрема, до запропонованого М?н?стерством осв?ти законопроекту про народну осв?ту внесено принципов? поправки щодо навчання в початкових школах р?дною мовою. Були п?дготовлен? законопроекти про м?сцеве самоврядування ? автоном?ю Укра?ни. Враховуючи той факт, що кожна з пол?тичних парт?й у Державн?й дум? не виставила питання про крайову автоном?ю в ус?й повнот? ? для вс?х недержавних народ?в Рос??, укра?нц? наприк?нц? травня 1907 р. вир?шили повиходити з р?зних парламентських угруповань ? заснувати окрему фракц?ю з власною програмою, орган?зац??ю, тактикою ? дисципл?ною.
   Показовим моментом, що виразно ?люстру? ставлення б?льшост? депутатського корпусу третьо? Державно? думи до проблем нац?ональних меншин, ? дебати навколо складання послання ?мператору. Пропозиц?ю представник?в “недержавних” нац?й, яку п?дтримали й конституц?йн? демократи, додати до тексту слова: “задовольнити справедлив? устремл?ння народностей, що входять до складу держави”, було в?дхилено. Дума запевнила царя, що докладе вс?х зусиль, щоб зм?цнити велич ? м?ць непод?льно? Рос??.
   Водночас у циркуляр? М?н?стерства внутр?шн?х справ в?д 20 с?чня 1910 р. Столип?н наказував губернаторам не дозволяти засновувати товариств “?нородних, м?ж ними укра?нських ? жид?вських, незалежно в?д ?хн?х ц?лей” з огляду “на несум?сн?сть з рос?йськими державними завданнями товариств, як? мають на мет? вузьк? нац?онально-пол?тичн? ц?л?, бо об’?днання на ?рунт? таких нац?ональних ?нтерес?в веде до зб?льшення основ нац?онально? в?докремленост? й розбрату та може викликати насл?дки, що загрожуватимуть громадському спокою ? безпечност?”. У 1911 р. голова уряду висловився ще в?дверт?ше: “?сторичним завданням рос?йсько? державност? ? боротьба з рухом, у теперешн?м час? прозваним укра?нським, що м?стить у соб? ?дею в?дродження старо? Укра?ни й устрою малорос?йсько? Укра?ни на автономних нац?онально-територ?альних засадах”. В?дтак здобут? на основ? ман?фесту в?д 17 жовтня 1905 р. певн? свободи поступово знову було л?кв?довано. Укра?нство стало об’?ктом брутального тиску рос?йського нац?онал?зму та репрес?й ?мперського уряду.
   Позиц?я правих парт?й у четверт?й Державн?й дум? щодо укра?нського питання не зазнала ?стотних зм?н, про що найвиразн?ше засв?дчують дебати, пов’язан? з запитом пом?ркованих депутат?в у зв’язку ?з забороною святкування 100-л?тнього юв?лею з дня народження Т.Шевченка. ?хн? ставлення до ц??? неперес?чно? под?? виклав В.Пуришкевич. Сутн?сть його виступу зводилася до того, що в сучасних обставинах дума не ма? морального права дати дозв?л на вшанування пам’ят? поета, оск?льки укра?нц? неодм?нно скористаються слушною нагодою для створення пол?тично? теч?? ? розвиватимуть ?де?, утоп?чн? з загальнорос?йсько? точки зору. З огляду на це будь-яка спроба заохочувати вшанування пам’ят? Т.Шевченка, який “був у очах рос?йсько? ?нтел??енц?? пров?сником якихось особливих положень, поета, котрий був нос??м ?деал?в, що н?чого сп?льного з рос?йськими державними ?деалами не мають, для мене, для рос?янина, для нашо? фракц?? ц?лком неприйнятн?”.
   Л?в? фракц?? думи разом з конституц?йними демократами обстоювали ?ншу позиц?ю. П.М?люков констатував, зокрема, що укра?нський рух, глибоко демократичний за сво?м зм?стом, не ? пр?оритетом лише ?нтел??енц??, а ведеться вже самим народом. Тому його зупинити неможливо, але налаштувати проти рос?йсько? держави, в?дбираючи останню над?ю щодо хоч якогось пол?пшення його становища в межах ?мперського комплексу, дуже легко. Звертаючись до парламентсько? б?льшост?, М?люков застер?гав, що в раз? продовження тако? пол?тики донцови в Укра?н? будуть нал?чуватися не одиницями ? не десятками, а сотнями, тисячами, м?льйонами. Врешт?, дума проголосувала за запит, але цей акт не вплинув на р?шення уряду, котрий вважав шк?дливим для рос?йських державних ?нтерес?в йти бодай на найменш? поступки укра?нству.